Урок на тему: "Україна. Шлях до Незалежності"

   5 клас

   Тема уроку: «Україна: шлях до незалежності»

Мета: з’ясувати з учнями у чому цінність незалежності України; побачити шлях до свободи рідної землі й труднощі, які долали покоління борців за волю України; виховувати повагу до свого народу і держави; розвивати пізнавальний інтерес до минулого.

Випереджувальне завдання: самостійне ознайомлення із даною темою  перед уроком у формі домашньої роботи.

    Починаємо розгляд теми із причин вмотивованості свідомих українців у необхідності жити у власній державі. Учням пропонуються на розгляд два великі пазли розкроєної карти України, де зазначаються володарі цих земель станом на 1914 рік: Австро – Угорська й Російська імперії. З учнями пригадуємо, що в історії було дві світові війни. Акцентуємо увагу на тому, що під час Першої світової війни українці знаходились у двох різних ворогуючих між собою державах, і тому наш народ був заручником цих імперій. Українців мобілізували в армії чужих їм країн, щоб вони як солдати воювали за інтереси цих держав.

    Діти висловлюють пропозиції щодо виходу із цієї важкої ситуації, вказуючи на необхідність створення незалежної національної держави із подальшим об’єднанням всіх українців. Тому послідовно ми переходимо до назви теми уроку: «Україна: шлях до незалежності». Вчителю необхідно підкреслити, що шлях здобуття свободи був надзвичайно важким, виходячи із великої кількості ворогів, із якими відчайдушно боролись українці.

    Доречною, як образна ілюстрація шляху нашого народу, буде притча                 В.О. Сухомлинського «Сяйна вершина і кам’яниста стежка».

СЯЙНА ВЕРШИНА І КАМ'ЯНИСТА СТЕЖКА

Подорожній стоїть під високою-високою горою. Вершина покрита вічним снігом, а внизу, біля підніжжя, цвітуть троянди. Подорожньому треба піднятися на високу Вершину. Він рушив у дорогу.
Іде день, іде другий. До Вершини гори веде вузенька Кам’яниста Стежка. Глянув Подорожній на Вершину. Вона сяє в променях сонця. Другої ночі Подорожній ночував серед холодного каміння.
Уранці проснувся й знову побачив перед собою Сяйну Вершину. У променях ранкового сонця вона була рожева. Пішов далі Подорожній Кам’янистою Стежкою. Важко йому дихати, ледве ноги пересуває. 
На кам’янистій Стежці то камінь гострий, то яма, то вибоїна.
Зітхнув Подорожній, витер піт і питає:
— Скажи, Кам’яниста Стежко, чого так важко тобою іти?
— Бо я веду до Сяйної Вершини, — відповідає Кам’яниста Стежка.

    У даній темі, цією вершиною буде незалежність України. Слід наголосити, що учні із вчителем уявно будуть проходити цей шлях, вивчаючи досвід борців за волю України. Школярі мають «долати висоти» на цьому шляху, виконуючи певні завдання. Це будуть вправи із назвою «висота».

«Висота -1»

    Першою «висотою» є завдання, що звучить як «історична абетка». Вчитель розповідає учням, що деякі важливі назви в історії зашифровуються в абревіатуру. І тому потрібно обрати правильно зібраний набір літер, яким закодована назва української держави.

Наприклад:

1.     АБВГДЖЗ
2.     УНРЗУНР
3.     АТБГДЗ
4.     АВКНВК

«Висота - 2»

Діти з розумінням сприймають те, що вороги не можуть змиритися із проголошенням українцями незалежної держави. Також учні з готовністю сприймають інформацію, що у молодої української держави (УНР) були й ті, хто щиро прагнув її захистити, навіть ціною власного життя. Тому наступне завдання стосується подвигу Героїв Крут. Учням буде запропоновано візуальний ряд слайдів, на одному із яких зображено учасників бою біля станції Крути, або ж зображення пам’ятника, а учні визначатимуть кому цей монумент присвячено?

«Висота – 3»

Наступне завдання – «висоту» можна назвати «Свічкою пам’яті».

Діти знають, що ворог лютий і підступний, не гребував навіть найжорстокішими способами для знищення волелюбності українців. Тому після буремних подій Української революції, коли проростали паростки державності, недруг зруйнував незалежність України і піддав українців у 1932 – 1933 рр. масовим тортурам:

-         розстрілу;

-         заслання;

-         холоду;

-         голоду.

Учні обирають правильний варіант відповіді й переглядають світлини з ілюстрацією трагічних подій Голодомору і слухають коментар учителя.

    Повідомляючи про виконане завдання, слід акцентувати увагу дітей на тому, що ці  жертви мають нам постійно нагадувати про цю страшну ціну, яку народ сплатив, тому що втратив свою державу.

   «Висота – 4»

Далі можна говорити про те, що дух волі нашого народу здатний відроджуватись. Тому, коли почалася Друга світова війна, то українці продовжили свою боротьбу із двома ворогами:

злочинними сталінським та гітлерівським режимами. Із цією метою  в 1942 році створювалась УПА. І завдання школярів відповісти на декілька запитань, щоб піднятись вище до сяйної вершини.

1. З’ясувати, який регіон України став «колискою» повстанської армії.
2. Звісно, що українським воякам допомагали їхні земляки, проте найбільшу підтримку повстанцям надавала сама природа. Вказати на природній комплекс, який відігравав для повстанців роль захисника.

Тут можуть бути варіанти: візуальний ряд із зображенням, або перелік назв: озера, поля, болота, ліси.

3. Далі учням пропонується уявно переміститись у лісове житло воїнів УПА. Запитання: кого із керівників повстанської армії, найбільш ймовірно, діти могли зустріти у криївці?

 Для отримання відповіді, п’ятикласники переглядають слайди із зображеннями: Степана Бандери, Романа Шухевича, Михайла Грушевського, Тараса Шевченка.

«Висота – 5»

Можна привітати дітей із тим, що вони успішно здолали декілька перешкод на шляху до вершини.

Наступне завдання для тих, хто знає як пояснити сенс незрозумілих слів. Сутність цього завдання у тому, що наступне покоління борців за свободу України, піднялося трохи більше ніж через десятиліття після закінчення Другої світової війни. Вони сміливо кинули виклик ворожій системі. Їхньою зброєю були слова правди і переконань! Цих мужніх людей називали:                          

     а)піонери; б) пенсіонери; в) дисиденти; г) колгоспники.

     «Висота – 6»

Повідомляємо учнів, що у них є шанс ступити на «Сяйну вершину» за умови виконання хронологічної задачі.

Умова задачі наступна: ця подія відбулася через 73 роки від року, у якому було прийнято Четвертий Універсал, згідно якого вперше проголошувалась незалежність УНР. Визначити, про яку подію мовиться, і визначити рік цієї події.

Згідно підрахунків, діти визначають, що це – 24 серпня 1991року – проголошення Незалежності України.

     Вітаємо учнів із тим, що вони досягли умовної вершини розуміння і знань щодо дуже важкого тернистого шляху у боротьбі за свою державу. Підкреслюємо, що ціна свободи – це життя багатьох поколінь героїв.

    Можна переглянути  коротке динамічне відео, яке демонструє красу і велич України.

Підсумки.

Ставимо запитання про те, чи завершився шлях українців у боротьбі за незалежність у ХХІ столітті? Як бачимо – ні!  Триває страшна війна, в якій наш народ платить найвищу ціну – життями своїх найкращих синів і доньок.

   Просимо учнів висловити свої думки, як кожен із них може наблизити мить перемоги над ворогом і захистити незалежність.

Обговорення.

Закликаємо дітей до розуміння того, що їхнє завдання перейняти в естафеті борців за незалежність України полум’я свободи і захисту своєї держави, і для цього необхідно здобути якісну освіту, виховувати у собі почуття поваги до минулого свого народу і щирої любові до рідної землі!