Урок на тему: Умови існування життя на Землі. Вплив на організми чинників неживої природи.

Урок на тему: Умови існування життя на Землі. Вплив на організми чинників неживої природи. (5 клас)

Мета:

сприяти формуванню навчально-пізнавальної компетентності через формування знань про чинники, що забезпечують життя на Землі; знань про живу і неживу природу, про вплив чинників неживої природи на організми;

Сприяти формуванню компетентності уміння вчитися через розвиток самоосвітніх навичок;

Сприяти формуванню соціально-комунікативної компетентності шляхом залучення до роботи в групах;

Сприяти формуванню інформаційної компетентності шляхом розвитку умінь працювати з інформаційними джерелами;

Сприяти формуванню загальнокультурної компетентності шляхом виховання мовленевої культури;

Сприяти формуванню здоров’язберігаючої компетентності шляхом залучення до проведення фізкультхвилинки, формуванню ціннісного ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання: різноманітні предмети та об’єкти живої та неживої природи (кімнатні рослини, колекція гірських порід), роздруківки карток «Цікаві факти про рослини» та «Цікаві факти про тварини».

Тип уроку: формування нових знань.

Хід уроку.

1.  Етап орієнтації

Вступна бесіда:

•         Які планети вам відомі?
•         На якій планеті існує життя?

2.  Етап постановки теми та мети уроку

Вправа «Мозковий штурм»

Життя на Землі існує скрізь: і на найвищих гірських вершинах, і у найбільших глибинах океанів, і в найсуворіших умовах піщаних та льодових пустель, у жерлах вулканів.

• Завдяки чому на Землі можна спостерігати таке різноманіття живого?
• Без чого неможливо було б існування і розвиток живих істот?

(всі питання записані на дошці).

Оголошення теми, визначення завдань, мети та цінності уроку учнями.

Хвилинка «Патріот»

3.  Етап проектування

 План.

1.    Загальна характеристика живої та неживої природи.
2.    Земля та життя на ній.
3.    Пристосування організмів до умов існування.

4. Етап реалізації

Міні-лекція — розповідь з елементами бесіди — Вправа «Хвилинка цікавинка»:

  Усі живі істоти на планеті дуже різні, проте завжди цікаві, а іноді просто фантастичні.  (Ознайомлення з картками «Цікаві факти рослин і тварин» .)

Цікаві факти про рослини

• Вельвічія мірабіліс має усього два листи, хоча її вік може сягати 100 ро­ків, її листи виростають на 5-8 см у рік, а найбільші листи мають розмір 8,2x2м.
• Пальма рафія має найбільші у світі листи. Вони досягають 20 м і перевер­шують за розмірами всі породи дерев.
• Найменша квітуча рослина — плавуча ряска волффіа аррхіза. Розмір її лис­тя становить усього 0,5—1,2 мм у поперечнику.
• Найдовше коріння виявлено в дикого фікуса з Південної Африки. Воно до­сягало 120 м.
• Найбільше живе створіння — гігантська секвоя. Вона росте в Каліфорнії (СІЛА) і має ім'я «генерал Шерман». її висота 83 метри, окружність стовбу­ра — 24,1 м. її деревини вистачило б на 40 одноповерхових будиночків або на 5 мільярдів сірників.
• Найбільше рожеве дерево — «притулок леді» з Тамбтауна, штат Аризона (США). Воно має стовбур завтовшки 101 см і заввишки 2,74 м і займає площу 499 м². Його підтримують 68 опор, а під гілками «леді» можуть роз­міститися 150 чоловік.
• Найдавніша рослина, що дає насіння, — предок гінгко, або адіантума. Рос­ла на території нинішнього Китаю понад 180 млн років тому. Тоді Земля бу­ла населена динозаврами. Дерево гінгко, що дожило до наших днів, майже не змінилося порівняно з його доісторичними предками.
• Найбільша водяна рослина — гігантське латаття з Амазонки. Його листя, що досягає 2 м, здатне витримати на собі дитину. Міцні ребра під листами допомагають їм триматися на воді.
• Найбільш поживний плід — авокадо. Він містить 741 калорію на фунт їстів­ної маси. А найменш поживний овоч — огірок, який містить усього 73 ка­лорії на фунт їстівної маси.
• Найбільш витривалим насінням можна назвати насінини арктичного люпину, знайдені у мерзлому ґрунті біля канадського узбережжя Юкону. їхній вік становить від 10 до 15 тис. років. Деякі із цих насінин прийнялися й дали сходи, а на одному з них навіть розпустилися квіти.

- Рослина, що цвіте рідше за всіх, — пуйя раймондії. Вона росте в Андах і за­цвітає не раніше, ніж їй виповниться 150 років. Незабаром після цвітіння вона гине.

Цікаві факти про тварин

•              Дорослий кит за 2 секунди вдихає 2400 л повітря.
•              У тілі гусениці більше м'язів, ніж у тілі людини.
•              Близько 70 відсотків живих істот Землі — бактерії.
• У Давньому Єгипті головними шкідниками полів уважалися не жуки й на­віть не сарана, а... гіпопотами.
• Муравей-листоріз може піднімати й переміщати вантажі, маса яких у 50 ра­зів більша від його власної ваги.
•            Пінгвін — єдиний птах, що може плавати, але не може літати. Крім того, це єдиний птах, що ходить стоячи.
• Найважчою породою серед собак уважається сенбернар, найбільш угодова­ний екземпляр якого у віці 5 років важив 140 кілограмів.
• У коня на 18 кісток більше, ніж у людини. У жирафів найбільше серце й найвищий кров'яний тиск з усіх наземних тварин.
• У кожному бджолиному вулику живуть 20-60 тис. бджіл. Бджолина матка відкладає майже 1500 яєць у день і живе близько двох років. Трутні, єдина робота яких — допомагати матці, живуть до 24 днів і не мають жала.
• Хамелеон може викидати свій язик на відстань, що дорівнює половині дов­жини його тулуба. Крім того, його очі здатні обертатися незалежно одне від одного, тому хамелеон може дивитися одночасно в усі сторони, не рухаючи головою.
• Електрогенератори південноамериканського електричного вугра можуть генерувати напругу до 1200 В при силі струму 1,2 А. Цього вистачило б, щоб запалити шість лампочок на 100 В.
• Тхори сплять до 20 годин на добу.
• Крокодили ковтають камені, щоб глибше пірнути.
• Скорпіони можуть нічого не їсти майже два роки, а кліщі — до 10 років!

За підрахунками вчених кількість рослин приблизно 350 тис. видів, тварин – 1,5 млн видів, мікроорганізмів – 75 тис. видів.

Цікавий і складний світ, що нас оточує охоплює безліч об’єктів живої та неживої природи: це люди, квіти, гори…  (учні продовжують перелік, вчитель записує на дошці).

 Вправа «Мої знання – мій досвід»

Давайте спробуємо поділити перелічені об’єкти на дві групи

•       Чому ви об’єднали саме ці об’єкти разом? (відповіді дітей)
•       Поясніть, чим живі об’єкти природи відрізняються від неживих? (відповіді)

Вчені до цього часу так і не дійшли спільної думки. Тому тільки спробуємо визначити основні ознаки живого.

Вправа «Асоціативний кущ» 

                                           Подразливість

Живлення       

Жива природа       Дихання

                     Ріст і розвиток        Розмноження.

Підсумок.

Вправа «Пошук інформації»

•       Чому саме на нашій Землі існує життя?

• Робота в групах з додатковою інформацією.

Підсумок:

•       1.Оптимальне положення Землі;
•       2.Енергія Сонця;
•       3.Будова Землі (3 оболонки)

Умови існування: Сонце: тепло, світло; вода і повітря.

Фізкультхвилинка 

Метод «Еврестична бесіда»

 Кожний живий організм займає  на Землі своє середовище існування.

• Що таке середовище існування? (учні висловлюють свої думки з яких формується визначення і записується у словник)

Середовище існування

            Наземно-повітряне      водне                грунт              живі організми

                                                                                        як середовище

• Яким чином рослини і тварини пристосовуються до умов існування?
• Робота в групах. (підручник)

Група 1. З’ясуйте пристосування організмів до різного освітлення.

Група 2. З’ясуйте значення повітря в житті організмів.

Група 3. З’ясуйте пристосування організмів до умов різного зволоження (На парті знаходиться кактус, різні види коренів та кореневих систем).

Група 4. З’ясуйте пристосування організмів до низьких і високих температур.

Група 5. З’ясуйте пристосування організмів до змін дня і ночі.

Група 6. З’ясуйте пристосування організмів до змін пір року.

Обговорення, підбиття підсумків.

5. Рефлексія.

Вправа «Прес»: Що цінного для себе ви дізналися на нашому уроці?

 Д/з. опрацювати параграф підручника, у зошитах скласти кросворд «Чинники неживої природи».

6. Етап контрольно-оцінювальний.

• Самостійна робота учнів — зворотній звязок (Учні дають відповіді на питання які були поставлені на початку уроку).