Урок на тему: "Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого"

Конспект уроку з історії України

для 7-го класу

на тему

«Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого»

Підготувала учитель

історії та правознавства

Немировський В.В.

2017 р.

Тема:  «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого»

Мета: характеризувати культурну  діяльність Ярослава Мудрого; аналізувати зміни які відбулися в Києві за його правління; закріпити знання про діяльність князя Ярослава Мудрого та його вплив на розвиток культури Київської держави.

Очікуванні результати:

•         розпізнавати та описувати визначні історичні пам’ятки, встановлювати хронологічну послідовність їх створення;
•         з’ясувати, чому Софійський собор  та Золоті ворота є визначними пам’ятками історії та культури українського народу, складовою світової культурної спадщини;
•         пояснювати  поняття «мозаїка», «фреска»;
•         продовжувати розвивати вміння  отримувати знання з різних історичних джерел та вміння уявляти події, які вивчаються;
•         формувати  в собі естетичні почуття;
•         гордитися культурними досягненнями України-Русі.

Тип уроку: практичне заняття.

Обладнання: матеріал, який підготовив вчитель для практичного заняття.

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент.

Учитель оголошує учням тему практичного заняття, інформує про заплановані форми роботи.

ІІ. Перевірка домашнього заняття

• Самостійна робота учнів (деяким учням)

«Мозковий штурм»

1. Головний носій дерхавної влади? (князь)

2. Князь у своїй руках зосереджував скільки гілок влади? Які? (чотири; виконавчу, законодавчу, судову, військову.

3. Це спонукало до того, що у Х – першій половині ХІ ст. за формою державного правління Русь стала?охарактеризуйте визначення? (централізованою монархією).

4. При князі існувала й князівська рада, хто у неї входив? (бояри, старші дружинники, представники міської знаті, вище духовенство)

5. Хто належив до панівних верств населення?( князі, бояри і дружинниеи)

6. А хто до залежних верств населення? (міщани, вільні - смерди й залежні селяни –закупи,дворова челядь

7. Яким було повсякденне життя різних верств населення?

8. Найбідьш поширені галузі господарства на Русі? Які з них провідні? (сільське господарство, присадибне тваринництво, торгівля; перше)

9. Які галузі ремесла найпоширеніші на Русі? (металургійне виробництво, оробка заліза, ювелірна справа, гончарство, склоробство)

ІІІ. Мотивація знань учнів.

Розповідь вчителя

 Сьогодні у нас незвичайний урок. Уявімо собі, що в нас є машина часу і з її допомогою ми можемо перенестися в Київ ХІ ст. Ми з вами на час уроку станемо жителями і гостями цього славного міста.

Запитання

А що ви можете сказати про сучасний Київ?

Орієнтована відповідь

Сучасне місто Київ - столиця України. Місто за європейськими мірками велике та привабливе в туристичному плані. Київ унікальний за своєю географією: місто поділене навпіл однією з найбільших річок Європи - Дніпром. Сьогодні Київ входить до шістки найбільш населених мегаполісів Європи. Його випереджають тільки Москва, Лондон, Санкт-Петербург, Берлін і Мадрид.  

Вчитель повідомляє тему та мету практичного заняття.

«Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого».

ІV. Актуалізація опорних знань.

 Дидактична гра «Перевір себе»

•        Яке місто було столицею Русі - України? (Київ_

•        Ким і коли воно було засноване?( полянським князем Києм. Літопис не має дати заснування міста. Археологічні та писемні джерела свідчать, що Київ розвинувся на основі язичницького поселення кінця V — початку VI століття).

•        Яка легенда розповідає про заснування Києва? (Київ завдячує своєю появою полянському князеві Кию із братами Щеком і Хоривом і сестрою Либідь. Назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками головного міста України-Руси. Одна зі цих легенд дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість минулих літ».)

Проблема уроку

• На сьогоднішньому практичному занятті ми з вами познайомимся із архітектурними пам’ятками за часів князювання Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.) та маєм з’ясувати, які з них є визначними пам’ятками історії та культури українського народу?

V. Проведення практичного заняття.

Робота з історичним джерелом

Літописець про Ярослава як про місторозбудовника.

У рік 6545 (1037). Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості Божої, митрополію, а потім він звів церкву  Святого Георгія  Побідоносця і монастир Святої Орини (Ірининський монастир), щоб давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла.

Запитання до документа

1.        Які архітектурні  пам’ятки споруджено за часів Ярослава Мудрого згідно з історичним джерелом?

2.        Як ви гадаєте, чому князь приділив велику увагу будівництву церков у Києві? Яка їх роль у культурному житті Русі – України?

Робота із дошкою

• Спираючись на карту Києва, розробіть маршрут екскурсії «містом Ярослава» (один із учнів розставляє стрілочки руху по пам’ятках міста)

Робота в групах

Учні розбиваються на маленькі групи, де кожна з груп працює над архітектурною пам’яткою і представляє її (де кожна із груп відповідачів готує по декілька питань із своєї доповіді):

1-група «Золоті ворота»

«Золоті ворота»:

Золоті ворота - головний парадний в’їзд до Києва. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді). Про їх будівництво, водночас із Софійським собором, згадується в літописі під 1037 роком.

Таким чином через ці ворота до міста мали приходити «благі вісті».

Із записів мандрівників 16 – 17 століть та малюнків А. ван Вестерфельда (1651) відомо, що вже тоді Золоті ворота були напівзруйнованими. Реконструкція, що її закінчено 1982 року (реставратори — Є. Лопушинська, М. Холостенко, С. Висоцький), відтворює Золоті ворота у такому вигляді: основна частина — це вежа із зубцями заввишки 14 метрів; із зовнішнього фасаду вежа має додатковий виступ — «малу вежу»; проїзд воріт перекривається з одного боку підйомними дерев’яними воротами, обкутими металом, з другого — стулками воріт, виконаними за зразком стародавніх воріт, що збереглися в пам’ятках Новгорода й Суздаля.

«Сучасний музей «Золоті ворота» в  Києві»:

 У сучасному Києві діє музей «Золоті ворота». Усередині реконструйованої споруди розташовані залишки стін воріт, тут добре видно бокові стіни проїзду, що примикали в давнину до валу.

       Надбрамну церкву відтворено у вигляді тринавного чотиристовпного однобанного храму. В архітектурному декорі фасадів використано орнаменти з цегли, властиві для давньоруських будівель того періоду. Підлогу храму прикрашено мозаїкою, малюнок якої виконано за мотивами стародавньої підлоги Софії Київської.

У 1997 р. біля Золотих воріт відкрили пам’ятник Ярославу Мудрому. Скульптор В.Чепелик виконав цей пам’ятник за проектом видатного українського скульптора кінорежисера і драматурга І.Кавалерідзе.

Запитання від груп

2-група «Церква Святої Софії»

«Історія створення Софії Київської» :

Софійський собор закладений Ярославом Мудрим на місці перемоги над печенігами. Він зайняв центральне і найвище місце у «місті Ярослава». Особливістю Софійського собору стало те, що його прикрашають

одночасно мозаїки і фрески: за візантійською традицією їх не поєднували в одному храмі.

       Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Увінчаний 13 верхами з банями, покритими свинцевими листами. У народі Богоматір Софії Київської вважали Захисницею Києва і Русі і називали ще «Нерушимою стіною».

«Мозаїки Софії Київської»:

 Усі мозаїки собору виконані на сяйному золотому фоні, їм притаманні багатство барв, яскравість і насиченість тонів. При всій кольоровій різноманітності мозаїк переважними тонами є синій і сіро-білий у поєднанні з пурпуровим.

Кожний колір має багато відтінків: синій-21, зелений-34, червоно-рожевий-19, золотий-25 та ін. Це свідчить про високий розвиток у стародавній Русі скловарної справи і техніки виготовлення смальти. Всього палітра мозаїк собору налічує 177 відтінків кольорів. Наразі сучасні майстри, використовуючи методи 11 сторіччя, не в змозі виготовити таку різноманітність кольорів мозаїки.

Робота із поняттям

МОЗАЇКА — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів.

 «Фрески Софії Київської»:

Фрески, що збереглися в Софійському соборі, датуються ХІ ст. В ХХ столітті, під час реставрації вченими було виявлено, що велика частина фресок ХІ століття збереглася під шаром тиньку та олійних фарб, і, де це було можливо, старі фрески були відкриті.

       Розпис головного храму держави повинен був показати велич Русі, її міжнародне визнання, роль київського князівського дому в політичному житті Європи. Тому в Софії значне місце відведено світським композиціям. На трьох стінах центрального нефу, напроти головного вівтаря, було написано княжий сімейний портрет засновника собору. Портрет традиційно пов'язують з родиною Ярослава Мудрого. На жаль, до нашого часу від цієї фрескової композиції уціліли лише постаті дітей князя на південній і частково на північній стінах. Про решту зображень розповідає малюнок голландського художника Абрагама ван Вестерфельда, який бачив фреску в середині XVII ст.

Князь Ярослав Мудрий – фреска.

Робота із поняттям

ФРЕСКА  - живопис на сирій штукатурці, одна із технік настінного малярства, протилежна до а секко (розпис по сухому).

Запитання від груп

3-група «Монастир Святого Георгія Побідоносця, Святої Орини»

Монастир Святого Георгія Побідоносця

Георгіївська церква. Храм було споруджено Ярославом Мудрим 1037 року.  Відомо що Георгій – хрещене ім’я князя Ярослава.  Літопис про цю подію пише так: "У рік 6545 (1037)...[він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини".

       Ця церква була зруйнована під час монголо-татарської навали на Київ 1240 року.  Храм багато століть лежав у руїнах, аж поки 1674 року на давніх фундаментах з благословіння Лазаря Барановича було споруджено дерев'яну Георгіївську церкву.  Знаходилася на сходженні вулиці Золотоворітської та Георгіївського провулка. 1934 року церкву, як і багато інших київських храмів, було знищено.

«Ірининський монастир»

Ірининський монастир у місті Ярослава було засновано у 1030-х роках одночасно із Георгіївським храмом. Названо монастир та головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини)- Святої Ірини. Це був досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі.

Запитання від груп

Розповідь вчителя

 Доля бібліотеки князя Ярослава Мудрого і сьогодні залишається однією з нерозгаданих таємниць історії. Досі її не знайдено. Деякі вчені вважають, що вона збереглася в Софійському Соборі й загинула під час штурму монголами Києва в 1240 році. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор. Історики – аматори та журналісти висували версії, що бібліотека начебто замурована в підземеллях Межигірського монастиря на околицях Києва. Проте підтверджень цього припущення немає. Сучасний український історик М.Котляр припускає, що після смерті князя його книжкове зібрання було поділене між найбільшими церковними і монастирськими бібліотеками Києва.  Проте і досі залишаються ті, що не втрачають надію відшукати бібліотеку Ярослава Мудрого.

VI. Закріплення набутих знань

Експрес - опитування:  

Уявіть, що у бібліотеці ви зустріли Ярослава Мудрого. Він хоче поставити вам кілька запитань.

КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ ЗАПИТУЄ:

·           Які архітектурні пам’ятки прикрашали  моє місто –  “  місто Ярослава ”?

·           Яка історія створення Софійського собору?

·            Який зовнішній вигляд має ця споруда?

·            Які види живопису прикрашають внутрішні інтер’єри? 

·            Чим відрізняється технологія виготовлення фресок і мозаїк?

·            Хто така Оранта і як її зображено в соборі?

·            Які твори мозаїчного і фрескового живопису Софії  Київської ви запам’ятали?

• Учні дають відповідь на проблемне запитання  

VІI. Підсумки уроку.

• Учитель оцінює роботу учнів, оголошує оцінки за урок.

VІIІ. Домашнє завдання. 

Твір на тему «Місто Ярослава  - складова світової культурної спадщини»

Літописець про Ярослава як про місторозбудовника.

У рік 6545 (1037). Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості Божої, митрополію, а потім він звів церкву  Святого Георгія  Побідоносця і монастир Святої Орини (Ірининський монастир), щоб давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла.

1-група «Золоті ворота»

«Золоті ворота»:

Золоті ворота - головний парадний в’їзд до Києва. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді). Про їх будівництво, водночас із Софійським собором, згадується в літописі під 1037 роком.

Таким чином через ці ворота до міста мали приходити «благі вісті».

Із записів мандрівників 16 – 17 століть та малюнків А. ван Вестерфельда (1651) відомо, що вже тоді Золоті ворота були напівзруйнованими. Реконструкція, що її закінчено 1982 року (реставратори — Є. Лопушинська, М. Холостенко, С. Висоцький), відтворює Золоті ворота у такому вигляді: основна частина — це вежа із зубцями заввишки 14 метрів; із зовнішнього фасаду вежа має додатковий виступ — «малу вежу»; проїзд воріт перекривається з одного боку підйомними дерев’яними воротами, обкутими металом, з другого — стулками воріт, виконаними за зразком стародавніх воріт, що збереглися в пам’ятках Новгорода й Суздаля.

«Сучасний музей «Золоті ворота» в  Києві»:

У сучасному Києві діє музей «Золоті ворота». Усередині реконструйованої споруди розташовані залишки стін воріт, тут добре видно бокові стіни проїзду, що примикали в давнину до валу.

       Надбрамну церкву відтворено у вигляді тринавного чотиристовпного однобанного храму. В архітектурному декорі фасадів використано орнаменти з цегли, властиві для давньоруських будівель того періоду. Підлогу храму прикрашено мозаїкою, малюнок якої виконано за мотивами стародавньої підлоги Софії Київської.

У 1997 р. біля Золотих воріт відкрили пам’ятник Ярославу Мудрому. Скульптор В.Чепелик виконав цей пам’ятник за проектом видатного українського скульптора кінорежисера і драматурга І.Кавалерідзе.

Літописець про Ярослава як про місторозбудовника.

У рік 6545 (1037). Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості Божої, митрополію, а потім він звів церкву  Святого Георгія  Побідоносця і монастир Святої Орини (Ірининський монастир), щоб давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла.

2-група «Церква Святої Софії»

«Історія створення Софії Київської» :

Софійський собор закладений Ярославом Мудрим на місці перемоги над печенігами. Він зайняв центральне і найвище місце у «місті Ярослава». Особливістю Софійського собору стало те, що його прикрашають

одночасно мозаїки і фрески: за візантійською традицією їх не поєднували в одному храмі.

       Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Увінчаний 13 верхами з банями, покритими свинцевими листами. У народі Богоматір Софії Київської вважали Захисницею Києва і Русі і називали ще «Нерушимою стіною».

«Мозаїки Софії Київської»:

Усі мозаїки собору виконані на сяйному золотому фоні, їм притаманні багатство барв, яскравість і насиченість тонів. При всій кольоровій різноманітності мозаїк переважними тонами є синій і сіро-білий у поєднанні з пурпуровим.

Кожний колір має багато відтінків: синій-21, зелений-34, червоно-рожевий-19, золотий-25 та ін. Це свідчить про високий розвиток у стародавній Русі скловарної справи і техніки виготовлення смальти. Всього палітра мозаїк собору налічує 177 відтінків кольорів. Наразі сучасні майстри, використовуючи методи 11 сторіччя, не в змозі виготовити таку різноманітність кольорів мозаїки.

«Фрески Софії Київської»:

) Фрески, що збереглися в Софійському соборі, датуються ХІ ст. В ХХ столітті, під час реставрації вченими було виявлено, що велика частина фресок ХІ століття збереглася під шаром тиньку та олійних фарб, і, де це було можливо, старі фрески були відкриті.

       Розпис головного храму держави повинен був показати велич Русі, її міжнародне визнання, роль київського князівського дому в політичному житті Європи. Тому в Софії значне місце відведено світським композиціям. На трьох стінах центрального нефу, напроти головного вівтаря, було написано княжий сімейний портрет засновника собору. Портрет традиційно пов'язують з родиною Ярослава Мудрого. На жаль, до нашого часу від цієї фрескової композиції уціліли лише постаті дітей князя на південній і частково на північній стінах. Про решту зображень розповідає малюнок голландського художника Абрагама ван Вестерфельда, який бачив фреску в середині XVII ст.

Князь Ярослав Мудрий – фреска.

Скоморохи – фреска.

Літописець про Ярослава як про місторозбудовника.

У рік 6545 (1037). Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості Божої, митрополію, а потім він звів церкву  Святого Георгія  Побідоносця і монастир Святої Орини (Ірининський монастир), щоб давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла.

3-група «Монастир Святого Георгія Побідоносця, Святої Орини»

Монастир Святого Георгія Побідоносця

Георгіївська церква. Храм було споруджено Ярославом Мудрим 1037 року.  Відомо що Георгій – хрещене ім’я князя Ярослава.  Літопис про цю подію пише так: "У рік 6545 (1037)...[він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини".

       Ця церква була зруйнована під час монголо-татарської навали на Київ 1240 року.  Храм багато століть лежав у руїнах, аж поки 1674 року на давніх фундаментах з благословіння Лазаря Барановича було споруджено дерев'яну Георгіївську церкву.  Знаходилася на сходженні вулиці Золотоворітської та Георгіївського провулка. 1934 року церкву, як і багато інших київських храмів, було знищено.

«Ірининський монастир»

Ірининський монастир у місті Ярослава було засновано у 1030-х роках одночасно із Георгіївським храмом. Названо монастир та головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини)- Святої Ірини. Це був досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі.

Самостійна робота на тему: «Політичний та соціально – економічний розвиток Русі»

1. Скільки гілок влади у руках князя?

А) 4;

Б) 3;

В) 2.

     2. Хто належив до панівних верств населення?

А) Бояри;

Б) Челядь;

В) Смерди.

3. Хто належав до залежних верст населення?

А) Бояри;

Б) Князі;

В) Смерди.

     4. Перечислити хто входив до князівської ради:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Князь – __________________________________________________________________

6. Яким було повсякденне життя різних верств населення

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________