Урок на тему "Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого. Практичне заняття"

УРОК __

 Тема уроку: «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого.

Практичне заняття №2.»

Мета: повторити, узагальнити та закріпити матеріал теми, поглибити знання з історії культури Київської Русі; формувати навички роботи в групах, складати опис ілюстрації, працювати з історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної землі, необхідність у оволодінні знаннями з історії культури.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

Форма уроку: урок-подорож.

Обладнання: відео-презентація до пісні «Як тебе не любити, Києве мій», презентація архітектурних пам’яток, історичні джерела, уривки поезій.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Перегляд відео-презентації до пісні «Як тебе не любити, Києве мій».

Цікавинка. Історія створення пісні «Як тебе не любити, Києве мій!» 

Пісню про Київ замовили І.Шамо і Д.Луценку до Дня міста Києва. Вперше вона прозвучала 27 травня 1962 року. Музику Ігор Шамо написав за одну ніч, а вірші до пісні Дмитро Луценко складав майже місяць.

За спогадами дружини Луценка Тамари, після слів «де колишуться віти закоханих мрій» ніяк не народжувався рядок. Тоді композитор і поет вирішили прогулятись. На вулиці раптово вони почули фразу від хлопця, що залицявся до дівчини: «Ну як тебе не любити?». Одразу Луценко і використав її, завершивши куплет.

Після першого виконання пісня перетворилась на неофіційний гімн Києва.

13 листопада 2014 року за пропозицією секретаря постійної комісії з культури та туризму, депутата Київради VII Павла Бригинця на сесії Київради депутати одностайно підтримали рішення про затвердження гімну міста «Як тебе не любити, Києве мій».

 «Як тебе не любити, Києве мій!» — пісня композитора Ігоря Шамо на слова поета Дмитра Луценка, написана в 1962 році. Перше публічне виконання відбулося 27 травня 1962 року (Юрій Гуляєв).

З листопада 2014 року офіційний гімн Києва

Під час святкування Дня Києва 30 травня 2015 року на Софійській площі близько 3 тисяч учасників разом із міським головою Віталієм Кличком взяли участь у встановленні всеукраїнського рекорду із наймасовішого виконання цієї пісні. Акомпанував естрадно-симфонічний оркестр «Київ Классик».

Бесіда. Хто із вас, діти , побував в Києві? Які ваші враження?

Що таке Київ? Наведіть слова-асоціації.

ІІІ. Основна частина уроку

Зупинка 1 — «Давній Київ»

1 завдання.

Робота з історичним джерелом.

«...Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було мiж них три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра їхня – Либідь. І сидів Кий на горі, де нинi узвiз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок і на честь брата їхнього найстаршого назвали його Києвом… Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні… А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян».

1. Як називається джерело? Хто його автор? До якого виду воно належить?
2. Про яку подію йдеться у джерелі?
3. Коли відбулася подія?
4. Ким і де засновано Київ?

2 завдання.

Розгляньте фото на с.26 підручника пам’ятник засновникам Києва (скульптор В.Бородай). Опишіть, як сучасний скульптор зобразив легендарних засновників Києва.

Хто з них, на вашу думку, Кий?

За якими ознаками ви це визначили.

Завдання 3. Зупинка «місто Володимира»

Учитель. Наша подорож продовжується. Окрасою Києва були такі споруди, як Десятинна церква, Софійський собор, Золоті ворота, Успенський собор, ряд кам’яних князівських теремів.

Учитель. Спочатку ми потрапимо до міста Володимира. (Див. картосхему на с.59 у підручнику). У «місті Володимира» розташувався княжий палац, Десятинна церква, будинки дружинників і київської знаті, місця для торгових людей.

Про справи князя Володимира досить влучно сказав поет Юрій Шкрумеляк:

Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж «Сонцем Ясним»,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд — багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі

Від Кавказу по Карпати

І від моря аж по Волгу

Став «Великий» панувати.

Запитання до учнів

1. Чому народ називав князя Володимира Великим?

2. Яке значення мала для давнього Києва Десятинна церква? Чому вона мала таку назву?

Порівняйте за картосхемою місто Володимира із містом Ярослава.

Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем за Володимира зросла в сім разів. Вищими та потужнішими стали мури й вал. Київ прикрашали Золоті ворота – парадний в’їзд до міста – з надбрамною церквою Благовіщення, храм Святого Георгія, споруджений на честь небесного покровителя київського князя (церковне ім’я Ярослава – Георгій, або Юрій), та церква Святої Ірини. Але найвеличнішою спорудою Києва часів Ярослава Мудрого став собор Святої Софії. За літописом, князь наказав закласти храм на честь перемоги над печенігами на місці битви. Розповіддю про спорудження церкви Премудрості Божої, тобто Софії, у 1037 р. літописець ніби узагальнив величезні будівельні роботи, що розгорнулися в Києві за наказом Ярослава Мудрого.

Завдання 4. Зупинка «Місто Ярослава»

Ми потрапимо до міста Ярослава через головний вхід – це Золоті ворота.

Показ слайдів. Що вам відомо про цю споруду?

Екскурсія починається біля Золотих воріт.

Учитель. Дорогі діти! Ми знаходимось біля Золотих воріт — головного в’їзду в давній Київ. Зараз ми пройдемо крізь міську браму й опинимось у місті Великого київського князя Ярослава Мудрого. Давайте згадаємо, чому головні ворота міста мали назву «Золоті».

Золоті ворота були символом могутності давнього Києва — «матері руських міст». Жодного разу кочовики, які були біля Києва, не змогли оволодіти цим укріпленням.

Подивіться, будь ласка, на цю величну споруду. Вона у висоту була 12 м і завширшки сягала 6,5 м. Вліво та вправо йшли від воріт могутні вали, які оточували все місто. Самі ворота були викладені зі спеціальної цегли — плінфи, секрет виготовлення якої знали київські ремісники. Над воротами ви бачите храм Благовіщення із золотим куполом. Ця маленька церква виконувала також військову функцію — з неї київські дружинники вдивлялись у степ: чи не підходять до міста кочівники? А ми з вами продовжимо шлях по місту Ярослава Мудрого.

Софіївська площа — історичний центр міста Ярослава. Тут приймали іноземних послів, відбувалось народне віче. На цьому місці, яке, за літописами, мало назву «поле внє града», відбулась історична битва Ярослава Мудрого з печенігами. Про це нам розповість один із учнів.

1036 р. підійшли до Києва печеніги — могутні кочовики. Їм назустріч вивів дружини князь Ярослав Мудрий. Варязькі дружини князь поставив посередині, справа поставив свою дружину київську, а зліва — новгородців. Жорстокою була ця битва. Сам князь зазнав удару від печенізької шаблі, у ногу йому влучила стріла. У жорстокій битві кияни перемогли печенігів, і ті перестали нападати на Русь. На знак перемоги Ярослав Мудрий звелів спорудити храм на честь святої Софії.

При Софійському соборі за часів Ярослава Мудрого було створено перше велике зібрання рукописних книг. На думку дослідників, бібліотека налічувала 950 томів. На жаль, вона зникла безслідно. Учені вважають, що вона, очевидно, знаходиться в одному з нерозкритих підземель, яких в Києві чимало.

За часів Ярослава Мудрого при церквах і монастирях відкривалися школи, куди приймали на навчання малолітніх хлопчиків. А при Андріївському монастирі в Києві діяла школа для дівчаток.

— Зараз ви потрапите на екскурсію в Софійській собор.

Показ слайдів і розповідь учителя.

Питання

1. На честь якої події було збудовано Софію Київську?

2. За часів якого князя?

3. Які елементи використовувалися для оздоблення собору?

4. Як ви думаєте, чому зображення Софії Київської вміщено на українській гривні?

Завдання 5. Життя на Подолі.

Далі ми з вами йдемо до дніпровських круч милуватися краєвидами міста. Перед нами Поділ — один з найдавніших ремісничих і торгових центрів Києва. З давнього Подолу починався шлях для багатьох купців і торгових людей «із варяг в греки». По-справжньому вирувало життя на київському Подолі. Археологи встановили, що серед його мешканців були купці та майстровий люд – гончарі, кожум’яки, ювеліри тощо. Велику частину Подолу займало київське торговище, де сходилися гості, тобто купці, з різних куточків світу. Саме на Подолі швартувалися їхні кораблі, бо тут розташовувалася київська гавань. Купці з півночі везли хутра, арабські мореплавці — вишукані тканини і прянощі. Як зазначає літописець: «Київ був значний і чуваний в усіх куточках землі».

Робота в групах.

І – описати  день коваля.

ІІ – описати день гончара.

ІІІ – описати день ювеліра.

Як працювали, що виготовляли, якими були?

Учитель. Наша подорож добігла кінця. Ви добре впоралися із завданням. Дякую, що ви добре підготувалися до уроку, саме тому ми здійснили з вами надзвичайно цікаву подорож.

ІІІ. Підбиття підсумків уроку

вірш Олександра Олеся «Початок Русі»

Де стоїть тепер наш Київ,

Там була сама гора.

Жив там перший Кий з Хоривом,

Щек та Либідь — їх сестра,

Над самим Дніпром на горах,

Огороджений з боків

Ровом, мурами, волами,

Київ виріс і розцвів.

На сторожі коло його,

Наче батько, спав Дніпро,

Наче батько сину ніс він

З півдня й півночі добро.

І, здавалось, Україна

Буде квітнути віки.

І, здавалось, всі народи

Їй сплітатимуть вінки. 

Учитель. Буремні роки пронеслися над містом. А він і 1500-річним залишився таким же могутнім і молодим. Подивіться на лівий берег Дніпра, де постали сучасні будівлі. Як чудово поєднуються вони з його архітектурними пам’ятками. Там, де київські князі виводили дружини на смертельний двобій з кочовиками, потопають серед каштанів сучасні масиви.

Київ — місто минулого і сучасності, місто-герой і місто-трудівник, місто високої культури, науки, спорту й освіти. Сивина його століть, подих історії відчуваються тут скрізь.

Я стільки чув похвальних слів про Київ,

Такі захоплені чув голоси!

І це — не чемності самої вияв,

А лиш визнання справжньої краси!

Максим Рильський

IV. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Давні греки склали список найвидатніших пам’яток архітектури та мистецтва свого часу, які дістали назву «Сім чудес світу». Спробуйте скласти власний список «Сім чудес України-Русі».