Урок на тему:"В. Нестайко – відомий у світі український дитячий письменник. «Тореадори з Васюківки». "

Урок №

Клас – 6

Дата:

Тема. В. Нестайко – відомий у світі український дитячий письменник. «Тореадори з Васюківки».

Мета: 

           навчальна – ознайомити  учнів  з  життєвим  і  творчим  шляхом  В.  Нестайка; розпочати роботу щодо аналізування його пригодницького твору, виявити ідейно-тематичну спрямованість твору,  особливості  назви;

           розвивальна – розвивати  вміння  толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати влас-ну  позицію;  узагальнювати,  порівнювати,  робити  власні висновки, формувати етичні смаки школярів;

            виховна – виховувати почуття пошани до творчості В. Нестайка, позитивних рис характеру, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Методи та прийоми: розповідь учителя, бесіда.

Внутрішньопредметні зв’язки: теорія літератури: повість, дійові особи, характеристика героїв, головна думка.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво.

Обладнання:  портрет В. Нестайка, бібліотечка його пригодницьких творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Часова схема уроку:

І. Повідомлення теми та мети уроку (2 хв.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів (5 хв.)

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу (25 хв.)

V. Закріплення знань, умінь та навичок (8 хв.)

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання (2 хв.)

VІІ. Домашнє завдання  (1 хв.)

 

 

Хід уроку

I. Повідомлення теми та мети уроку

Учитель: Добрий день, діти! На минулому уроці ми з вами завершили вивчати чудовий твір Емми Авдієвської «Казка про яян». Темою ж нашого сьогоднішнього уроку є: Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки».

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: Книжка, яка лежить перед вами, має цікаву історію. Написав її, як ви знаєте, відомий український дитячий письменник В. Нестайко, який створив понад 30 дитячих книжок. Вони перекладені багатьма мовами світу. Крім літературної премії ім. Лесі Українки, твір який ми починаємо сьогодні вивчати, удостоєний багатьох міжнародних відзнак. Так, у 1979 році Міжнародна рада включила книжку «Тореадори з Васюківки» до почесного списку Г.Х. Андерсена як один з найвидатніших творів світової літератури для дітей.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями:

•  Чи траплялися з вами цікаві пригоди? А можна про них написати

художній твір?

•  Твори якого жанру художньої літератури вам подобаються? Чим саме?

•  Який твір, на ваш погляд, вважають пригодницьким? Наведіть приклад.

•  А які пригодницькі твори світової літератури ви вже читали? (Твори

Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена та ін.) Чим вони вас вражають, за-хоплюють?

•  На вашу думку, пригодницькі твори повинні бути комічними або,

навпаки, гостросюжетними? Власні міркування обґрунтуйте.

 

 

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Учитель:  Хто ж як не письменник найкраще розповість про себе й про те, як створювалася повість. Уявімо, що В. Нестайко завітав до нас на урок і ми надаємо йому слово.

«Зустріч із письменником»

Учитель: Сказати що я змалку мріяв стати саме дитячим письменником, було б неправдою. Мабуть, ніхто з малку не мріє стати дитячим письменником. У дитинстві так хочеться швидше вирости, так прагнеться швидше скинути з себе все дитяче і увібратися у все доросле, що така мрія просто неможлива. Вона була б неприродною. І все-таки джерела, причини моєї літератської долі – в моєму дитинстві. Коли я зараз згадую своє раннє дитинство, я чомусь передусім згадую самотність. Так уже склалося, тата свого я не пам’ятаю. Він загинув у 1934 році за кордоном, виконуючи державне завдання. Мій тато був мужньою, веселою і дуже товариською людиною.

У ранньому дитинстві я був дуже хворобливий. Мабуть, немає такої дитячої хвороби, якою б я не хворів у дитинстві. Здорових, безтурботних днів мого дитинства на рік було менше, ніж сонячних днів у Англії. Тож не могла моя мама весь час сидіти разом зі мною на лікарняному. І вона замикала мене самого у квартирі й бігла на роботу до здорових дітей у далеку від нас 56 школу. Пригадую, як я, трирічний, гірко плакав у коридорі під замкненими дверима, вслухаючись у жахну тишу, яка зрідка порушувалася хряскотом дверей на третьому або другому поверхах і лункими по сходах кроками. Зрідка підійде з того боку до дверей якась жалісна сусідка, побалакає хвилю, намагаючись заспокоїти мене, і знову піде. Отоді-то, мабуть, уперше в житті відчув я рятівну силу гумору. З одного боку мій страх населяв самотність жахливими потворами і чудовиськами, а з другого боку весела моя удача, успадкована від предків, населяла її дотепними усміхненими героями. Отак, вигадуючи й одразу забуваючи свої перші казкові пригоди, змагався я тоді з гіркою дитячою самотністю.

Народився я у Бердичеві, але рятуючись від страшного голоду 1933, ми й переїхали до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком і моїм двоюрідним братом Толею. Моїм рідним містом став Київ. А потім була школа. Мама продовжувала вчителювати, йшла зранку й поверталася пізно увечері. І знову я був сам. Тільки тепер це вже була не стільки самотність, скільки самостійність. А влітку було море, Одеса, санаторій  № 516, де медсестри ганялися за мною з додатковим харчуванням, бо я був худий. І були кораблі на рейді, і солоний морський вітер, і штормові хвилі… І жагуча мрія стати капітаном далекого плавання. Мрія, яка не полишала мене майже все шкільне життя. А ще були канікули на селі у дядька. І захоплення селом, любов до села, до мудрих сільських дідів, що так багато всього знають і такі дотепні,- слухав би й слухав день і ніч. Взагалі страшенно любив у дитинстві бесіди дорослих, особливо коли вони щось розповідали, якісь історії, пригоди, побрехеньки.

…А потім була війна…В ту ніч зупинився наш годинник. І це було символічно. То назавжди зупинився годинник мого дитинства.

Мені не пощастило. Я не був героєм. Я був звичайним одинадцятирічним хворобливим хлопчиком,в якого всі болі розтоптаного війною дитинства викликали жагуче бажання знову повернутися в те дитинство і спробувати пережити його по-іншому, по-новому, не так, як жилося, а так, як мріялося,- сонячно, весело, цікаво, з пригодами не трагічними, а комічними, радісними, щасливими. Саме оте бажання й зробило мене дитячим письменником. Яка б весела комедійна ситуація не складалася мені, я намагався перенести її у дитинство і наче приміряв на себе, наче брав у ній участь.

Так у 1962 році був я в Острі в художника Василя Андрійовича Євдокименка, який ілюстрував мої перші книжки. Тоді дуже захоплювалися кукурудзою і засівали нею великі масиви. І Василь Андрійович розповів мені про двох місцевих п’ятикласників, що кілька днів тому зайшли у кукурудзу і заблукали, не могли вийти аж поки не заговорило в селі радіо. І я написав оповідання «Пригода в кукурудзі», де вперше з’явилися вірні друзі Ява і Павлуша. До речі, Ява Рень - персонаж не вигаданий. Того ж таки літа був я на полюванні з групою письменників, і вночі до нашого вогнища прибився меткий вигадливий хлопчина, який чкурнув з дому, щоб познайомитися з нами. Оповідання написане від першої особи теж не випадково. Павлуша - то наче я сам, що повернувся в дитинство.

Після оповідання «Пригода в кукурудзі» несподівано для мене самого написалися «Тореадори з Васюківки» - друге оповідання про Яву і Павлушу. То були такі хлопці, що не могли зупинитися на одній пригоді. І я незчувся, як закрутили вони вже й повість – «Пригоди Робінзона Кукурузо». А тоді з розгону другу – «Незнайомець з тринадцятої квартири». І, не зупиняючись,третю – «Таємниця трьох невідомих», що й склали трилогію, яку за назвою другого оповідання я й назвав «Тореадори з Васюківки».

Писалася трилогія досить швидко, легко, а головне - радісно. І я вдячний долі, уяві і отим двом хлопцям, що заблукали колись у кукурудзі на Остерщині. Вони дозволили мені пережити неповторні щасливі хвилини безтурботного веселого хлоп’яцтва.

А тепер найбільшою нагородою для мене є визнання деяких читачів, які коли хворіють, то беруть з полиці «Тореадорів…» і перечитують. Заради цього варто жити на світі!

Учитель: Скажіть, яким було дитинство Всеволода Нестайка? Чому він став дитячим письменником?

Учень: Дитинство письменника було тяжким, йому довелося пережити і голод 33-го року і Велику Вітчизняну війну. Змалку він відчував самотність, бо дуже рано втратив батька, а матір багато часу проводила на роботі. Коли він чув про цікаві випадки із життя, то фантазував ніби вони відбувалися із ним, а згодом почав описувати такі пригоди на папері.

 

Представлення презентації на тему: «Всеволод Зиновійович Нестайко»

 

Робота з теорії літератури

Учитель: Твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» - повість-трилогія, тобто складається з трьох книг. А зараз відкрийте свої літературознавчі словнички і запишіть наступне визначення:

Повість – це великий за обсягом епічний твір, у якому детально розповідається про багато подій із життя дійових осіб.

Учитель: Особливостями повісті є зображення великої кількості подій із життя одного або кількох головних героїв; розповідний спосіб викладу; розповідний спосіб викладу; тривалий час дії; докладність описів і розповіді про події та персонажів; прозова форма; середній обсяг.

Повість буває: соціальною, соціально побутовою, історичною, біографічною, автобіографічною, пригодницькою, науково-фантастичною, міфологічною.

Повість «Тореадори з Васюківки» - пригодницька. Пригодницький твір має складний, заплутаний сюжет, із його героями трапляються цікаві, часом неймовірні пригоди, вони опиняються у складних життєвих ситуаціях, з яких, звичайно, виходять переможцями.

Учитель: Потребує пояснення і сама назва твору. Скажіть, хто такі тореадори?

Учень: Тореадори – це учасники кориди (бою з биками).

Учитель: Так, правильно. І зараз ми дізнаємося, чому письменник так назвав хлопців.

Виразне читання

(Учні читають уривки з твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» (розділ І) - «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич.»)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Учитель: Як ви гадаєте, чи сміливими були хлопці?

Учень: Я думаю, що Ява і Павлуша були сміливими хлопцями, оскільки вони не злякалися влаштувати «бій биків», а також ризикнули спуститись у колодязь за цуценям.

Учитель: Навіщо хлопцям треба було прославитися?

Учень: Хлопці хотіли прославитися, щоб стати відомими і шанованими у селі людьми.

Учитель: Про які риси характеру хлопців свідчить історія з боєм «биків»?

Учень: Хлопці були вигадливими, бо вирішили проблему, де знайти підходящого для кориди «бика» і атрибути тореадора; вони були веселими, бо все сприймали із посмішкою; завзятими, бо довели почату справу до кінця.

Учитель: Розгляньте ілюстрацію до повісті (с.152). Чи такими ви уявляєте персонажів твору?

Учень: Так, це зображення дуже нагадує хлопців, вони з такими ж скуйовдженими чубами, усміхненими обличчями і допитливими очима.

1. Розв’язання тестових завдань на тему  «В. Нестайко «Тореадори з Васюківки» (розділ І «Метро  під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич»)

1. Як називав дід Ванька, коли сварився на нього?

а) Волоцюгою; б) авантюристом; в) пройдисвітом.

2. Дід хотів, щоб хлопці:

а) допомогли йому по господарству; б) вилізли з ями;

в) вирвали бур’ян за клунею.

3. Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як:

а) у Києві; б) Харкові; в) Львові.

4. Свиня, на думку хлопців, важила:

а) п’ять пудів; б) п’ять кілограм; в) майже тонну.

5. На характер льоха Манюня була:

а) спокійною; б) брехливою; в) противною.

6. Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями?

а) «Подвір’я» і «Городина»; б) «Сонячна» і «Кропив’яна»; 

в) «Клуня» і «Крива груша».

7. Для вчительки математики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме:

а) три копійки;  б) п’ять копійок; в) одна копійка.

8. Чому будову метро хлопці вимушені були призупинити?

а) Не вистачало будматеріалів; б) дід побачив і почав сваритися;

в) у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала.

9. Друга Павла звали Явою, як і острів:

а) у Тихому океані; б) Індійському океані; в) Азовському морі.

280 Усі уроки української літератури в 6 класі

10.  Батько у Яви:

а) скрипач; б) хокеїст; в) фермер.

11.  Явин дід полюбляє:

а) полювати; б) рибалити; в) доглядати за худобою.

12.  На честь діда було названо:

а) шлях до Києва; б) польове озеро; в) метро, що хотіли прокласти хлопці.

13.  Мати у Яви:

а) бригадир на заводі будматеріалів; б) ланкова кукурудзоводів

в) депутат облради.

14.  Який фразеологізм має місце у цій частині твору?

а) Тільки п’ятами залопотів; б) на ловця і звір біжить; в) з голови до п’ят.

15.  Характер у Яви наче:

а) ґрунтовий шлях; б) міцна скеля; в) сталь.

16.  Ява кінофільм «Тореадор» назвав:

а) дуже гарним; б) закордонним; в) класним.

17.  Тореадори, на думку Яви, — це:

а) люди, що ризикують своїм життям; б) найсміливіші герої і ловкачі;

 в) гумористи і циркачі.

18.  Іван Рень і Павло Завгородній мріяли, щоб про них:

а) написали в газеті; б) транслювали по радіо і по телевізору;

в) знав увесь світ.

19.  Яке лихо вчинив бугай Петька?

а) Загнав дачника на телеграфний стовп; б) розбив сусідську горожу;

в) зіпсував комбайн Миколи.

20.  Через що Іван і Павло посварилися, а потім побилися?

а) Кандидатуру на бій з коровою; б) суперечку — хто сильніший;

в) бажання покататися на Миколиному комбайні.

21.  На килимку у Павла було вишито:

а) чудове квіткове поле; б) троє цуценят; в) Діда Мороза.

22.  До тореадорського реманенту належали:

а) капелюшок і килимок; б) відро і материна хустка;

в) простирадло і міцна мотузка.

23.  Яку пісню наспівували хлопці, будучи у повній бойовій готовності?

а) Арію Хозе з опери Бізе «Кармен»; б) гімн П. Чубинського;

в) «Єднайтесь, брати українці...»

24.  Коли Контрибуція бурно зреагувала на хлопчачі старання?

а) Кому її почали кусати мухи; б) вона захотіла пити;

в) один із хлопців ударив її по губі.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

 

 

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чим вас приваблюють Ява і Павло? Порівняйте ваш відпочинок на літніх канікулах і пригоди цих п’ятикласників. Зробіть узагальнюючий висновок.

2. Доведіть на прикладі вчинків Івана та Павла, що хлопці мають щироке

серце, здатні до порозуміння і добра.

3. У бика Петьки очі наче:

а) повна луна; б) дві залізні миски; в) тракторні фари.

Картка № 2

1. Прослідкуйте, як сам В. Нестайко ставиться до своїх героїв? Особисті

міркування обґрунтуйте.

2. Чи можна, на ваш погляд, виправдати поведінку хлопців, які рили

метро під свинарником і зашкодили діду? Як Іван і Павло зреагували

на його крик? Висловіть власну думку стосовно цього.

3. Де знайшли хлопці порятунок від Контрибуції?

а) У ставку; б) на дереві; в) вдома.

Картка № 3

1. Прокоментуйте характеристику, яку надав хлопцям дід Салимон:

«От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні! Власну думку вмотивуйте.

2. А що, на ваш погляд, є дружбою? Чи можна Ваню з Павликом вважати друзями?

3. На знак пошани до Контрибуції, яка простила образи хлопців, Ява

частував її:

а) солодкими пиріжками; б) цукерками; в) зефіром.

 

 

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання

Учитель: Сьогодні ми познайомилися ще з одним дитячим письменником Всеволодом Нестайком та його твором «Тореадори з Васюківки». На наступних уроках ми продовжимо вивчати цю повість, але на заняттях є можливість розглянути й обговорити лише фрагменти з цього твору. Зате після уроків – прочитати його повністю, до того ж, нещодавно з’явилася друком нова редакція цієї знаменитої дитячої повісті, у якій автор переробив деякі епізоди, дописав нові пригоди Яви і Павлуші.

 

VІІ. Домашнє завдання

Учитель: Вдома вам треба навчитися виразно читати перший розділ повісті, аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, моральний вибір у різних життєвих ситуаціях.