Програма з української літератури для 6, 8 класів

Про матеріал

Програма з української літератури для 6, 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена на основі чинної програми з урахуванням змін, внесених у 2015 році. Програма базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392, ідеях «Концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа»».

Перегляд файлу

(paint your embroidey on it from your vinok,) Roksolana Zhubil:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРОГРАМА

з української літератури

6, 8 класи

Авторський колектив:

Р. В. Мовчан, доктор філологічних наук (керівник групи); К.В. Таранік-Ткачук, кандидат педагогічних наук, головний спеціаліст Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

М. П. Бондар, кандидат філологічних наук (Київ);
О.М. Івасюк, кандидат філологічних наук (Чернівці); С. А. Кочерга, доктор філологічних наук (Ялта); Л. І. Кавун, доктор філологічних наук (Черкаси);
О. І. Неживий, кандидат педагогічних наук (Луганськ); Н. В. Михайлова, учитель-методист (Київ).

Робоча група, яка здійснила розвантаження програми відповідно до наказу № 100 Міністерства освіти і науки України від 6.02.2015 р. та відповідно до наказу № 617 Міністерства освіти і науки України від 3.06.2016 р:
Н. І. Шинкарук, завідувач сектору відділення науково-методичного забезпечення загальної середньої освіти Інституту модернізації змісту освіти; Р. В. Мовчан, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, доктор філологічних наук; Л. Т. Коваленко, викладач кафедри методики мов та літератури Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, заступник директора Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;
Н. М. Логвіненко, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук; Н. В. Ілясевич, учитель української мови і літератури Слов'янської гімназії м. Києва, учитель-методист;
Н. В. Михайлова, учитель української мови і літератури ліцею «Наукова зміна» м. Києва, учитель-методист;
Г. О. Усатенко, голова Громадської ради при МОН України, доцент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Н. М. Панасенко, старший науковий співробітник лабораторії вікової психофізіології Інституту психології імені
Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України.

Робоча група, яка здійснила оновлення програми відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України № 52 від 13.01.2017 р та №201 від10.02.2017 р.:

С. Р. Молочко, старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання, методист відділу суспільно-гуманітарних дисциплін Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, учитель-методист (голова робочої групи); Н. В. Михайлова, учитель-методист ліцею «Наукова зміна» м. Києва (модератор); О. Ю. Котусенко, головний спеціаліст департаменту загальної та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України; А. М. Фасоля, провідний науковий співробітник відділу навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник; Д. І. Дроздовський, докторант, науковий співробітник Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, кандидат філологічних наук;
О. М. Ратушняк, доцент кафедри української літератури Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук;
В. Р. Півторак, учитель української мови і літератури Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка;
А. В. Білоус, учитель української мови і літератури комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 54» Дніпровської міської ради; Т. В. Стус, методист Національного Центру «Мала академія наук України».

Пояснювальна записка

Оновлена програма з української літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена на основі чинної програми з урахуванням змін, внесених у 2015 році.

Програма базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р.
№ 1392, ідеях «Концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа»».

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, культури, світоглядних орієнтирів, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, екологічного мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережливо ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Програма з української літератури для 5–9 класів спрямована на утвердження серед школярів культури читання. У середній школі важливо сформувати уявлення про читання як соціокультурну практику, важливий елемент повсякдення учнів та учениць. Для цього програма має бути захопливою, відповідати очікуванням сучасної молоді, яка живе в динамічному інформаційному світі. Нинішні школярі перебувають у полоні віртуального середовища, якому притаманна «кліповість», «клаптиковість», фрагментарність. Зрештою, сучасне життя постає світом «коротких» повідомлень, швидкоплинних новин. Не лише дитині, а й дорослому непросто розібратися в інформаційному огромі сьогодення. Тому настільки важливо навчити школярів читати, допомогти їм усвідомити, що читання – запорука успішного становлення в житті, чинник саморозвитку впродовж життя. Читання – не марнування часу, а можливість здобути безцінний психологічний, соціокультурний, зрештою, життєвий досвід. Крім того, читання творів у 5–9 класах дає естетичне задоволення й художню насолоду від спілкування з героями пропонованих творів.

Завдання предмета «Українська література» – сприяти формуванню ціннісного ставлення до того, що відбувається навколо, розуміти, що події важливо пропускати через себе. У пам’яті лишається те, що має емоційне позначення.

Програма з української літератури для 5–9 класів спрямована на виявлення в учнів та учениць справжніх щирих емоцій у відповідь на прочитані твори. Пропоновані в програмі тексти репрезентують і класичні зразки, і сучасний літературний процес, здатний викликати неудавані емоції, рефлексії, спонуки до розмислів над сьогоденням.

Учням 5–7 класів запропоновано твори, спрямовані на розвиток уяви. Такі тексти спонукають школярів фантазувати над життям персонажів, переживаючи за них, виявляючи емпатію до мешканців художнього світу. Здатність до фантазування — початковий етап у розвитку креативності, що є запорукою подальшої успішної соціалізації, здатності до розв’язання непростих життєвих питань.

Учням 8–9 класів запропоновано художньо виразні твори, які дають можливість поміркувати над сучасним життям, прищеплюючи соціальну активність, важливість громадянської позиції, екологічне мислення, морально-етичну відповідальність, толерантність, емпатію, повагу до іншого та здатність до творчого мислення.

Попри те, що в основі предмета «Українська література» — естетичні феномени, які дають можливість пережити насолоду від прочитаного, ці тексти також допомагають дітям в ігровій формі підготуватися до життя, поміркувати над учинками персонажів, подискутувати з приводу моральних і світоглядних колізій, наявних у художньому світі. У невимушених текстах сховано важливі соціальні проблеми, над якими на уроках української літератури замислюються учні 5–9 класів.

Нормативні освітні документи визначають ключовими для розвитку української школи загалом і літературної освіти зокрема ідеї діяльнісного, особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. Це зумовлено потребою відповісти на виклики сьогодення, коли неможливо навчити учня «всього на все життя», і ключовим умінням стає здатність і готовність діяти залежно від поставлених завдань і вчитися протягом усього життя.

Відповідно мета літературної освіти: засобами предмета допомогти учневі в його самопізнанні, життєвому самовизначенні, самоздійсненні, формуванні предметної (літературної) і ключових компетентностей, здатності до читацького й особистісного саморозвитку.

Основне завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає в наданні змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета, що вивчається, у ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто також ураховувати, що для успішної діяльності сьогодні недостатньо знань і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести самостійний чи спільний пошук способів розв’язання її, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків.

Реалізація поставлених завдань передбачає: зміщення акцентів у навчанні з процесу накопичення предметних знань на вироблення умінь автономно застосовувати їх у ситуації невизначеності; становлення учня як суб’єкта навчальної діяльності й особистісного саморозвитку; посилення ролі загальнонавчальних умінь; необхідності забезпечення формування не лише предметної (літературної), а й ключових компетентностей. Важливими стають уміння, які допомагають учневі діяти, і знання, що необхідні для цих умінь.

Оновлена програма покликана стати одним із інструментів упровадження засадничих ідей особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів у повсякденну практику.

Концепція нової української школи подає таке трактування компетентності: «динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».

Компетентності поділяють на предметні (формуються засобами одного навчального предмета), міжпредметні (виробляються під час вивчення кількох предметів) і ключові (формуються в процесі навчання й соціалізації і необхідні особистості для життєдіяльності загалом).

В освіті України виокремлено такі ключові компетентності:

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
Спілкування іноземними мовами.
Математична компетентність.
Компетентності в природничих науках і технологіях.
Інформаційно-цифрова компетентність.
Уміння вчитися впродовж життя.
Ініціативність і підприємливість.
Соціальна та громадянська компетентності.
Обізнаність та самовираження у сфері культури.
Екологічна грамотність і здорове життя.

Стосовно української літератури предметною компетентністю, за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, буде літературна. Її трактуємо як готовність і здатність працювати з текстами різних художньо-естетичних систем, культурно-історичних епох, світоглядних орієнтирів, традицій і стилів: розуміти зміст прочитаного, з’ясовувати авторську позицію і художні засоби донесення її до читача, творити на основі прочитаного власні смисли щодо порушених проблем, висловлювати власну (подеколи критичну) позицію стосовано прочитаного, сприймати художній твір як чинник формування життєвого досвіду та соціально-психологічного й соціокультурного становлення.

Відповідно, учня, який володіє такою здатністю, вважаємо компетентним читачем.

Йому притаманні такі риси: стійкий інтерес до читання, здатність уявляти й переживати прочитане, критично й рефлексійно мислити, інтерпретувати прочитане, знаходити авторські і творити власні смисли, відчувати естетичну насолоду від художнього слова, відкривати національні й загальнолюдські цінності, жити й творчо діяти в умовах глобалізаційних змін та полікультурного суспільства, цінувати надбання національної культури й поважати здобутки інших народів.

Компетентний учень-читач є суб’єктом навчальної діяльності, що передбачає усвідомлення власних психолого-фізіологічних особливостей, прагнень, мотивів, бажань, таких, як здатність до самостійної організації, здійснення й оцінювання читацької діяльності, а також до особистісних самореалізації, самовдосконалення і самотворення. Саме рівень суб’єктності (сформованість згаданих умінь) є одним із показників особистісного розвитку школяра.

Загальна мета навчання української літератури конкретизується в таких завданнях предмета:

Поглиблення інтересу до читання, зміцнення потреби читати; усвідомлення ролі літератури як засобу самопізнання і самотворення; використання досвіду читацької діяльності для розв’язання життєвих проблем.
Розвиток емпатії, відтворювальної і творчої уяви, художнього мислення й образного мовлення, чуття жанру, форми.
Розвиток здобутих у початковій школі вмінь і навичок в усіх видах читацької діяльності, оволодіння різноманітними читацькими стратегіями; удосконалення вмінь діалогічної взаємодії з текстом, умінь аналізувати й інтерпретувати художній твір; збагачення читацького досвіду, розширення кола читання, вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, напрямів, жанрів, стилів, опанування здатністю орієнтуватися у світі класичної і масової літератури, розрізняти явища високого мистецтва і низькопробної культури.
Оволодіння змістом української літератури, засвоєння й систематизація основних літературознавчих понять як засобу повноцінного сприйняття, прочитання й інтерпретації художнього тексту. Усвідомлення літературного процесу як цілісної системи, що має свої природні закономірності й тенденції. Узагальнення і поглиблення знань про мистецтво слова, умінь розглядати художню літературу в контексті інших видів мистецтв. Формування на основі читацького досвіду переконаності в багатстві української художньої літератури та її значущості серед інших національних літератур.
Формування культури художнього сприймання, естетичних потреб, смаку, почуттів, читацької культури, установок, мотивів, здатності сприймати художній твір з естетичних позицій, розглядати його в єдності змісту і форми, розрізняти художньо вартісні та низькопробні твори.
Розвиток чуття художнього слова, мовленнєвої культури, творчих здібностей, набуття досвіду літературно-творчої діяльності.
Вироблення загальнонавчальних, зокрема організаційно-діяльнісних умінь, здатності самостійно формувати індивідуальну навчальну траєкторію, керувати читацькою діяльністю, особистісним і читацьким розвитком.
Розвиток умінь працювати з різними видами інформації, зокрема й електронними, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості).

Оновлена програма з української літератури поглиблює компетентнісну спрямованість навчання, що досягається шляхом:

розкриття потенціалу предмета для формування ключових компетентностей;
зменшення обсягу фактологічного матеріалу на користь практичної діяльності, що забезпечує відносно достатню кількість часу для формування предметних і ключових компетентностей;
формулювання очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності термінами компетентнісного підходу: учень називає, формулює, записує, наводить приклади, розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо;
виокремлення в очікуваних результатах навчання тих, що стосуються оволодіння загальнонавчальними вміннями як основою формування суб’єктності учня;
укладання переліку умінь, якими повинен оволодіти учень певного класу за рік навчання;
уведення наскрізних змістових ліній.

Під час оновлення програми враховувався пізнавальний, виховний, компетентнісний потенціал предмета.

Загальновизнано, що українська література в загальному світовому контексті є свідченням високого духовного та цивілізаційного розвитку українського народу, невід’ємним складником його національної культури. Як мистецтво слова вона є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі. Засобами мистецтва слова вона допомагає збагачувати внутрішній світ людини, формувати сильний характер, широкий світогляд, особисту культуру, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак.

Літературна освіта є важливим чинником створення оптимальних передумов розвитку всебічно освіченої особистості, виховання громадянина-патріота України, а її зміст базується на засадах загальнолюдських і національних цінностей, принципах гуманізму й демократії.

Українська література також є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду, тому в національному самоусвідомленні, самозбереженні й самоствердженні її роль незаперечна й важлива. Виховання свідомого українця повинно базуватися на історичних і культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей. Ознайомлення з художнім твором, усебічний аналіз змістової, жанрової та естетичної специфіки наблизять учнів до розуміння літератури як вияву мистецтва, потужного чинника світосприйняття та самоідентифікації.

Компетентнісний потенціал забезпечує можливість формування в процесі вивчення предмета всіх ключових компетентностей (див. подану нижче таблицю).

Компетентнісний потенціал предмета «Українська література»
№ п/п	Ключова компетентність	Уміння і ставлення, формування яких можна забезпечити засобами предмета
1.	Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою	Уміння: розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів; послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях; застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування; толерантно дискутувати, відстоювати власну думку. Ставлення: поцінування краси і багатства української мови; усвідомлення ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості; відстоювання права спілкуватися українською мовою в різноманітних сферах життя суспільства
2.	Спілкування іноземними мовами	Уміння: порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади. Ставлення: утвердження багатства української мови; обстоювання можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови; розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду
3.	Математична компетентність	Уміння: – розвивати абстрактне мислення; – установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; – чітко формулювати визначення і будувати гіпотези; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема). Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно
4.	Компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури. Ставлення: – готовність до опанування новітніми технологіями; оперативне реагування на технологічні зміни.
5.	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: діяти за алгоритмом; працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації; розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм; грамотно і безпечно спілкуватися в мережі Інтернет. Ставлення: прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі; задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі; критичне ставлення до медійної інформації
6.	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат; використовувати різноманітні стратегії навчання; користуватися різними джерелами інформації; знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати держану інформацію, перетворювати її з однієї знакової системи в іншу; працювати в парі, групі; читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо; постійно поповнювати власний словниковий запас; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування. Ставлення: прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях; готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію; розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання
7.	Ініціативність і підприємливість	Уміння: аналізувати життєву ситуацію з певної позиції; презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби; використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей. Ставлення: готовність брати відповідальність за себе та інших; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри
8.	Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: толерантно відстоювати власну позицію в дискусії; розрізняти маніпулятивні технології і протистояти їм; аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; уникати дискримінації інших у процесі спілкування; критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту. Ставлення: повага до різних поглядів, ідей, вірувань; здатність співчувати, довіряти й викликати довіру; поцінування людської гідності; повага до закону та правових норм; утвердження права кожного на власну думку
9.	Обізнаність та самовираження у сфері культури	Уміння: зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; ідентифікувати себе як представника певної культури; визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах; читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби. Ставлення: поцінування набутків інших культур, зацікавлення ними; відкритість до міжкультурної комунікації; потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним
10.	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів; бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості; розуміти переваги здорового способу життя. Ставлення: усвідомлення людини як частини природи, незворотності покарання за зло, причинене довкіллю; аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів; готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Вивченням наскрізної лінії «Здоров’я і безпека» прагнемо сформувати учня духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінним членом суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Кінцевим, «матеріальним» результатом роботи над темою найчастіше буде певний «надпредметний» проект, для реалізації якого будуть задіяні знання і вміння, одержані на заняттях з окремих предметів. Однак навіть якщо кінцевий результат буде «предметним» (наприклад, написання сценарію на екологічну проблематику), у ньому учні використають знання, одержані на уроках природничих дисциплін, історії тощо.

Українська література як навчальний предмет має досить значний потенціал для реалізації наскрізних ліній:

«Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1):

Уміння:

наводити приклади з художніх творів, у яких порушені проблеми екологічної безпеки;
формулювати зв’язне висловлювання про проблеми навколишнього середовища;
дискутувати з цього приводу.

Ставлення:

сприймання природи як цілісної системи;
усвідомлення взаємозв’язку людини і природи;
розуміння важливості екологічної безпеки;
готовність долучитися до захисту навколишнього середовища.

«Громадянська відповідальність» (НЛ–2):

Уміння:

наводити приклади з художніх творів, де герої проявляють активну громадянську

позицію; висловлювати ставлення до порушених проблем;

твердо, але толерантно відстоювати свої погляди в дискусії;
працювати в парі, групі, виконувати доручену роль;
приймати спільне рішення.

Ставлення:

відчуття себе членом спільноти;
усвідомлення важливості активної громадянської позиції;
готовність брати на себе відповідальність;

«Здоров'я і безпека» (НЛ–3):

Уміння:

знаходити необхідну інформацію про здоров’я, критично оцінювати її;
використовувати набуті знання і вміння для забезпечення безпеки своєї й інших;
наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;
діяти в ситуаціях, загрозливих для здоров’я.

Ставлення:

усвідомлення власного здоров’я як цінності не лише особистої, а й суспільної;
ведення здорового способу життя й пропаганда його;
усвідомлення залежності й впливу власної поведінки на здоров’я і безпеку свою й оточення.

«Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ–4):

Уміння:

наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;
використовувати набуті знання і вміння з метою реалізації задуманих проектів.

Ставлення:

готовність проявляти ініціативу.

У навчальній програмі ці аспекти відображено в переліку очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів із зазначенням тієї чи іншої наскрізної лінії (НЛ–1, НЛ–2, НЛ–3, НЛ–4).

Концептуальна структура програми, її змістове наповнення передбачають: забезпечення можливостей для формування предметної (літературної) і ключових компетентностей, урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, особливості сучасного навчального процесу в середній школі, право вибору (для вчителя і учня), специфіку сучасного інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення, загальносвітових процесів глобалізації тощо. Художні твори для текстового розгляду добиралися за принципами: ощадливості, естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, урахування вікової психології, осучаснення змістового матеріалу.

Курс української літератури в 5–8 класах структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками:

• 5 клас («Світ фантазії, мудрості», «Історичне минуле нашого народу», «Рідна Україна. Світ природи»);

• 6 клас («Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні твори»);

• 7 клас («Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Ми – українці»);

• 8 клас («Усна народна творчість», «Світ української поезії», «Національна драма», «З української прози», «Український гумор і сатира»).

До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему. Ураховано також і важливість тематично-стильової різноманітності пропонованих для розгляду творів, їхні ідейно-ціннісні пласти, які втілюють ключові компетентності.

Отже, українська література в 5–8 класах вивчається за своєрідним цілісним сюжетом, у якому кожен із митців має свою «нішу» у визначеній темі, відповідно його твір виконує певну естетичну й морально-етичну функції. При цьому біографія письменника загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано, тобто так, як того потребує основна тема, заявлена в назві тематично-проблемного блоку, до того ж фрагмент із біографії має зацікавлювати й бути доступним дитині певного віку.

Із 9-го класу розпочинається системне вивчення української літератури, тобто до змісту навчального матеріалу застосовано історико-хронологічний підхід як основний, ураховано історико-літературний контекст. Також зміст цього навчального матеріалу доповнено розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.

Вивчення української літератури в кожному класі має також рубрику «Література рідного краю», на яку виокремлено години, які вчитель упродовж року має розподіляти самостійно. Це сприятиме додатковому індивідуальному вибору вчителем текстів для розгляду. На уроках літератури рідного краю пропонуємо також включати художню творчість ровесників.

Отже, навчально-виховний процес уроків української літератури передбачає формування цілісного уявлення про неї як про важливий складник національної культури, вагомий чинник підвищення загального рівня освіченості юних читачів, розвиток їх творчого потенціалу.

Вивчення цього предмета відбувається із залученням широкого мистецького контексту (МК), а також міжпредметних зв’язків — МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика тощо).

Задля осучаснення змістового компоненту програми та актуалізації компетентнісного підходу запропоновано рекомендаційні рубрики: «Мистецький контекст» (МК), у якій подано зразки різних видів мистецтв, з якими вчитель, на власний розсуд, може ознайомити учнів; «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ), у якій запропоновано сучасні твори, які ідейно та тематично пов’язані із запропонованими для текстуального вивчення. Учитель може використати їх задля зацікавлення учнів сучасним літературним процесом, проведення паралелей між класичним і сучасним творами (за рахунок резервних годин; на уроках позакласного читання; літератури рідного краю тощо).

Підкреслимо демократичне спрямування всіх компонентів програми. Запропонована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час можна використовувати для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо), ознайомлення із творами сучасної української дитячої та підліткової літератури, уведеними в рубрику «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ), – на вибір учителя.

Ознайомлення з літературою рідного краю відбувається впродовж року.

У рубриці «Зміст навчального матеріалу» пропонуються вступні тези до кожного розділу чи теми, коротка характеристика творчості письменника, анотації до творів, що враховують сучасні літературознавчі оцінки (у доступних для школярів межах); уводяться необхідні під час розгляду та аналізу художніх творів нові теоретичні поняття. Водночас ураховано навчально-методичні особливості шкільного літературознавства, виховну, естетичну мету вивчення художнього твору.

Однак ця рубрика не повинна сприйматися догматично. Учитель пропонує лише стартові знання, висловлює певні судження як зразок (своєрідний ключик розуміння), що заохочувало б до пізнання, роздумів, висловлення власної думки, зацікавило, скорегувало, спрямовувало до розкриття теми й підтеми. Програма не вимагає прийняття єдиної думки, єдиного прочитання тексту, навчальний матеріал повинен подаватися так, щоб спонукати до власних оціночних висновків. Учень учиться їх робити самостійно, так само, як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо.

Важливо звернути увагу, що текстово вивчаються лише твори, виокремлені в тексті програми півжирним шрифтом, інші ж лише називаються. Це саме стосується й коротких оглядів перед підтемами. Наприклад, перед вивченням «Слова о полку Ігоревім» учитель має лише назвати пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України, коротко, узагальнено їх охарактеризувавши, а не розглядати їх детально.

Програма передбачає подальшу модернізацію шкільного літературознавства. Вона полягає у відході від ідеологічного чи соціально заангажованого прочитання-аналізу художнього твору, від невиправданого критерію міметичності (тобто буквального сприйняття його як відображення реального факту історичної чи просторової дійсності), що зовсім не виключає потрібного історико-літературного і соціокультурного контексту; урізноманітненні інтерпретування художнього твору, тобто розуміння його не лише згідно із задумом автора, а й із виявленням тих смислів, які твір набуває в процесі історичного функціонування; урахуванні значної ролі читача як співтворця тексту; пріоритетній ролі творчих підходів під час аналізування творів, тобто в руйнуванні усталених застарілих схем.

Особливу увагу варто звернути на підрубрику ТЛ (теорія літератури). У шкільному вивченні вона означає лише початкові, доступні дітям знання про художні засоби, жанри, літературознавчі поняття тощо, необхідні під час розгляду художнього твору як явища мистецтва слова. До того ж кожне з них зазначається лише один раз, надалі вони лише повторюються, закріплюються – відповідно до вибору й фахової компетентності вчителя, підготовленості учнів.

Рубрика «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» містить перелік умінь, навичок, ціннісних ставлень, які передбачено сформувати в результаті вивчення теми, і коло необхідних для цього знань.

Стосовно емоційно-ціннісної сфери – це передбачення морально-етичних цінностей, які можуть формуватися в учня в процесі вивчення художнього твору. Звісно, це гіпотетичний результат, адже вплив мистецтва на людину індивідуальний, а тому часто непередбачуваний. Однак такий прогноз значною мірою увиразнює навчання на уроках літератури, надає йому цілісності, робить потужним націє- та людинотворчим чинником.

Програма кожного класу завершується узагальненим переліком очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності. Перераховані в ньому предметні уміння і навички взято зі списку кожної навчальної теми. Вони в сукупності складають основу предметної (літературної) компетентності. Загальнонавчальні уміння й навички (ключові компетентності) забезпечують становлення суб’єктності учня-читача, його автономності, яка є осердям компетентнісного навчання. Їх учитель, дбаючи про послідовність і наступність, сам «розписує» у календарно-тематичному плані з урахуванням індивідуальних особливостей учнів конкретного класу.

Демократична орієнтація програми спрямована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя, учня з художнім твором, дає широкий простір для самостійного сприйняття й осмислення літератури як явища мистецтва.

6 клас

Усього — 70 год.

На тиждень — 2 год.

Текстуальне вивчення творів — 51 год.

Повторення та узагальнення — 2 год.

Література рідного краю — 4 год.

Позакласне читання — 4 год.

Розвиток мовлення — 4 год (у межах годин на текстуальне вивчення)

Виразне читання — 2 год.

Резервний час — 7 год

Кількість годин (орієнтовно)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про рукописні книги часів Русі-України, про автора «Повісті минулих літ» Нестора Лiтописця; про сучасні формати книги;

розуміє роль книжки в житті людини, складність і особливість процесу творчості, місце в ньому уяви й фантазії митця, роль читача в «житті» художнього твору; пояснює, де можна «зустрітися» з літературою (літературні журнали, радіопередачі, телебачення, театр, книгарні, бібліотеки, Інтернет); аргументує індивідуальні читацькі інтереси.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; створює презентацію про історію книжки; усвідомлює роль читання впродовж життя для власного зростання;
розуміє необхідність додаткової інформації; знаходить її в мережі Інтернет та інших джерелах.

НЛ–1

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби шанобливого ставлення людей до книжки, до освіти.

ВСТУП

Книжка в житті людини. Творча майстерня автора від давнини до сьогодення. Зміни формату книги впродовж віків. Сучасний читач і його роль у новому «житті» твору.

МЗ: культура часів Русі-України

(історія України).

Предметні компетентності

Учень / учениця: знає про виникнення народної обрядової поезії, її різновиди; розповідає про головні календарні обряди українців; розрізняє і називає різновиди календарно-обрядових пісень; виразно і вдумливо читає їх, коментує зміст; виокремлює й пояснює роль художніх засобів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про роль колискової пісні в житті людини, про роль сім’ї та тепло рідного дому, про відповідальність кожного за збереження духовної спадщини для майбутніх поколінь; описує образ матері над колискою дитини (за творами літератури та живопису).

Вивчає напам’ять: 2 пісні (на вибір учня).

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Прагнення відроджувати й вивчати оригінальну творчість народу. Повага до прадавніх вірувань наших предків, гордість за свій талановитий народ, любов до рідних.

ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Календарно-обрядові пісні

Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди. Пісні літнього циклу: «У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) – на вибір. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка» (на вибір). Веснянки: «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця» (на вибір).

Народні колискові пісні

«Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать»

Провідні мотиви, лексичні особливості колискових. Календарно-обрядові пісні рідного краю.

ТЛ: народна пісня, колискова, рефрен, анафора.

МК: фольклорна спадщина інших слов’янських народів (зарубіжна література); К. Стеценко. «Колядки»,
М. Леонтович. «Щедрик», М. Лисенко. Музичні обробки українських веснянок; колискові пісні у виконанні Росави (музичне мистецтво); А. Петрицький «Різдвяний ранок», С. Васильківський. «Весна в Україні» (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє і пояснює специфіку пісні лiтературного походження; переказує історію створення національного гімну; розповідає про зв’язок народної легенди про дівчину-Україну з «Молитвою»

О. Кониського; виразно і вдумливо читає пісні; визначає й коментує провідні мотиви, пояснює роль символів у них.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про значення національного гімну в житті народу; розкриває особливості художнього втілення теми України у творах різних митців.

Вивчає напам’ять: «Ще не вмерла Україна...» та 1 пісню (на вибір).

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення почуття патріотизму, утвердження віри в щасливе майбутнє свого народу.

Пісні літературного походження

«Ще не вмерла Україна...»
П.ЧУБИНСЬКОГО і
М.ВЕРБИЦЬКОГО – національний гімн нашої держави. Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею, та її зв’язок із «Молитвою»

О. КОНИСЬКОГО й М. ЛИСЕНКА, духовним гімном України.

«Ой, у лузі червона калина похилилася» С. ЧАРНЕЦЬКОГО і
Г. ТРУХА — пісня, що стала народною.

Патріотичні мотиви пісень літературного походження.

ТЛ: гімн.

МК: гімн України (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає коротко про письменника; виразно і вдумливо читає поему; визначає головну думку; розповідає про життя ханського сина в полоні руського князя й пояснює, чому він забув рідний край; характеризує образ юнака-половця; співвідносить давноминулі події, описані в поемі, із сучасністю.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розуміє значення історичної пам’яті для кожної людини; пояснює важливість приналежності до свого народу; висловлює судження про її історичну основу, зв’язок із літописною легендою; коментує власне розуміння почуття патріотизму; усвідомлює роль слова в житті людини.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості історичної пам’яті для кожної людини та приналежності до свого народу, національної свідомості, вірності Батьківщині.

Микола ВОРОНИЙ. «Євшан-зілля» Коротко про письменника. Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів у поемі «Євшан-зілля». Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю.

ТЛ: ліричний герой, ліро-епічний твір, поема.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про життя Т. Шевченка в Петербурзі; знає зміст твору, виразно й осмислено читає окремі фрагменти; розкриває історичну основу поеми «Іван Підкова»; висловлює судження про риси й поведінку козацького ватажка; пояснює особливості художніх засобів у зображенні штормового моря, бою.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розуміє важливість знання історії рідного народу; висловлює власну думку щодо суспільно-політичних питань.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення того, що героїзм і мужність – ознаки лицарських чеснот українських козаків - духовний спадок

нащадкам.

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думка» («Тече вода в синє море»), «Іван Підкова» (без вступу), «Тече вода в синє море»

Відомості про перебування поета в Петербурзі. Патріотичні мотиви творів Т. Шевченка. Зображення історичного минулого. Героїзм та відвага козаків та їхнього ватажка. Специфіка ліричних і ліро-епічних творів.

МЗ: козацька доба (історія України).

МК: пізнавальна програма «Тарас Шевченко в Петербурзі» (архів Першого національного каналу);

«Тече вода в синє море / Думка» на слова Тараса Шевченка. Виконує Олекса Керекеша, гурт «Фата Морґана» (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

уміє визначити історичну основу твору; знаходить і коментує описи природи, портрети персонажів, їхні вчинки; аналізує роль художніх засобів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює власні судження про геройство та вміння з честю вийти із найскладніших ситуацій козака-характерника Швайки та його юних помічників Грицика та Санька; зіставляє специфіку розкриття історичної теми в літературі та кінематографі; створює презентацію про головних героїв твору; дискутує про проблеми національної свідомості, патріотизму, зрадництва, усвідомленого вибору.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших предків, потреби виховання й утвердження цих якостей у наш час.

Володимир РУТКІВСЬКИЙ. «Джури козака Швайки» («На козацьких островах»)

Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях. Незвичайні здібності козаків-характерників. Сміливість і відвага козацьких джур Грицика та Санька. Засудження підступності, жорстокості та підлості зрадників. Тема боротьби українських козаків проти татарської орди.

МЗ: козацька доба (історія України).

МК: фільм про козаків-характерників (із серії «Козацька звитяга»).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про дитинство Лесі Українки, її мужність, талановитість;

усвідомлює і вміє пояснити мотив глибокого родинного зв’язку дитини з батьками; характеризує образ ліричної героїні; висловлює власні роздуми про неї.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює своє ставлення до проблеми бережливого ставлення до природи як важливого чинника реалізації особистості; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі, музиці, кіномистецтві; створює ілюстрації до творів, відеопоезії.

Вивчає напам’ять: вірш «Як дитиною, бувало…».

НЛ–1

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби плекати почуття любові до батьків, родини; формування стоїчних рис характеру (мужності, цілеспрямованості, наполегливості); прагнення до самоосвіти.

Я І СВІТ

Леся УКРАЇНКА (Лариса Петрівна Косач). «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»

Дитинство поетеси, роль родини в її вихованні. Неповторний світ дитинства в поезіях. Образ мужньої, сильної духом дівчинки, її життєрадісний погляд на світ, вільнолюбство, впевненість, розвинена уява. Значення мистецтва в житті людини. Гармонія людини і природи.

МК: фільм про Лесю Українку із циклу «Обличчя української історії» (кіномистецтво).

СЛ: поезії Мар’яни Савки, Маріанни Кіяновської, Любові Якимчук.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає цікаві епізоди з життя письменника; знає зміст оповідання; виразно і вдумливо читає епізоди, що найбільше вражають; аналізує епічний твір; називає риси характеру Федька, що вирізняють його з-поміж друзів-однолітків, коментує їх; аналізує роль художніх засобів у творі; знаходить портрет, пейзаж, діалоги; формулює головну думку оповідання.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює своє ставлення до літературних героїв; визначає причиново-наслідкові зв’язки між фактами і явищами; пропонує алгоритм дій.

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення найважливіших цінностей моралі та етики, що роблять людину духовно багатою і щедрою на добро, порядність, чесність.

Володимир ВИННИЧЕНКО. «Федько-халамидник»

Дитинство письменника. Художня розповідь про Федька, його життя, стосунки з однолітками. Добро і зло, благородство і підлість у творі. Щедрий на добро внутрішній світ героя. Федько як особистість.

ТЛ: головний герой, другорядні герої.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно й усвідомлено читає вірші; висловлює судження про почуття ліричного героя; співвідносить їх із пережитими особисто.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює своє ставлення до проблеми збереження родинних цінностей; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі, музиці, кіномистецтві; створює ілюстрації до творів, відеопоезії; проводить аналогії із власним життям.

НЛ–3

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення ролі батьківського дому в житті людини, відповідальності за власну родину.

Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…» Настрої та почуття, висвітлені в поезіях (любов, доброта, висока духовність). Образ рідної людини та важливість родинних цінностей.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє, що світ дитинства – вічне джерело сили, натхнення, мрій, фантазій; виразно й усвідомлено читає поезії, коментує їх; пояснює художні засоби.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про щастя і шляхи до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі; пояснює вплив слова на психічне здоров’я людини.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення ролі почуття дружби в житті людини, уміння бачити красу навколо, цінувати доброту.

Ірина ЖИЛЕНКО. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»

Поетичні роздуми про доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ.

Предметні компетентності

Учень/учениця:

розуміє метафоричність поезій;
виразно і вдумливо читає вірші; коментує образне бачення світу, явищ природи в них; пояснює поєднання у творі уявного, фантастичного і реального; висловлює власне бачення образів стежечки, блискавки, веселки тощо.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

порівнює твори музичного й образотворчого мистецтв, суголосні поезіям; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–1

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби естетичного сприйняття художнього твору.

Ігор КАЛИНЕЦЬ. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» зі збірки «Дивосвіт» (на вибір)

Талановитий український поет, автор віршів для дітей.
Своєрідність форми його поезій. Персоніфіковані образи природних явищ – дивовижне й незвичайне в повсякденному житті. Гармонія людини і природи.

МК: твори музичного, образотворчого декоративно-ужиткового мистецтв, суголосні поезіям І. Калинця.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно і вдумливо читає казки-притчі, коментує їх; знаходить і пояснює фантастичні елементи в них; висловлює судження про важливість проблем, порушених у творах та актуальність їх; знаходить аналогії в повсякденному житті.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розуміє силу слова; аналізує життєві ситуації з погляду гуманізму, толерантного ставлення до людей; дискутує щодо проблем таланту, неординарності, «білих ворон», спілкування; висловлює власне розуміння ілюстрацій письменниці; створює есе-рефлексію.

НЛ–1, 2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення морально-етичних цінностей, що допомагають бачити й розуміти красу світу, гармонійно і щасливо жити в ньому.

Емма АНДІЄВСЬКА. «Казка про яян», «Говорюща риба». Сучасна українська письменниця і художниця. Її казки-притчі. Добро й любов до світу. Порушення питань моралі, дружби, сили слова. Прихований повчальний зміст творів. Принципи толерантного ставлення до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом.

ТЛ: притча.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає основне про письменника; розуміє поняття романтичного і пригодницького; визначає жанр твору; самостійно ознайомлюється з його змістом; аналізує поведінку героїв, їхні вчинки, моральний вибір у різних життєвих ситуаціях; характеризує улюбленого героя, аргументує свій вибір, розкриває риси його вдачі; виокремлює, виразно читає й коментує найцікавіші епізоди тексту.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про зв’язок прочитаного з власними життєвими спостереженнями; усвідомлює себе активним членом соціуму; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі й кіномистецтві; обговорює в групах проблеми дружби та першого кохання; створює правила поведінки в екстремальних ситуаціях; укладає таблицю «Плюси і мінуси «проектів» Яви та Павлуші».

НЛ–3,4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості активної життєвої позиції, позитивних рис характеру; сили справжньої дружби та взаємопідтримки.

ПРИГОДИ І РОМАНТИКА

Всеволод НЕСТАЙКО. «Тореадори з Васюківки» (скорочено)

В. Нестайко – визнаний у світі український дитячий письменник. Пригодницький захопливий сюжет, мрія і дійсність, смішне, комічне, романтичне в його пригодницькій повісті для дітей. Образи Яви Реня та Павлуші Завгороднього. Проблеми у творі.

ТЛ: повість, пригодницький твір.

МЗ: пригоди й романтика у творах

Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена (зарубіжна література).

МК: кінофільм «Тореадори з Васюківки», 1965; режисер С. Зелікін

(кіномистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує зміст уривка твору; визначає елементи сюжету в ньому; характеризує образи головних персонажів, їхню поведінку в складній ситуації.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про місце уяви, фантазії, романтичності в житті сучасної людини, необхідності навчатися упродовж життя, здобувати досвід; про важливість збереження довкілля для сьогодення та майбутнього; знаходить у тексті реальні (звичайні) та пригодницькі події.

НЛ–3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення романтичності, життєлюбства в житті людини.

Ярослав СТЕЛЬМАХ. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»

Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті, передані образним словом. Допитливість, винахідливість, кмітливість хлопчиків – головних героїв.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає цікавий факт про письменницю; переказує зміст твору, висловлює враження про нього; характеризує образ головного героя Клима.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про те, як виховувати в собі риси сміливості, хоробрості, кмітливості, відповідальності; як спрогнозувати можливі наслідки діяльності; зіставляє специфіку розкриття фантастичної теми в літературі й кіномистецтві; знаходить інформацію про українських письменників-фантастів; дискутує про проблеми сміливості і боягузтва.

НЛ–1,2,4

Емоційно-ціннісне ставлення

Потреба формування позитивного світогляду, доброзичливого ставлення до світу та людей. Усвідомлення ролі навчання, прагнення відкривати світ і себе в ньому, самовдосконалення, самореалізації в житті кожної людини.

Леся ВОРОНИНА. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9»

Леся Воронина — сучасна письменниця, авторка багатьох книг для дітей. Фантастична, романтична повість про виховання гідності та мужності. Клим Джура – рятівник світу. Його друзі й вороги. Еволюція Клима від боягуза до супергероя. Роль сім’ї у формуванні життєвих переконань людини. Стосунки між різними поколіннями в родині.

ТЛ: сюжет, його елементи.

МК: науково-популярні фільми про інопланетні цивілізації та паралельні світи.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє роль гумору в житті українців; знає жанри гумористичних творів, називає їх; розповідає про особливість побудови байки; виразно і вдумливо читає твори Л. Глібова;
пояснює головну думку кожної байки та алегоричні образи.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

зіставляє описане в байках із реальним життям, використовуючи виражальні засоби української мови; створює ілюстрації до твору; обговорює в групах проблеми несправедливості, жорстокості, ледарства в байках Л. Глібова і в сучасному житті.

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості самокритичного погляду для успішної життєдіяльності людини, потреби життєстверджувальних, оптимістичних настроїв, уміння тактовно реагувати на іронію, гумор.

ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ

Гумористичне й сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів (анекдоти, байки, усмішки, гуморески, співомовки тощо). Роль гумору в житті українців.

Леонід ГЛІБОВ. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»

Визначний український байкар, поет. Викривальна і повчальна спрямованість байок письменника. Побудова байки.

ТЛ: гумор (повторення), сатира, байка (повторення), алегорія, мораль.

МЗ: Байки Езопа та І. Крилова (зарубіжна література).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє вияв народної мудрості в гуморесках, викривальний пафос співомовок; виразно й усвідомлено читає твори; коментує іронічне ставлення автора до негативних рис характеру; виокремлює головну думку кожного твору; характеризує героїв і порівнює їх.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

пояснює зв’язок історичних фактів із їх гумористичним відображенням у співомовках; обґрунтовує власні спостереження над смішними ситуаціями в житті; розуміє роль ініціативності, підприємливості в суспільстві та специфіку лексики твору; застосовує комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування; створює ілюстрації до твору; віднаходить інформацію про зустріч запорожців із королем.

НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення, що почуття гумору - ознака духовного здоров’я людини.

Степан РУДАНСЬКИЙ. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля»
Співомовки С. Руданського — унікальне явище у світовому письменстві. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору, уміння посміятися над власною безпорадністю та відстояти свою гідність.

ТЛ: гумореска, співомовка.

МЗ: козацька доба (історія України).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно і вдумливо читає твори, коментує їх; пояснює основні ідеї; аналізує художні особливості гуморесок.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

проводить аналогії з власними спостереженнями; усвідомлює роль мови в житті людини; створює ілюстрації до твору, виразно читає гуморески; дискутує про проблеми мови і народу.

Вивчає напам’ять: 1 гумореску (на вибір).

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Оптимістична настанова в житті, уміння іронічно, критично, з почуттям гумору сприймати дійсність і самого себе.

Павло ГЛАЗОВИЙ. «Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала», «Кухлик» (2–3 — на вибір)

Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних і сатиричних творів.

(упродовж року)

Предметні компетентності

Учень / учениця: знає про письменників-земляків, їхні твори; розуміє зміст цих творів; виразно читає та коментує їх.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює роль читання для власного зростання впродовж життя.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Шанобливе ставлення до митців свого краю як до особливо обдарованих людей, співців рідної землі.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення із творами письменників-земляків.

Предметні компетентності

Учень / учениця: називає імена митців, твори яких вивчали впродовж року; розповідає про ті, які найбільше сподобалися; пояснює та аргументує свою думку.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує життєві ситуації, людські вчинки на матеріалі вивчених творів; узагальнює інформацію; визначає необхідність додаткової інформації, шукає її в мережі Інтернет та інших джерелах.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби висловлювати власну думку, захищати власну позицію.

УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, які вивчалися впродовж року й викликали найбільше зацікавлення.

Орієнтовний перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів 6 класу

(з урахуванням набутих у попередніх класах)

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про роль книжки в житті людини, складність і особливість процесу творчості, місце в ньому уяви й фантазії митця, роль читача в «житті» художнього тексту; індивідуальні читацькі інтереси;

знає про рукописні книги часів Київської Русі, про автора «Повісті минулих літ» Нестора Лiтописця; про виникнення народної обрядової поезії;

коментує зміст виучуваних творів, у т. ч. прихований зміст (підтекст);

називає головні календарні обряди українців; різновиди календарно-обрядових пісень;

наводить цікаві факти з біографії письменника, творчість якого вивчається;

визначає головну думку твору, провідні мотиви; знаходить у творі (окремому уривку) ключові фрази, кульмінаційний епізод;

характеризує художні образи, висловлює судження про риси й поведінку героїв, засоби характеротворення (портрет, мову тощо), виокремлює риси, які вирізняють героя з-поміж інших; пояснює алегоричні образи;

визначає жанр твору, його композицію; виокремлює художні засоби, пояснює їхню роль у художньому творі, авторське ставлення до зображуваного;

знає визначення, ознаки і застосовує під час інтерпретації та аналізу художнього твору (окремого фрагменту) літературознавчі поняття народна пісня, колискова, гімн, ліро-епічний твір, поема, притча, повість, гумор (повторення), сатира, байка (повторення), гумореска, співомовка, алегорія, мораль, повтори (рефрен), анафора, ліричний герой, головний герой, другорядні герої, сюжет.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розповідає про роль мови в житті людини;

дискутує з приводу порушених у художньому творі морально-етичних проблем;

віднаходить твори музичного й образотворчого мистецтв, суголосні темі (ідеї, настроєві) виучуваних творів;

розкриває особливості художнього зображення теми (образу) України у творах різних митців;

проводить аналогії з власними спостереженнями;

визначає критерії для порівняння фактів (явищ, предметів, образів) і здійснює його;

користується двома-трьома пошуковими системами; добирає і групує матеріал з певної теми; складає бібліографію;

представляє текстову інформацію у формі таблиці, схеми тощо;

доводить тезу, твердження і аргументовано заперечує його, формулює висновок;

визначає межі власного знання і незнання;

ставить уточнювальні, проблемні питання;

застосовує комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування;

володіє прийомами «активного слухання»; «чує» співрозмовника, формулює зв'язну відповідь на висловлювання опонента; продовжує і розвиває його думку; сприймає і поважає іншу точку зору; виробляє спільну позицію з дискусійних питань;

формулює спільно з учителем (з його допомогою) навчальну проблему, пропонує спосіб її розв'язання, виробляє алгоритм дій;

планує спільно з учителем навчальну діяльність на уроці, пояснює послідовність дій; виробляє критерії самооцінювання результативності навчання;

аналізує самостійно досягнення цілей вивчення теми; планує спільно з учителем усунення прогалин у навчанні (досягнення нереалізованих цілей); виробляє правила спілкування в парі (групі); організовує і здійснює діяльність (виконує різні ролі) у четвірці (малій групі).

8 клас

Усього — 70 год.

На тиждень — 2 год.

Текстуальне вивчення творів — 54 год.

Повторення й узагальнення — 2 год.

Література рідного краю — 4 год.

Позакласне читання — 4 год.

Розвиток мовлення — 4 год (у межах годин на текстуальне вивчення).

Резервний час — 6 год.

Кількість годин

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє багатозначність художнього образу; називає і вміє відрізняти різні типи образів; за допомогою слова створює елементарні образи.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження, оперуючи різними виражальними засобами мови; використовує досвід взаємодії літературних творів із творами інших видів мистецтва.

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення ролі краси й сили художнього слова в житті людини.

ВСТУП

Художня література як одна з форм духовної дiяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові тощо). Аналіз художнього твору.

ТЛ: художній образ, художній твір (поглиблено).

МЗ: образотворче мистецтво, музичне мистецтво, театральне та кіномистецтво.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розуміє значення і функції пісні в житті українського народу;

пригадує історичні відомості про часи, змальовані в піснях;

вдумливо читає тексти, аналізує їх; визначає і пояснює засоби художньої виразності в них;

розповідає про національних героїв, яких змальовано в них;

характеризує образи лицарів-оборонців рідної землі; прагне наслідувати їхні чесноти.

Вивчає напам’ять: «Засвіт встали козаченьки».

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує про те, за що народ увічнив імена своїх героїв;

створює уявний словесний портрет легендарної поетеси Марусі Чурай; висловлює власне ставлення до піснярки Марусі та її пісень;

розуміє, що поет – активний творець духовності; осмислює духовний зв'язок з історичним минулим рідного народу.

НЛ–1, 2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Виховання і утвердження цих якостей у наш час. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках.

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Українські історичні пісні

Пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками: «Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» (на вибір учителя); про боротьбу проти соціального та національного гніту: «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк», «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить» (2 твори на вибір учителя). Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою.

Пісні Марусі ЧУРАЙ

«Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю»

Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні, що стали народними. Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи.

ТЛ: історичні пісні.

МЗ: боротьба козаків проти турецько-татарських завойовників, польсько-шляхетського гніту (історія України).

МК: арія Наталки «Віють вітри, віють буйні..» з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка»; «Засвіт встали козаченьки» (комп. М. Лисенко, Б. Лятошинський,
Л. Ревуцький) (музичне мистецтво);

В. Маковський. «Українська дівчина» (1880 р.); М. Пимоненко. «Проводи козака» (1902 р.) (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

осмислено читає думу, переказує зміст; визначає тематику, художні особливості; аналізує образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний учинок.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

осмислює духовний зв'язок з історичним минулим рідного народу; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі, музиці, образотворчому мистецтві, кіномистецтві; толерантно відстоює власну позицію в дискусії; використовує комунікативні стратегії для формулювання власної позиції.

НЛ–1, 2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення того, що любов до Вітчизни – одна з найбільших людських чеснот. Прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими цінностями.

Українські народні думи

«Маруся Богуславка»

Героїчний епос українського народу. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі та лірники – виконавці народних дум (О. Вересай, Г. Гончаренко,
М. Кравченко та ін.). Сучасні виконавці: Василь та Микола Литвини, Василь Нечепа. Національна капела бандуристів України. Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму. Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі («Маруся Богуславка»).

ТЛ: думи.

МЗ: історія України.

МК: фільм «Поводир», 2014; режисер
О. Санін; мультфільм «Маруся Богуславка», 1966 (кіномистецтво);

виконавська діяльність кобзарів та лірників; М. Лисенко. Опера «Маруся Богуславка» (музичне мистецтво);

М. Дерегус. «Маруся Богуславка»;

І. Айвазовський. «Чорне море» (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає основну інформацію про
Т. Шевченка; розповідає про арешт і заслання поета; вдумливо й виразно читає поезії; аналізує філософську лірику поета в контексті його біографії.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про твори поета, їх ідейний зміст, художні засоби, використані в них; зіставляє специфіку розкриття теми в музичному та образотворчому мистецтвах.

Вивчає напам’ять: 1 поезія на вибір.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення громадянської позиції людини як одного з проявів духовності.

СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думи мої, думи мої…» (1847), «Ой три шляхи широкії…», «Мені однаково, чи буду…»

Життєпис поета (участь у Кирило-Мефодіївському братстві, арешт, перебування в казематі, заслання). Усвідомлення власної місії поета. Роздуми автора про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю.

ТЛ: філософська лірика.

МК: Т. Шевченко. «Новопетровське укріплення», 1856–1857 рр. (образотворче мистецтво);

проект дуету «Сестри Тельнюк» «Наш Шевченко» (музичне мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає і розповідає цікавий факт про Лесю Українку; коментує зміст поеми «Давня казка», пояснює умовність описаної ситуації; визначає основні проблеми твору та головну думку; порівнює образи Поета і Бертольда; складає план порівняльної характеристики.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про свободу творчості, про вільнолюбство людини; розвиває свої творчі здібності; зіставляє специфіку розкриття теми в поезії і музиці; дискутує на тему ролі митця в суспільстві; проводить аналогії із сучасним життям; використовує комінікативні стратегії для формулювання власної позиції.

Вивчає напам’ять: «Хотіла б я піснею стати…».

НЛ–1,2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Розуміння того, що сила духу – конструктивне начало в житті. Усвідомлення важливості формування й розвитку індивідуальності, неповторності творчої особистості.

Леся УКРАЇНКА. «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати…», «Давня казка»

Життя поетеси, її мужність і сила духу. Потужне ліричне начало, романтичність, волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви її поезії. Тема гармонійного єднання людини з природою. Ідея вільної творчості, духовної свободи людини. Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності (ліро-епічна поема «Давня казка»).

МК: малярські роботи Т. Яблонської (весняної тематики); мариністичний живопис І. Айвазовського (образотворче мистецтво); цикл «Чотири пори року»
А. Вівальді, «Пори року»

П. Чайковського (музичне мистецтво).

СЛ: поезія Маріанни Кіяновської, Богдани Матіяш, Костя Москальця (вірш та пісня «Вона»).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно й осмислено читає твори,

аналізує їх, визначає й коментує художні засоби в них; знає і пояснює відмінність між патріотичною та інтимною лірикою.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про патріотизм, про активну позицію кожного; порівнює специфіку виражальних засобів в поезії і музиці в розкритті патріотичних, інтимних, пейзажних мотивів.

Вивчає напам’ять: вірш «Любіть Україну!»

НЛ–1, 2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення того, що щирість особистих почуттів — невід’ємне багатство духовного світу людини.

Володимир СОСЮРА. «Любіть Україну!», «Осінь» («Облітають квіти, обриває вітер…»), «Васильки»

Коротко про поета. Патріотичні, інтимні, пейзажні мотиви його творів. Любов до Батьківщини як важливий складник життя людини («Любіть Україну!»). «Васильки» – зразок інтимної лірики. Щирість ліричного самовираження в поезії «Осінь» («Облітають квіти, обриває вітер…»).

ТЛ: громадянська лірика, інтимна лірика, пейзажна лірика.

МК: соціальний ролик «They love Ukraine».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно і вдумливо читає вірші; коментує своє розуміння їх; співвідносить їх із власними думками про гуманність, бережливе ставлення до природи, людей, красу світу, патріотичні почуття.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує про відповідальність, гуманізм; критично оцінює наслідки людської діяльності в природному середовищі, відображені в поезіях; сприймає довкілля як загальнолюдську цінність; створює презентацію про екологічні проблеми сьогодення.

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Формування життєствердних настроїв. Потреба в розвитку естетичного відчуття і смаку, бережливого ставлення до природи.

Володимир ПІДПАЛИЙ. «…Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд»

Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом. Багатозначність і змістова глибина художніх образів («Зимовий етюд»).

МЗ: основи здоров’я.

МК: А. Васнецов «Зимовий сон»;

В. Орловський. «Літній день» (образотворче мистецтво).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає визначення поняття вільного вірша, розуміє його специфічну форму; виразно й усвідомлено читає поезії; характеризує образи рідної хати, шляху, ліричного героя.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

пояснює власне розуміння образного змісту поезій; коментує художні засоби, ідейний зміст; розвиває навички естетичного відчуття і смаку; дискутує на тему краси рідної мови, її збереження; створює тематичні презентації.

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Формування життєствердних, оптимістичних настроїв. Розвиток естетичного відчуття і смаку.

Василь ГОЛОБОРОДЬКО.
«З дитинства: дощ» («Я уплетений…»), «Наша мова», «Теплі слова»

Самобутня постать поета в українській літературі. Наскрізний патріотизм, філософічність, фольклорна основа його поезій, народознавчі аспекти. Оригінальністьі простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок.

ТЛ: вільний вірш, верлібр.

Учень / учениця:

Предметні компетентності

знає сучасних поетів; виразно й усвідомлено читає їхні твори; аналізує ідейно-образний зміст; пояснює метафоричність поетичних образів.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження з приводу прочитаних поезій;

обговорює в групах проблеми української мови і національної культури; зіставляє специфіку розкриття тем у літературі та інших видах мистецтв.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

НЛ–1, 2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби формування естетичного смаку, уміння відчувати й бачити красу художнього світу. Формування самостверджувальної життєвої позиції.

Із сучасної української поезії кінця ХХ – початку ХХІ ст. (на вибір)

В. Герасим’юк («Чоловічий танець»), І. Малкович («З янголом на плечі», «З нічних молитов»),

А. Мойсієнко («Жовтень жовті жолуді»), І. Павлюк («Дівчинка», «Вертатись пізно», «Асоціації»),

Г. Кирпа («Мій ангел такий маленький…», «Коли до вас темної ночі…»)

Розмаїття сучасної лірики. Глибоке бачення поетами-сучасниками проблем української мови, національної культури; прагнення зазирнути у світ душі звичайної людини, осмислити її призначення та сенс життя. Поєднання в поезіях глибинної історичності бачення світу із відчуттям сучасної присутності в ньому.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про «театр корифеїв»;

розповідає про життя і творчість
І. Карпенка-Карого; самостійно читає текст комедії, коментує твір та вчинки дійових осіб; характеризує образи у творі; визначає основні засоби змалювання образу Герасима Калитки.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

визначає проблеми, порушені у творі, розуміє їх актуальність для сучасного життя; висловлює судження про бездуховність людини, про сенс людського життя;

прогнозує можливі наслідки нерозумної діяльності.

НЛ–2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення того, що бездуховність – прояв зла в житті людини.

НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА

Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ

Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга. Трагікомедія «Сто тисяч» – класичний взірець українського «театру корифеїв». Проблема влади грошей, бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Засоби сатиричного змалювання.

ТЛ: драматичний твір (поглиблено), комедія, трагікомедія.

МЗ: Мольєр. «Скупий» (зарубіжна література).

СЛ: Володимир Арєнєв. «Порох із драконових кісток».

Предметні компетентності

Учень / учениця:

аналізує пригодницький романтичний сюжет, композиційні особливості твору; пояснює відмінність між сюжетом і композицією; розповідає про почуття героїв, про їхні вчинки, спираючись на текст.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

характеризує образ Соломії (за складеним планом); пояснює образи часу й вічності в повісті, роль і сенс кольорів, звуків; висловлює судження про проблему волі людини і можливості її досягнення в сучасних умовах; дискутує про вчинки героїв, їх доцільність.

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення необхідності особистої свободи для гармонійного розвитку, краси глибокого почуття кохання, мужності, сили волі як рис характеру, необхідних для боротьби зі злом.

З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Дорогою ціною»

Коротко про письменника. Пригодницький, романтичний сюжет повісті. Вічний тип шукача правди. Проблема волі людини та можливостей її здобуття. Втеча Остапа й Соломії з кріпацької неволі – протест проти будь-якого насильства над людиною. Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у творі. Його непереможна сила, що рухає вчинками, поведінкою, вибором героїв. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії.

СЛ: твори Олександра Дерманського.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає найголовніші факти з біографії митця; вдумливо читає твір, переказує і коментує прочитане, визначає ідею твору; характеризує образи діда Платона і діда Савки.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

пояснює той важливий моральний урок, який продемонстрували герої власним самовідданим вчинком; висловлює судження про поняття патріотизму, героїзму у воєнний та мирний часи.

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості історичної пам’яті для кожної людини. Саможертовність, мужність і звитяга – вияв внутрішньої свободи сильної особистості.

Олександр ДОВЖЕНКО. «Ніч перед боєм»

Видатний український кінорежисер і письменник. Його оповідання про один із періодів Другої світової війни. «Ніч перед боєм» – твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців. Образи діда Платона і діда Савки. Їхній моральний урок для солдатів.

МЗ: Друга світова війна (історія України).

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує сюжет твору, пояснює особливості композиції; характеризує образи героїв твору.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про справжню дружбу, чесність, взаємопідтримку і відповідальність, про моральний вибір у житті; дискутує про труднощі дорослішання, формування моральних людських чеснот; критично, але толерантно оцінює позицію співрозмовника; використовує комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.

НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення важливості моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків.

Ніна БІЧУЯ. «Шпага Славка Беркути»

Повість про школу й проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей. Образи Славка Беркути, Юлька Ващука, Стефка Вуса та Лілі Теслюк. «Максимальне навантаження» як вияв моральності та відповідальності в житті. Проблема особистості в сучасному світі. Особливості композиції твору.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

вдумливо читає, переказує і коментує сюжет твору;

пояснює алегоричність образу коня Шептала; характеризує образ його.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює судження про життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність; знаходить паралелі в сучасному житті.

НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Уміння зберегти власну індивідуальність у сучасному світі, залишатися людиною за будь-яких обставин.

Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало»

Проблема свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності та мрії, людини в суспільстві, її знеосіблення.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

вдумливо читає, переказує сюжет твору, коментує його; пояснює підтекст твору, алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

знаходить паралелі в сучасному житті і мистецтві; пропонує свої варіанти розв’язання конфлікту;

визначає причиново-наслідкові зв’язки між явищами.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення потреби в розвитку естетичного смаку, уміння бачити красу і силу художнього слова.

Юрій Винничук. «Місце для дракона»

Повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони». Парадокс: дракон Грицько – поет і християнин. Проблематика твору: роздуми про добро і зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно читає твір, переказує найцікавіші епізоди, коментує їх;

аналізує ситуації та проблеми у творі; коментує гумористичні ситуації; характеризує образи Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює роль культури спілкування в сучасному світі; розуміє, що дружба і гарне ставлення до інших – запорука успіху в житті; створює проект (презентацію) з проблеми культури спілкування; застосовує різні комунікативні стратегії в залежності від мети і ситуації спілкування; складає гумористичні діалоги.

НЛ–3

Емоційно-ціннісне ставлення

Поетизація першого почуття, виховання культури спілкування, підготовка до реалій життя.

УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР

Валентин ЧЕМЕРИС. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»

Гумористична повість про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору.

4 (упродовж року)

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про письменників-земляків, їхні твори; розуміє зміст цих творів;

виразно читає і висловлює власну думку про них.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

усвідомлює роль читання для власного зростання впродовж життя.

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Шанобливе ставлення до творчості талановитих земляків.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення із творами

письменників-земляків.

Предметні компетентності

Учень / учениця:

називає імена митців та їхні твори, які вивчалися;

виокремлює серед них ті, які найбільше запам’яталися;

висловлює міркування про найулюбленіші твори.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує життєві ситуації, людські вчинки на матеріалі вивчених творів; критично оцінює набутий досвід після прочитання художніх творів.

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості висловлення власної думки та власної позиції у процесі пізнання й вивчення.

УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, які вивчалися впродовж року й викликали найбільшу зацікавленість.

Орієнтовний перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів 8 класу

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розкриває багатозначність художнього образу; розрізняє різні типи образів;

пояснює значення пісні в житті українського народу; визначає тематику, пояснює роль засобів художньої виразності в них;

називає основні факти з біографії Т. Шевченка, Лесі Українки, інших письменників, твори яких вивчаються;

виявляє специфіку окремих відображених міфологічних і фольклорних, а також традиційних (вічних) тем, сюжетів, образів, мотивів у літературному творі (спадщині) письменника;

вдумливо й виразно читає поезії; визначає їхній настрій;

коментує зміст виучуваних творів; розглядає їх у контексті біографії митця; визначає основні проблеми та головну думку (ідею); пояснює підтекст (якщо він є);

характеризує образи, пояснює алегоричність (якщо є); порівнює їх; визначає основні засоби образотворення;

аналізує сюжет, композиційні особливості творів; пояснює відмінність між сюжетом і композицією;

знає визначення, ознаки і застосовує під час інтерпретації та аналізу художнього твору (окремого фрагменту) літературознавчі поняття художній твір, історичні пісні, думи, вільний вірш, драматичний твір, комедія, трагікомедія, філософська лірика, громадянська лірика, інтимна лірика, пейзажна лірика, художній образ.

Ключові компетентності

Учень / учениця:

використовує комунікативні стратегії для формулювання власної позиції;

усвідомлює роль культури спілкування в сучасному світі;

володіє стратегіями читання-сканування, ознайомлювального, повільного, діалогічного читання;

обирає зручну для себе форму фіксації і представлення інформації; готує реферативні огляди опрацьованої літератури; тезисно викладає свої думки;

оцінює критично, але толерантно позицію співрозмовника; добирає аргументи, аби переконати його;

ставить цілі самоосвітньої діяльності; самостійно планує навчальну діяльність відповідно до загальних цілей і власних інтересів, прагнень, установок; організовує і здійснює самоосвітню діяльність; володіє різноманітними способами саморефлексії і самоконтролю; із допомогою вчителя формує індивідуальний читацький маршрут; визначає причини труднощів у навчанні; коригує індивідуальну навчальну програму;

організовує і здійснює діяльність у групі.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ЧИТАННЯ (на вибір)

6 клас

 АНДІЄВСЬКА Е. Казки

 АНДРУСЯК І. «8 днів з життя Бурундука»

БАГМУТ І. «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим»

 БЛИЗНЕЦЬ В. «Звук павутинки», «Золота гора до неба», «Женя і Синько»

 БУРБЕЛО О. «Я лиш струна на арфі України»

 ВИННИЧЕНКО В. «Кумедія з Костем»

 ВОРОНИНА Л. «Таємне Товариство Боягузів та Брехунів»

 ГЛІБОВ Л. Байки.

 ГУЦАЛО Є. «У гаї сонце зацвіло»

 ІВАНЕНКО О. «Тарасові шляхи»

 КОКОТЮХА А. «Таємниця козацького скарбу», «Таємниця зміїної голови»

 поезії САВКИ М., АНДРУСЯКА І.

 КАЛИНЕЦЬ І. «Казки зі Львова», «Хлопчик-фіґурка, який задоволений собою»

 ЛУЩЕВСЬКА О. «Вітер з-під сонця»

 МАЙДАНСЬКА С. «Чарівна шабля-веселка з гаптованої хмарки»

 МОРОЗЕНКО М. «Іван Сірко – великий характерник», «Іван Сірко – славетний кошовий»

 НЕСТАЙКО Вс. «Таємниця Віті Зайчика», «Чарівний талісман», «Неймовірні детективи»

 ПАГУТЯК Г. «Втеча звірів, або Новий бестіарій»

 ПІДГІРЯНКА Марійка. «В чужому пір’ю»

 РЕБРО П. «Козацькі жарти»

 РУДАНСЬКИЙ С. Співомовки: «Окуляри», «Чуприна», «Почому дурні?», «Розумний панич», «Слабий зуб», «Торбин брат», «Лінивий»

 СТЕЛЬМАХ Яр. «Найкращий намет», «Вікентій Прерозумний»

 УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ: «Скелі Мангупа», «Шандровський соляний колодязь»

 ШТАНКО К. «Дракони, вперед!»

8 клас

 АРЄНЄВ В. «Порох з драконячих кісток»

 ГОНЧАР Олесь. «Берег любові», «Бригантина»

 ВИННИЧУК Ю. «Легенди Львова»

 ВОВЧОК МАРКО. «Ведмідь»

 ДІМАРОВ А. «На коні й під конем»

 ДЕРМАНСЬКИЙ Сашко. «Стонадцять халеп Остапа Квіточки»

 ДРОЗД В. «Білий кінь Шептало»

 ДУМАНСЬКА О. «Школярка з передмістя»

 ДУМИ НАРОДНІ: «Дума про козака Голоту», «Самарські брати», «Хмельницький та Барабаш», «Втеча трьох братів з города Азова», «Самійло Кішка», «Буря на Чорному морі»

 «ЖИТТЯ ВИДАТНИХ ДІТЕЙ» (Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Марію Приймаченко та ін.).

 КОРОЛЕВА Наталена. «Легенди старокиївські», «Предок», «Без коріння»

 КІЯНОВСЬКА М. Поезії

 ЛОГВИН Ю. «Таємна перлина», «Танці Шайтана»

МАЛЕТИЧ Н. «Щоденник ельфа»

 МАЛИК В. «Черлені щити»

 МАТІЯШ Б. Поезії

 МЕНЗАТЮК З. «Як я руйнувала імперію»

 МОСКАЛЕЦЬ К. Поезії

ОКСЕНИК С. «Лісом, небом, водою»

 ПАГУТЯК Г. «Королівство»

 РУДЕНКО М. «Ковчег всесвіту»

 САНЧЕНКО А. «Левантійські канікули»

 СЕНЧЕНКО І. «Діамантовий берег», «Руді вовки», «Чорна брама»

 СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА Л. «Діамантовий перстень»

 ФРАНКО І. «Лис Микита» (поема)

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 1

Оцінки та відгуки

Рядинська Валентина Миколаївна 12.09.2021 в 17:19

Велике спасибі за роботу!

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0