Урок на тему "Весільні мотиви у творчості "Червоної калини".

Тема. Весільні мотиви у творчості «Червоної калини».

Мета(формувати компетентності):предметні:ознайомити учнів з елементами весільного обряду, характерного для села Зносичі, та піснями, що його супроводжують, поглибити знання про народну пісню; ключові: виразно читати пісні,чітко, аргументовано висловлювати свою думку,аналізувати різні життєві ситуації; загальнокультурну: плекати любов до родини, звичаїв, традицій рідного народу.

Обладнання:презентація, коровай, вінок з барвінку, уквітчаний квітами, китиці калини, аудіо та відеоматеріали,схеми-карти із завданнями.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Інтерактивна форма уроку: робота в малих групах.

Епіграф

Не хлібом  єдиним живе людина.

                                                                                    Біблія

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1.Емоційне налаштування на урок (обмін побажаннями, звучить народна мелодія).

2.Актуалізація суб’єктного досвіду.

Прийом «Коло вражень».

1.Які почуття, переживання виражено в піснях?

2.До яких роздумів спонукають народні пісні?

3.Який настрій у вас після прослуханого аудіозапису?

ІІ. Цілевизначення та планування.

1.Повідомлення теми уроку.

2. Учні самостійно визначають очікування та  записують у зошити.

3.Учитель пропонує план уроку, який учні, за бажанням, можуть редагувати.

План уроку

1.Перегляд відеоролика «Обряд весілля в Зносичах.

2.Слово вчителя.

3.Перегляд презентації до уроку.

4.Робота в малих групах.

5.Представлення груп у формі рольової гри.

ІІІ. Робота над засвоєнням знань, умінь і навичок.

1.Перегляд фрагменту весільного обряду.

2.Слово вчителя.

  Наш славний, працьовитий український народ умів не тільки гарно працювати, але й святкувати, веселитися.

Так от, після закінчення осінньо-польових робіт, розпочинається пора весіль.

Весілля – це ціле обрядове дійство, яке супроводжується піснями, іграми, танцями,жартами.

Які ж особливості весілля у Зносичах, які пісні звучать на ньому, ми дізнаємось на сьогоднішньому уроці. Працювати будемо  в малих групах. Кожна група отримає тексти весільних пісень та ситуацію, яку їй потрібно буде розіграти.

3.Перегляд презентації «Фрагменти весільного обряду»:

1).Змовини(заручини) як педумова весілля.

2).Дівич-вечір та вінок для молодої.

3).Вбирання молодої.

4).У господарстві молодого.

5).Викуп молодої.

4.Робота в малих групах(учні складають діалоги, розбивають ролі, готуються до виступів).

5.Представлення груп (рольові ігри).

5.1. Змовини(заручини).

За столом сидять гості молодої, входять свати:

 – А де наша молода?

Батьки:

– Зараз приведем.

Дружок приводить першу товаришку.

Свати:

– Це не наша!

За другим разом приводять молодшу товаришку. Свати знову не приймають. За третім разом приводять молоду.

Свати гукають:

– Наша! Наша!

Дівчина сором’язливо здоровається і перев’язує рідних та хресних батьків рушниками. Жінки співають:

Ой на морі да й на камені,

Там купалось да два янголи,

На груд вийшли, стрепенулиса,

Кругом себе оглянулиса.

Полетимо на заручини,

Там молода заручається,

Од матьонкиодлучається.

Ведуча. Після заручин парубка й дівчину називали молодий і молода. Починалася підготовка до весілля.

5.2. Дівич-вечір та вінок для молодої.

 Ведуча .Дівич-вечір або, як називається він у Зносичах, «на вінок» відбувався у суботу ввечері  у молодої. У ньому беруть участь молоді дівчата(товаришки), хресна мати, молодиці, які перебували в першому шлюбі.

Хресна мати просить:

 – Батьку й мати, благословіть своєму дитяти вінок сплести!

Батьки:

– Хай Бог благословить!

Вінок плете хресна мати, а дівчата допомагають і співають:

Ой зелений ти барвіночку,

Чого сидиш у затіночку,

Що на тебе вітер не віє,

І сонце не гріє,

Що ти такий зеленесенький,

Як молода молодесенька.

 Ведуча. Дівчата в цей вечір  співали багато пісень. Це  ще одна з них:

Ходить Галєчка по городечку,

З своїми девочками,

Ріже барвінок собі на вінок

Білими рученятами.

Ой ти, барвінче, не задавай мені жалю,

Ой бо свого батька старого

Да на вік покидаю.

Після сплетення вінок вішали на покутті на образках.

5.3.Вбирання молодої.

Ведуча. Молода вбрана в полотняну вибілену сорочку, сартову спідницю з обмиванєм, вишитий фартух, чорний нагрудник. На голові вінок з барвінку, бумажних квіток і лєнтей.

Дівчата-товаришки ставлять посеред кімнати табуретку, кладуть на неї подушку і саджають молоду. Одягаючи, співають:

Ой казав ти, мій батечко,

Неддам тебе, моя донечко,

А тепера дай віддаваєш,

Десь ти мене дай не жалуєш.

 Ведуча: Співають ще й такую:

Ой не думай, Галєчко, не думай,

Перебріди дві річечки ще й Дунай,

За Дунаєм калинонька з веточками,

Да   тобі не гуляти з девочками.

А я тую калиноньку поламаю,

Сама пойду з девочками погуляю.

Поламаєш калиноньку да й не тую,

Погуляєш неділеньку вже но сюю.

Товаришки розчісують і заплітають молоду. Старша дружка зав’язує різнокольорові лєнти, довжина яких нижче пояса. На верх одягає віночок і закріплює його.

Мати:

– Благословляю тебе, доню, на щасливий шлюб.

5.4.У господарстві молодого.

 Ведучий. Ішло приготування  і в родині молодого.Сходилися гості, свахи вбирали коровай і шишки. Коровай обв’язаний рушником і червоною лєнтою, що була наче оберіг.

Весільний «поїзд» (молодий, товариші, рідні, хресні, свахи, всі родичі) вирушає до молодої. Попереду йде старший дружок, несе коровай, за ним молодий з хлібиною під рукою, заматаною в білу хустку.

Всі обходять коровайну діжу три рази й співають:

Тупу, тупу коло діжечки,

Зародили сироїжечки,

Чи сироїжки брати,

Чи до дівки їхати.

Всі сідають на вози, а батько з матір’ю обходять три рази кругом весільного воза, обсипають всіх житом, пшеницею та хмелем.

 Ведуча.На возу їдуть музики і грають, а свашки співають:

Розходився молодий Йванко по двору,

Да збираючи свої бояри до столу,

Збирайте, та не гайтеся, бо вже світ,

Да поїдемо вКаралющину на обід.

В Каралющині мед, горілочку,  п’ють,

Да й там мене, молоденького, давно ждуть.

5.5.Викуп молодої.

 Ведуча. «Поїзд» молодого приїжджає до молодої.

Дружки починають впросьваца:

Пусти свате в хату,

Нас тут небагато,

Чи п’ятеро, чи четверо

А всіх дев’теро.

Іншу:

А в нашого свата

З верби, з лози хата.

У відповідь свахи молодої відповідають такими піснями:

Не наступай литво,

Буде з вами битва.

Будем битиса, воювати,

Молодої не давати.

Відповідь:

Вивернула тещенька овчину,

Не для якої причини.

Свахи у відповідь:

Чого ви сюди поналазили,

Щоб вам гочи повилазили.

Що ви сюди напросилиса,

Щоб вам гочипокосилиса.

Далі миряться і співають всі:

У тебе свічка, і в мене свічка,

Да стулімо докупи.

У тебе дитя, і в мене дитя,

Щоб не було розлуки.

Свахи цілуються.

ІV.Рефлексивно-оцінювальний етап.

1.Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя.

– Дорогі діти, ви сьогодні гарно попрацювали, були неперевершеними акторами, намагалися реалістично відтворити елементи весільного обряду, який характерний для нашого села, з його піснями, іграми, танцями. Висловіть, будь ласка, свою думку про те, чи вдався наш урок, використовуючи метод «ПРЕС».

На мою думку,…

Тому що …

Наприклад,…

Отже,…

2.Вербальне оцінювання.

 – Пропоную оцінити нашу роботу на уроці за допомогою прикметників: працьовиті, розумні, кмітливі, творчі, мудрі, енергійні, наполегливі.

3.Домашнє завдання.

Скласти діалоги для розігрування фрагментів весільного обряду, які сьогодні не розглядалися.