Урок на тему "Відмінки іменників. Кличний відмінок"

Тема. Відмінки іменників. Кличний відмінок. Відмінювання іменників

 

Епіграф уроку:

                                                                          «Мова рiдна, слово рiдне!

                                                                                              Хто вас забуває,

                                                                                           Той у грудях не серденько,

                                                                                              А лиш камiнь має…»

                                                                                                Сидір Воробкевич

   

Мета:

Навчальна: поглибити знання учнів про відмінки іменників, удосконалити вміння дітей визначати відмінок іменників у межах речення, правильно вживати іменники у кличному відмінку, формувати загально пізнавальні вміння ставити іменники у початковій формі.

Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, зорову пам'ять.

Виховна: прищеплювати любов до рідного слова.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових умінь та навичок з елементами поглиблення

 

Обладнання: епіграф, сигнальні картки, картки-запитання, опорні схеми, підручник.

 

Опорні слова:  відмінювання іменників, початкова форма іменника, прямий відмінок, непрямі відмінки.

 

Очікувані результати: учні розпізнають відмінки іменника, відмінюють слова за відмінками, правильно утворюють і вживають форму кличного відмінка.

 

ХІД УРОКУ

І. Організація класу на роботу

 

• привітання

Усі сідайте тихо, діти.

Домовляймось – не шуміти,

Руку гарно підіймати,

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати –

Щоб не було нам мороки.

Всі готові до уроку?

Тож, гаразд. Часу не гаймо

І урок- подорож  наш починаймо.

 

• введення у мовне середовище. Дослідження-відновлення на основі спостереження. Визначте в словах, які ви побачите на сигнальних картках, спільну частину. Що змінилося у цих словах? Чому? Зробіть висновки.

   

Брат – брата – брату – брата – братом – на браті – брате

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

•        Інтелектуальна розминка

Дати відповіді на запитання:

 

1. Яку частину мови називають іменником і на які питання вона відповідає? Навести приклади.

 

2. Яка синтаксична роль іменника? Наведіть приклади.

 

     3. Назвіть граматичні категорії іменника.

 

4. Як ви розумієте поняття «початкова форма іменника»?

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності

• оголошення теми уроку

        Ми з вами, діти, поглибимо ваші знання про відмінки іменників, дізнаємося тонкощі відмінювання іменників, навчимося правильно утворювати та вживати у мовленні форму кличного відмінка.

  

       Слово вчителя.

       Декламування вірша Дмитра Білоуса «Відмінки».

       Завдання учнів – відгадати про який відмінок йде мова.

              Є ще люди сонні, наче сови,

              А глухі до слова – це найгірше,

              Ти до рідної прислухайсь мови,

              Прокажи відмінки – це ж як вірш!

               Хто питає: хто ти? що ти?

               Хоче він про наслідки робити

               І про себе чути лиш похвали,

               Щоб тебе як приклад називали.

                                             (Називний)

 

              А оцей досвідчує свого –

              Хоче знати він: кого? чого?

               І про тебе знать, якого роду,

               Що немає роду переводу.

                                             (Родовий)

 

               Все він дасть – не жаль йому,

               Але хоче знать: кому? чому?

               Знать про тебе, гожого на вроду

               Що даєш і ти своєму народу.

                                              (Давальний)

 

               А ось в цього є свої потреби,

               Він – кого? і що? Питає в тебе.

               І кого всі ми за друзів маєм,

               І що друзі роблять нам навзаєм?

                                              (Знахідний)

 

               Це й же хоче знать: ким? чим?

               У труді орудуй з ним.

               Хоче знать, що здатний ти утнути?

               Чим ти станеш? Ким ти хочеш бути?

                                               (Орудний)

 

               Де? В якому місці?

               Хоче знати – у селі чи в місті?

                                                  (Місцевий)

               Кличе всіх навколо:

               Гей Іване, Петре чи Миколо!.

                                                ( Кличний)

 

 

• ознайомлення з планом роботи на уроці

 

           

ІV. Вивчення нового матеріалу

•              пояснення вчителя;

       Для зв’язку з іншими словами у реченні іменники змінюють своє закінчення.

       Така зміна називається відмінюванням, або змінюванням за відмінками.

В українській мові сім відмінків, кожен з яких відповідає на певне питання:

        Кличний відмінок виконує в реченні роль звертання до істоти, він не пов'язується з іншими словами за допомогою запитання.

       При звертанні не запитується хто? що? кого? чого?, а вказується на особу      формою займенника ти (ви) у будь-якому випадку:

Наприклад:

Андрію, час вставати. Марино, а домашнє завдання ти виконала?

       У множині форма кличного відмінка збігається з формою називного відмінка: ластівки, дівчата.

 

      Іменники відмінюються в однині й множині.

      Називний відмінок однини є початковою формою іменника.

      Він відповідає на питання: хто? що?: тварина, серце.

      Називний відмінок — прямий.

      Решта відмінків — непрямі.

 

Схема   визначення    відмінка     іменника:

1. Знайди у реченні слово, з яким пов’язаний іменник.

2. Від цього слова постав питання до іменника, відмінок якого визначається.

3. За питанням визнач відмінок іменника.

 

ЦІКАВО!

Учні Естонії, вивчаючи рідну мову, повинні запам’ятати 14 відмінків, у Фінляндії – 14, в Угорщині – 22, чемпіон по кількості відмінків – мови народів Дагестану – понад 50 відмінків. А ось у китайській та англійській мовах – жодних відмінків  узагалі немає: відносини між словами передаються за допомогою службових частин мови.

 

•              виконання вправи на перевірку розуміння нового матеріалу.

1.Робота з підручником. Читання правил.

 

2. Дослідницька лабораторія.

Провідміняти подані іменники. Виділити закінчення і пояснити правопис.

 

Небо, місто, батько, учитель, орел, вулиця, аркуш, око

 

Фізкультхвилинка

«Швидше вставай – відмінок називай!»

Учні встають та сідають, при цьому відмінюють наступні слова:

сонце, душа, любов, світанок, мороз, голова.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

• Інтерактивна вправа

1.  Творча робота.

(Запишіть іменники в кличному відмінку, що називають ваших рідних, друзів, однокласників та вчителів)

 

2. Робота з підручником. Виконання вправ усно та письмово.

 

VІ. Підведення підсумків

• Прийом розкиданих думок.

 (На дошку записані запитання, учням потрібно із опор-слів, речень-відповідей на запитання (але вони спроектовані на дошку в довільному порядку)  вибрати правильні відповіді. Учитель читає вголос питання, учні відповідають.)

Запитання для бесіди:

1. Яка різниця між прямим і непрямими відмінками?

2. Які ви знаєте відмінки іменника?

3. Назвіть прямий відмінок. На які питання відповідає прямий відмінок?

4. Що ви розумієте під відмінюванням іменників?

5. Назвіть відмінок, який  відповідає на питання кого?чого?

6. У чому особливість кличного відмінка?

7. У формі якого відмінка іменники вживаються з прийменниками?

8. Назвіть непрямі відмінки.

 

 

• Інструктаж по виконанню домашнього завдання

Вивчити правила на с. 105-106.

Провідміняти  у формі однини і множини іменники вулиця, село, мудрість, кошеня.

 

Оцінювання

 

VІІ. Рефлексія учнів

• Відповіді учнів за схемою.

На уроці я…

• дізнався…
• зрозумів…
• навчився…
• найбільші труднощі я відчув…
• я не вмів, а тепер умію…
• на наступному уроці я хоч