Урок на тему "Які правопорушення називаються адміністративними", урок на тему" Що таке злочин. Ознаки, види та склад злочинів", урок на тему "Що таке правила та як вони виникають."

Тема:Які правопорушення називаються адміністративними

Мета:розкрити зміст понять «адміністративне правопорушення», «адміністративна відповідальність»;навчити розрізняти адміністративний проступок і злочин; визначити особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх;розвивати вміння працювати з нормативно-правовими документами, розв'язувати ситуації юридичного характеру;виховувати негативне ставлення до правопорушень.

Обладнання й матеріали: Кодекс України про адміністративні правопорушення, картки з індивідуальними завданнями,схеми,таблиці, комп´ютер(всі завдання уроку розміщені в комп'ютері).

Базові поняття й терміни: адміністративне право, адміністративне правопорушення, адміністративні стягнення.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

►Розповідь учителя з елементами бесіди

Уявіть собі картину, добре знайому мешканцям великих міст: станція метро напередодні футбольного матчу, на пероні купка фанатів гучно висловлює свою прихильність до місцевої команди, скандуючи щось на кшталт «Динамо» — чемпіон!». Ще гучніше лунають багаті на лайку віршовані погрози на адресу команди супротивника. Своєю брутальною поведінкою бешкетники обурюють інших пасажирів — порушують громадський порядок. Що це: правопорушення, проступок чи злочин?(Відповідь дають декілька учнів за бажанням).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

1.     Поняття адміністративного правопорушення.

2.    Ознаки адміністративного проступку.

3    Адміністративна відповідальність.

►Розповідь учителя

1.  Поняття адміністративного правопорушення

У ситуації, описаній на початку параграфа, футбольні фанати вчинили  адміністративне правопорушення (проступок).

Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення, як і злочин, являє собою проти правну дію, проте шкода від нього (а отже, і ступінь суспільної небезпеки) значно менша. Юридична відповідальність за вчинення адміністративного проступку регулюється нормами адміністративного права, а злочин тягне за собою настання кримінальної відповідальності, регульованої нормами кримінального права.

Ознаки адміністративного проступку полягають у такому:

Протиправність. Дія або бездіяльність визнається адміністративні ним проступком лише тоді, коли вона прямо порушує певну норму адміністративного законодавства.

Суспільна небезпечність. Проступок завдає реальної шкоди осо бистості, суспільству, державі або створює загрозу заподіяння такої шкоди.

Винність. Діяння визнається проступком лише за наявності вини (у вигляді умислу чи необережності) особи, яка це діяння вчинила.

  Адміністративна караність. Адміністративне законодавство встановлює вид і міру стягнення за здійснення адміністративного проступку.

Адміністративний проступок може бути вчинений у вигляді дії або (бездіяльності. Так, адміністративними порушеннями вважають дрібне розкрадання державного, колективного або приватного майна, порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, безквитковий проїзд пасажирів у громадському транспорті, дрібне хуліганство, продаж товарів без необхідних документів, уживання алкогольних напоїв у громадських місцях, порушення митних правил та інші.

Склад адміністративного правопорушення:

• об'єкт(цінності, на які посягнув правопорушник);

• об'єктивна сторона(зовнішній прояв протиправної поведінки- дія, або бездіяльність);

• суб'єкт(осудна особа, що досягла 16р. на момент скоєння правопорушення, або службова чи посадова особа);

•   суб'єктивна сторона( внутрішнє, психічне ставлення правопорушника до свого протиправного діяння та його наслідків).

2.   Адміністративна відповідальність

Держава, забезпечуючи функцію керівництва суспільством, установ лює норми поведінки своїх громадян. До таких норм належать, напри клад, правила поведінки в громадських місцях, правила дорожнього руху й користування транспортом, правила торгівлі, правил техніки безпеки й охорони праці, правила полювання, рибної ловлі й охорони природних ресурсів, митні правила та інші. Вони містяться в законах, указах, урядових постановах, наказах міністрів, у рішеннях органів місцевої адміністрації. Правила адресовані громадянам, працівникам підприємств, установ і організацій, посадовим особам.

Держава суворо стягує із громадян, що порушують установлені правила, аж до залучення до кримінальної відповідальності, але частіше за подібні порушення винні особи залучаються до адміністративної відповідальності, підставою до якої є адміністративна провина.

До адміністративної відповідальності можуть притягуватися громадяни, яким виповнилося 16 років.

До осіб, що здійснили адміністративні проступки, можуть застосовуватися такі види стягнень.

Попередження.  Виноситься в письмовій формі.

Штраф. Мінімальний розмір — 17 грн (неоподатковуваний мінімум доходів громадян), сплачується на місці або протягом 15 днів із дня вручен-ня правопорушникові постанови про накладання штрафу. Максимальний розмір штрафу, передбачений КУпАП, становить 88 неоподатковуваних мінімумів.

Оплатне вилучення предмета, що став знаряддям здійснення або без посереднім об'єктом адміністративного правопорушення, наприклад незареєстрованої рушниці в її власника. У цьому випадку відбувається примусове вилучення предмета й наступна його реалізація з передачею вирученої суми власникові за винятком комісійних.

Конфіскація предмета, за допомогою якого здійснене правопорушення або який сам є безпосереднім об'єктом правопорушення, таким, наприклад, як контрабандний товар. При цьому відбувається примусове безоплатне обернення предмета у власність держави.

Позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, наприклад позбавлення права керування автомобілем або права на полювання.

Виправні роботи на термін до двох місяців з утриманням 20% заробітку в дохід держави.

Адміністративний арешт застосовується лише у виключних випадках на термін до 15 діб з безоплатним використанням на фізичних роботах.

Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до КУпАП про адміністративні правопорушення справи розглядають такі органи:

•   адміністративні комісії при районній і міській адміністрації;

•   місцева адміністрація селищних і сільських рад;

•   районні комісії зі справ неповнолітніх;

•   районні, міські народні суди;

•   органи внутрішніх справ;

•   органи державних інспекцій.

Крім того, законом надане право розглядати справи про адміністративні правопорушення іншим органам і посадовим особам. До них належать контролери, лісничі, митники, інспектори — ДАІ, водні, мисливські,             пожежної охорони.

3.   Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

До осіб у віці від 16 до 18 років, що зробили адміністративне право порушення, застосовуються заходи, передбачені Положенням про комісії зі справ неповнолітніх.

До таких заходів належать:

• зобов'язання привселюдно попросити вибачення у потерпілого; попередження;

• догана або сувора догана;

• відшкодування матеріального збитку;

•  передача неповнолітнього під нагляд батьків або особам, які їх за міняють, або під нагляд педагогічного або трудового колективу за їхньою згодою, а також окремим громадянам на їх прохання;

• штраф.

У разі відсутності у неповнолітньої особи самостійного заробітку штраф стягується з батьків або осіб, які їх заміняють.

Ці заходи регулюються ст. 24 Кодексу про адміністративні право порушення.

IV.Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

Робота в групах.

(Із ситуаціями учні знайомляться в комп'ютері, вони в кожного на парті)

Учитель об'єднує учнів у малі групи, пропонує розглянути ситуації і визначити, чи скоєно адміністративні правопорушення, хто може бути притягнутий до відповідальності.

Група 1. Батьки з сином (9 років), прямуючи до театру, пізно ввечері перейшли вулицю у невстановленому місті, неподалік від підземного пішохідного переходу. Співробітникам міліції, які їх зупинили, пояснили, що зробили вони це тому, що поблизу не було машин і взагалі рух вночі дуже невеликий.

Група 2. Підлітки, гуляючи вулицею, гучно співали пісні, брутально лаялася, на зауваження перехожих не реагували або реагували лайкою. Після затримання нарядом міліції виявилося, що двом із за триманих по 14 років, одному — 15, а іншим — 17років.

Група 3. Десятикласник, якому виповнилося 16 років, протягом півроку відмовляється отримувати паспорт громадянина України. При цьому він посилається на відсутність потреби в отриманні документа і наявність бажання отримати громадянство іншої держави. Але не може пояснити, на громадянство якої держави він має право.

Група 4. Працівник, вийшовши на обідню перерву, вжив алкоголь них напоїв і повернувся на робоче місце напідпитку. Начальник цеху, виявивши це, відсторонив того від роботи і подав доповідну записку з цього приводу директору заводу.

V. Вправа «Коло думок»

    Учитель креслить посередині дошки коло, у центрі якого записує завдання: правопорушення, типові для неповнолітніх. Учні, кожен окремо на своєму аркуші, за 1хв записують свій варіант відповіді і клейкою смужкою прикріплюють аркуші по колу. Однакові варіанти відповідей кріпляться стосом – один на одного.

Самостійна робота

   Робота з текстом Кодексу України про адміністративні право порушення.

Знайдіть у КУпАП і запишіть види адміністративних стягнень.

VI. Підсумки уроку

Як ви вважаєте, чи знадобляться вам одержані знання?

Учитель разом з учнями робить висновок, що адміністративне право порушення (проступок) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Слід зазначити, що правопорушення менш загрозливі чим злочини, але їх учинення часто передує кримінальним злочинам.

Тему «Злочин» ми з вами розглянемо на наступному уроці.

VII. Домашнє завдання

1. Дайте визначення поняттям: адміністративне право, адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення.

2. Доберіть із періодичної преси два-три факти адміністративних правопорушень. Дайте їм юридичну оцінку.                                            

3.Наведіть 3-4 приклади адміністративних стягнень.

 

 

 

 

 

 

Тема.  Що таке злочин. Ознаки, види та склад злочинів

Мета: дати учням уявлення про поняття злочину, його ознаки, склад, види; формувати вміння характеризувати ознаки злочину, описувати елементи складу злочину, називати види злочинів, наводити приклади; аналізувати правові ситуації й пропонувати шляхи їх розв’язання; формувати непримиренне ставлення до порушення законодавства.

Тип уроку: комбінований.

Поняття й терміни: «злочин», «адміністративне право», «кримінальне право».

Обладнання: мультимедійне обладнання, електронна презентація.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Запитання

1.  Які відносини регулює адміністративне право?

2.  Що таке адміністративний проступок?

Постановка проблемного питання

•  Якими є наслідки адміністративних правопорушень для особи, оточуючих, суспільства?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Евристична бесіда

У ч и т е л ь.

У Кримінальному кодексі визначені ознаки і види злочинів та покарання, які можуть бути застосовані до осіб, що скоїли злочин.

Злочин — це передбачене Кримінальним Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (або бездіяльність), що відрізняється від адміністративного проступку.

•  Використовуючи визначення злочину, вкажіть його ознаки.

У ч и т е л ь. Залежно від тяжкості злочини поділяються на:

•  злочини невеликої тяжкості, тобто ті, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі не більше двох років або інше, більш м’яке покарання;

•  середньої тяжкості — такі, покарання за які передбачається у вигляді позбавлення волі не більше п’яти років;

•  тяжкі — такі злочини, покарання за які передбачається у вигляді до десяти років;

•  особливо тяжкі — злочини, за які передбачається покарання у вигляді понад десять років або довічного ув’язнення.

 Дидактична гра «Чи має місце злочин»

Клас об´єднується в пари. Кожна пара отримує картку із ситуативною задачею й визначає, чи є дана ситуація прикладом злочину і чому. Потім кожна пара оголошує свої ситуації, а решта учнів повинні визначити, чи має місце злочин, аргументуючи свою відповідь. Остаточну відповідь дає та пара, чия ситуація обговорюється.

Ситуації

1.  Одного разу Петро Петрович посварився зі своїм сусідом по дачі. Вони так і не помирилися, а своїм рідним Петро Петрович часто казав: «Колись куплю рушницю і вб’ю сусіда-негідника». Але він не був агресивною людиною, і його погрози так і залишилися словами.

2.  16-річні підлітки намагались відчинити автомобіль сусіда, що стояв у дворі. Сусід побачив їх у вікно і викликав міліцію. Підлітки були затримані.

3.  Учень дев’ятого класу не підготувався до контрольної і, щоб зірвати урок, зателефонував до міліції й повідомив, що школа замінована.

4.  Сварка 16-річного Петра і 15-річного Василя закінчилася бійкою, під час якої Василь отримав серйозні тілесні ушкодження, після яких півроку пролежав у лікарні.

Метод «акваріум»

Учні працюють у групах.

Порядок роботи:

1)  Кожна група демонструє свою ситуацію;

2)  користуючись відповідними статтями Кримінального кодексу, по черзі перед усім класом обговорює свою ситуацію;

3)  метою обговорення має бути визначення виду злочину;

4)  інші  в обговорення не включаються, немовби спостерігаючи за діями через скло акваріуму;

5)  група, ситуація, порушення в якій не мало складу злочину, виступає в ролі експертів, що наприкінці оцінюють роботу всіх груп.

Робота з правовим документом

У ч и т е л ь. Окрім ознак, наявність злочину визначається за його складом.

Кримінальний кодекс України

Ст. 18. Суб’єкт злочину.

Суб’єктом злочину  є фізична осудна особа, яка скоїла злочин у віці, з якого, згідно з цим кодексом, має наставати кримінальна відповідальність.

Відповідальність настає з 16, за окремі види — з 14 років.

Об’єктом злочину є порушені цінності (матеріальні та нематеріальні (життя та здоровя)), що охороняються Кримінальним кодексом.

Об’єктивна сторона — протиправні діяння або бездіяльність.

Суб’єктивна сторона — наявність вини у формі умислу, або через необережність.

Завдання для груп

1.  Виявіть склад злочинів в електронних фотопрезентаціях. Робота проводиться з використанням методу «Акваріум».

2.  Які наслідки матиме злочин, який ви аналізували, для:

а)  потерпілої особи;

б)  особи, що скоїла злочин;

в)  суспільства?

Група експертів робить загальний висновок, чому злочин є найбільш серйозним правопорушенням.

Учитель пропонує групам обрати злочин, який, на їх погляд, трапляється найчастіше, і розробити пам’ятку «Як уникнути злочину» (не більше 3–5 пунктів).

Приклади злочинів можуть бути запропоновані вчителем (квартирні пограбування, пограбування на вулиці та в громадському транспорті, побиття і т. ін.).

ІV. Підсумки уроку

Бесіда

1.  Що таке злочин?

2.  Чому злочин є одним з найнебезпечніших правопорушень?

V. Домашнє завдання

1.  Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.  Повторити тему «Юридична відповідальність».

3.  Підібрати у ЗМІ інформацію про скоєні злочини. Проаналізувати отриманий матеріал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:Що таке правила та як вони виникають.

Мета :розглянути поняття соціальних норм; визначити місце норми права та моралі в системі соціальних норм; порівняти дію цих норм у повсякденному житті; вчити учнів використовувати теоретичні знання на практиці.

Тип уроку : формування умінь та навичок.

Поняття: «правила», «соціальна норма», «норма моралі», «норма права».

Форма проведення : практикум.

 

Х І Д    У Р О К У

 

І.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Правила

    Робота над завдання1, учні працюють в парах.

    Підсумок роботи. Правила – це норми суспільного життя, які визначають дії людей, організацій, колективів у певних життєвих ситуаціях.

2.Соціальні норми

    Вчитель підводить учнів до розуміння понять “соціальна норма”, “норма моралі”, “норма права”( запис до “Словника термінів”).

    Соціальні норми – це правила поведінки, обов”язкові для всіх членів суспільства.

    Норми моралі – це правила поведінки , які склалися залежно від уявлень людей про добро і зло, справедливість і честь , обов'язок.

    Норми права – це обов'язкові правила поведінки , які встановлюються й охороняються державою.

( На дошці  написані латинські афоризми).Учні зачитують їх вголос і при цьому вони висловлюють свою думку стосовно їх змісту.

                    Афоризми :

• Право є втіленням добра і справедливості.
• Право є втіленням розуму.
• Суть права : жити чесно , не завдавати шкоди іншому , надавати кожному те , що йому належить.

2. Мораль і право в системі соціальних норм.

Використовується метод “ Мікрофон “.За допомогою цього методу учні  висловлюють уявлення про мораль щодо понять про добро і зло , честь , гідність і справедливість.

     Співвідношення “ право – мораль “ розглядається за схемою :

Право

 

Мораль – основа права

 

 

ІІ. ПРАКТИКУМ.

Завдання

-Визначити , який вид соціальної норми порушується – мораль чи право?

У класі :

-Ви сіли на місце свого товариша.

-Ви відбираєте булочку в однокласника.

-Ви не взяли підручник , який  обіцяли принести товаришу.

    У магазині :

• Ви сперечаєтеся з продавцем.
• Ви не заплатили за покупку.
• Ви хочете отоваритися поза чергою.
•  

У транспорті :

• Ви не поступилися місцем старшим.
• Ви не сплатили за проїзд.
• Ви наступили на ногу пасажиру і не вибачилися.

 

У колі сім”ї :

-Ви не хочете виносити відро зі сміттям.

-Ви не помили посуд.

-Ви заробили гроші і витратили їх на свої потреби.

За допомогою вчителя учні визначають спільні риси норм моралі і права , а потім самостійно визначають відмінності.

МОРАЛЬ І ПРАВО(спільні риси) :

• є соціальними нормами ;
• існують у житті людини ;
• мають права та обов”язки ;
• виховують повагу до прав і свобод людини ;
• протидіють свавіллю і беззаконню ;
• встановлюються , закріплюються і гарантуються суспільством і державою.

 

МОРАЛЬ І ПРАВО(відмінності):

• В якому суспільстві існує ?
• Які відносини регулює ?
• Має усну чи письмову форму ?
• На кого поширює свою дію ?
• Чи обов”язково виконується ?
• Хто гарантує виконання ?
• Чи карається порушення ?

 

ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

Отже , щоб створити взаємовигідні умови спілкування . чіткий порядок взаємовідносин , люди виробили конкретні правила , які регламентують їх поведінку. Такі правила і називають соціальними нормами. Серед соціальних норм особливе місце посідають правові норми , тобто норми , встановлені або узаконені державою , яка і забезпечує їх виконання.

ІV.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

    Скласти перелік норм моралі і норм права. Визначити їхню дію в сучасному суспільстві. Прочитати відповідний параграф.