Урок на тему: "Запилення"

Урок на тему:

«Запилення»

Виконала:

Вчитель біології

Євсєєнко Віра Анатоліївна

Тема:  Запилення

Мета уроку: розширити поняття про квітку як орган розмноження, сформувати поняття «запилення», познайомити учнів з різними способами запилення у квіткових рослин, розглянути пристосування рослин до різних способів запилення; розкрити значення запилення в житті рослин; формувати на матеріалі уроку науковий світогляд, продовжити формування умінь і навичок роботи з підручником, знаходити відповіді на поставлені запитання, порівнювати, робити висновки; виховувати бережливе ставлення до природи.

Методи та прийоми: інформаційно-рецептивні: бесіда, робота з підручником, розповідь , демонстрація таблиць, слайдів, відеофрагментів;

репродуктивний: письмові відповіді на запитання, робота з дидактичними картками,

проблемно-пошуковий: пошук відповідей на проблемні запитання, формулювання висновків; 

Базові поняття й терміни : запилення, самозапилення, перехресне запилення, штучне запилення, запилення вітром, водою, комахами, птахами

Обладнання:

презентація, підручники, довідковий матеріал, аудіозапис «Вальсу квітів», відео-файли

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Робота в парах

У вас на столах лежить німий малюнок будови квітки, який ви повинні озвучити в парі. (слайд)

2. Біологічний диктант

1.Генеративний орган рослини.

квітка

2.Головні частини квітки.

тичинки.

маточка

3.Квітка, що має тичинки і маточку, називається …

двостатева

4.Складові частини маточки.

приймочка. стовпчик, зав’зь

5.Оцвітина, до складу якої входить чашечка і віночок, називається…

подвійна

6.Частина квітки, що складається з тичинкової нитки й пиляка

тичинка

7.Тоненьке стебло, на якому тримається квітколоже, називається…

квітконіжка

8.Що міститься всередині зав’язі

насінній зачаток 

3. Індивідуальне завдання за картками.

Визначте типи суцвіть у поданих схемах.

Відповіді: а — китиця; б — волоть; в — колос; г — початок; д — складний колос; е — зонтик; є — складний зонтик; ж — головка; з — кошик.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Ви вже знаєте, що рослина – такий складний живий організм, як і людина. Вона народжується, живиться, дихає, росте, розмножується, помирає…Вивчаючи сторінки підручника, ми крок за кроком розкриваємо світ, що оточує нас. І от сьогодні перегорнемо ще одну сторінку літопису життя рослин.

(відео-запис «Вальсу квітів»)

Вслухайтеся в цю мелодію. 

Це – «Вальс квітів». Я пропоную вам насьогоднішньому уроці стати квітами і разом з вітром та комахами побувати на балу.

Отже,

(слайд)

тема нашого уроку «Запилення »

Ви повинні:

• з'ясувати, що таке запилення;
•  розглянути способи запилення;
•  вивчити пристосування рослин до різних способів запилення

Можливо,хтось із вас буде фермером і вирощуватиме, наприклад, жито. Але для того, щоб отримувати високі урожаї, необхідно знати, як проходить запилення у жита: за допомогою вітру, комах чи для нього характерне самозапилення. А може, хтось стане селекціонером і виведе нові сорти яблук чи груш, як Мічурін. Ці знання вам стануть у пригоді й тоді, коли ви будете працювати на своїй грядці, і перед вами постане питання:

 - чи дадуть урожай помідори й огірки в теплиці, де немає вітру і комах?

- Чи може запилитися квітка, якщо відсутні чинники, за допомогою яких відбуваеться запилення?

 ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Запилення, його способи

Ви не раз спостерігали, що комахи перелітають із квітки на квітку, повзають по квітці іщось там роблять. Відомий такий історичний факт. У ХХ столітті європейці завезли в Австралію конюшину.

(слайд)

До цього вона там не росла. Її висіяли, насіння проросло,рослина розквітла, але плід і насіння не утворилося, тому що не відбулося запилення, а запилення не було, тому що на той час в Австралії не було джмелів, які запилюють квітки конюшини. Рослина стала плодоносити тоді, коли завезли джмелів.

Які ваші думки зприводу цього факту?

(1.плід у рослини утворюється після того, як відбувається перенесення пилку зоднієї квітки на другу; 

2.плоди у конюшини почали утворюватися тільки після відвідування квіток комахами-запилювачами – джмелями; 

3.комахи перелітають зквітки на квітку і переносять на своєму тілі пилок)

Отже, для забезпечення статевого розмноження необхідно, щоб відбулося злиттядвох статевих клітин – чоловічої та жіночої

пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки з допомогою зовнішніх чинників (вітру, комах, води тощо), тобто перед заплідненням повинне відбутися запилення

.-Можливо хтось догадався, що ж таке запилення?-Тому,

(слайд)

Розповідь учителя

Запилення — це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки, що відбувається під час цвітіння рослин. Початок цвітіння і його тривалість залежать від віку рослин та умов існування.

Розрізняють два способи запилення: самозапилення і перехресне запилення. Також розрізняють запилення природне і штучне.

Поступове складання опорної схеми

Запилення

     Самозапилення                                             Перехресне запилення

                                                  Комахами       Вітром        Птахами     Водою    Людиною

-Подивіться на слайд і скажіть як же відбувається самозапилення?

2. Самозапилення, особливості самозапильних рослин. Біологічне значення самозапилення

(Самозапилення відбувається внаслідок потрапляння пилку на приймочку маточки своєї ж квітки.)

-Таке запилення найчастіше відбувається всередині бутона, тобто до розкривання квітки. Квітки, що самозапилюються, мають ряд особливостей. У них маточки й тичинки дозрівають одночасно, при цьому тичинки зазвичай довші за маточки, що полегшує потрапляння пилку на приймочку, запах і нектар відсутні. Самозапилення властиве багатьом культурним рослинам

(слайд)

картоплі, помідорам,пшениці, гороху, квасолі.

Проте слід пам’ятати, що самозапилення обмежує здатність  організмів пристосовуватися до змін довкілля. Під час самозапилення немає обміну  спадковою інформацією, тому таких рослин у природі мало.

Отже, назвіть ознаки самозапильних рослин

(слайд)

(запилення відбувається всередині бутона; маточки й тичинки дозрівають одночасно; тичинки довші за маточки; немає запаху і нектару)

Самозапилення є пристосуванням до несприятливих умов або як запасний варіант при неможливості перехресного запилення.

б) - Як же відбувається перехресне запилення?(слайд)

3. Перехресне запилення

Бесіда

Перехресне запилення — дуже поширений спосіб запилення. Властивість рослин перехресно запилюватися склалася в процесі еволюції як така, що забезпечує процвітання виду і можливість рости в різних умовах середовища. При такому запиленні зародок збагачується різною спадковою інформацією від обох батьківських форм.

Запитання до учнів:

— Якими способами пилок може потрапляти на приймочку маточки?

(слайд.)

За способом перенесення пилку перехреснозапильні рослини поділяють на вітрозапильні, комахозапильні, запилювані птахами і запилювані за допомогою води. Кожна з цих груп рослин має характерні особливості в будові квітки, що забезпечує запилення.

Робота в групах

Запитання для груп:

Використовуючи текст підручника та додатковий матеріал, дослідіть особливості перехресного запилення рослин:

І група — комахами;

ІІ група — вітром;

ІІІ група — птахами

IY группа - водою

Презентація роботи груп

І група

Комахозапилення — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою комах.

До комахозапильних належить до 80 % видів рослин, поширених у різних кліматичних зонах континентів світу. У нас це калина, гречка, первоцвіт, мак та ін.

Оцвітина (частіше віночок) комахозапильних рослин яскраво забарвлена, добре помітна на зеленому тлі листя. Квітки великі або зібрані в суцвіття. Пиляки менші, ніж у вітрозапильних рослин, з меншою кількістю пилку, пилок крупний, липкий, з горбкуватою або шишкуватою поверхнею. На дні віночка в багатьох квіток утворюються нектарники, у яких виробляється запашний солодкий сік — нектар. Виділення нектару залежить від кліматичних умов, ґрунту, стану рослин, часу дня; після запліднення утворення нектару у квітках припиняється. Найважливішими запилювачами таких рослин є бджоли. Вони запилюють близько 75–80 % рослин.

Переважна більшість комахозапильних рослин має відкриту квітку (жовтецеві, розоцвіті, хрестоцвіті та ін.); нектар у них доступний для всіх комах.

У деяких рослин оцвітина (частіше віночок) зросла, витягнута у довгу вузьку трубочку, у глибині якої є нектар. Такі квітки у шавлії лучної, конюшини лучної, які пристосовані до запилення джмелями; кірказона, квітки якого запилюються дрібними мушками; інжиру, квітки якого запилюються осами-бластофагами. Квітки блекоти, дурману, рафлезії пахнуть гнилим м’ясом, їх охоче відвідують мухи, жуки, які відкладають яйця на гнилому м’ясі, гної.

Висновок:Пристосування квіток до комахозапилення: яскравий колір квітки, привабливий запах нектару, липкий пилок із шипиками.(слайд)

ІІ група

Вітрозапилення — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою вітру.

До вітрозапильних належить близько 15–20 % видів квіткових рослин (майже всі злаки, осоки, березові, букові, кропивні, подорожникові). Вони часто ростуть на відкритих місцях, утворюючи зарості одного виду (очерет, ковила, лепешняк). Ліщина, вільха, береза цвітуть напровесні, до розпускання листя.

У вітрозапильних рослин квітки дрібні, малопомітні, із спрощеною непоказною оцвітиною. Великі пиляки на довгих тичинкових нитках далеко висуваються з оцвітини, маточки відкриті, з великими приймочками. Пилку утворюється багато, він дрібний, легкий, з гладенькою поверхнею. Такий пилок течія повітря часом піднімає на кілометр і більше вгору і заносить на відстань 50–60 км. Приймочки маточок квіток широкі або довгі. Часто на них розташовані волоски, які краще допомагають вловлювати пилкові зерна.

Висновок:Пристосування квіток до вітрозапилення: пилок сухий, легкий, приймочки маточок висунуті з квітки, пиляки звисають, розгойдуючись.(слайд)

ІІІ група

Птахозапилення — вид перехресного запилення, перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою птахів. Птахозапильні рослини поширені в тропіках Південної Америки (по р. Амазонці). Квітки цих рослин барвисті, утворюють багато пилку, запилюються птахами колібрі, які трохи більші від джмелів. Птахи, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар, тримаючись на крилах у повітрі, при цьому клейкий пилок пристає до їхніх голів. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.

До 2 % покритонасінних запилюються птахами. Типовою птахозапильною рослиною є орхідея.

Висновок.

Пристосування квіток до запилення птахами: яскраве забарвлення квіток, збагачення нектаром, щільні тканини квітки та квітконіжки.(слайд)

IV група

Водозапилення або гідрофілія – це один із способів перехресного запилення у рослин за допомогою води: у товщі води або на її поверхні, тобто воно може бути надводним (у валіснерії) і підводним (у різухи). У більшості водних рослин квітки і суцвіття підносяться над поверхнею води і запилення у них здійснюється, як і у наземних квітів у повітряному середовищі, за допомогою комах (біла водяна лілія, частуха, стрілолист, турча, пухирчатка та ін.) або вітру (рдест, уруть та ін.). Запилення різноманітних квітів у товщі води має багато спільного у пристосуваннях. Квітки розпускаються у воді, не виступаючи над її поверхнею. У пиляках немає потовщень в стінках. Пилкові зерна мають лише одну тонку внутрішню оболонку - інтіну, а екзина - зовнішня оболонка, вкрай редукована, її щільність близька до щільності води. У багатьох видів пилкові зерна часто ниткоподібні або сферичні та з'єднані за допомогою драглистої маси в ланцюжкові утворення. Іноді вони відразу ж після розтину пиляка проростають в трубочку і переносяться водою вже в такому стані. Ниткоподібна форма і «червоподібний» вигляд пилкових зерен підвищують їх плавучість і шанси на запилення. Ниткоподібні пилкові зерна взморника обплітаються навколо приймочок. Проте шанси на запилення у водних рослин невеликі, а ймовірність повторного запилення зовсім незначна. Цікаво, що при запиленні у воді і на її поверхні пилок не гине при зануренні у воду.
  Інакше відбувається запилення на поверхні води. У цьому випадку квітки розташовуються і розпускаються на водній поверхні або безпосередньо над нею. Шансів на запилення тут більше, ніж під водою. У зв'язку з цим у зав'язях знаходиться не один, а кілька насінних зачатків. Запилення на поверхні води властиво валіснерії, елодеї та іншим рослинам. Найвідоміший приклад запилення на поверхні води має валіснерія - дводомна рослина, що росте у водоймах, а також вирощується в акваріумах. Дрібні чоловічі квітки з двома тичинками вільно плавають, як на човниках, на відкинутих донизу трьох листочках оцвітини. Підганяючись вітром, вони пересуваються по водній поверхні і наближаються до плаваючих жіночих квіток. При цьому може відбутися випадкове зіткнення пилкової маси з лопатями приймочок маточок. Подібно відбувається запилення у елодеї. (слайд)

Розповідь учителя

У природі існує невелика група рослин (2 %), квітки яких запилюються водою. Наприклад, стрілолист утворює пилок, який не тоне і не гине у воді. Пилок цих рослин ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт із ниткоподібною приймочкою.

Цікаво

Запилення летучими мишами (слайд)

Запилення кускусами( слайд)

Цікавинка. У однієї і тієї ж рослини можна спостерігати два способи запилення – у дзвоників.

4. Штучне запилення, його техніка та значення в підвищенні врожайності культурних рослин

Розповідь учителя

Можливе і штучне запилення, що передбачає перенесення пилку з тичинок наприймочку маточки людиною. Штучне запилення застосовують

(слайд)

на посівах жита, кукурудзи, соняшника з метою підвищення врожайності цих культур. Його доцільно проводити, коли запилення ускладнюється несприятливими погодними умовами. Штучне запилення застосовують і учені-селекціонери при виведенні нових сортів жита і пшениці. Штучно запильні рослини мають ознаки як вітрозапильних, так і комахозапильних рослин.

-Діти, можливо ви читали чи бачили, як же проводять штучне запилення.

5. Узагальнення і закріплення знань

1. Біологічні задачі.

1.Квітка томата ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бугон розпустився,потім утворився плід. Яким шляхом відбулося запилення?

(Самозапилення).

2.Квітка вишні ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон розпустився,цвітіння закінчилося, але плід не утворився. Чому?

(Вишня — комахозапильна рослина,через марлевий мішечок квітка не могла запилитися комахами).

3.У теплицю висадили розсаду огірків та помідорів. Через деякий час огірки зацвіли,але плоди не утворилися. Плоди помідорів, натомість, розвивалися добре. Чим це пояснити?

(Помідори – самозапильні рослини, тому їх плоди добре розвивалися. А огірки – комахозапильні. За відсутності комах запліднення не відбулося. Огірки ще можна запилювати штучно. У теплиці, якщо людина не втрутиться, плодів не буде.)

2. Цифровий біологічний диктант.

Вибрати ознаки(слайд)

І варіант — вітрозапильних рослин;

ІІ варіант — комахозапильних рослин.

1) Великі та яскраві квітки.

2) Дрібні яскраві квітки, зібрані в суцвіття.

3) Наявність нектару.

4) Дрібні неяскраві квітки, зібрані в суцвіття.

5) Наявність нектарників.

6) Багато пилку.

7) Пилок дрібний, сухий, легкий.

8) Пилок великий, липкий.

9) Утворюють зарості.

10) Цвітуть навесні до розпускання листків.

Відповіді: І варіант — 4, 6, 7, 9, 10; ІІ варіант — 1, 2, 3, 5, 8.

 6. Домашнє завдання

Підручник  опрацювати параграф 20

2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Скласти кросворд з перевірочним словом «запилення».

2. Підготувати повідомлення про Сергія Гавриловича Навашина.

Підсумок уроку

Видео-фільм(слайд)