Урок на тему "Зовнішня політика СРСР напередодні війни."

Про матеріал
Мета: засвоїти причини і суть зміни зовнішньої політики СРСР в кінці 1930-тих рр.; схарактеризувати зміст німецько-радянського пакту про ненапад 1939 р., визначити його наслідки; формувати вміння порівнювати, оцінювати, узагальнювати історичний матеріал під час роботи з історичними документами, складати текс¬тову історичну таблицю; виховувати у школярів інтерес та повагу до історичного минулого своєї держави. Основні знання: зовнішньополітична доктрина СРСР; зміна орієн¬тирів зовнішньої політики СРСР; зміст пакту Молото¬ва-Ріббентропа; наслідки зближення СРСР і Німеч¬чини. Поняття і терміни: система колективної безпеки, пакт. Основні дати й події: 23 серпня 1939 р.- укладення пакту про ненапад із Німеччиною; листопад 1939 р.- березень 1940 р.- війна між СРСР і Фінляндією. Особистість в історії: Й. Сталін, В. Молотов, Й. Ріббентроп. Обладнання уроку: обладнання для відео-презентації, політична карта світу,роздавальний матеріал. Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.
Перегляд файлу

Тема.Зовнішня політика СРСР напередодні війни.

 

Мета:  засвоїти причини і суть зміни зовнішньої політики СРСР в кінці 1930-тих рр.; схарактеризувати зміст німецько-радянського пакту про ненапад 1939 р., визначити його наслідки;

формувати вміння порівнювати, оцінювати, узагальнювати історичний матеріал під час роботи з історичними документами, складати текс­тову історичну таблицю;

виховувати у школярів інтерес та повагу до історичного минулого своєї держави.

Основні знання: зовнішньополітична доктрина СРСР; зміна орієн­тирів зовнішньої політики СРСР; зміст пакту Молото­ва-Ріббентропа; наслідки зближення СРСР і Німеч­чини.

Поняття і терміни: система колективної безпеки, пакт.

Основні дати й події: 23 серпня 1939 р.- укладення пакту про ненапад із Німеччиною; листопад 1939 р.- березень 1940 р.- війна між СРСР і Фінляндією.

Особистість в історії: Й. Сталін, В. Молотов, Й. Ріббентроп.

Обладнання уроку: обладнання для відео-презентації, політична карта світу,роздавальний матеріал.

Тип уроку:   засвоєння нових знань і вмінь.

Структура уроку:

І. Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів

ІV.Вивчення нового матеріалу

1. Англо-франко-радянські переговори 1939 р. Провал ідеї колективної безпеки.

2. Переорієнтація зовнішньополітичного курсу СРСР. Укладення у 1939 році пакту  Молотова—Ріббентропа.

3. Зовнішньополітичні дії СРСР у 1939—1940 рр.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

VІ. Підсумки уроку.

VІІ.Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Доброго дня шановні гості. Раді вітати Вас на нашому уроці всесвітньої історії в 10 класі. Нині ми працюватимемо над темою : «Зовнішня політика СРСР напередодні війни»

Епіграфом нашого уроку нехай  стане афоризм: « Історію не тільки вивчають, у неї вчаться»

Я очікую від цього уроку наступних досягнень : щоб ви дізналися про причини і суть зміни зовнішньої політики СРСР в кінці 1930-тих рр.;  змогли схарактеризувати зміст німецько-радянського пакту про ненапад 1939 р., визначити його наслідки; удосконалили вміння порівнювати, оцінювати, узагальнювати історичний матеріал під час роботи з історичними документами, складання текс­тової історичної таблиці і виховували у собі інтерес та повагу до історичного минулого своєї держави. А що очікуте від цього уроку ви? Прошу взяти до рук анкету учня. У графі «Очікування від уроку» відзначте ті позиції досягнень, які ви вважаєте вам сьогодні посильні.

ІІ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Щоб зясувати суть проблеми – треба зануритися в ту епоху, відчути чим жили  люди і цілі держави  у роки, що передували страшній Другій світовій війні. Тож давайте піднімемо завісу часу і станемо свідками уявної зустрічі представників передових країн світу в кінці 30-х років минулого століття Інсценізація параду держав. ( Німеччина, США, Великобританія, Франція, Японія, Італія,СРСР, Польща, Іспанія)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Слово вчителя(супроводжується показом слайдів).Слайд 1

Отже, простежмо основні напрямки зовнішньої політики СРСР, спробуймо зрозуміти, чому відбулася переорієнтація зовнішньополітичного курсу СРСР, і визначити наслідки цих змін для  світової долі. Визначимо об'єктивні причини того,що змінило зовнішньополітичну орієнтацію СРСР і підштовхнуло до зближення з Німеччиною. Такий поворот подій здавався дивним для державної системи, усі внутрішні засоби пропаганди якої раніше були спрямовані на осуд фашистської ідеології та політики.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ .
Проблемне запитання: Чи можна вважати зовнішню політику СРСР імперською?


Бесіда.

*Які факти свідчать про зміцнення міжнародних позицій СРСР у 1930-ті рр.?

Слайд 2

*Яку позицію займав Радянський Союз щодо Мюнхенського до­говору? Чому?

Учитель аналізує відповіді учнів і відзначає, що СРСР намагався вживати конкретних заходів для створення системи колективної безпеки в Європі під егідою Ліги Націй.

Робота над формуванням понять і термінів.

Учитель організовує роботу учнів з поняттям «колективна безпека» і пропонує учням записати його визначення до зошитів (словників).

1. Англо-франко- радянські переговори 1939 р. Провал ідеї колек­тивної безпеки. Розповідь учителя.

Після Мюнхена кожна зі сторін діяла винятково у власних інтересах, використовуючи переговорні процеси як ширму для таємних домовленостей з Гітлером, прагнучи відвести від себе удар на якомога довший термін. .Слайд 3

Навесні 1939 р. політична ситуація в Європі вкрай загострилася. Слайд 4 Було окуповано Чехо-Словаччину, в Іспанії встановився фашистський режим Франко, Франція опинилася в оточенні трьох фашистських держав, Німеччина висунула до Польщі територіальні претензії(супроводжується показом карти) У квітні 1939 р.Німмеччина заявила про те, що у зв'язку з підписанням польсько-англійської угоди про кордони польсько-німецький договір про ненапад від 1934 р. втратив чинність. Фашистська агресія в Європі стала очевидною для дипломатичних кіл Великої Британії, Франції. Ще в 1935 році Франція та СРСР підписали двосторонній договір про взаємодопомогу. .Слайд 5. На перший план вийшла проблема створення системи колективної безпеки. СРСР запропонував Великій Британії та Франції узгодити дії щодо Німеччини, й у квітні 1939 р. розпочалися тристоронні переговори

 

*Робота з історичними документами в парах з подальшим коментарієм.

1.Пропозиціїції уряду Великої Британії про укладення спільної деклара­ції СРСР, Англії, Франції та Польщі

від 21 березня 1939 р.

 ...Якщо європейський мир і безпеку буде порушено будь-якими діями, що становлять загрозу політичній незалежності будь-якої європейської держави, наші відповідні уряди цим зобов'язуються негайно радитись про ті кроки, які мають бути здійснені задля спільного опору тим діям.

2.Пропозиції уряду СРСР

від 17 квітня 1939 р.

1.Англія, Франція, СРСР укладають між собою угоду терміном на 5-10 років про взаємне зобов'язання негайно подавати одне одному всіляку допомогу, аж до військової, у разі агресії в Європі проти кож­ної з держав, що уклали угоду.

2.Англія, Франція, СРСР зобов'язуються подавати всіляку, зокре­ма й військову, допомогу східноєвропейським державам, які межують з СРСР і розташовані між Балтійським і Чорним морями, у разі агресії проти цих держав

3.З меморандуму англійського уряду до уряду Французької Республіки

від 22 травня 1939 р.

Видається бажаним укласти якусь угоду, згідно з якою Радянський Союз прийде нам на допомогу, якщо на нас нападуть зі Сходу, не тільки з метою примусити Німеччину вести війну на два фронти, але також і з тієї причини..., що в разі війни важливо втягти в неї Радян­ський Союз

4.Із виступу міністра закордонних справ Польщі

від 14 травня 1939 р, 

Наша позиція щодо питання про англо-франко-радянські переговори не може бути ні негативною, ні позитивною, оскільки в цих пере­говорах ми участі не беремо... Ми, як і раніше, дотримуємось тієї  точки зору, що договір про взаємну польсько-радянську допомогу прискорив би конфлікт

*Готуються як роздавальний матеріал на кожну парту.

 

Запитання і завдання.

1.Порівняйте пропозиції СРСР і Великої Британії про заходи, яких слід було б ужити в разі агресії Німеччини.

2.У чому принципова відмінність позиції СРСР від позиції його партнерів на переговорах?

3.Прокоментуйте позицію Польщі. Чому вона була саме такою?

Розповідь учителя.

Велика Британія у травні 1939 р. відкинула пропозиції СРСР про укладення пакту трьох сторін, бо почала вести таємні переговори з Німеччиною.Слайд 6 Того самого вона вимагала й від Франції. .Слайд 7,8 Сталін із недовірою ставився до західних країн, що в різні способи затягали переговори з СРСР. Для країн Заходу поширення комунізму було страшною загрозою, що й стало причиною відмови від співпраці з Радянським Союзом. У разі нападу Німеччини на одного-із союз­ників необхідно було б у Центральній і Східній Європі створити для Червоної армії «військовий коридор». Слайд 9

Новий етап переговорів розпочався лише в серпні 1939 р. .Слайд 10

Але в ході переговорів з'ясувалося, що керівники делегацій Великої Бри­танії та Франції не мають повноважень від своїх урядів на підписан­ня угод. Більше того, делегації прибули на переговори із вказівками не брати на себе зобов'язань щодо сприяння військовому союзу СРСР із Польщею, Румунією, прибалтійськими державами. На практиці це означало, що Велика Британія і Франція відкривали Німеччині шлях до незахищеної ділянки радянського кордону.

У цій ситуації СРСР мусив лавірувати на суперечностях між Ні­меччиною та країнами Заходу. Загроза для СРСР залишитися сам на сам з агресором, яким була Німеччина, змусила радянський уряд шукати шляхи зближення з нею.

Висновок учнів: Зближення Британії та Франції, з одного боку, і СРСР, з іншого, на спільній платформі протистояння агресивним діям нацистської Німеччини в Європі було останнім шансом відвернути світову катастрофу. Але нечиста політична гра, в якій кожна з трьох сторін намагалася добути безпеку за рахунок інших, призвела до того, що програли народи всіх країн.

 

2. Переорієнтація зовнішньополітичного курсу СРСР. Укладен­ня в 1939 р. пакту Молотова—Ріббентропа.

 Робота з історичними документами*.

Учитель пропонує учням проаналізувати зміст декількох документів.

З повідомлення Комісії З'їзду народних депутатів СРСР

«Про політичну й правову оцінку радянсько-німецького договору про ненапад»

від 1939 року.

Перед радянською зовнішньою політикою позначилися такі основ­ні можливості:

1) домагатися укладання союзу СРСР, Англії та Франції, який міг би стати перешкодою агресорові;

2)налагодити взаєморозуміння з сусідніми державами, що також опинялися під загрозою;

3)у разі неможливості ухилитися від війни з Німеччиною спробувати уникнути війни на два фронти — на Заході й на Далекому Сході.

Перша можливість стала офіційно пророблятися з березня — квіт­ня 1939 року, коли СРСР намагався залучити західні держави до співпраці по запобігання агресії.

Друга — у ході візитів В.П. Потьомкіна, який був тоді заступником міністра закордонних справ, до Туреччини й Польщі (квітень — травень 1939 р.) і дипломатичних акцій (березень 1939 р.), спрямованих на те, щоб показати урядам Латвії та Естонії зацікавленість СРСР у запобіганні агресії в країнах Балтії.

Залишалося відкритим питання про нормалізацію відносин із Німеччиною. У дипломатичній документації СРСР за 1937-1938 рр. не виявлено свідчень, що говорили б про радянські наміри домагатися взаєморозуміння з Берліном. З боку Німеччини з кінця 1938 — початку 1939 року розпочалося зондування можливостей поліпшення відносин з СРСР.

Інсценуванням нового Рапалльського етапу» назвав його Гітлер.

Судячи з документальних даних, радянське керівництво мало надійні відомості про військові приготування нацистського режиму, а також про лінію поведінки західних держав. Так, інформація про зміст розмови Гітлера з Чемберленом 15 вересня 1938 року надійшла до Сталіна другого дня.

Наявні  матеріали давали підставу вважати, що, якщо агресія Ні­меччини  проти СРСР стане невідворотною, вона буде здійснюватися або в союзі з Польщею, або з лояльним щодо рейху польським тилом, або за умови підкорення Польщі. За будь-якого варіанта — з викори­станням території Литви, Латвії та Естонії (супроводжується показом карти)

 Запитання до класу.

1.Чим  можна пояснити різкі зміни в зовнішній політиці СРСР?

2.Чому це стало можливим?

Учитель, узагальнюючи відповіді учнів, відзначає, що недовіра Сталіна до західних демократій, затягання переговорів із боку Анг­лії та Франції зіграли на руку Німеччині.

 Політика сталінської дипломатії полягала в тому, щоби спробувати лавірувати, грати на протиріччях між Вели­кою Британією та Францією, з одного боку, і Німеччиною — з іншого, а принагідно нейтралізувати і японську загрозу, залишаючись осторонь втягнення у ймовірні воєнні дії. Однак, провадячи цю політику, сталінське керівництво віддавало перевагу таємній дипломатії, тим більше, що в серпні 1939 р. відкрилися чудові перспективи для перего­ворів із Німеччиною.

2 серпня радянського повноважного представника у Берліні Астахова було запрошено до міністра закордонних справ Німеччини Ріббентропа, який виклав свої погля­ди на розвиток радянсько-німецьких відносин.

 "Ми вважа­ємо, — сказав міністр, — що протиріч між нашими країна­ми немає на всьому просторі від Чорного моря до Балтій­ського. З цих питань можна домовитися; якщо радянський уряд поділяє передумови, то можна обмінятися думками більш конкретного порядку".

Значення цього кроку німці підкреслили тим, що наступ­ного дня, 3 серпня, за терміновою вказівкою з Берліна,  німецький посол у Москві граф Ф. Шуленбург відвідав  В. Молотова Слайд 11 — нового наркома закордон­них справ СРСР..

Повто­ривши основне висловлювання Ріббентропа, посол повів далі: "Німеччина має намір поважати інтереси СРСР у Балтійсь­ких країнах. Життєвим інтересам СРСР у Прибалтійських країнах Німеччина не заважатиме. Що стосується німецької позиції щодо Польщі, то Німеччина не має наміру робити щось, що суперечить інтересам СРСР".

Перший крок до поділу сфер впливу в Європі було зроб­лено.

На думку англійського історика Алана Буллока, "вирі­шальним фактором, що обумовив згоду Сталіна на німе­цьку пропозицію, було те, про що й гадки не мали фран­цузи та англійці, заклопотані проблемою захисту незалеж­ності невдячної Східної Європи, хоч би які високі посадові особи репрезентували їхні інтереси в Москві: це та частина Європи, що була їй обіцяна німцями під час розподілу сфер впливу за умови, що Росія не вступить у війну, хоч би як скоро вона почалася".

Після заяви радянського уряду про можливість вести переговори 12 серпня, переговори розпочалися 15 серпня 1939 р.

 16 серпня Шуленбург, відвідавши Молотова, зачи­тав інструкцію, яка оголошувала, що "Німеччина готова укласти з СРСР пакт про ненапад".

19 серпня Шуленбург констатував, що існує небезпека конфлікту між Німеччи­ною та Польщею.

 "Ситуація настільки загострилася, — заявив посол, — що навіть незначний інцидент може спри­чинити серйозні наслідки. Ріббентроп уважав, що ще до виникнення конфлікту необхідно з'ясувати взаємовідноси­ни між СРСР і Німеччиною, оскільки під час конфлікту зробити це буде складно".

У відповідь Молотов від імені радянського уряду дав згоду на приїзд Ріббентропа до Москви 26-27 серпня і передав проект договору, складеного радянською сторо­ною. Отримавши звістку про це, Гітлер здійняв руки дого­ри й заходився радісно реготати. Він був надзвичайно за­доволений. Слайд 12

19 серпня в Берліні було підписано радянсько-німецьку кредитну угоду, про що повідомила преса. Одначе Гітлер квапився.

20 серпня він звернувся до Сталіна з особистим посланням, наполягаю­чи на приїзді Ріббентропа до Москви 22 або, найпізніше, 23 серпня. Сталін теж надіслав Гітлеру особистого листа, де дав згоду на приїзд Ріббентропа 23 серпня. Дізнавшись про згоду Сталіна, Гітлер грюкнув кулаком об стіл і гучно вигукнув: "Вони у мене в руках! Вони у мене в руках!" Слайд 13

Ріббентроп прибув до Москви 23 серпня, Через годину його прийняли в Кремлі. Переговори з Ріббентропом 23-24 серпня вели Сталін і Молотов. Єдиною проблемою, що виникла під час пере­говорів, була вимога Сталіна визнати за ним право на балтійські порти Лібава (Лієпая) та Віндава (Вентспілс), хоча доти про них мови не було. Гітлер без вагань пого­дився на це.

У договорі про ненапад, підписаному близько 2-ї годи­ни 24 серпня, передбачалося, що СРСР і Німеччина зобо­в'язуються утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії одне проти одного як окремо, так і спільно з іншими країнами. Договір було укладено терміном на 10 років. Слайд 14

.      Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом*

Уряд СРСР і

 Уряд НІмеччини

Керуючись бажанням зміцнювати справи миру між СРСР і Німеччиною та виходячи з основних положень договору про......................

укладеного між СРСР і Німеччиною у квітні 1926 року, дійшли такої

угоди:

 Стаття І.

Обидві Договірні Сторони зобов'язуються утримуватися від усяко­го насильства, від усякої агресивної дії та всякого нападу одна щодо одної як окремо, так і спільно з іншими державами.

Стаття II.

У разі, якщо одна з Договірних Сторін виявиться об'єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша Договірна Сторона не буде в жодній формі підтримувати цю державу.

Стаття III.

Уряди обох Договірних Сторін залишаться надалі в контакті одна з одною для консультацій, щоб інформувати одна одну про питання, що стосуються їхніх спільних інтересів.

Стаття IV.

Жодна з Договірних Сторін не братиме участі в будь-якому угрупо­ванні держав, прямо чи опосередковано спрямованому проти іншої

Сторони.

Стаття V.

У разі виникнення суперечок або конфліктів між Договірними Сто­ронами з якихось питань обидві сторони розв'язуватимуть ці супереч­ки або конфлікти винятково мирним способом у порядку дружнього обміну думками або — в необхідних випадках — через створення ко­місій з урегулювання конфлікту.

Стаття VI.

Цей договір укладено терміном на десять років; якщо одна з Дого­вірних Сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору вважатиметься автоматично продовженим на наступні

п'ять років.

 Стаття VII.

Цей договір підлягає ратифікації в якомога коротший термін. Об­мін ратифікаційними грамотами має відбутися в Берліні. Договір на­бирає чинності негайно після його підписання.

Складений у двох оригіналах, німецькою та російською мовами, в Москві 23 серпня 1939 р.

За уповноваженням Уряду СРСР      В. Молотов

За Уряд Німеччини Й. Ріббентроп [9, с. 10—11]. .

*Готуються як роздавальний матеріал на кожну парту.

Запитання.

-Як ви можете прокоментувати зміст пакту Молотова—Ріббентропа

-У чому значення цього пакту для СРСР і Німеччини

 

 Учитель, узагальнюючи відповіді учнів, відзначає, що радянсько-німецький договір про ненапад 1939 р. супроводжувався суворо таєним додатковим протоколом, який був також підписаний Молотовим і Ріббентропом.

 Повідомлення учня:Оригінали протоколу не виявлено ані в радянських, ані в закордонних архівах. Але численні експертизи копій, порівняльний аналіз документів засвідчують факт його підписання та існування. Цей факт підтверджує документ вищого органу влади СРСР — постанова з'їзду народних депутатів Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 24 грудня 1989 р. "Про політичну і правову оцінку радян­сько-німецького договору про ненапад від 1939 р". Текс­ти, що перебувають у науковому обігу, мають своїм пер­шоджерелом мікрофільми, зроблені наприкінці війни. На допиті в Нюрнберзькій в'язниці, що відбувся 19 лютого 1947 р., німецький дипломат доктор Пауль-Отто Шмідт розповів, що мікрофільмування почалося за вказівкою Ріббентропа в 1943—1944 рр. Після цього мікрофільми ра­зом із частиною архівів міністерства закордонних справ Німеччини було вивезено спершу до Крюмхюбеля (Сіле­зія), а потім до Мюльгаузена (Тюрінгія). Навесні 1945 р. надійшла вказівка знищити архіви. Цим, зокрема, опікував­ся радник і перекладач канцелярії міністра Карл фон Леш. На свій страх і ризик він не став знищувати мікрофільми, а поклав до бляшаної коробки, обмотав її промащеною ганчіркою та закопав у парку замку Шенберг під Мюльгаузеном. 12 травня 1946 р. фон Леш розповів про сховану коробку британському підполковникові Роберту Томсону. Останній ввів у курс справи американців. 14 травня короб­ку було викопано, 19 травня доставлено до Лондона, де американці зробили дублікати всіх мікрофільмів. Усього ви­явилося 20 котушок, на яких було скопійовано 9725 сторінок документів; з-поміж них — документи, підписані в Москві 23 серпня 1939 р., в тому числі й додатковий протокол. 

Секретний додатковий протокол*.

Москва, 23 серпня 1939 року

Підписуючи договір про ненапад між Німеччиною та СРСР, підписані нижче уповноважені Обох Сторін обговорили в суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі. Це обговорення привело до викладеного нижче результату:

1.  У разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини та СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віленської області визнаються обома сторонами.

2.  У разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини та СРСР пролягатиме приблиз­но лінією рік Нарев, Вісла і Сан. Питання, чи є в обопіль­них інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави та які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясовано лише протягом подальшого політич­ного розвитку. В кожному випадку, обидва Уряди вирішу­ватимуть це питання в порядку дружньої обопільної згоди.

3.  Стосовно південного сходу Європи, з радянського боку підкреслюється зацікавлення СРСР у Бессарабії. З ні­мецького боку заявляється про її повну політичну незаці­кавленість у цих областях.

4.  Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворій таємниці.

Москва, 23 серпня 1939 р.За уповноваженням Уряду СРСР В. Молотов За Уряд Німеччини Й. Ріббентроп.

*Готується як роздавальний матеріал на кожну парту.

Завдання.

 Методом  SWOT – аналіз кожна з 4 груп має визначити:

  1. сильні сторони
  2. слабкі сторони
  3. шанси
  4. загрози 

Результати роботи груп презентуються на дошці. 

Вже сам договір унеможливлював продовження англо-франко-радянських переговорів та участі СРСР у боротьбі проти нацистських агресорів. Згідно з секретним протоко­лом, Фінляндія, Латвія, Естонія, Литва віддавалися на поталу Сталіну, північний кордон Литви було визначено межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. Дуже чітко було визначено долю Польщі: вона практично прирікалася на загибель, мала бути розділена між Москвою та Берліном. Просування Німеччини на схід було визначено межею вздовж рік Нарев—Вісла—Сан. За СРСР визнавалися інте­реси в Бессарабії. Подальший перебіг подій показав, що і Німеччина, і СРСР діяли в повній відповідності з цим протоколом, а тому нема ніяких сумнівів у його існуванні та ролі в розв'язуванні Другої світової війни.

Договір викликав нерозуміння переважної частини гро­мадської думки західних країн, що позначилось на їхньому ставленні до СРСР. Радянському Союзу договір надав "пере­дих", але породив у радянського керівництва помилкові на­дії на його тривалість. За торговельно-кредитною угодою, СРСР був зобов'язаний поставити до Німеччини сировини, в тому числі стратегічної, та продовольства на 200 млн марок. Слайд 15

Договір і протокол свідчать: радянське керівництво, посвячене в плани нацистської держави на найближчі місяці, стало фактично на шлях заохочення агресора, який через сім (!) днів розв'язав Другу світову війну. Радянська преса вихваляла успіхи вермахту в Польщі, водночас засуджую­чи Велику Британію та Францію, які оголосили війну Ні­меччині. На черзі були дії Червоної армії в Польщі, При­балтиці, Бессарабії.

Запитання і завдання. 

1. У чому головна суть секретного протоколу?

2.       З'ясуйте значення протоколу в розв'язуванні Другої світової війни.

3. Як ви вважаєте, чи справді СРСР опинився на боці «паліїв війни», підписавши секретний протокол? Аргументуйте свою точку зору. Слайд 16

Учитель узагальнює і в разі потреби доповнює відповіді учнів. •

Висновок учнів:Відповідальність за розв'язування Другої світової війни разом з іншими країнами, поза сумнівом, несе і сталінське керівництво СРСР.

 

3. Зовнішньополітичні дії СРСР у 1939—1940 рр.Розповідь учителя,в ході якої учня заповнюють таблиці

Країна,що зазнала агресії з боку СРСР

Час здійснення агресії

Результати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зовнішньополітичні дії СРСР у 1939—1940 рр. ішли в руслі укла­деного секретного протоколу.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни.

17 вересня 1939 р. Червона армія перейшла польський кордон, як стверджував уряд СРСР, для захисту українського та білорусько­го населення.

22 вересня 1939 р. відбувся спільний парад радянських і німець­ких військ  у Брест-Литовську


28 вересня 1939 р. СРСР і Німеччина уклали Договір про дружбу і кордон. За умовами цього договору, Литва увійшла до сфери інте­ресів СРСР.

Радянське керівництво пішло на подальше зближення з Німеччи­ною. Так, в СРСР було заборонено антифашистську, газету «Дойче Цайтунг» і заарештовано всю її редакцію.

У листопаді 1939 р. розпочалася війна з Фінляндією, приводом до якої стала відмова уряду Фінляндії обмінятися територіями з СРСР, тому що кордон проходив за 32 км від Ленінграда. Фінляндії було запропоновано:

1) здати СРСР в аренду на ЗО років порт Ханко для влаштування там воєнної бази;

2) передати декілька островів у схід­ній частині Фінської затоки;

3) передати частину Карельського пе­решийку і частину півострова Рибачий.

 Усього передбачалось обмі­няти 2761 км2 території Фінляндії на 5529 км2 території СРСР у Східній Карелії. Уряд Фінляндії не погодився на такі умови і як наслідок — війська СРСР вторглисв на територію Фінляндії. Такі дії викликали обурення в усьому світі. СРСР виключили з Ліги Націй.

Війна, розрахована урядом Радянського Союзу на 2—3 тижні, три­вала 105 днів, у той час як Німеччина завоювала Польщу всього за 36 днів. Результати фінської війни (СРСР втратив убитими 126 875 осіб, Фінляндія — 48 243 особи) дали підставу Гітлерові зробити висновок, що російські збройні сили не становлять небезпеки для Вермахту.

12 березня 1940 р. було підписано радянсько-фінський мирний договір, згідно з яким до СРСР відходили Карельський перешийо із м. Виборгом, узбережжя Ладозького озера. Таким чином, радянський кордон значно пересунувся від Ленінграда на північний захід.

У червні 1940 р. Радянський Союз окупував територію Литви.Латвії та Естонії.

У вересні 1940 р. території Бессарабії та Північ., Буковини, за вимогою СРСР, відійшли від Румунії й були включені до складу СРСР.

Висновок учнів:Події 1939—1940 рр. показали, що свою зовнішню політику Радянський Союз здійснював, дотримуючись умов договору з Німеччиною 1939 р.ійого дії  слід вважати  не інакше як агресивними, тобто загарбницькими.

 

VІ.ПІДСУМКИ УРОКУ. Повернення до проблемого  запитання: Чи можна вважати зовнішню політику СРСР імперською?

Згадаємо наш епіграф. Чого ж вчить нас наша історія?

Знову візьміть до рук ваші анкети і вкажіть свої досягнення та оцініть свою роботу на уроці.

VІІ.ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ УЧНІВ.Коментується і оцінюється  робота учнів на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацювати матеріали уроку, довідникову літературу.Написати есе на тему: «Хто виявив себе більш дале­коглядним політиком у ході німецько-радянських переговорів 1939р. — Сталін чи Гітлер? Чому?».Підготувати додаткову літературу до вивчення теми «Виник­нення двох вогнищ війни»

Прізвище та імя учня_____________________________________________________

 

 

Рівень

досягнень

Сподівання на поча

тку

 уроку

       Мої

  досягнення на уроці

Спробую

         

 

 

  Це   було важко

Буду намага

тися          

                    Доклав

(ла)

          чимало   зусиль   

Зможу

 

              

 

 

Вдалося

легко

І.

(1-3 бали)

 1. Запамятати основні дати, події, історичні постаті

*

             

                          *

*

 

                           *

*

 

                            *

 

 

 

ІІ.

(4-6 балів)

2. Зясувати  суть пакту Молотова -Ріббентропа та секретного протоколу до нього,виділити його складові.

*

 

                           *

*

 

                          *

*

 

                         *

ІІІ.

(7-9 балів)

3. Зрозуміти причини та наслідки  зміни зовнішньої політики СРСР в кінці 1930-тих рр

 

*

 

                            *                                 

*

 

                     *

*

 

                     *

ІУ.

(10-12 балів)

 4. Зробити власні висновки щодо його значення в ході світової історії

 

*

 

                     *

*

 

                     *

*

 

                     *

 

 

Самооцінка учня ________ балів

Оцінка вчителя    ________ балів

Тема.Зовнішня політика СРСР напередодні війни

Основні знання: зовнішньополітична доктрина СРСР; зміна орієн­тирів зовнішньої політики СРСР; зміст пакту Молото­ва—Ріббентропа; наслідки зближення СРСР і Німеч­чини.

Поняття і терміни: система колективної безпеки, пакт.

Основні дати й події: 23 серпня 1939 р. — укладення пакту про ненапад із Німеччиною; листопад 1939 р. — березень 1940 р. — війна між СРСР і Фінляндією.

Особистість в історії: Й. Сталін, В. Молотов, Й. Ріббентроп.

 

План вивчення нового матеріалу.

1    Англо-франко-радянські переговори 1939 р. Провал ідеї колективної безпеки.

2. Переорієнтація зовнішньополітичного курсу СРСР. Укладення у 1939 році пакту  Молотова—Ріббентропа.

3. Зовнішньополітичні дії СРСР у 1939—1940 рр.

Епіграф уроку: «Історію не тільки вивчають, у неї вчаться.»

Проблемне запитання: Чи можна вважати зовнішню політику СРСР імперською?

Термінологічний словник

Колективна безпека -це___________________________________________________ __________________________________________________________________________.

Пакт -це__________________________________________________________________.

 

Самостійна робота з таблицею.

Країна,що зазнала агресії з боку СРСР на початкуІ  війни

 

Час здійснення агресії

 

Результати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Пропозиціїції уряду Великої Британії про укладення спільної деклара­ції СРСР, Англії, Франції та Польщі

від 21 березня 1939 р.

 ...Якщо європейський мир і безпеку буде порушено будь-якими діями, що становлять загрозу політичній незалежності будь-якої європейської держави, наші відповідні уряди цим зобов'язуються негайно радитись про ті кроки, які мають бути здійснені задля спільного опору тим діям.

 

 

 

 

2.Пропозиції уряду СРСР

від 17 квітня 1939 р.

1.Англія, Франція, СРСР укладають між собою угоду терміном на 5-10 років про взаємне зобов'язання негайно подавати одне одному всіляку допомогу, аж до військової, у разі агресії в Європі проти кож­ної з держав, що уклали угоду.

2.Англія, Франція, СРСР зобов'язуються подавати всіляку, зокре­ма й військову, допомогу східноєвропейським державам, які межують з СРСР і розташовані між Балтійським і Чорним морями, у разі агресії проти цих держав

 

 

 

 

3.З меморандуму англійського уряду до уряду Французької Республіки

від 22 травня 1939 р.

Видається бажаним укласти якусь угоду, згідно з якою Радянський Союз прийде нам на допомогу, якщо на нас нападуть зі Сходу, не тільки з метою примусити Німеччину вести війну на два фронти, але також і з тієї причини..., що в разі війни важливо втягти в неї Радян­ський Союз

 

 

 

 

 

 

4.Із виступу міністра закордонних справ Польщі

від 14 травня 1939 р, 

Наша позиція щодо питання про англо-франко-радянські переговори не може бути ні негативною, ні позитивною, оскільки в цих пере­говорах ми участі не беремо... Ми, як і раніше, дотримуємось тієї  точки зору, що договір про взаємну польсько-радянську допомогу прискорив би конфлікт

 

 

 

.  

   Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

Уряд СРСР і

 Уряд Німеччини

Керуючись бажанням зміцнювати справи миру між СРСР і Німеччиною та виходячи з основних положень договору,укладеного між СРСР і Німеччиною у квітні 1926 року, дійшли такої угоди:

 Стаття І.Обидві Договірні Сторони зобов'язуються утримуватися від усяко­го насильства, від усякої агресивної дії та всякого нападу одна щодо одної як окремо, так і спільно з іншими державами.

Стаття II.У разі, якщо одна з Договірних Сторін виявиться об'єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша Договірна Сторона не буде в жодній формі підтримувати цю державу.

Стаття III.Уряди обох Договірних Сторін залишаться надалі в контакті одна з одною для консультацій, щоб інформувати одна одну про питання, що стосуються їхніх спільних інтересів.

Стаття IV.Жодна з Договірних Сторін не братиме участі в будь-якому угрупо­ванні держав, прямо чи опосередковано спрямованому проти іншої Сторони.

Стаття V.У разі виникнення суперечок або конфліктів між Договірними Сто­ронами з якихось питань обидві сторони розв'язуватимуть ці супереч­ки або конфлікти винятково мирним способом у порядку дружнього обміну думками або — в необхідних випадках — через створення ко­місій з урегулювання конфлікту.

Стаття VI.Цей договір укладено терміном на десять років; якщо одна з Дого­вірних Сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору вважатиметься автоматично продовженим на наступні п'ять років.

 Стаття VII.Цей договір підлягає ратифікації в якомога коротший термін. Об­мін ратифікаційними грамотами має відбутися в Берліні. Договір на­бирає чинності негайно після його підписання.

Складений у двох оригіналах, німецькою та російською мовами, в Москві

 23 серпня 1939 р.

За уповноваженням Уряду СРСР      В. Молотов

За Уряд Німеччини Й. Ріббентроп

 

 

Секретний додатковий протокол*.

Москва, 23 серпня 1939 року

Підписуючи договір про ненапад між Німеччиною та СРСР, підписані нижче уповноважені Обох Сторін обговорили в суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі.Це обговорення привело до викладеного нижче результату:

1.  У разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини та СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віленської області визнаються обома сторонами.

2.  У разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини та СРСР пролягатиме приблиз­но лінією рік Нарев, Вісла і Сан. Питання, чи є в обопіль­них інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави та які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясовано лише протягом подальшого політич­ного розвитку. В кожному випадку, обидва Уряди вирішу­ватимуть це питання в порядку дружньої обопільної згоди.

3.  Стосовно південного сходу Європи, з радянського боку підкреслюється зацікавлення СРСР у Бессарабії. З ні­мецького боку заявляється про її повну політичну незаці­кавленість у цих областях.

4.  Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворій таємниці.

Москва, 23 серпня 1939 р.

За уповноваженням Уряду СРСР В. Молотов

За Уряд Німеччини Й. Ріббентроп.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З повідомлення Комісії З'їзду народних депутатів СРСР

«Про політичну й правову оцінку радянсько-німецького договору про ненапад» від 1939 року.

Перед радянською зовнішньою політикою позначилися такі основ­ні можливості:

1) домагатися укладання союзу СРСР, Англії та Франції, який міг би стати перешкодою агресорові;

2)налагодити взаєморозуміння з сусідніми державами, що також опинялися під загрозою;

3)у разі неможливості ухилитися від війни з Німеччиною спробувати уникнути війни на два фронти — на Заході й на Далекому Сході.

 

 

 

 

Повідомлення учня:Оригінали протоколу не виявлено ані в радянських, ані в закордонних архівах. Але численні експертизи копій, порівняльний аналіз документів засвідчують факт його підписання та існування. Цей факт підтверджує документ вищого органу влади СРСР — постанова з'їзду народних депутатів Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 24 грудня 1989 р. "Про політичну і правову оцінку радян­сько-німецького договору про ненапад від 1939 р". Текс­ти, що перебувають у науковому обігу, мають своїм пер­шоджерелом мікрофільми, зроблені наприкінці війни. На допиті в Нюрнберзькій в'язниці, що відбувся 19 лютого 1947 р., німецький дипломат доктор Пауль-Отто Шмідт розповів, що мікрофільмування почалося за вказівкою Ріббентропа в 1943—1944 рр. Після цього мікрофільми ра­зом із частиною архівів міністерства закордонних справ Німеччини було вивезено спершу до Крюмхюбеля (Сіле­зія), а потім до Мюльгаузена (Тюрінгія). Навесні 1945 р. надійшла вказівка знищити архіви. Цим, зокрема, опікував­ся радник і перекладач канцелярії міністра Карл фон Леш. На свій страх і ризик він не став знищувати мікрофільми, а поклав до бляшаної коробки, обмотав її промащеною ганчіркою та закопав у парку замку Шенберг під Мюльгаузеном. 12 травня 1946 р. фон Леш розповів про сховану коробку британському підполковникові Роберту Томсону. Останній ввів у курс справи американців. 14 травня короб­ку було викопано, 19 травня доставлено до Лондона, де американці зробили дублікати всіх мікрофільмів. Усього ви­явилося 20 котушок, на яких було скопійовано 9725 сторінок документів; з-поміж них — документи, підписані в Москві 23 серпня 1939 р., в тому числі й додатковий протокол. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 


 


 


 

 

doc
До підручника
Всесвітня історія (рівень стандарту, академічний рівень) 10 клас (Полянський П.Б.)
Додано
5 жовтня 2020
Переглядів
4130
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку