10 липня о 18:00Вебінар: Мультфільм за 5 хвилин: онлайн-сервіси для створення анімації та монтажу

Урок" Національно-визвольні повстання 20-30-х рр. ХVІІ ст."

Про матеріал
Урок з використанням технології "критичного мислення" призначений для вивчення матеріалу у 8 класі
Перегляд файлу

Історія України, 8 клас

 

ТЕМА. Національно-визвольні повстання 20-30-х рр. ХVІІ ст.

Мета: освітня: розкрити причини, хід та значення національно-визвольних повстань українського народу 20-30-х рр. ХVІІ ст.;

розвивальна: вдосконалювати навички учнів працювати з історичною мапою (атласом), як джерелом знань; формувати вміння логічно мислити, висловлювати свою думку про історичні факти і події;

виховна: виховувати в учнів повагу до історичного минулого України, традицій боротьби за національне визволення.

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання.

1.Атлас з історії України. 8 клас.

2.Портрети ватажків козацько-селянських повстань.

Література.

1. Власов В.С. Історія України:   підруч. для  8 кл. загальноосвіт. навч. закл.

 / С. В. Власов. – К.: Генеза, 2016.

2.Власов В. С., Островський В. В., Кожем’яка О. Л., Краснопольська Р. А. Історія України. 8 клас: Книжка для вчителя. Тернопіль: – Мандрівець, 2011.

3.Поема Т.Шевченка «Тарасова ніч»

4.А.Кащенко. «Над Кодацьким порогом»

Основні поняття: « Тарасова ніч» ,  «Ординація Війська Запорозького», «золотий спокій».

Основні дати:

1625р. – повстання Марка Жмайла, 1630р. – повстання Т.Федоровича

1635р. – зруйнування фортеці Кодак, 1625р. –  Куруківська угода,

1630р. – Переяславська угода, 1638р. –  «Ординація Війська Запорозького…»

Хід уроку

І. Актуалізація.

  •             Евристична бесіда

– До складу якої держави входила більша частина українських земель в ХVІ ст.?

– Назвіть козацько-селянські повстання кінця ХVІ ст.

– Хто їх очолював?

– Чому вони відбувалися?

– Які наслідки цих повстань?

  • «Асоціації»

Пропоную учням тему «Україна в перші десятиліття ХVІІ ст.» Учні називають ключові поняття і дати із запропонованої теми.

Зразок учнівської відповіді

 

 

 

 

Кафа                                                     1620р.

                                     1618р.                               Владислав ІV

    Петро Сагайдачний    «Доба героїчних походів»                 Хотинська війна

ІІ. Усвідомлення.

Учитель

Коронний гетьман Станіслав Конецпольський в серпні 1637р. видав універсал, адресований місцевим урядникам, старостам і державцям в Україні: «Незважаючи на присягу, віру, доброчинність і повинність свою по відношенню до величності й.к.м., деякі бунтівники вчинили заколот у Війську й.к.м. Запорізькому і, скаравши старшину, збирають до себе багато свавільного народу. Щоб перешкодити їхньому успіхові, закликаю вас іменем й.к.м., щоб ви тих, які вже приєдналися до свавільної маси народу і протягом двох тижнів не покаялись і не повернулися звідти, не вважали козаками і, позбавивши їх всіх вольностей, наданих реєстровим козакам, виконуючим свої обв’язки, старалися заарештувати і відіслати до мене. Якщо б ваші милості не змогли їх затримати, то ви маєте карати їхніх жінок і дітей, а будинки їхні знищувати, оскільки краще, щоб на тих місцях росла кропива, ніж плодилися зрадники й.к.м. і Речі Посполитої».

(Власов В.С. Історія України: 8 кл. : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / С. В. Власов. – К.: Генеза, 2016.- С.89)

Про які події йдеться в документі? Навіщо коронний гетьман видав такий універсал?

Як документ характеризує становище в українських землях наприкінці 30-х років ХVІІ ст.

1.Причини повстань

«Мозковий штурм»

Передбачувані відповіді учнів

  •                 збільшити козацький реєстр;
  • виплатити козакам обіцяні гроші за участь в Хотинській війні;
  •                припинити розорення польськими панами маєтків реєстрових козаків.

2. Повстання Марка Жмайла

Робота з мапою

Розгляньте мапу атласу на ст.7 і дайте відповідь на запитання:

– Звідки вийшли козаки? ( З Базавлуцької Січі.)

– В якому місці відбулась вирішальна битва? ( На Куруковому озері.)

Випереджальне завдання : коротка історична довідка учня про хід повстання Марка Жмайла

Отже, в обох учасників битви були причини піти на компроміс, результатом якого стало підписання Куруківської угоди. З її змістом ви можете ознайомитись у підручнику, виписавши головні положення угоди

(самостійна робота з підручником)

Узагальнювальна бесіда за запитаннями

– Як ви гадаєте, чиїм інтересам відповідала Куруківська угода?

(Козацької верхівки.)

– Спрогнозуйте реакцію на цю угоду основної маси козацтва

( Не визнала, продовжила боротьбу.)

3.«Тарасова ніч»

Учитель

Наступне повстання в 1630 році очолив гетьман нереєстрових козаків Тарас Федорович, більше відомий під прізвиськом Трясило.

Робота з мапою

– Звідки вийшли повсталі? ( З Січі.)

– Яке перше місто вони захопили? (Черкаси.)

– Якими ще містами оволоділо козацьке військо? (м. Корсунь, м. Черкаси.)

Учитель

Повстання охопило Полтавщину, Київське Полісся й Запорожжя. Конецпольський направив військо під проводом Самійла Лаща на придушення повстання. Лащ був добре відомий українському люду своєю жорстокістю. На Великдень Лащ напав на селище Лисянку. Нелюд наказав вирізати всіх, не шкодуючи жінок і дітей. Так він переходив від міста до міста, залишаючи за собою криваві річки. Ці чутки хутко розійшлись по Україні, селяни почали знищувати поляків і приєднуватись до повстанців. Вирішальна битва відбулася в травні 1630р. під Переяславом. Козацька перемога була закріплена Переяславською угодою.

Робота з історичними документами

– Порівняти тексти Куруківської і Переяславської угоди.

– Яка із них була вигіднішою для козаків і чому?

Учитель

Події під Переяславом знайшли своє відображення в українській літературі.

Тарас Шевченко присвятив Тарасові Трясилу та його виступу поему «Тарасова ніч»

Слухання та коментування літературного твору.

Один із учнів читає уривок із поеми Тараса Шевченка «Тарасова ніч». Учитель пропонує уважно прослухати його та прокоментувати, які моменти наведені в уривку, відображають безпосередньо події «Тарасової ночі»

…Обізвавсь Тарас Трясило

Віру рятувати,

Обізвався орел сизий,

Та й дав ляхам знати!

Лягло сонце за горою,

Зірки засіяли,

А козаки, як та хмара,

Ляхів обступали.

Як став місяць серед неба,

Ревнула гармата;

Прокинулись ляшки-пани –

Нікуди тікати!

Прокинулись ляшки-панки,

Та й не повставали:

Зійшло сонце – ляшки-панки

Покотом лежали…

4.Зруйнування фортеці Кодак

«Низка слів наперед»

Як же розвивались подальші події, ви спробуєте визначити самі, використовуючи «Низку слів наперед»

Берег Дніпра, Кодацький поріг, будівництво, 4місяці, фортеця Кодак, французький інженер Гійом де Боплан, 1635р., Іван Сулима зруйнував.

Учитель

Зруйнування фортеці Кодак описав А.Кащенко у творі «Над Кодацьким порогом»

Слухання та коментування літературного твору.

Один із учнів читає уривок із поеми твору Андріана Кащенка «Над Кодацьким порогом». Учитель пропонує уважно прослухати його та прокоментувати, які моменти наведені в уривку, відображають зруйнування фортеці Кодак.

«Сулима, лишивши козаків у діброві, сам з курінними отаманами, пішов оглядати Кодак. З Гострої могили він дуже добре розглядав башти й вали Кодака й зрозумів, що зі степу не можливо наблизитись непомітно, а треба підходити з одного боку глибоким байраком, а з другого – попід скелями Дніпра.

…У Кодаку стояв тоді полк жовнірів під командуванням француза полковника Маріона.

Ніч. Всі спали. Тільки вартові перегукувалися.

З поля Сулима тільки три сотні козаків поставив, щоб переймати втікачів. По гаслу (пугували сичі) у рівчаки полетіли в’язки хмизу, і кожен курінь почав накидати собі через рівчак греблю, щоб нею перейти до валу. Вартові не могли зрозуміти, що робиться за окопом. Коли вибухнув перший постріл, козаки вже накидали собі греблі й посунули на шанці. Тепер козаки вже не таїлися, навколо Кодака збилася буча…»

5.Повстання Павлюка, Гуні, Острянина

«Три речення»

Учні опрацьовують текст підручника (с.96) і висловлюють свою думку трьома реченнями.

Зразок учнівської відповіді

1.Повстання охопило Лівобережну і Правобережну Україну.

2.У битвах під Кумейками (біля Черкас), Говтвою і Жовнином повсталі зазнали поразки.

3.Причиною поразки повстання була неузгодженість дій його керівників.

Учитель

Зрозуміло, що про якісь радикальні зміни в українському суспільстві говорити було ще рано. Козакам довелося пристати на умови, запропоновані польським урядом. В їх основу було покладено «Ординацію Війська Запорозького», яка передбачала:

  •             Обмеження реєстру до 6 тис. козаків.
  •             Заборону козакам оселятися в містах, крім прикордонних – Черкас, Чигирина, Корсуня.
  •             На вічні часи» козаків позбавляли права обирати старшин.

Через відсутність значних виступів козаків протягом 1638-1648р. поляки назвали те десятиліття «золотим спокоєм». Щоправда спокій був примарним і недовгим, бо насувалася грізна хмара національно-визвольної боротьби під проводом Б.Хмельницького.

ІІІ. Рефлексія.

А. «Моя опора»

За опорними словами визначити основні моменти національно-визвольних повстань ( хтось один починає , а інший продовжить)

Польське гноблення, повстання, 1625р. Марко Жмайло, Куруківська угода;

1630р. – Тарас Трясило, Переяславська угода , «Тарасова ніч»;

фортеця Кодак, 1635р. – Іван Сулима;

повстання 1637-1638рр. – Павло Павлюк, Яків Острянин, Дмитро Гуня , «Ординація Війська Запорозького…», «золотий спокій» , зростання національної самосвідомості.

Б. Характеристика історичної особи

Стисло, двома реченнями, схарактеризуйте історичну особу (перше речення), сформулювавши власне ставлення до неї (друге речення)

Марко Жмайло – керівник повстання 1625р.

Тарас Трясило – гетьман нереєстрових козаків, який розбив поляків під Переяславом.

Іван Сулима –гетьман запорозьких козаків, під керівництвом якого було зруйновано фортецю Кодак.

Павло Бут (Павлюк) – керівник повстання 1637р, якого було страчено

ІV. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Нанести на мапу місця найважливіших битв козацько-польських повстань.

 

 

docx
Додано
17 травня
Переглядів
57
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку