Урок "Народна іграшка - душа народу"

Розробка   уроку

інтегрованого курсу «Мистецтво»

з теми  «Народна іграшка» 

Тема:

«Народна іграшка – душа народу»

Мета:

Формувальна мета:

• Ознайомити учнів із видами української народної іграшки, її призначенням, матеріалами, символікою.
• Розкрити художньо-естетичне та культурне значення народної іграшки.

Розвивальна мета:

• Розвивати художньо-творчі здібності, уяву, дрібну моторику, почуття ритму та кольору.
• Формувати здатність презентувати результати творчості.

Виховна мета:

• Виховувати повагу до національної культури, любов до народних традицій, відчуття гордості за українське мистецтво.

Очікувані результати:

Учні:

• знають, що таке народна іграшка, з яких матеріалів вона виготовляється;
• розпізнають характерні ознаки української іграшки;
• створюють власну іграшку у стилі народного мистецтва;
• вміють висловлювати власне ставлення до мистецьких творів.

Компетентності, що формуються:

1. Ключові компетентності

1. Комунікативна компетентність
   • Вміння виражати свої думки, обговорювати елементи народної іграшки, пояснювати символіку та кольорові рішення.
2. Соціальна та громадянська компетентність
   • Усвідомлення цінності національної культури та традицій.
   • Поважне ставлення до культурної спадщини свого народу.
3. Інформаційно-цифрова компетентність
   • Використання додаткових джерел (книги, інтернет, фото, відео) для вивчення народної іграшки.
4. Математична компетентність і компетентності у природничих науках
   • Під час розробки форм і пропорцій іграшки.
   • Вміння рахувати, дотримуватися симетрії, правильно комбінувати кольори.
5. Підприємницька та фінансова компетентність (частково)
   • Планування створення іграшки, вибір матеріалів, оцінка часу та ресурсів.

2. Предметні компетентності з мистецтва

1. Спостережливість і художнє сприймання
   • Розпізнавання форм, кольорів, орнаментів традиційних іграшок.
2. Творча компетентність
   • Створення власної народної іграшки, використання оригінальних ідей, поєднання матеріалів.
3. Технічна та практична компетентність
   • Володіння технікою ліплення.
4. Історико-культурна компетентність
   • Усвідомлення культурного контексту іграшки: її символіка, регіональні особливості, історія виникнення.
5. Аналітична компетентність
   • Вміння порівнювати іграшки різних регіонів, аналізувати стиль та конструктивні особливості.

Обладнання:

• мультимедійна презентація «Народна іграшка України»;
• матеріали: пластилін, дощечка, стеки;
• аудіозапис української народної музики;
• онлайн-дошка Padlet (для демонстрації робіт).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент  

Привітання.
Вправа «Що зайве?»

(1, 3, 2)

Вправа «Назви одним словом»

    (іграшки)

II. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми уроку

III. Вивчення нового матеріалу  

Міні-лекція з презентацією:

Іграшки – це найкраще, що є у дітей. З ними вони пізнають навколишній світ. У кожного з вас, мабуть, є своя улюблена іграшка. А чи знаєте ви які іграшки були у наших пращурів?

 Українська народна іграшка – це культура нашого народу, це спадок наших предків, а також предмет дитячої гри, засіб виховання, розвитку і оберіг для кожної дитини.

 Поринемо у давні часи і дізнаємось які ж були раніше іграшки.

У далеку давнину, коли не було великих будинків, люди жили у невеличких сільських хатах. Зазвичай в таких хатах жила велика дружня родина, де було багато дітей.  Іграшок, які є у вас зараз, у них не було. Їхні іграшки були зовсім не схожі на сучасні. А робили їх самі батьки із глини, дерева, соломи, кукурудзи, тканини і, навіть, сиру.

Іграшки з глини

Погляньте на іграшки з глини. Вони користувалися великою популярністю і ліпили їх поряд з мисками, глечиками і горщиками. Ліпили для себе, для забавки, а часом і на продаж. Жоден ярмарок не обходився без глиняних коників, баранчиків, півників, маленького посуду, ляльок, розписаних орнаментом. 

Народна глиняна іграшка використовувалася при здійсненні обрядових дій, при проведенні народних свят. Кожна фігурка тварини є символом і несе певний сенс.

Баран і корова – символ успішного ведення господарства і родючості.

Птахи – символ щастя і радості.

Ведмідь – символ могутності і сили.

Кінь – головний оберіг.

Козел – символ доброї сили.

Свищики використовували під час давнього обряду з вигнання злих сил і хвороб. Глиняні фігурки часто ставили на вікна, на видних місцях – на комоді або на полицях в кімнаті.

 Традиції керамічної іграшки збереглися до нашого часу.

Косівська іграшка

(місто Косів на Іванофранківщині)

Серед косівських іграшок найчастіше зустрічаються свищики, птахи, тварини, які мають найпростішу форму. 

-Які кольори характерні для косівської іграшки? (Розпис коричневим, зеленим та жовтим по білому або жовтувато-білому тлі. Візерунок – рослинно-геометричний).

Опішнянська іграшка

(селище Опішня на Полтавщина)

Серед опішнянських іграшок можна знайти фігурки пташок, тварин, людей. Характерне прикрашання рослинними орнаментами, хвилястими, прямими і ламаними лініями, крапками, колами тощо.

-Які кольори характерні для опішнянської іграшки? (У кольоровій палітрі переважають коричнево-червоні, зелений, сірий, блакитно-сірий.)

Іграшки з дерева

Дерев’яні іграшки існували на нашій землі ще за часів Київської Русі:                    коники, пташки, іграшкова зброя – луки, мечі, щити.

Дерево є найдавнішим матеріалом, який людина почала творчо обробляти. З нього виготовляють дитячі меблі, звукові іграшки – сопілки і пищики, різноманітні курочки та півники, що клюють зерно, а також дитячі санки, візочки, коники на колесах і коники-гойдалки.

Яворівська іграшка

(місто Яворів на Львівщині)

Найвідомішою українською дерев’яною іграшкою є яворівська забавка, прикрашена розписом вербівкою.

Найбільш поширеними дерев’яними іграшками є звірі: коники та олені, кози та ведмеді. Найціннішим з мистецької точки зору в яворівскій іграшці є розпис. Саме він робить прості столярні вироби (дитячі меблі, музичні інструменти візки, коники, коники з вершниками тощо) витворами мистецтва. Між тим яворівські розписи «тримаються» буквально на кількох мотивах та елементах, на кількох кольорах. 

Яворівський розпис з’явився і розвивався в Яворівському районі на Львівщині. Фарби робили переважно з ягід і трав, а також інших природних барвників.

-Які кольори використовували художники для розпису яворівської іграшки? (Основа іграшки – жовтий колір. Елементи малюють червоним і зеленим, а ще роблять вкраплення білою фарбою).

Серед яворівських іграшок популярними є дитячі іграшкові музичні інструменти: сопілочки, тріскачки, свищики.  Найпоширенішими серед українських музичних іграшок є глиняний свистунець. Його зазвичай виготовляють в образі птаха, який співає подібно соловейку.

Іграшки з соломи та кукурудзи

Перші солом’яні ляльки з’явилися прямо в полі, куди селяни брали своїх дітей. Залишившись без нагляду, діти плакали, вередували. Щоб заспокоїти дитину, мати скручувала ляльку з соломи, трави чи кукурудзи.

Лялька-мотанка

Раніше майбутня матуся, чекаючи народження дитини, робила ляльку-мотанку і, перш, ніж покласти у колиску дитя, , вона клала в неї ляльку, яка ставала оберегом для дитини і її захисницею. 

Аби оберіг нічого не нагадував та не завдавав шкоди, робили його безликим. Замість обличчя на голові мотанки зображували хрест – символ сонця і плодородної землі. Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до доньки.

Коли дівчина виходила заміж, мати дарувала їй ляльку-мотанку як оберіг для нової домівки. У середину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла і утримання грошового достатку.

Іграшки з сиру

Серед численних  зразків української народної іграшки почесне місце посідають фігурки з сиру, популярні в Карпатах. При створенні фігурок коників, баранчиків, овечок майстри кидають у окріп кисломолочний сир з коров’ячого або козячого молока. З отриманої м’якої тягучої маси швидко ліплять іграшку та відразу поміщають у сольовий розчин для закріплення форми.  Чим солонішим є розчин, тим міцнішою готова іграшка.  Такі фігурки є не тільки чудовою забавкою, оберегом та справжнім витвором мистецтва. Їх дарують на родини та на весілля, ними обдаровують колядників та посівальників, їх кладуть у великодній кошик та роздають на спомин душі.

Вправа “Порівняй іграшки світу”

Найулюбленішою іграшкою дитини у всіх країнах повсякчас була лялька. Порівняємо українську ляльку-мотанку та японську ляльку Кокеші.

( Лялька-мотанка виготовлена з тканини та ниток, безлика, оздоблена вишивкою, стрічками.  Лялька Кокеші виготовлена з дерева, має мінімальні риси обличчя, оздоблення – фарба і лак: квіти сакури, віяло).

IV. Творча практична діяльність

Завдання:
Створити власну народну іграшку: виліпити коника за мотивами української народної іграшки.

V. Презентація робіт

Міні-виставка: «Іграшка, що оживає серцем» (дошка  Padlet).

VI. Рефлексія. Підбиття підсумків

Інтерактивна гра «Народна іграшка» https://learningapps.org/watch?v=p1r5bsd7c22&authuser=0

Вправа «Якби я був майстром».

У мене на столі багато речей: кукурудза, сир, солома, глина, дерев’яна гілочка.

Подивіться і подумайте, які іграшки з них можна зробити.

З кукурудзи – ляльку, з дерев’яної гілочки – сопілку, з глини- коника, баранця, свищик, з сиру – коника, із соломи – ляльку, коника.

VII. Оцінювання

VIII. Домашнє завдання:

Поцікався іграшками інших народів.