Урок"Населення та держави Південної Америки"

Клас               7                                                                                      Дата 4.3.20      

Урок №

Тема: Населення та держави Південної А мерики

Мета:

• Навчальна: формування знаннєєвих компетентностей щодо особливостей расового, етнічного складу сучасного населення материка та його розміщення;
• Розвивальна: розвивати креативні здібності, логічне мислення, творчу уяву.
• Виховна: виховувати шанобливе ставлення учнів до представників різних рас та   націй, поваги до їх мови та культури.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник,фотокартки

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань

Найменший птах світу (колібрі)

Субтропічний степ (пампа)

Найбільша водяна лілія світу (вікторія-регія)

Вологий екваторіальний ліс Південної Америки.(сельва)

Найдовша змія світу (анаконда)

Пустеля та напівпустеля (петагонія)

Найбільший у світі гризун (капібара)

Сухі савани (кампос)

З соку якого дерева виробляють каучук (гевея)

Вологі савани (льянос)

Єдиний представник сумчастих на материку (опосум)

Дикі свині (пекарі)

Невеликий гризун степів (шиншила)

Лисицеподібна магелланова собака (кульпео)

Птах-ендемік (кондор)

3. Мотивація навчальної діяльності

Через Панамський канал близько 15-16 тис. років тому у Південну Америку прийшли перші поселенці - корінне населення материка. Отже, сьогодні на уроці ми знайомимось з особливостями населення та державами Південної Америки.

4. Вивчення нового матеріалу

Робота з підручником с.113

В межах Південної Америки живуть …. Європеоїди  (25%) Монголоїди  (15%) Негроїди(10%)

Мішене населення(50%)

Які основні мови спілкування? (іспанська, португальська)

На думку вчених, Південна Америка почала заселятися 15-17 тис. років тому індіанцями з Північної Америки. Вони належать до монголоїдної раси. Тому найбільш вірогідно, що їх предки прийшли в Америку з Азії. Хоча існує інша точка зору,за якою вони потрапили на материк з островів Океанії. Підгрунтям такої версії служать виявлені загальні антропологічні ознаки індіанців і жителів Океанії (широкий ніс,хвилясте волосся,швидкий ріст бороди),а також дуже схожі знаряддя праці

До прибуття європейців материк заселяли кілька десятків різних народів, які через помилку Христофора Колумба одержали спільну назву "індіанці”. Вони мали різний рівень розвитку. Одні жили за умов первісного ладу. Займалися мисливством, рибальством та збиранням плодів диких рослин. Їх нащадками є нинішні племена індіанців Амазонії. Найбільша група – гуарані, яких нараховується близько 150 тис. чол. Вони говорять власними мовами та дотримуються традиційних вірувань.

     Інші індіанці досягли високого рівня розвитку. Так інки створили в Андах могутню державу з розвинутою цивілізацією ще у Х ст. до н.е. Давня столиця держави інків Тігуанака знаходилася на березі озера Тітікака. В імперії була єдина мова – кечуа, єдина релігія – культ верховного божества Віракоча. Праця чітко планувалася. Жителі країни займалися землеробством, будували дамби, дороги, зрошувальні канали. На голову держави – Верховного Інку – працювали тисячі підданих, віддаючи третину своїх статків, а ще третину храмам бога Сонця Інті. Донині вражають залишки величних храмів інків, їх палаци, мережа водогонів, зрошувальних систем, доріг, головна з яких довжиною у 5250 км була подолана за протяжністю лише на початку ХХ ст. Свої фортеці інки споруджували без цементу з велетенських брил, вагою до 200 тон. Найбільша брила має масу 361 т. Вони підігнані з такою точністю, що й донині не можна знайти жодної щілини між ними.

     Нащадками інків є індіанці кечуа, що живуть у Перу, Еквадорі та Болівії. Їх загальна кількість – 15 млн. Мають свою мову – кечуа. Головною їжею кечуа є страви з кукурудзи. Давній народний напій – шоколад. Завдяки індіанцям Америки людству відомі картопля, томати, бавовник, соняшник, натуральний каучук.

Основне населення багатьох держав Південної Америки становлять нащадки від мішаних шлюбів європейців з індіанцями, яких називають метисами. 

Протягом трьох століть для роботи на плантаціях у Південну Америку завозили чорних невільників з Африки. На Центральноандійскому нагір’ї вони здебільшого розчинилися серед місцевого населення. Для низки східних районів вони відіграли важливу роль в етнічних процесах. Тут сформувалося численне населення мішаного європейсько-негритянського й негритянсько-індійського походження. Нащадків від шлюбів негрів і європейців називають мулатами, а негрів й індіанців — самбо. На сьогодні негри, мулати й самбо переважно живуть у приатлантичних областях. 

У першій половині ХІХ ст. у Південну Америку прибуло багато переселенців із Європи. Основним районом їхнього розселення стало південно-східне узбережжя материка. І зараз у низці країн їхні нащадки — креоли (нащадки від шлюбів іспанців і португальців в Америці) — становлять значну частину населення. На північному сході материка переважає населення негритянсько-європейського походження. У ряді країн Південної Америки збереглися великі індійські народи (у Перу, Болівії, Еквадорі й Аргентині — кечуа, у Болівії й на півночі Чилі — аймара, у Чилі й Аргентині — араукани). Найбільшою є частка індійського населення в Болівії, тут третина жителів ведуть свій рід від індіанців кечуа, а четверта частина — від індіанців аймара. 

Нині на континенті проживає близько 400 млн. чоловік, що становить 6% населення світу. Розміщується населення дуже нерівномірно, що пов'язано з природними умовами і особливостями колонізації. Кількість населення продовжує швидко збільшуватися. Тут багато молоді,яка становить 40% від загальної кількості населення. Майже незаселеними є Амазонська сельва, напівпустелі на півдні, пустеля Атакама. Найбільша густота населення  спостерігається на Атлантичному узбережжі та в Андах.   Густота населення регіону є однією з найнижчих у світі, найбільш типові показники — 20—35 осіб/км2.

На сьогодні переважна кількість країн континенту є незалежними державами. Усі вони, крім Болівії й Парагваю, мають вихід до океану. Більшість країн належать до таких, що розвиваються, але за економічним і соціальним розвитком вони випереджають країни Африки. 

Індустріальний розвиток регіону відбувається нерівномірно, найбільш високим є рівень у Бразилії, Аргентині, Венесуелі, Чилі, Перу, Колумбії та Уругваї. Одна з основних галузей промисло-вості — видобувна. Перше місце за виробництвом залізної й марганцевої руди посідає Бразилія. Лідери у видобутку мідних руд — Чилі й Перу. Причому для Чилі мідь є найважливішою статтею експорту й поповнення державного бюджету. За видобутком олов’яних руд виділяються Перу, Бразилія й Болівія, бокситів — Суринам і Бразилія (тут же розміщені найбільші заводи з виробництва глинозему). 
В економіці континенту важливу роль зберігає сільське господарство. Основними культурами є кукурудза, рис, пшениця, цукрова тростина, бавовна, кава, какао, банани, картопля, квасоля. Третина сільськогосподарської продукції припадає на тваринництво, в основному воно має м’ясний напрямок і розвивається екстенсивним шляхом. За виробництвом тваринницької продукції виділяються Аргентина й Уругвай (у тому числі район пампи). 

Майже повсюдно розвинене рибальство й промисел інших морепродуктів. Провідні позиції в галузі посідають Перу, Чилі й Бразилія. Головними об’єктами морського промислу є анчоус, сардина, оселедець, тунець, скумбрія, акула, креветки, лангусти, устриці, мідії. 

Робота з атласом с.24

1) Які країни материка не мають виходу до моря? (Парагвай, Болівія)
2) Які країни материка є найбільшими за площею території? (Бразилія, Чилі, Аргентина)
3) Яка країна материка обрисами своєї території нагадує шаблю? (Перу)

4)Яка кількість країн Південної Америки? (15)

5)Яка країна найменша в Південній Америці? (Суринам)

6)Де найбільша густота населення ? (Еквадор)

7)Назвіть найбільше місто материка? (Сан-Паулу)

5. Закріплення нових знань

1. Які народи проживають у країнах Південної Америки?
2. Що собою уявляє корінне населення країни?
3. Чим запам’ятались людству ІНКИ?
4. Які змішані раси утворились на материку?
5. Який рівень економічного розвитку країн материка?

6. Домашнє завдання §25-26