Урок "Наш край. Звенигородське князівство"

Тема:        Наш край.  Звенигород в ХІ – сер.ХІІІст.

Очікувані результати:  називати найвизначніші події  княжої доби з історії 

                 Звенигороді; визначати тривалість подій; переказувати про діяльність  

                 Володимира; наводити приклади історичних джерел; оцінювати 

                 інформацію історичних джерел.

Основні поняття: Звенигород, „Повість минулих літ”, берестяні грамоти,

                 удільне князівство,  Батевиця, Пробій, П’ятницьке урочище,  та інші

                 топоніми.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: дидактичні матеріали, портрети князів, настінна карта, атласи.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

     Завдання учням:

1. Поясніть причини роздробності Київської Русі. До чого це призвело?
2. Як князівство успадкувало колишню могутність Київської держави?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу.

План

1. Перша  згадка про Звенигород.

2. Діяльність князя Володимирка.

3. Здобуття Звенигороді Батиєм.

1. Робота з документом. (Див.додаток № 1)

Завдання до документа:

1. Знайдіть на карті Звенигород.
2. Позначте на стрічці часу дату заснування Звенигорода. Яке це століття?
3. Визначте скільки років минуло з часу заснування Звенигорода.

Клас об’єднується в дві групи.

І група.

2. Складання  історичного портрету.

         Учням дається текст з біографією і Пам’ятка складання портрету.

  Демонструються фото макету П’ятницької церкви, вироби ремісників, портрет Володимира. (Див. додаток)

У 1124 році Володимирко ( батько майбутнього галицького князя Ярослава Осмомисла) заснував у Звенигороді столицю удільного князівства. Володимирко сприяв розвиткові ремісництва. Ремісники  виготовляли продукцію для збуту на ринку. Князь розширив кордони свого князівства, збільшував внутрішній ринок. Через Звенигород проходили обози з товарами з різних давньоруських і іноземних міст,  тут осідали приїжджі ремісники, вдосконалювали вироби місцевих майстрів.

За Володимирка  зявились  кам’яні монументальні споруди-храми і палац ХІІ ст. Було побудовано П’ятницьку церкву. Будучи людиною цілеспрямованою і жадібною до влади і багатства, Володимирко мав конфлікт з Ростиславом у 1126р., у зв’язку з тим, що Ростислав хотів забрати (причому справедливо) Перемишль та Белз. Похід Ростислава був невдалим.

У 1144р. Володимирко включив до своїх земельТеребовельську та Галицьку землі.

У 1144р. переносить столицю в Галич.

У 1152р. помирає в Галичі, а вся спадщина переходить до сина Ярослава Осмомисла.

Пам’ятка складання історичного портрету.

1. Коли, в якій країні жив історичний діяч, якого ви маєте характеризувати?
2. Як особистісні якості  впливали на його діяльність?
3. Охарактеризуйте основні справи його життя.
4. Які засоби використовував для досягнення своїх цілей?
5. Якими були наслідки його діяльності:

а)  сучасників;

б) для нащадків?

  3.     ІІ група дітей опрацьовує перекази про ординську навалу і здобуття    Звенигорода Батиєм, а також текст, який підтверджує дані з легенди.     Розповідь учнів будується за допомогою фотографії „Здобуття Звенигорода Батиєм”.     (Див. додаток)

Запитання до учнів:

1. Коли відбулася експедиція в Звенигород?
2. Що в легенді є реальність, а що вигадкою?
3. Позначте на стрічці часу дату зруйнування Звенигорода?
4. Про які топонімічні назви ви дізналися?
5. Хто намалював діараму?
6. Чи викликала фотографія питання, на які ви хотіли б отримати відповідь?

V. Узагальнення  та систематизація знань.

1)  Які події з історії Звенигороді вас найбільше вразили і запам’яталися?  

     Чому?

VI. Домашнє завдання.

     Скласти розповідь: Подорож у давній Звенигород”.

ІІ варіант

          Урок проводиться у Звенигородському музеї. Урок-екскурсію ведуть учні старших класів (9-11).