Урок "Новела "Камінний хрест" - психологічне розкриття теми еміграції. Новаторство письменника. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею. Поняття про експресіонізм."

Про матеріал

Конспект уроку на тему: Новела "Камінний хрест" - психологічне розкриття теми еміграції. Новаторство письменника. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею. Поняття про експресіонізм.

Перегляд файлу

Тема: Новела «Камінний хрест» - психологічне розкриття теми еміграції. Новаторство письменника. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею. Поняття про експресіонізм.

Мета: прокоментувати зміст новели як модерністичного твору, пояснити сюжетно-композиційні особливості, емоційно-напружений драматизм ситуації, схарактеризувати образ головного героя - Івана Дідуха, розкрити символічні образи; формувати в учнів внутрішнє переконання в тому, що людина по- справжньому буває щасливою тільки на своїй землі; збагачувати ментальний досвід учнів новими об’єктивними оцінками й поглядами.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: текст новели, пісня на слова Б.Лепкого «Чуєш, брате мій», кадри з фільму Камінний хрест» (К-ст. ім.. О.Довженка, 1968 р.).

Людський біль цідиться крізь серце моє

Як крізь сито, і ранить до крові.

Василь Стефаник

Страшно сильно пишете Ви.

Так, якби-сьти витесували потужною

рукою пам’ятник для свого народу…

Гірка, пориваюча, закривавлена поезія Ваша,

котру не можна забути…

О. Кобилянська

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотиваційний етап

З’ясування емоційної готовності до уроку

Вчитель. Життя … найцінніше, що є у людини. Воно дається їй тільки раз і кожній - своє. Довге чи коротке, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожити двічі…

У драмі людській небагато дій:

Дитинство, юність, молодість і старість.

Роби що хоч, ридай або радій.

Неси свій хрест. Все інше - позосталість…

(із вірша Л.Костенко «У драмі людській небагато дій»)

Життя, відомо, швидкоплинне,

Тому ти маєш зрозуміть,

Що дорога кожна хвилина,

Безцінною є кожна мить…

Хотілося б, щоб люди дорожили кожною миттю життя, дарували одне одному любов, повагу, розуміння.

Тому, перш ніж розпочати пізнавати світ художнього слова, виконайте звичне: налаштуйте себе так, щоб праця кожного із вас була на уроці цікавою, творчою, ефективною. Для цього на знак щирості, дружнього ставлення один до одного, напишіть своєму однокласнику про його гарні , на вашу думку, якості.

А які ще якості потрібні людині, щоб навчитися жити?

Актуалізація опорних знань і суб’єктивного досвіду

Вчитель. Дома ви працювали над життєписом і творчістю В.Стефаника.

(Показати портрети)

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Яким вам уявляється Стефаник як людина? Портрети
А що ви можете сказати про нього як митця?
Пригадайте основні ознаки експресіонізму
Чи є в біографії Стефаника те, що можна наслідувати?

ІІІ. Оголошення теми, мети, цілевизначення.

Слово вчителя.

Існує такий афоризм: кожен у житті несе свій хрест. А велетням духу довелося впродовж свого життя нести хрест вселюдської муки. Відгуком Стефаникового серця на трагічні для українського народу події, що відбувалися в його краї наприкінці ХІХ на початку ХХ століття є новела «Камінний хрест». Про це - на уроці.

Слово вчителя (на фоні пісні «Чуєш, брате мій»)

Відлітали в вирій журавлі…Відлітали, щоб більше не повернутися. Безмірна туга і печаль розносилась по світу від того журавлиного плачу. Багато літ тому пташиному лету, а серце ранене щемить, тужить, скочується пекуча сльоза скорботи у роз’ятрене тіло матері України. Для неї однаково дорогі її діти, де б не жили…

Хто ж то є ті журавлі? Це - наша родина українська, розкидана по америках, бразиліях, канадах… Тож пригорнімося помислами і душею до мудрого, помережаного зморшками чола нашого єдинокровного брата-українця, якого доля закинула у далекі світи. Зрозуміло, нарешті, що наша єдина праматір - Україна, а ми - всі її діти.

Учень. Будучи студентом Краківського університету, Стефаник стає свідком першої хвилі української еміграції. Враження було гнітюче, розпачливе. У листі до О.Кобилянської Стефаник пише: « Нині досвіта на двірці краківськім було 800 душ емігрантів. Виділи би-сте, як мами бігають за пропавшими дітьми, як їх пани штурхають, як вони ридають.. .Поліція і жандарми відкидають їх , як галушки. На пероні лишаються жінки без чоловіків. Шалений плач, ламання рук і прокльони…»

Учень. Коли почуєш, як в тиші нічній

Залізним шляхом стугонять вагони,

А в них гуде, гуде, шумить, пищить, мов рій,

Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

Важке зітхання і гіркий проклін,

Тужливий спів, дивочії дисканти,

То не питай: сей поїзд - відки він?

Кого везе? Куди? Кому вздогін?

Се - емігранти.

Коли побачиш - на пероні десь

Людей, як оселедців тим набито,

Жінок худих, блідих, аж серце рвесь,

Зів’ялих, мов побите градом жито,

Мужчин понурих і дітей дрібних

І купою брудні, старії фанти

Навалені під ними і при них,

На лицях слід терпінь, надій марних,

Се - емігранти.

ІV. Аналіз твору

Історична основа твору.

Вчитель. Свої враження від побаченого Стефаник відтворив в новелі «Камінний хрест», а Богдан Лепкий, сучасник Стефаника втілив у пісні «Чуєш, брате мій». В основу новели покладено справжній факт. Стефан Дідух, односелець письменника (у новелі - Іван), емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині стоїть на найвищому горбі в Русові. Та справжніми прототипами головного героя були тисячі емігрантів.

Запитання. Яка ж сила примусила розійтись наш український народ по світу? Що ви знаєте про причини еміграції?

Запитання. Які почуття переживали ви під час читання новели «Камінний хрест»?

Що вас найбільше вразило?

Мова твору.

Вчитель. У новелі Стефаник використовує покутський говір, тому багато слів, мабуть, стали для вас незнайомими.

Як називаються слова, які вживають представники певного регіону?

З якою метою вживають у мові художньої літератури діалекти?

Додаток №2

Робота в групах

1-а група.

Вашим завданням буде скласти композиційну сітку новели.

2 -а група

Придумати заголовки до кожного розділу новели

Робота над текстом твору

Що ми знаємо про Івана Дідуха, про його минуле?
Як Іван працював на своєму клаптику землі?
Чому Дідуха звали в селі Переломаним?
Чи давала така тяжка праця результат?
Що дивного було в його поведінці?
Чому Іван «спросив» ціле село?
За що люди цінують Івана Дідуха?
Який стан душі Івана?
Що стало причиною еміграції?
З яким проханням звернувся Іван до односельців?

Вчитель. Проводи на чужину нагадують похорони з масовим голосінням. Саме так автори фільму відтворили цей момент.

Перегляд фрагменту фільму. 58.38

Яке враження справляє танець Івана Дідуха?
Яке символічне значення образу камінного хреста?

V. Робота в групах

1-а група. Як ви думаєте, розбагатіє Іван на чужині? Чи буде він щасливий?

2-а група. Що символізує образ Івана Дідуха? У чому його трагедія?

VІ. Підсумок уроку

Вчитель. Над чим спонукає нас замислитися трагедія, що відбулася століття тому в хаті героя новели Івана Дідуха у його зболеній душі, в душах сотень тисяч галичан?

Вчитель.

Проблема еміграції 20-х років торкнулася і жителів нашого краю. Зокрема родини Совів. У 20-х рр.. вони теж залишили свій край і виїхали в Канаду, але завжди мріяли про свою країну як про найбільшу святість. Туга за рідним краєм з роками лише збільшувалася і передавалась через покоління.

По-особливому довелося відчути глибоке почуття любові до рідної землі і радість від чиєїсь здійсненої мрії - бути в Україні українським канадцям, нам, теслугівцям, коли до нас прибув танцювальний колектив «HOPAKDANCERS» із міста Вішард. Зі сльозами радості Джоурі Сова опинилась у обіймах родини Данилюків…

Люди, які прибули до нас,- це 4 покоління українців, вихідців із 4 регіонів України - Гуцульщини, Прикарпаття, Закарпаття, Буковини. Під керівництвом Бренди і Двейна Прокопців вони виконали вітальний український танець.

Представники діаспори продовжують розвивати свої національні, політичні, громадські, культурні, наукові та духовні ідеї і за головну мету своєї діяльності ставлять повноцінне існування незалежної Української держави. Тож пам’ятаймо про тих українців, які далеко від нас, але завжди були і є з нами. У слові, у пісні, у танці, у молитві. Цінуймо їх, як цінуємо найвищі святині - слово матері, грудочку рідної землі, яка ніколи не ляже пером птаха на домовині українця, що пішов у небуття з далекої чужини. Як славу і пісню калинову. А ще - як вічний символ українства - золотий колосок пшениці, що тягнеться до чистого плеса неба. Шануймося! Бо ж роду одного ми єси…

Картка самооцінки. Додаток №3

VІІ. Домашнє завдання

Підготувати усний твір «Як ви ставитесь до сучасної еміграції українців?»(або «Чи актуальна проблема еміграції українців у наш час?»).

Додаток 1.

Додаток №2

Пояснення діалектних слів

 Банно - шкода

 Банувати - тужити

 Гельт - гроші

 Зіцірувати - муштрувати

 Кранкати - каркати, накликати біду

 Кривати - шкутильгати

 Мацуватися - натягатися

 Мапа - географічна карта

 Патороч - клопіт, морока

 Пляцком - ниць

 Політок - врожай

 Секвертант - збирач податків

 Хорбак - хребет, спина

 Цайговий - із дешевої фабричної шерстяної тканини

 Штука - хитрість

 Туск - жаль, туга

Додаток №2

Картка самооцінки

Прізвище, ім’я учня_______________________________________________

Параметри оцінювання: завжди (так) – 2 бали, іноді – 1 бал, ні – 0 балів. Оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою.

*Як я працював(ла)*	*Бали*
Ретельно працював(ла) над завданням
Наводив(ла) приклади у підтвердження своїх думок
Знаю сюжет новели
Зможу назвати ознаки експресіонізму, новели
Зможу самостійно проаналізувати новелу „Камінний хрест”
Зможу самостійно зробити висновок
*Загальний бал*