Урок "О. Довженко" - геній свого часу.

Виховний захід на тему:

«Я народився і жив для добра і любові…» - О. Довженко

 

 

 

 

 

 

Мета:                -  ознайомити учнів з малознайомими сторінками  життя та творчості українського митця -  письменника, публіциста, кінорежисера, художника;

• розкрити «великість, крилатість, могуття його духу» (О.Гончар), складність людських почуттів;
• викликати в  учнів бажання глибше пізнати творчість повістяра, драматурга, кіномитця, оповідача-імпровізатора, «співця краси, природи і людини» (Іван Гончаренко);
• спонукати учнів до вивчення  його творів.

 

 

Обладнання: зал стилізувати під знімальний майданчик, фотовиставка його світлин, портрети письменника (різних років), його родини, друзів; репродукції картин, кадри кінофільмів; цитати Довженка у вигляді кіноплівки, вірші та пісні; тематична книжкова виставка.

 

 

 

 

Епіграф:       «Прекрасна людина в бою за Батьківщину.

 Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї.

 Але найсвітліша краса її в труді».

                                                                                                 (О. Довженко)

 

Слайд 1 портрет О.Довженка – читає ведуча

 

Читець 1

Благословенні води літ

Літа Десни благословенні Самчук

І часу вічного політ

В однім осяянім  імені

Читець 2

Благословенна срібна твердь Ляхович

Землі і неба, дня і ночі

І золоті вогневі очі

Де обнялись життя і смерть

Читець 3

Священна чаша доброти

В руках всепільності й любові Лободинець

І світ, обє’днаний у слові

Краси, і правди, і мети

Читець 4

Благословенна світлотінь

Судьби в щасливім одкровенні… Романчишин

І многокрилля поколінь

В однім озеренім іменні

 

Підчас відео-фотографій О.Довженка ведучі починають говорити:

 

Ведучий

Кому не відоме це славне ім’я сьогодні…. Він – сценарист, який створив новий літературний жанр-кіноповість, він письменник, оригінальний, самобутній майстер слова, крім того він художник, а також державний громадський діяч.

Стрункий, з вольовим голосом командира, із світлою усмішкою. Простий, артистично елегантний.

Ведуча

Олександра Довженка знають і високо вшановують у цілому світі, бо, як, кожний геній, він належить всьому людству.

А в глибинах космосу кружляє планета, названа на честь нашого знаменитого співвітчизника.

Перед тим, як перейти до розповіді про життя і творчість Олександра Довженка, уважно прислухаймося до голосів, що лунають здалека і зблизька, у просторі і часі й творять хорал всесвітньої слави цьому творцеві духовних і мистецьких цінностей, одному з найвидатніших кіномитців, якого греки назвали  Гомером XX століття.

 

Читці тримають в руках картки з прізвищами людей,які говорять про Довженка

 

 „Приємно було дивитися на те, як Довженко йшов…

Красиво закинута догори голова, сильна, нервова шия, розгорнуті плечі,

розмашисті рухи рук, випростані груди, широкий легкий крок це була

гармонійна хода людини, яка вільно почуває себе в світі, якій органічно

притаманне почуття ритму і лінії”. Микола Бажан

 

„Його творчість – неповторна. Він родоначальник нового не тільки в

кіно, а й у літературі. Дякую українському народові за те, що він дав

світові такого великого митця, як Довженко” Б. Аменгаль

 

К.Зелінський: « Він взагалі був вродливий тією не солодкою, а мужньою і серйозною вродою, якою природа обдаровує своїх обранців. Срібло сивини  з роками ніби ще звеличує цю красу ореалом пережитого.

 

„Довженко – перший поет кіно”. Левіс Джекоб (1939 р.)

„Земля” Довженкова мала глибокий вплив на молодих кіномитців,

зокрема Франції і Англії”. Жорж Садуль (1949 р.)

„Слов'янство поки що дало світові в кінематографі одного великого

митця, мислителя і поета – Олександра Довженка”. Чарлі Чаплін (1954

р.):

„Довженко – єдиний по-справжньому український, народний митець,

який розкрив душу своїх земляків і разом з Гоголем і Шевченком спонукав

мене полюбити Україну та її народ„. Андрій Тарковський (1969 р.)

 

Читець

То лиш одне обличчя одиноке

Довженка Олександра. Він, як міг,

Людей виносив на плечах своїх, Галя

Із болями, із смутком, із пожаром,

Із тюрмами вночі, із свистом куль,

Із голодом, розлуками важкими.

 

Андрій Малишко

„Творчість Довженка підтримує баланс між людиною –

індивідуумом і масою – народом, між огромом простору і безмежністю

часу, між людиною скороминущою і вічною природою”. Бартелемі

Амангаль (1970 р.)

 

Слайд 2 – читає ведуча

Ведучий

Звучить пісня «Батьківська пісня»   - співають дівчата

 

Читець:
Юнацький зір і сивина пророка,                                       Віка
Сльози і сонця незбагненний сплав.
Як небеса, над лісом людських справ
Світилася його душа глибока.
Час від його проникливого ока
Трутизну в мед підступно заховав.
Та він печаль і смерть свою поправ,
Ніч обернув на сяйво оболока.

Ведуча

Цитати О.Довженка у вигляді кіноплівки «Краплини Довженкової мислі»   - зачитує

„Історія – це святая святих народу,

недоторкана для злодійських рук”.

„Непошана до старовини, до свого

минулого, до історії народу є ознакою

нікчемності правителів, шкідлива і ворожа

інтересам народу…”

„Коли ти дивишся – то ще не значить, що

ти бачиш”

„Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в

стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді”.

„Життя таке коротке. Поспішайте творити добро”.

„Велике діло – добре слово…”

„Поки на землі житиме хоч один голодний старець, – усі старці.

Поки бодай одна душа пробуде в неволі, – ніхто не свободен”.

„Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя

нам і дітям нашим ні на якій планеті”.

„Людина родиться для щастя й для радості, і бореться вона і діє во

імя щастя. І розцвітає людина в щасті, а не в журбі, в світлі, а не в темряві

й незнайстві, в сімї, а не в розлуці, і ніколи не в неволі”.

„Тільки велика мета народжує великі характери…”

„Історія народів учить нас, що та держава велична, в якій велична

мала людина”.

 

Ведучий

Народився О.П. Довженко 29 серпня 1894 р. на околиці повітового містечка Сосниця на Чернігівщині у бідній селянській козацькій родині 

Слайд 3 ( фото хати )

 

Учень у ролі Довженка. "Хто й коли збудував нашу хату, які майстри — невідомо. Здавалося нам, ніби її зовсім ніхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погребом, і схожа була також на стареньку білу печерицю. Дуже мальовнича була хата. Одне, що не подобалося в ній, і то не нам, а нашій матері, — вікна повростали в землю і не було замків.... Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без "можна"? і без "увійдіть", житло просте, як добре слово, й законне, немовби створили його не людські руки, а сама природа, немовби зросло воно, як плід серед зелені й квітів.

Не було в ній челяді. Не було ні вітальні, ні спалень, де довго висипляються, не було місця для лінощів. Не було на білих її стінах ні фамільних портретів, ні шкірою оббитих крісел, ні скринь у кутку, ні панцерів предків, бо рубались предки в давнину з непокритими грудьми. Були хлібороби батько й мати, що весь вік творили хліб і мед для людей".

 

Читець

                            Був я в Сосниці недавно, М. Гулик

В тому В'юнищі зеленім,

В тій селянській щедрій хаті,

Де Довженко народивсь,

Жив над синьою Десною

Ще й над сивою Десною,

Що її таки ж Довженко

 

                  (Максим Рильський)

Слайд 4,5 (фото батьків)

 

Ведуча

Батько і мати були не письменні, але дуже хотіли, щоб усі діти вчилися . Усім’ї було 15 дітей, але залишився тільки Олександр і сестра Поліна, тому у згадках про дитинство в уяві О.Довженка завжди поставали плач і похорон.

 

Учень у ролі Довженка. Багато я бачив гарних людей, але такого, як мій батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика, і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності і несвободи. Весь у полоні сумного і весь в той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів.

Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий.. Жарт любив, точне, влучне слово. Такт розумів і шанобливість.

Одне, що в батька було некрасиве, —• одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! І все одно був красивий — стільки крилося в ньому багатства.

 

Учень у ролі Довженка. Моя невсипуща і невгамовна мати — вічна трудівниця. "Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає саме із землі всяка рослиночка, ото радість!" — любила проказувати мати — невгамовна трудівниця і велика страдниця. їй сам святий Юрій, з'явившись у сні в білих ризах, на білому коні, з довгим списом, заповідав робити його іменем людям добро, тому мати й була впевнена в тому, що буде в раю між святими, як боляща великомучениця".

 

Ведучий

 

Улюблена пісня О.Довженка «Батьківська пісня» -  співає Руда Марта

 

 

 слайд 6,7,8 (навчання)

 

Ведуча

У 1903 - 1911 рр. Олександр Довженко навчався спочатку в початковій, а потім у вищій початковій школі м. Сосниці.

 

Учень у ролі Довженка  „Навчання давалося мені легко. Я був те, що зветься тепер відмінником; це мене часто-густо бентежило. Мені здавалося, що вчителі самі щось не зовсім розуміють і тому їм здається, що я відмінник"

 

Ведучий

У 1911 р. вступив до Глухівського учительського інституту. Там він навчався три роки, будучи наймолодшим серед студентів

Учителювання, в Житомирі (1914-1917 рр.).

За своє навчання в Глухівському учительському інституті, як і кожен тодішній випускник цього закладу, Олександр Довженко був зобов'язаний відпрацювати чотири роки на вчительській посаді. На роботу його скерували до Житомирського вище початкового училища, де він викладав фізику, природознавство, географію, навіть гімнастику, а для обдарованих учнів організував гурток малювання.

 

Ведуча

 

У збуреному Києві (1917-1921). Після історичних подій 1917р. проголошення перших Універсалів Центральної Ради О.Довженко переїздить до Києва, де з головою поринає у вир тодішнього бурхливого життя. Ці роки для О.Довженка дуже напружені і багаті на перипетії. Де і ким тільки він не був! Вчителював, навчався у Київському комерційному інституті й Академії мистецтв. Організовував мітинги і демонстрації. Працював завідувачем Житомирської партшколи, викладачем школи при дивізії Миколи Щорса, секретарем губернського відділу народної освіти, комісаром Київського театру ім.. Т.Г.Шевченка, служив добровольцем в армії Симона Петлюри. Потрапивши в лабети чекістів, був підданий умовному розстрілу і чудом уцілів.

 

Ведучий

 

У 1918-1919 рр. воює проти більшовиків у лавах армії УНР . Ці  події згодом, через 11 років Довженко зобразив у своєму фільмі «Арсенал», але вже по другий бік барикад (перегляд кадрів з кінофільму «Арсенал»)

 

Ведуча

Як член партії українських есерів (боротьбистів) влився разом з її лівим крилом на чолі з Василем Елланом-Блакитним до партії більшовиків (1920 р.), з якої його виключили 1922 р. Після цього до кінця свого життя О. Довженко залишився безпартійним.

 

Ведучий

Надзвичайну роль у житті О.Довженка відіграли його жінки    -  слайд 9 – говорить ведуча (відео ) про цих жінок.

 

 

 

 

Слайд 10  про карикатури

Ведуча

У жовтні 1921 р. Олександр Довженко з дипломатичною місією Наркомату закордонних справ УРСР виїхав за кордон. Спочатку працював у Варшаві, де завідував загальним відділом при українському посольстві, а з весни 1922 р. - в Берліні на посаді секретаря консульського відділу торгового представництва УРСР у Німеччині. Перебуваючи в Берліні, вступив до приватного художнього училища художника. Проте влітку 1923 р. його відкликали до Харкова. У ці роки Довженко багато працює як карикатурист.

 

Ведучий

Відео про повернення Довженка до Харкова 2.50

 

Читець

 

Олександр Довженко в Одесі Самчук

Не загинь, мій таланте, не згинь, —

Я прикрилив до тебе, Одесо,

Від усіх зневірянь і гонінь, —

Моїх дум-сподіванок посестро.

Саме тут я відкрив, саме тут:

Як знімаються, дихають фільми!

Вони душу на клаптики рвуть…

Але стрічки такі мені милі.

Звідси видно Десну і Дніпро,

Мого діда і прадіда також.

Відгостритися на хвилях перо

Мої фільми про світ все розкажуть.

Десь у славі гуде Голлівуд,

Я ж в кіно цім — дитина з колиски, —

А у «Землю» по груди ввійду,

І мій фільм ще народам заблиска…».

М. Палієнко

 

Ведуча

Слайд 11,12,13 фільмографія Доженка -  говорить ведуча

 

Ведучий

 

 Лауреат Міжнародного венеціанського кінофестивалю в 1934 році, лауреат двох Сталінських премій і Леніської премії. О.Довженко до цього дня вражає уяву своїми роботами.

 

Ведуча

У 1925 році пише сценарій для дітей «Вася-реформатор». 1926 р. від’їжджає до Одеси закінчувати фільм, де влаштовується режисером на кінофабриці. Знявши на ній кілька коротких стрічок, в цьому же році він перебрався на Київську студію художніх фільмів, яку згодом назвуть його іменем. Фідьм не зберігся.    Фільм «Ягідка кохання» 1926 р. – єдина комедія та фільм «Сумка дипкур’єра» 1927 р. – де О.Довженко зіграв єдину свою роль кочегара.

 

 

 

Ведучий

Перший серйозний успіх  прийшов у 1929 р. після виходу на екрани фільму «Звенигора»

Дванадцять пісень цієї стрічки відтворюють легенди скіфів і варягів, запорозьких козаків громадянської війни , петлюрівців, більшовиків та білогвардійців. «Звенигора» була сенсацією 1928 р. але водночас це був початок особистої трагедії Довженка – за цю стрічку його будуть постійно звинувачувати у буржуазному націоналізмі.

( перегляд уривків з кінофільму «Звенигора» )

 

Ведуча

Наступний фільм йому довелося створити уже за «революційними канонами», уривки цього фільму ми вже бачили. Не зважаючи на те, що сам автор воював у лавах УНР , цього разу він – на іншому боці.

 

Ведучий

 

Від липня до листопада 1929 р. Довженко знімає свій геніальний твір «Земля», гімн праці на землі,хліборобству та людині, яка працює на землі.    Кадри з фільму «Земля».

 

Слайд 14

 

Ведуча

В «Автобіографії»  О.П. напише: « Я буквально посивів і  постарів за кілька  днів. Спочатку я хотів був умерти. «Він дізнався, що фільм має грандіозний у спіх у Європі, у  той час як його заборонено в Україні. У 1958 р. у радянському союзі стрічку реабілітують  після міжнародного референдуму у Брюсселі, де він увійде  до числа 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.

 

Ведучий

Фільм про будівництво греблі Дніпрогресу «Іван» (перший звуковий фільм) має підтвердити незворотний шлях індустріалізації. Довженко сценарій пише за 11 днів, але сам майже не знімає доручаючи роботу дружині Юлі Солнцевій.  Фільм знятий не досконалою технікою, завжди жалкуватиме з цього приводу.    Відео фільму «Іван».

 

Ведуча

Відчуваючи подих у спину ідеологів майбутніх репресій шукає порятунку. У 1934 р. опиняється у Москві, де пише листа Сталіну з проханням «захистити його і допомогти творчо розвиватися».

 

Ведучий

На замовлення Сталіна знімає у 1935 р. стрічку « Аероград» про нове місто, яке виростає серед тундри.  Перегляд кадерів з фільму «Аероград».

 

Ведуча

Ще один фільм «Щорс» був знятий на вимогу Сталіна. При зйомках «Щорса» Довженко – режисер вдається до цікавого ходу – ставить більшовицький фільм на суто українському тлі. Фільм виходить на екрани 1 травня 1939 р. у Москві та Києві і за перший тиждень його дивиться 31 мільйон глядачів.   Відео «Щорс»

 

 

Ведучий

Успіхи давали підстави вважати себе реабілітованим, він став депутатом. У цей час продовжує працювати над давньою мрією – сценарієм «Тараса Бульби» , але розпочинається війна.

 

 Слайд  15

Ведуча

У  роки Другої світової війни пише «Автобіографію» та «Щоденник»

Саме в «Щоденнику» проаналізував свої життєві пріоритети. «Основна мета мого життя зараз не кінематографія. У мене вже не має  фізичних сил на неї. Я створив жалюгідно малу кількість кінофільмів, вбивши на се весь цвіт свого життя. Я хотів би вмерти після  того як напишу одну книжку про український народ.

 

Ведучий

Такою  книжкою мав стати роман «Золоті Ворота», але він залишився у нарисах. Проте необхідність висловити про наболіле залишалась на стільки сильною, що за рік митець закінчує «Повість полум’яних літ .

 

Ведуча

З початком війни евакуйований до Ашхабада, але не витримує і проситься на фронт, де стає кореспондентом газети «Красная Звезда». Пише статтю «Україна в огні», однойменна назва належить і сценарію фільму, що його пише у 1941-1943 роках. За це у січні 1944 р. його викликають до Сталіна , від якого він дізнається про заборону свого фільму під приводом «антиленінізму». У той же день Довженко знищує три «найкрамольніші» зошити свого щоденника.

 

Відео про укрїну в огні

 

Слайд 16

 

Ведучий

У своєму щоденнику О.Довженко запише: «…не вже любов до свого народу є націоналізм? Його не розстріляли скоріш за все тому, що він викликав у Сталіна повагу. Адже лише він насмілився у кіноповісті запитатися в диктатора: «Чому не говориш народові правди? Адже ти обіцяв війну малою кров’ю і на чужій території»,  за що згодом поплатився-забороною друкувати, знімати фільми і повертатися в Україну.

 

Ведуча

Останні роки життя зняв лише один фільм «Мічурін» на замовлення Сталіна

 

Слайд 17

 

Ведучий

Довженко весь час тужив за Україною і записав у щоденнику : «Я вмру в Москві так і не побачивши України ! Перед смертю попрошу Сталіна, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняти серце і закопати його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі».

 

Ведуча

У 1945р.-1955 р. закінчує роботу над кіноповістю «Зачарована Десна»

 

Відео 1.30-довженко про природу

 

 

 

           Слайд 18

В одному з листів до матері й сестри Довженко сповіщав: «Пишу одну повість про діда, батька, матір і про все, одне слово» наше союзницьке життя, ще коли я був маленьким»

 

Слайд 19

Ведучий 

У листопаді розпочалися зйомки фільму «Поема про море», а 25 листопада 1956 р. О.Довженко раптово помер. Поховали на Ново-Дівичому цвинтарі у Москві. Пішов на віки . Пішов у безсмертя.

 

Відео  щоденник 50 с.

 

Читець

Не плачте над могилою митця Романчишин

Бо сльози- не жива вода для нього

Митцева запромінена дорога

Не має ні початку, ні кінця.

Митця дорога завше в далеч кличе

Тому він вічно далеччю живе.

                                                            М.Адаменко

 

 

Пам’яті О.П. Довженка

Низкий уклін чернігівській землі Клебан

І Сосниці над тихою Десною.

Він тут, з душею мрійною, ясною

Родивсь і ріс у цім простім селі.

Він тут ходив на зорі світанкові,

Вдихав життя, духмяний запах трав,

Тут щирим серцем, сповненим любові,

Він чари мови рідної вбирав.

В людських сердець незаймані глибини

Своїм він серцем глибоко проник —

Співець краси, природи і людини,

Душі людської дивний чарівник.

І. Гончаренко

 

Ведуча

Цікавий факт про його «Щоденник» відео 1.20

 

ОСТАННІЙ ЛИСТ ДОВЖЕНКА

Прозаїки, поети, патріоти!

Давно опазурились солов'ї,

одзьобились на нашій Україні. Роса Інна

А як не чути їх? Немає сил.

Столичний гамір заважкий мені.

І хочу вже на затишок, і, може,

на спокій хочеться на придеснянський,

і хочеться на мій селянський край.

Пустіть мене до себе. Поможіть

мені востаннє розтроюдить рану,

побачити Дніпро, води востаннє

у пригірш, із криниці зачерпнуть.

Нехай гризуть днiпровi гострi кручi

моє зболіле серце. Хай гудуть

чернігівські просмолені ліси.

Пустіть мене в просмолене дитинство.

Бо кожну ніч порипують бори,

і ладаном мені живиця пахне,

і дерева, як тіні предковічні,

мене до себе кличуть і зовуть.

Пустіть мене у молодість мою.

Пустіть поглянути. Пустіть хоч краєм,

хоч крихіткою ока ухопить

прогірклу землю. Звіхолили сни

мій день, і ніч мою, й життя прожите.

Пустіть мене до мене. Поможіть

ввібрать в голодні очі край полинний

і заховать на смерть. Пустіть мене –

прозаїки, поети, патріоти.

                                                Василь Стус (1964)

 

Ведучий

З 1994 р. за указом президента України вручається державна премія кінематографії імені О.Довженка

 

 

-----------На закінчення в залі звучить четверта симфонія Л.Бетхована. Симфонія яку любив слухати Він.

 

Слайд 20– читає ведуча