18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Урок "О.П.Довженко. Оповідання „Мати” – величальна подвигу матері"

Про матеріал

Мета публікації - розкрити героїчний подвиг матері в роки Другої світової війни, ідейний зміст оповідання; показати, як важливо сьогодні пам'ятати уроки історії й подвиги наших предків.

Розвивати вміння аналізувати, порівнювати з іншими творами мистецтва, вдосконалювати навички розвитку зв'язного мовлення школярів, активізувати пізнавальну думку в ході уроку.

Виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за людей, які відстояли мир на землі.

Перегляд файлу

 

(Слайд №1)

Література рідного краю

Тема. О.П.Довженко. Оповідання „Мати” – величальна подвигу матері.

Мета. Розкрити героїчний подвиг матері в роки Другої світової війни, ідейний зміст оповідання; показати, як важливо сьогодні пам’ятати уроки історії й подвиги наших предків.

Розвивати вміння аналізувати, порівнювати з іншими творами мистецтва, вдосконалювати навички розвитку зв’язного мовлення школярів, активізувати пізнавальну думку в ході уроку.

Виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за людей, які відстояли мир на землі.

Обладнання.   Портрет письменника, виставка творів О.Довженка періоду війни, репродукція картини С.В.Герасимова „Мати партизана”,  Шоста симфонія          Д. Шостаковича.

Епіграф до уроку.       Вічна слава безсмертю хоробрих,

Які кличуть на подвиг живих.

М.Нагнибіда

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

(Слайд №2)

Вступне слово вчителя.

Звучить Шоста симфонія Д.Шостаковича.

Війна...

Що таке війна?

Це безжалісний гуркіт снарядів.

Це на десять окурок один.

Це веселий гумор солдата.

Це кохання і смерть.

Це мелодія серця сумна...

Пролітають роки, віддаляючи від нас той час, коли наші сивочолі ветерани довгих 1418 днів і ночей відстоювали перемогу в Другій світовій війні. Понад 20 мільйонів людських життів забрала ця жахлива війна, залишаючи після себе окроплену кров’ю землю, страждання людей, плач матерів і вдів, сирітство дітей.

Будь-яка війна це найбільше з лих. Вона нехтує найбільшою цінністю на Землі людським життям. Але й досі лунають постріли, калічаться душі людей, втрачаються життя в Афганістані, Іраці, Сирії, на сході нашої рідної неньки України...

Сьогодні війни призводять до нових страждань.

На мою думку, усі країни світу повинні дійти  компромісу, і тоді не буде потреби вбивати, приносити один одному горе.

Адже всі ми повинні зрозуміти призначення людини на Землі жити в мирі й злагоді, кохатися, народжувати дітей, будувати села і міста, створювати симфонії та поеми, робити наукові відкриття...

  1. Оголошення теми, мети та епіграфа уроку.

(Слайд №3)

„Тема війни на довгі роки буде темою мистецтва”, – писав у своєму Щоденнику О.П.Довженко. Дійсно, події грізних років Другої світової  війни висвітлювали у творах не тільки українські письменники, а й зарубіжні, художники створювали картини, композитори писали музику.

Які ви читали твори про героїзм людей у роки Другої світової війни?

(П.Тичина „Ми йдемо у бій”, Ю.Збанацький „Між добрими людьми”, М.Бажан „Клятва”, О.Довженко „Стій смерть, зупинись”, „Воля до життя”, О.Десняк „Десну перейшли батальйони”, К.Симонов „Живі та мертві”, Е.Хемінгуей „Прощавай, зброє”, Е.Ремарк „Час жити і час вмирати”, О.Гончар „Людина і зброя” та інші.)

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося із оповіданням „Мати”, яке письменник рідного краю О.П.Довженко присвячує темі війни. Яку дату, пов’язану з ім’ям цього письменника, ми відзначаємо у вересні щороку ?

З яким твором О.Довженка ми знайомилися у 7 класі ?

(Слайди №4-6)

Запишіть тему уроку. Поясніть, як ви розумієте ефіграф до уроку ?

  1. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Учитель. Ми вже знайомі із біографією О.П. Довженка, тому зараз прослухаємо повідомлення групи учнів „Біографів” про діяльність письменника в період Другої світової  війни. (Додаток №1).

Учитель. У цей тяжкий для країни час слово письменника кликало наш народ на справжній бій з лютим ворогом. Про те, як героїчно боролося проти ненависного ворога населення рідної О.Довженку чернігівської землі розкажуть група учнів „Істориків - краєзнавців”. (Додаток №2).

(Слайд №7)

Учитель. Земля горіла під ногами фашистів. Не тільки партизани, а й мирне населення активно боролося проти ворога. ідеоролик Незабутнє”.Поділіться враженнями від побаченого та почутого).

(Слайд №8)

У своєму „Щоденнику” 1 квітня 1942 року Довженко робить запис про стару жінку, яка, рятуючи двох поранених льотчиків, загинула разом з ними. Далі письменник занотовує: „Це Друга тема, це тема для новели, для поеми, для сценарію. Це факт, а не вигадана автором композиція про матір нашого великого многостраждального доброго народу. Найдися, письменнику, рівний талантом красоті материнської душі, і напиши для всіх грядущих літ цей кришталевий прояв материнської душі, генія української матері.”

О.П.Довженко сам узявся за цю тему, натхненно працював над нею. Уперше оповідання „Мати” величальна подвигу матері з’явилося 20 лютого 1943 року в газеті „Известия”, а через 5 днів твір передрукувала „Радянська Україна”.

Робота над змістом оповідання „Мати ” О. Довженка

Слово групі учнів „Акторів”.

Виразне декламування, читання та постановка окремих епізодів оповідання.

Обмін враженнями від прочитаного. Бесіда з учнями за текстом твору.

1. Про які часи розповідається в оповіданні „Мати” О.Довженка ?

(Події грізних років Другої світової війни 1941 1945 років зображені в оповіданні „Мати”, коли у смертельному поєдинку з нацизмом у всій повноті проявився нескорений дух української колгоспниці Марії Стоян та російських льотчиків Степана Пшеницина і Кості Рябова.)

2. Яка тема оповідання ?

(Темою оповідання „Мати” є героїчний подвиг жінки - патріотки в роки Другої світової війни.)

3. Яка провідна ідея цього твору ?

(Ідея оповідання „Мати” уславлення героїзму жінки - матері і радянських воїнів у боротьбі проти нацизму, звеличення дружби народів.)

4. Як українська мати поставилася до бійців-росіян? Які риси національного характеру виявилися в її поведінці ?

(Марія Стоян поставилася до бійців - росіян, як до своїх синів, з любов’ю. Адже її рідні діти Іван і Василь теж на фронті. В її поведінці виявилися, на мою думку, такі риси національного характеру, як: доброта, чуйність, материнська любов, людяність, патріотизм, ненависть до фашистів, безстрашність і мужність, готовність до самопожертви в ім’я правди і перемоги рідного народу.)

5. 3а що були полонені льотчики вдячні Марії Стоян ?

(Марія Стоян захищає Пшеницина і Рябова, як своїх синів; проста українська селянка готова віддати своє життя, щоб врятувати російських льотчиків. І за це вони були вдячні їй, як матері.)

6. Доведіть, чому смерть матері сприймається як явище героїчне ?

(На мою думку, мати Марія Стоян вела себе просто і водночас героїчно перед лицем смерті. Вона не благала помилувати, лише просила, щоб застрелили, а не повісили, бо соромно їй, старій жінці, висіти. Та й у цьому відмовили їй нелюди. Не могла допустити мати, щоб в останню хвилину життя її торкнулися руки вбивць, тому сама наділа петлю. Марія Стоян, не замислюючись віддала життя заради молодих льотчиків-росіян.У цій незвичайно складній ситуації відбувається найвищий злет її благородної душі – жінка звершує безприкладний героїчний подвиг.)

7. Метод „ Мозковий штурм ” Чому оповідання називається „Мати”?

(Бо автор створив образ жінки-матері, слов’янки з великим серцем, яке здатне вмістити любов до всіх синів-захисників рідної Вітчизни, і навіть віддати за них життя.)

8. Як ставиться автор до своєї героїні? У якій частині оповідання Довженко висловлює свої почуття до неї ?

(З великою ніжністю і синівською любов’ю пройнятий кожний рядок заключного відступу. У безмежній шанобі й невимовній скорботі схиляється автор перед матір’ю, славить її велику доброту і безприкладну мужність, воздає хвалу душевній красі і роботящим рукам, „що так багато сотворили хліба, прядива й насіння”.

9.Чим відзначається мова твору?

(Мова оповідання „Мати” відзначається простотою й образністю. Автор розкриває внутрішній світ героїв через їх мову. Ось перед нами Василь, який схвильований, з тривогою шукає свою матір: „Мамо, матінко моя, де ви ? Де ви, голубко, матінко моя сива?” Його глибокі переживання передаються через уривчасті фрази, питальні інтонації.

Через метафори О.Довженко передає внутрішній стан людини (у Василя „од морозу скаменіло ... серце”, „билася Стояниха, мов чайка об дорогу”), порівняння „Ви, як та пчілка, були зайняті і од роси до роси носили все мед до радянського вулика” висловлює велику любов до матері-трудівниці, а „Комендант почервонів. Товста його шия почала набрякати, як у кобри”, „В село ввалилась на відпочинок пошарпана в боях частина. Заметушилася, забігала німота”, та словосполучення „німецький сучий син”, „недолюдки з Європи” також передають зневагу, глибоку ненависть до озвірілих нацистів.)

10. Відшукайте в тексті слова, якими передано велике горе і гнів Василя, його мужність, ненависть до ворога.

(Слова „скаменіло його серце”, „розніс гранатою дзота”, „я вбив їх, мамо, коло двох сотень”, „Усю свою добрість і лагідну вдачу, що подарували ви мені, я лишаю отут з вами коло груші, мамо” передають велике горе, гнів Василя, його мужність, ненависть до ворога.)

11. Про що говорять пестливі слова в мові матері, російські слова в мові льотчиків ?

(Пестливі слова „синочки мої”, „голубоньки” в мові матері відображають її лагідність, доброту, глибокі материнські почуття. Російська мова льотчиків Степана Пшеницина та Кості Рябова „тьотушка, пустіте, погібаєм”, „матушка” вказують на їхнє походження вони росіяни з Уралу.)

(Слайд №9)

12. Поясніть значення вислову „Слова правди горіли у темряві, мов огнища в холодну довгу ніч”.

(На мою думку, цими словами письменник хоче показати, яку користь приносили людям на тимчасово окупованих землях радянські листівки, правдиві їхні повідомлення – слова правди. Метафора „слова горіли” і порівняння „мов огнища в холодну ніч” показують, що ці слова зігрівали душі людей і підкреслюють важливість справи, що її виконували Пшеничин і Рябов, розкидаючи на окупованій території листівки, поширюючи правду про війну серед наших людей. Сотні людей, ошуканих і зневірених, прочитавши їх, ставали на боротьбу проти ворога.)

Учитель. Молоді льотчики героїчно боролись і героїчно загинули разом зі своєю названою матір’ю за наше з вами щастя, за Батьківщину, за мир для майбутніх поколінь.

З ваших родин теж не всі повернулися. Група учнів „Пошук” збирає матеріал для шкільної папки „Воєнними дорогами дідусів”. Надаємо їм слово. (Зачитуються твори  учнів про участь  прадідусів, прабабусь у Другій світовій війні або повідомлення про захисників рідного краю). (Додаток № 3).(Слайд №10).

Учитель. (Слайд №11).Які твори мистецтва своїм ідейним змістом перегукуються з оповіданням „Мати” О. Довженка, познайомлять нас учні групи Мистецтвознавців”. (Додаток № 4).

  1. Закріплення матеріалу.

1. Перегляд відеофрагменту фільму „Незабутнє”(„Україна в огні”, 1967).

Інтерактивна вправа „Мікрофон”

І.Чим схвилювало вас оповідання О.Довженка „Мати” та переглянутий відеофрагмент фільму?

2.Чому цей твір актуальний і сьогодні ?

(Слайд №12)

  1. Підсумок уроку.

Ми вдячні ветеранам за спокійний світанок, мирне блакитне небо над головами, ясне сонце. Мені б хотілося закінчити урок ушануванням пам’яті тих, хто віддав своє життя за мир на землі, увійшовши в безсмертя. (Запалюється свічка).

О люди! Зберігаймо мирний день,

Щоби війна до нас не повернулась.

Нехай летить на крилах у пісень,

А не згаса в покосах смерті юність.

  1. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

(Слайд №13)

  1.      Домашнє завдання.

На „7-12” б. Напишіть твір-роздум на тему: „Героїчний подвиг Марії Стоян за оповіданням „Мати” О.Довженка”.

На „4-6” б. Дайте письмову відповідь на запитання: „Чим схвилювало мене оповідання „Мати” О.Довженка ?”.

 

 

   Додаток №1

 

Про діяльність О.Довженка  в період Другої світової  війни

 

Роки війни Олександр Петрович Довженко провів на фронті й у прифронтовій смузі: спершу в резерві політуправління Південно-Західного фронту інструктором-літератором газети „Червона армія”, потім спеціальним кореспондентом редакції газети „Известия” у визволених від нацистських окупантів районах України. Довженко часто виступав на мітингах, перед солдатами. Його слово, сповнене думки й почуття, хвилювало слухачів, їх серця. Розповідають, що з усіх ораторів найсильніше враження на бійців справили виступи Толстого та О.Довженка.

З перших днів війни з’являються пристрасні публіцистичні статі й політичні памфлети О.Довженка, пройняті нездоланною вірою в перемогу нашого народу. Уже одні назви виражають їх основний зміст: „До зброї !”, „Душа народна нездоланна”, „Я бачу перемогу”. У газеті „Известия” Довженко публікує статтю „Україна в огні” (1942) про злочини нацистських  окупантів на українській землі. „Крушіть ворога, знищуйте, женіть його!”  закликає він у статті „Не хазяйнувати німцям на Україні!”. Крім публіцистичних статей О.Довженко також пише  „Лист на Україну”, „Лист до льотчика”, листівки.

Письменник відчував атмосферу війни, народного горя, бачив сльози, сам пережив усе. „Обов’язок художника, підкреслював Олександр Петрович, віддати свої здібності оспівуванню безсмертного подвигу рідного народу”.

Свою творчу діяльність, свої думки й почуття Олександр Довженко спрямовує на те, щоб „з неосяжних полів битви послати всім народам у далеке майбутнє сигнали, котрі точно відобразили б велику трагедію й великі подвиги народу у всій їх глибині”.

У 1943 році Олександра Довженка було затверджено членом Надзвичайної комісії по встановленню і розслідуванню злочинів німецько - фашистських загарбників. Того ж року його нагороджено орденом Червоного прапора.

Як військовий кореспондент фронтової газети Довженко 15 травня 1942 року вів на аеродромі у Великому Бурлуці на Харківщині бесіду з командиром ескадрильї капітаном В.О.Гусаровим. Хто міг тоді знати, що це буде останнє інтерв’ю льотчика-винищувача. Тяжко поранений в останньому своєму бою капітан Гусаров усе ж знайшов сили посадити літак. Посадив і помер. Цей подвиг схвилював Олександра Петровича, і він втілив образ Гусарова в оповіданні „Стій, смерть, зупинись!”

1 серпня 1942 року в газеті „Красная звезда” було опубліковано оповідання „Ніч перед боєм”. Запам’ятовуються глибоко народні образи дідів-перевізників, які допомагали воїнам форсувати річку.

Оповідання „Воля до життя” написане у 1942 році. В основу покладено реальний факт з практики М.Дудки чоловіка сестри Довженка. Але навіть він, очевидець тих подій, прочитавши новелу, був вражений, як майстерно на основі окремого випадку Олександр Петрович зміг створити пам’ятник життєлюбству солдата.

Восени 1943 року Довженко завершив кіноповість „Україна в огні”. Сценарій майбутнього фільму „про український народ у Другій світовій війні” створювався в самому вирі страшних подій. Тут усе правда: страшна, трагічна, без прикрас. Але цей твір не сподобався Сталіну і тому був заборонений як для друку, так і для постановки.

У 1945році була завершена „Повість полум’яних літ” – твір про звеличення мужності, героїзму народу у Другій світовій війні.

Герої Довженка  звичайні живі люди. Зображуючи їх у смертельному поєдинку з ворогом, автор показує людські діяння, робить глибокі філософські узагальнення.

 

Додаток №2

 

У роки Другої світової війни Чернігівщина стала справді партизанським краєм.

Особливу роль у розгортанні збройної боротьби в тилу ворога відіграв обласний загін на чолі з М.М.Попудренком.Уже 26 вересня 1941 року в повідомлені Радінформбюро відзначалося, що „партизани Чернігівщини за короткий період часу розгорнули широку діяльність і нанесли відчутні удари окремим частинам нацистського війська”. У листопаді того ж року до обласного загону влилося кілька загонів народних месників Корюківщини, його очолив О.Ф.Федоров, а в липні 1942 року завершилося формування обласного партизанського з’єднання. Після виходу його основних сил у березні 1943 року на Правобережну Україну було створено нове з’єднання під командуванням М.М.Попудренка.

Діяли також партизанські з’єднання „За Батьківщину”. Під командуванням

І.М.Бовкуна, створене на базі Носівського загону, імені М.Коцюбинського під командуванням М.М.Таранущенка, імені М.Щорса під командуванням Ю.О.Збанацького, 40 окремих загонів.

Крім того, влітку 1943 року на території області на базі десантних груп були сформовані три нових з’єднання під командуванням М.Г.Салая, М.І.Шукаєва, Я.П. Шкрябала, які вирушили в рейд на Захід.

За період окупації проведено 70 боїв, убито 3915 фашистів і їх прислужників, зруйновано 40 шосейних і залізничних мостів, 22 км залізничних шляхів, 34км ліній телефонного і телеграфного зв’язку, 8 паровозів, а 25 пошкоджено, пущено під укіс 42 залізничних ешелони.

Понад 30 тисяч чернігівських партизанів нагороджені орденами й медалями, 20 удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Серед них – Олексій Федоров (двічі), Микола Попудренко, Георгій Артозеєв, Григорій Галицький, Іван Бовкун, Олександр Кривець, Микола Симоненко. Тридцять п’ять сіл і селищ області визнані партизанськими.

Вагомий внесок у боротьбу з ворогом зробили також десятки організацій і груп антинацистського підпілля. Зокрема, Ніжинська молодіжна організація на чолі з Яковом Батюком, якому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Ратна слава й подвиги чернігівських партизанів і підпільників назавжди у вдячній пам’яті жителів нашого краю.

 

Додаток №3

Матеріали про уродженця рідного села Жавинки Коломійця Петра Леонтійовича

 

 

Додаток № 4

 

Картину „Мати партизана” створив знаменитий російський художник Сергій Васильович Герасимов у 1943 році (частково переробив її в 1949-1950 роках). Своїм ідейним змістом вона перегукується з оповіданням О.Довженка „Мати”.

Картина побудована на різкому контрасті. У центрі її, на передньому плані автор зобразив двох людей – матір партизана і нацистського карателя. Це люди двох протилежних поглядів на життя, і автор показує їх зіткнення.

Жінка, мати партизана, з гордо піднятою головою стоїть перед нацистом. Вона в простій селянській одежі, боса. Її відкритий погляд спрямований на нациста, в очах нескореність і впевненість у правоті тієї справи, за яку бореться її син і весь народ. Німецький офіцер розлютований, його виводить із рівноваги мужність і стійкість простої селянської жінки. Він не в силі зломити її волю.

Усе інше на картині доповнює цю трагічну сцену: обличчя людей, що зігнанні на майдан, згарища та руїни, підпалене село підкреслюють жорстокість нацизму.

Художник створив картину в контрастних кольорах.

Якщо нацист у чорному мундирі, його розлютоване обличчя в тіні, то мати в білій кофтині, її благородне обличчя освітлене сонцем, а погляд спрямований на ворога, якого вона ненавидить. Уся її постава ніби говорить: „ Ні, не здолати тобі моєї сили духу, нацистський кате! ”

Своєю картиною С.В.Герасимов уславлює глибокий патріотизм, мужність і стійкість людей, які визволяли рідний край, засуджує людиноненависництво і жорстокість фашистів.

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Мехеда Тетяна Іванівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
15 листопада 2018
Переглядів
3135
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку