Урок "Національний та конфесійний склад населення Тернопільської області»

Про матеріал

На даному уроці учні навчатися давати характеристику особливостей національного та конфесійного складу населення Тернопільської області та закріплять вміння працювати з інтернет - джерелами.

Перегляд файлу

Національний та конфесійний склад населення Тернопільської області

Мета уроку: дати характеристику особливостей національного та конфесійного

складу населення Тернопільської області; продовжити

формування навичок роботи з картами атласу; виховувати

повагу до представників інших народів, що проживають на

території області, почуття толерантності до етнічних меншин,

та представників усіх релігійних напрямків, представлених в

області; зміцнювати внутрішню самосвідомість, гордість за

незалежність до української нації, почуття національної

гідності.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: географічні атласи Тернопільської області, ілюстрації церков.

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Експрес – тести

1. Населення Тернопільської області становить: а) 1 760,0 тис.осіб; б) 1 030 632 тис.осіб; в) 1 433,5тис.осіб.

2.Найвищий природний приріст населення має: а) Тернопіль; б) Чортків; в)Кременець.

3.Найбільш природне скорочення населення у: а) Зборівському р-ні; б) Лановецькому р-ні; в) Кременецькому р-ні.

4.За кількістю жителів Тернопільська область посідає:

а)27 місце; б)25 місце; в)21 місце; г)20 місце.

5.Щільність населення в Тернопільській області становить:

а) 76 осіб; б) 82 особи; в) 80 осіб..

6.На території Тернопільської області проживають люди: а) 52 національностей; б) 53 національностей; в) 54 національностей.

7.Переважну більшість населення області становлять: а) поляки; б) росіяни; в)українці; г)білоруси.

8.Більшість населення Тернопільської області проживає:

а) в селах; б) в містах.

9.Назвати причини зменшення населення Тернопільської області.

10.Запропонувати свої шляхи підвищення природного приросту населення.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Моліться, люди, скрізь і повсюди,

Молитва силу нам дає,

Лише молитва щира молитва

В житті наснаги додає.

Моліться , люди, бо горе буде

Коли Христос до нас прийде.

Лише молитва, щира молитва

Нам вірним захистом буде.

Моліться , люди, щоб світ зберігся,

Не розламався на шматки.

Лише молитва, щира молитва

Тримає людство вже віки.

Моліться , люди, щоб навернулись

До Господа народи всі.

Лише молитва, щира молитва

Знищить нам гріхи усі.

Тоді настане радість всюди

І прийде Божа благодать.

Лише молитва, щира молитва

Нам може це подарувати.

Марія Федорівна Матвєєва

Ми живемо в надзвичайно важкий час. Хочемо лише одного – миру для нас і наших дітей. Тому, незалежно від того, яку віру сповідуємо, молимось усі до Бога. І тема уроку присвячена конфесійному та національному складу населення в Тернопільській області.

ІY. Вивчення нового матеріалу.

Національний склад

За національним складом населення Тернопільська область є самою мононаціональною на Україну. При цьому, за даними Всеукраїнського перепису населення 2020 року, на території Тернопільської області проживають представники 82 національностей і народностей, серед яких найбільш численні наступні (за переписом 2001 року):

	населення	українці	росіяни	поляки	білоруси
Тернопільська область	1138500	97.81	1.25	0.34	0.08
Тернопіль	226029	94.07	3.43	0.34	0.20
Бережанський р-н	44477	99.08	0.66	0.08	0.05
Борщівський р-н	75358	98.75	0.72	0.23	0.06
Бучацький р-н	65078	99.44	0.36	0.07
Гусятинський р-н	66803	99.01	0.46	0.31
Заліщицький р-н	52915	99.27	0.54	0.05
Збаразький р-н	60349	98.32	1.26	0.13	0.08
Зборівський р-н	47040	99.51	0.29	0.06
Козівський р-н	41841	99.48	0.35	0.05
Кременецький р-н	73190	98.18	1.28	0.19	0.13
Лановецький р-н	33294	98.92	0.72		0.07
Монастириський р-н	34537	99.50	0.31	0.07
Підволочиський р-н	46309	95.64	0.51	3.58	0.07
Підгаєцький р-н	22913	99.69	0.18
Теребовлянський р-н	70185	99.00	0.59	0.25	0.05
Тернопільський р-н	60810	99.19	0.46	0.16	0.05
Чортківський р-н	80861	97.68	1.60	0.39	0.08
Шумський р-н	36511	99.12	0.56	0.14	0.07

Такий склад населення сформувався під впливом політичних і соціально – економічних умов і зазнавав у процесі формування постійних змін.

У Тернопільському воєводстві до возз’єднання західноукраїнських земель в УРСР основними національностями були українці, поляки, євреї, а також німці, чехи, вірмени та ін. Українці становили 70—75% від населення воєводства Вони постійно зазнавали утисків з боку польського уряду Жорстока експлуатація українців, насильне їх ополячення призводили до зростання кількості емігрантів серед українського населення, постійного зниження його кількості. На родючі землі Тернопільщини, як і всієї Галичини, відбувалося переселення поляків із західних воєводств Польщі Це призвело до збільшення їх частки серед населення даної території.

У дорадянський період українці проживали в селах, а в більшості міст і містечок Тернопільщини вони становили менше ніж половину населення Там переважало єврейське і польське населення.

У XVIII ст німців у воєводстві було небагато їх спровадила сюди австрійська влада як зразкових господарів Вони становили близько 0,9 % населення На Тернопільщині були навіть німецькі села Це Броніславівка Зборів-ського повіту, Бекерсдорф (нині Новосілка) Підгаєцького повіту, Конопківка поблизу Микулинець (Саме засновник Конопківки німець Ян фон Конопка оцінив лікувальні властивості мінеральної води і започаткував курорт у цьому селі) Але вже у 1939—1940 рр німці з Тернопільщини як і з усієї Західної України, згідно з радянсько-німецькою угодою, були репатрійовані в Німеччину.

Значні зміни в національному складі населення Тернопільщини відбулися в післявоєнний період Звідси, як і з інших областей західної частини України, було переселено на батьківщину поляків, чехів Тільки на територію Польщі було евакуйовано майже 227 тис осіб До поселень, з яких виїхали ці люди, було переселено українців з Польщі, Чехословаччини Із Польщі прибуло біля 160 тис чол Ці переселення спричинили зниження частки польського, чеського населення і збільшення частки українців у національному складі населення Тернопільщини.

Різко скоротилась порівняно з довоєнним періодом кількість євреїв Вони масово були знищені в часи фашистської окупації, а частина з них емігрувала через Польщу за кордон У післявоєнний період на території Тернопільської області зросла кількість росіян і громадян інших національностей колишнього Союзу РСР Вони були прислані сюди як спеціалісти для відбудови зруйнованого війною господарства, розвитку промисловості, колективізації сільського господарства.

У сучасних умовах постійно зростає частка українського населення Воно становить переважну більшість у населенні всіх адміністративних районів Громадяни інших національностей проживають, в основному, у міських поселеннях Найвища частка росіян серед населення Чорткова (9,9%), Тернополя (7,2%), Скали-Подільськоі (7,3%), Кременця (5,9%) та інших міст, де розміщені великі промислові підприємства та військові частини колишньої Радянської Армії.

Найбільше поляків проживає в Підволочиському районі, а також у м Тернополі, смт Гусятині, смт Гримайлові, м Теребовлі та ін.

Білоруси живуть переважно в Тернополі та Чорткові У селах їх дуже мало.

Євреї проживають тільки в містах, хоча в довоєнний період значна їх кількість була і в селах Понад 80% з них живе у м Тернополі.

Частка громадян інших національностей в області незначна Серед них найчисельнішими є молдавани, вірмени, татари (понад 150 чол), румуни, чуваші, азербайджанці, узбеки, грузини, німці (70-100 чол) Дещо менше в області болгар, угорців, литовців, марійців, осетинів, латишів, греків, чехів, якутів, абхазців, гагаузів, туркменів, корейців, таджиків Люди цих та інших національностей проживають переважно м Тернополі.

Переважну кількість населення становлять українці(97,8%) - найвища частка серед областей України), а також росіяни, білоруси, поляки, євреї, румуни, чуваші,вірмени, татари, узбеки, грузини, німці та інші. Найвища частка росіян серед населення Чорткова (9,9%), Тернополя (7,2%), Скали – Подільської (7,3%), Кременця (5,9%) та інших міст, де розміщувалися великі промислові підприємства та військові частини колишньої Радянської Армії.

Найбільше поляків проживає в Підволочиському районі, а також

м. Тернополя, смт. Гусятина, смт. Гримайлові, м. Теребовлі.

Білоруси живуть переважно в Тернополі та Чорткові у селах їх дуже мало.

Євреї проживають тільки в містах, хоча в довоєнний період значна кількість була і в селах. Понад 80% із них проживає у м. Тернополі.

Чисельність населення (за оцінкою) по районах на 1 грудня 2021 року та середня чисельність у січні–листопаді 2021 року

(осіб)

	Наявне населення		Постійне населення
	на 1 грудня 2021 року	середня чисельність у січні–листопаді 2021 року	на 1 грудня 2021 року	середня чисельність у січні–листопаді 2021 року
Тернопільська область	1022625	1026594	1019374	1023343
Тернопільський район	559682	560912	557146	558376
м. Тернопіль	224934	224436	223452	222954
Кременецький район	140281	140978	140231	140928
Чортківський район	322662	324704	321997	324039

Конфесійний склад населення

Тернопільська область – це унікальний регіон для суспільно-географічних досліджень в галузі соціальної географії, так як він є яскравим прикладом моноетнічного регіону де стикаються в його північній частині два історико-географічні краї – Галичина та Волинь.

Релігійний простір, як одна із складових частин соціального простору, має досить чіткі територіальні відміни, що виникли в процесі його генезису через зміну різних державних утворень та відповідно суспільно-політичних укладів. Сьогодні релігійний простір Тернопільської області представлений практично усіма складовими – конфесійним простором, атеїстами, агностами та акірхами, які мають певні територіальні відміни. Саме дослідження таких диспропорцій дозволяє зробити висновки про основні чинники формування релігійного простору та простежити взаємозв’язок між межею різних конфесійних підпросторів та

історик-географічних країв.

Слід також відмітити, що релігійний простір відіграє важливу роль у протіканні багатьох суспільних процесів, а саме демографічних, захворюваності населення, злочинності, електоральних вподобань, освіти та інших. Тому його дослідження дає змогу більш глибше зрозуміти роль релігії у житті сучасного суспільства. У Тернопільській області в останні роки (із 2014 року) спостерігається протистояння між двома конфесіями, а саме УПЦ та УПЦ КП, за культові споруди, що також має географічне пояснення. Тому дослідження релігійного простору із позицій суспільної географії є досить актуальним та практичним завданням і відіграє важливу роль у розв’язані цілої низки соціальних проблем.

У 2007 році в Тернопільській області налічувалося 1621 релігійних об'єднань, серед яких (Додаток 1).

757 - УГКЦ (другий за кількістю громад регіон Україна)
281 - УАПЦ (другий за кількістю громад регіон)
213 - УПЦ-КП
118 - УПЦ (МП)
80 - римсько-католицька церква
95 - п'ятидесятники (третій за кількістю громад регіон)
21 - свідки Єгови
17 - баптисти
12 - адвентисти сьомого дня
10 - християни віри євангельської
3 - іудеї.

Більшість населення області належить до грекокатолицької церкви, за винятком північно-східних районів області (історично належать до Волині) - Кременецького, Шумського та Лановецького, де більшість населення - православні.

Релігійний простір Тернопільської області – це результат тривалого процесу історико-географічного формування та державотворення. Станом на початок 2017 року у Тернопільській області було зареєстровано 1811 громад які належали до 38 напрямів та течій. Як за кількістю зареєстрованих громад, так і за даними соціологічного опитування в області загалом переважає населення, що сповідує греко-католицьку віру і належить до Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Релігійний простір нами розглядається як частина соціального простору, який у своїй структурі поділяється на: конфесійний простір, атеїстів, агностів та акірхів. Конфесійний простір відображає розподіл окремих конфесій і поділяється на підпростори (православний, католицький, протестантський, іудейський, мусульманський, язичницький). Атеїсти – це населення яке вірить у те, що Бога та інших Вищих сил не існує. Агности – це люди, які не визнають існування Бога та інших Вищих сил, і стверджують, що релігія створена тільки з метою формування морально-етичних норм у суспільстві. Акірхи – це люди, які вірять у Бога, але при цьому не відносять себе до жодної конфесії, напряму чи течії, вважаючи, що вони не потрібні суспільству.

В Тернопільській області найчисельнішим є католицький підпростір конфесійного простору, який представлений двома конфесіями – УГКЦ та римо-католицькою церквою (РКЦ) і в питомій вазі займає 48,8% (УГКЦ – 43,9 %, РКЦ – 4,9 %). Другим за чисельністю зареєстрованих релігійних громад є православний підпростір, який в питомій вазі склав 40,6% і представлений трьома конфесіями: Українською православною церквою – Київського патріархату (УПЦ КП; 16,8 %), Українською автокефальною православною церквою (УАПЦ; 13,4 %) та Українською православною церквою (УПЦ; 10,4 %). Третім за чисельністю громад є протестантський підпростір, який в питомій вазі займає 10,4 % і представлений більше ніж 30-ма конфесіями, напрямами та течіями. Найчисельнішими є такі конфесії: християни віри євангельської – п’ятидесятни-ки (ХВЄП; 6,1 %), євангельські християни баптисти (ЄХБ; 0,7 %), свідки Єгови (СвЄ; 1,2 %), адвентисти сьомого дня (АСД; 0,7 %). На інші протестантські течії та напрями припа-дає 1,7 %. Слід відмітити, що в Тернопільській області практично відсутні іудейський (2 громади) та язичницький (1 громада) підпростори. Структуру конфесійного простору Тернопільської області представлено в додатку 1. Існують також помітні відміни у територіальній структурі конфесійного простору та його підпросторів. Так у трьох районах області, а саме, Кременецькому, Шумському та Лановецькому практично відсутній католицький підпростір, який представлений тут 2-3 громадами УГКЦ та РКЦ. Натомість православний підпростір малочисельно представлений у Козівському (4 громади) та Монастириському (9 громад) районах. Протестантський підпростір є найчисельнішим у Кременецькому (23 громади), Лановецькому (22 громади) та Шумському (16 громад) районах (див. табл. 1).

Досить цікавим є те, що в області не помічається значних відмін у релігійній активності населення, так як тут фіксуються досить високі показники забезпеченості населення релігійними громадами різних конфесій, напрямів та течій.

(Показ ілюстрацій церков різних конфесій.)

Повідомлення учнів про православ᾿я, католицизм, іудаїзм (додаток 2).

Y. Закріплення вивченого матеріалу.

Практична робота

Побудувати секторну діаграму національного складу населення Тернопільської області за даними 2001 року, та кругову діаграму конфесійного складу (за даними 2007 року).

YІ. Домашнє завдання.

Скласти схему етнічної родовідної своєї родини. Вказати прізвище, ім᾿я, по батькові і обов᾿язково національність. Традицій яких етносів дотримуються у вашій родині?

Використані інтернет – ресурси:

http://www.te.ukrstat.gov.ua/files/Bul/nm_z1_2020.pdf

https://uk.wikipedia.org/

https://datatowel.in.ua/

https://irp.te.ua/

Додаток 1.

Міністерство культури України в офіційному звіті «Про мережу церков та релігійних організацій станом на 1 січня 2013» повідомляє, що в Україні діє 627 зареєстровані мусульманські громади.

Своя мусульманська громада склалася і в Тернополі. Тут, на відміну від Криму, немає корінного мусульманського населення. Але кількість прихильників магометанства продовжує зростати за рахунок повернення до ісламу представників народів, що його традиційно сповідували, а також демографічних та міграційних процесів і навернення до релігії ісламу нових мусульман з-поміж українців. Точну кількість мусульман у «файному місті» на сьогодні складно підрахувати – їх близько чотирьох сотень. Це, переважно, ¬– студенти-вихідці з Іраку, Ірану, Сирії, курди, індуси, пакистанці, турки, марокканці, кримські татари, мігранти з інших країн… поодинокі випадки прийняття ісламу українськими жінками, що вступають у шлюб з іноземцями. Офіційна статистика вищих навчальних закладів не дає повної відповіді на запитання кількості, адже релігійна орієнтація не береться до уваги при обліку студентів, а походження з ісламської держави не є гарантією мусульманського віросповідання: так, із 270 іракців у Тернополі 5 є християнами. Зростання чисельності мусульман викликає і контр-процеси. Наприклад, у листопаді 2010 року спільно з Тернопільським Місіонерським Інститутом і міжнародною християнською організацією ІТ було засноване служіння мусульманам в Україні, які своєю ціллю ставлять допомогу місцевим церквам України започаткувати служіння мусульманам у своїх містах.

Де ж складають молитву своєму Аллаху тернопільські мусульмани? Більше семи років тому перший ісламський центр у Тернополі був заснований студентами-медиками, вихідцями із Сирії. Розмістився він у неприглядному підвальному приміщенні гуртожитку № 1 Тернопільського державного медичного університету, за адресою Живова, 5.

Нічого, що невеличкий та зовсім не вишуканий – головне в ісламі – «покірність» та «смиренність». Проте вже за кілька років центр (студенти-іноземці називають його «мечеттю») став причиною для міжконфесійного зіткнення. У Тернопіль для навчання стали прибувати все більше іноземців-мусульман, пише Тернопільська липа. Як відомо, іслам має дві основні гілки – сунізм та шиїзм, і обидві вони присутні у нашому міському середовищі. Отож виникла проблема: де проводити релігійну службу шиїтам, адже засновники центру – суни?

Чимало мусульман, як от майбутній стоматолог Яамр Ріім, не відвідують цей центр власне через неприязнь зі сторони сунітів: «Коли ми вчимося разом – все нормально, все добре. Мій кращий друг – суніт. Але коли справа доходить до спільної молитви, розпочинається нерозуміння та косі погляди».

Ряд конфліктів на цьому ґрунті ледь не змусив втрутитися в ситуацію адміністрацію університету, що була налаштована закрити ісламський центр (крім того, він діє як незареєстрована організація, де факто). Лідер іракських студентів Усама Аль-Шабендер пояснює, як вдалося залагодити суперечності: «Ми погодилися, що шиїти можуть безперешкодно приходити на служіння і молитися разом із сунітами. Але якщо «shia» бажають здійснювати моління за своїм обрядом, то повинні робити це у стороні».

Для тих, хто не відвідує центр, місцем молитви стали перехідники гуртожитків, власні домівки… Будь-яке місце, достатнє, аби розстелити саджжадат – коврик для молитви, дістали вервичку, одягнути «тахью» та провести намаз.

Потрібно зазначити, що як такого духовного провідника у мусульман Тернополя немає. Вони визнають владу муфтія та шейха, але обряди проводять самочинно. «У шиїтів духовний лідер обирається громадою. Це повинна бути праведна людина, обрана одноголосно, аби ні в кого не виникало сумнівів щодо його благочестивої поведінки. Інакше молитва, проведена ним, не буде чинною. Якщо згрішив шейх, то цей гріх лягає на всю громаду», – розповідає далі Усама.

Коли я вперше прийшла у тернопільську мечеть, приміщення зустріло нас непривітною колодкою на заґратованих дверях. Із Алі Бе’еном, відповідальним за діяльність ісламського центру, поспілкуватися на вдалося.

Однак вірянин Алі Раза з Індії каже, що щоп’ятниці, коли відбувається служіння, сюди приходить більше сотні мусульман. Дівчата та жінки моляться в цьому ж будинку, у відокремленій кімнаті. Служба відбувається також і в неділю, а взагалі центр відкритий для всіх, хто прагне вивчати закон Корану.

«Іноді сюди заходять і українці, яким цікаво побачити, як відбувається молитва, хто має якісь запитання щодо ісламу… Але таких випадків, аби українці приходили з метою прийняти Аллаха, я не знаю». – говорить Алі.

Я дослухалася поради хлопця і прийшла сюди вдруге. Найближча неділя випадала саме на вчорашню Вербну, 28 квітня. І – дійсно: зелені двері були прочинені. Спускаюся сходинками долі і помічаю залишене перед порогом взуття. «А, – нагадую собі. – У мечеть заходять босоніж». Мої туфельки стають поруч із кросівками та парою дитячих черевичків.

Я гукаю чи можна зайти і, почувши ствердну відповідь, проникаю у невеликий зал із блакитними драпіровками на стінах та килимом на підлозі. Здається, там більше нічого й не було – лише тільки невеличкий столик та шафка з книгами. На підлозі перед столиком сидять дві українки, одягнені у хіджаб, з ними – дівчинка років чотирьох-п’яти. За весь час вони не промовили ні слова, але дивитися на мене широкими очима. Я представляюся вчителеві, молодому темношкірому чоловікові, і простягаю руку для привітання… Рука так і залишилася незграбно застиглою у повітрі, бо моє вітання хлопець зігнорував. Не знаю, що було тому причиною – подив, мої джинси чи непокрита голова, чи моя ламана арабська?

Фотографувати приміщення мені не дозволили, і робити це попри заборону я не наважилася. Тим паче, що там нічому було впасти в око. Але розмовляти зі мною вчитель-мудррес Алі не відмовився: «У нас саме проводиться заняття з арабської мови. Я проводжу його безоплатно. Ось це наша скромна мечеть. Так, ми збираємося тут на молитву щоп’ятниці, відкрита кімната після обіду».

З дотриманням релігійних приписів мусульман в Тернополі виникає ряд незручностей. Хоча керівництво Тернопільського державного медичного університету імені Івана Горбачевського, де здобуває професію найбільша група мусульман (адже мусульмани є серед студентів технічного та економічного університетів також), ставиться досить лояльно до релігійних свобод учасників навчально-виховного процесу. На великі ісламські свята для них встановлюються вихідні, студенти можуть залишити аудиторію у потрібний для молитви час.

«Ми здійснюємо намаз 5 разів на день. Час молитви треба звіряти в Інтернеті – бо він відмінний для кожної точки Землі. Якщо паралельно йдуть пари – то я пропускаю молитву. Інша проблема – халяльна їжа. Добре, що можна купувати курку «Наша ряба» чи продукти в барі «Алі-баба», бо вони оброблені правильно. – пояснює Магді Абдулмшрі. – Зате в Тернополі простіше під час посту: клімат прохолодніший, легше витримати фізичні обмеження». Магді якось поталанило бути гостем у тернополян на Великдень (просто як мені – відвідати мечеть у Лозову неділю!). Звісно, студент не зміг насолодитися смаком ароматної шинки, сала, ковбаси та інших м’ясних наїдків без яких українці не уявляють пасхального кошика. Але він розповів, що хрін в Іраку називають «швандер», а крашанки мешканці Багдаду та Мосула фарбують на свято весняного рівнодення, 22 березня – Навроз.

Мусульмани Тернополя наразі не піднімають питання будівництва мечеті, принаймі, на офіційному рівні. Однак ця проблема обговорюється громадськістю міста, особливо гостро піднімається у Всесвітній мережі. Чи потрібна нашому місту мечеть, адже право на храм мають усі? Чи в Україні вистачає своїх місцевих, «рідних» розкольників? «І, взагалі, Тернопіль – давнє християнське місто», – вважає чимало тернополян.

Доки дискусія щодо можливості створення мечеті у нашому місті ведеться на грані політкоректності, люди продовжують розмову із Богом. Одні – у блакитних стінах «підпільної» мечеті, інші – у красивій церкві, посвячуючи «баськи» і примовляючи: «не я б’ю – верба б’є, за тиждень – Великдень, уже недалечко – червоне яєчко».

Додаток 2

Скорочення, яких немає в тексті: