Тема уроку: Образи діда Платона і діда Савки. Їхній моральний урок для солдатів (8 клас)
Очікувані результати:
Предметні компетентності:
Ключові компетентності:
Емоційно-оцінне ставлення:
Тип уроку: урок поглибленої роботи над текстом художнього твору
Обладнання: портрет Олександра Довженка, мультимедійна презентація, епіграф, тлумачний словник, вислови про письменника відомих людей.
Епіграф: Лише сильним дано право на безсмертя.
Олександр Довженко
План уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1.1. Інтерактивний прийом «Кросенс» з використанням мультимедійної презентації
1.2. Коментар учителя
ІІ. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності
2.1. Повідомлення теми уроку
2.2. Робота в зошитах
2.3. Оголошення мети уроку
2.4. Робота з епіграфом
ІІІ. Засвоєння нових знань і розвитку на їх основі умінь і навичок учнів
3.1. Робота над ідейно-тематичним змістом твору
3.2. Проблемне запитання
3.3. Пізнавальне завдання
3.4. Коментар учителя
IV. Підсумок уроку
4.1. Заключне слово вчителя
4.2. Робота з епіграфом
4.3. Оцінювання з мотивацією
V. Оголошення і коментар домашнього завдання
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1.1. Інтерактивний прийом «Кросенс» з використанням мультимедійної презентації
Подивіться на малюнки. Які асоціації у вас виникають? Як ви гадаєте, творчість якого митця ми з вами вивчатимемо на сьогоднішньому уроці?
(1-й малюнок – містечко, поблизу якого народився О. Довженко;
2-й малюнок – Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка, де навчався геніальний митець, на честь якого і названо цей навчальний заклад;
3-й малюнок – О. Довженко прославився передовсім як видатний письменник;
4-й малюнок – вагоме місце в житті О. Довженка займала праця в кіно;
5-й малюнок – коли діти відгадують усі малюнки, під знаком питання розкривається портрет О. Довженка;
6-й малюнок – О. Довженко брав участь у Другій світовій війні в якості військового кореспондента;
7-й малюнок – О. Довженка мучила хвороба серця;
8-й малюнок – Сосницький літературно-меморіальний музей О. Довженка;
9-й малюнок – кіностудія імені О. Довженка у Києві).
1.2. Коментар учителя
Сьогодні ми продовжуємо вивчати творчість О. Довженка, зокрема періоду Другої світової війни.
ІІ. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності
2.1. Повідомлення теми уроку
Тема сьогоднішнього уроку: «Образи діда Платона і діда Савки. Їхній моральний урок для солдатів».
2.2. Робота в зошитах
Розгортаємо зошити, записуємо тему уроку.
2.3. Оголошення мети уроку
Сьогодні на уроці ми з вами охарактеризуємо образи діда Савки і діда Платона, персонажів твору «Ніч перед боєм», визначимо, у чому полягає моральний урок дідів для солдатів та якими рисами повинна бути наділена справжня сильна особистість?
2.4. Робота з епіграфом
Епіграфом до уроку стали слова відомого українського письменника, кінорежисера, активного громадського діяча культури й мистецтва Олександра Довженка: «Лише сильним дано право на безсмертя».
– Як ви зрозуміли ці рядки? (люди, які сильні не тільки фізично, а й морально цілком здатні на відважні вчинки, які увіковічнять їх в історії)
– Чому письменник наголошує, що безсмертя дано «лише сильним»? В якому значенні вжито вислів «сильна людина» (слабка людина не спроможна на відважні вчинки; переносному)
– Хто така «сильна людина»? (людина, яка має твердий, стійкий, вольовий характер, який виявляє рішучість, наполегливість у чому-небудь, непохитність духу)
– Чи погоджуєтесь ви з думкою: «Лише сильним дано право на безсмертя»? Як нам стати «сильними людьми»? (Так. Потрібно навчитися керувати своїми емоціями, вчинками; робити висновки з ситуацій, які наведені в кінофільмах, художніх творах, власного життя).
ІІІ. Засвоєння нових знань і розвиток на їх основі умінь і навичок
3.1. Робота над ідейно-тематичним змістом твору
– Назвіть головних героїв твору. Що вам про них відомо? (Петро Колодуб ‒ капітан, Герой Радянського Союзу, людина безстрашна і невтомна, хоч на вид такий і маленький, і не дуже неначебто й здоровий. З любого пекла виходить переможцем. До війни був садівником. Садив колгоспні сади, співав пісень, дівчаток любив та, мабуть, що й усе; дід Платон Півторак ‒ мудрий чоловік, перевозив бійців разом з дідом Савкою, а також надав постанови воякам; дід Савка ‒ разом з дідом Платоном переправляв бійців через Десну);
– Назвіть прізвища другорядних героїв твору (Сокіл, Троянда, Дробот). Які асоціації вони у вас викликають? (Рослинний і тваринний світ);
– Чому, на вашу думку, автор обирає такі прізвища для своїх пероснажів? (природа уособлює мир)
– Яким на початку твору показано Петра Колодуба? (людина безстрашна й невтомна)
– Ким був Петро Колодуб до війни? («А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе)
– Ким є Петро Колодуб на війні? (командир танка)
– Про що просять солдати свого командира перед боєм? (розповісти свій внутрішній секрет бойового духу)
– Навіщо це їм потрібно? (бій буде важкий, і солдати розуміють, що не всі повернуться назад)
– Чи намагалися солдати пояснити чому вони тікають? Що відчували вони? Зачитайте цитату на підтвердження власної думки ([Колодуб]: «–Мені здалося, що мене перевозять на той світ. Сором і розпач, і невимовний жаль, і безліч інших гострих почувань охопили мою душу, і скрутили її, і пригнули»)
– Хто такі дід Савка і дід Платон? Чим вони займалися? (перевозили втікачів на інший берег Десни)
– Хто вплинув на патріотичні почуття головного героя? (дід Платон)
– Як природа реагувала на відступ солдат? Підтвердіть свою думку цитатою з тексту («Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з-за горизонту верхи велетенського нагромадження хмар, що насувалися з заходу на все небо. Хмара була важка, темно-темно-синя, внизу зовсім чорна…»)
– Як ви вважаєте, чому в діда Платона текли сльози, коли він перевіз солдат і вони пішли в лози? (йому було боляче й нестерпно спостерігати за відступом молодих бійців, які повинні захищати їхню країну, їхню спокійну старість)
– Чим завершується оповідання? (дід Платон і дід Савка посеред Десни потопили свій човен разом із фашистами, ціною власного життя)
– Чи можна вчинок дідів Платона і Савки назвати подвигом? Чому? (Так. Ціною власного життя старенькі дідусі подали моральний урок багатьом молодим бійцям)
– Прочитайте слова діда Платона: «Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока та бистра, як Дніпро, друга, як Десна ось, третя, як калюжка – по-кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке, неначе, звиняйте, віл покропив» (с. 138).
– Визначте тему повісті «Ніч перед боєм» (відображення віри у перемогу звичайних людей Платона Півторака і діда Савки, розкриття їх ролі у формуванні світогляду Петра Колодуб та інших героїв-захисників Вітчизни)
– Визначте ідею твору (оспівування героїзму, патріотизму самопожертви діда Савки і діда Платона; засудження боягузтва, зневіри, дезертирства)
– Які проблеми порушує автор в оповіданні? (життя і смерті, війни і миру, поколінь, патріотизму)
– Підберіть синоніми до слова «відступати», використавши словник синонімів і текст твору (відступати – втікати – зрікатися – відходити – зраджувати – подаватися – задкувати – пасувати)
3.2. Проблемне запитання
Чому О. Довженко наводить влучні філософські роздуми про війну в діалогічне мовлення персонажів? Яку роль вони відіграють? (О. Довженко широко вводить у тканину твору діалоги, які є виразниками психічного стану людини. Функціональна роль діалогів велика, бо порушується полемічна проблематика, зокрема осмислюються політичні, морально-етичні ідеї).
3.3. Пізнавальне завдання
– Окресліть сутність поняття іронія? (іронія – прихована насмішка; глузування, кепкування, глум);
– Дід Платон – життєлюб, з іронією говорить відступаючим: «Скільки вас там може убити тая танкетка?» (с. 139). Наведіть приклади з тексту, де головні герої в іронічній формі розмірковують про війну. У чому полягає використання такої форми оповіді?
– «Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські» (с. 139) (Герой виражає глузливо-критичне ставлення до відступаючих);
– «Іди, не крутись перед очима», «Ідіть собі під три чорти… Чорт вас носить» (с. 137-138) (Письменник використовує апатію як маску, але діду Платону аж ніяк не байдуже до всього, що діється).
3.4. Коментар учителя
Письменник вводить іронію в репліки своїх персонажів з метою відображення особистого ставлення автора до віддзеркалення подій Другої світової війни.
IV. Підсумок уроку
4.1. Заключне слово вчителя
Отже, Олександр Довженко в оповіданні «Ніч перед боєм» змалював страшні реалії Другої світової війни. Дід Савка і дід Платон – справжні захисники й патріоти своєї держави, які не словом, а ділом зробили свій вклад в майбутню перемогу українського народу над нацистами.
4.2. Робота з епіграфом
Повернемось до епіграфа нашого уроку: Лише сильним дано право на безсмертя (Олександр Довженко).
– Чи справді для того, щоб здобути безсмертя потрібно бути сильним? (так, тому що сильні люди здатні на величні вчинки, які зможуть змінити хід історії)
– Чи є в наш час такі захисники як дід Савка і дід Платон? (так, кіборги, які захищали Донецький аеропорт; воїни-добровольці, які й сьогодні захищають наші території від нападників);
– Як ви гадаєте, чи актуальні ці рядки в наш час? (так, тому що й сьогодні Україна потерпає від війни).
4.3. Оцінювання з мотивацією
V. Оголошення і коментар домашнього завдання
1. Написати твір на тему: «Платон і Савка – уособлення всього українського народу, його невмирущого духу» (для всіх);
2. Виконати завдання (письмово в зошиті) на сторінці підручника № 141;
3. Створити буктрейлер до оповідання «Ніч перед боєм» (за бажанням).
Список використаної літератури