Урок образотворчого мистецтва для 7 класу на тему "Барвисте диво українського розпису"

Урок 10                        Образотворче мистецтво 7 клас               Дата _____

Тема. Барвисте диво українського народного розпису.

Мета. Ознайомити учнів з особливостями різних стилів українського народного розпису та осередками їх створення; розвивати композиційні вміння, вдосконалювати технічні навички виконання народних розписів; виховувати ціннісне ставлення до національної самобутності та культурної спадщини України.

Обладнання. Світлини розписів, різних осередків, картки з особливостями кожного з розписів та їх підписами, гуаш, пензлі, ємність для води, світлини майстрів петриківського розпису, підручник «Образотворче мистецтво 7 клас» (С. І. Федун, О. В. Чорний), презентація.

Творча робота. Тренувальні вправи петриківського розпису, створення ескізу власного настінного декоративного розпису в  петриківському стилі.

                                                         Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Вправа «Мікрофон»

• Як називається мистецтво оздоблення виробів, що мають практичне значення в побуті? (Декоративно-прикладне мистецтво)
• Що відображає народне мистецтво? (Життя народу, світогляд, морально-естетичні ідеали)
• Назвіть основні засоби виразності декоративно-прикладного мистецтва. (Стилізація, символ, контраст)
• Яке ключове слово прочитали в кросворді? (Контраст)
• Твори якого виду декоративно-прикладного мистецтва аналізували вдома? (Народний розпис)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вправа «Припущення».

• Чому саме з розписом було пов’язане ваше домашнє завдання? (Це буде темою сьогоднішнього уроку)
• Так, звісно, сьогодні на уроці ми:

• ближче познайомимося з барвистим дивом народного розпису;
• визначимо основні засоби виразності розпису;
• дізнаємося чим відрізняються розписи різних регіонів;
• самі спробуємо створити розпис в одному із стилів.

ІV. Робота над завданнями уроку.

1. Слово вчителя.

• Ще у сиву давнину українці асоціювали свою домівку з живою людиною. У людини є чоло, у хати – причілок, у людини – очі, у хати – вікна, у людини – серце, у хати – піч. За народними традиціями стіни хати білили і всередині і ззовні, що давало велику площу для втілення творчих задумів господарів.

Розписували стіни, обрамлювали вікна і двері, декорували піч. Малювали листки дуба, клена, хмелю, барвінку, грона винограду, вінки і букети, сови і павичі). Працювали народні майстри пірцем, пензлями, рогозою, віхтем,

 пальцями.

На початку ХІХ століття на основі настінних розписів виник розпис предметів щоденного вжитку: ваз, тарілок, кахлів, куманців, дощечок, глечиків та інших. В наш час особливо популярними стали «мальовки» - рописи, виконані на папері, якими також можна прикрашати оселі, виготовляти листівки, сувеніри.

2. Вправа «Гронування». Аналіз зразків народних розписів, які підготували учні (або пропонує вчитель) за планом. (Вчитель кріпить на дошці короткі тези, в яких вміщено основні відмінності розписів

• Готуючись до уроку ви опрацьовували друковані видання, Інтернет-ресурси та підготували світлини народних розписів. Презентуйте їх за планом:

1. Які засоби виразності використано в розписі?
2. Які кольори переважають?
3. Які мотиви переважають?
4. Наявність символів.

(Учні демонструють підготовлені світлини, аналізують, кріплять біля запису тих ознак, яким більше підходить підібраний розпис. Якщо діти не підготували світлин, вчитель пропонує свої, а учні обирають із запропонованих) (Додаток до уроку 10)

(Таке «гронування» добре ілюструє особливості кожного з найвідоміших українських розписів, водночас, дає цілісну картину яскравості та самобутності народного розпису в цілому) (Презентація до уроку 10)

• Декоративні розписи побутують у багатьох регіонах України та найвідомішим з них залишається петриківський розпис. Він поєднує усі мотиви традиційних настінних розписів, але вирізняється особливим розмаїттям мотивів садових (жоржини, айстри, тюльпани, троянди) і лугових (ромашки, волошки) квітів і ягід калини, полуниці та винограду. Характерним для візерунків є також зображення акантового листу, що його звуть «папороттю», бутонів та перистого ажурного листя. Нерідко квіти та ягоди поєднано з птахами, іноді використовують зображення тварин і людей, які традиційно мають дещо фантастичний вигляд. Часто в «петриківці» використовується образ жар-птиці — міфічної істоти, що приносить щастя, з фантастичними візерунками по всьому тулубі.
• Не дивно, що в 2013 році унікальне мистецтво внесли до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. (Презентація до уроку 10)

Динамічна пауза

V. Практична творча діяльність.

1. Робота в парах. Аналіз зразка народного розпису за планом поданим у підручнику (с. 51)

2. Робота з підручником. (с. 53)

Учні знайомляться з основними мазками петриківського розпису.

3. Самостійна творча діяльність учнів.

•     Опрацювання технологічної картки в підручнику.
•     Виконання практичної роботи на вибір:

А) Виконання тренувальних вправ на зображення елементів петриківського розпису;

Б) Виконання робота за технологічною карткою поданою в підручнику;

В) Виконання мальовки за власним задумом.

(Вчитель проводить індивідуальну роботу.)

VІ. Виставка дитячих робіт. Аналіз. Взаємооцінювання.

VІІ. Підсумок уроку.

• Назвіть найбільш відомі осередки народного розпису в Україні.
• Який розпис вам сподобався найбільше? Чому?
• Елементи якого розпису часто використовують під час розпису іграшок, дитячих меблів?

VІІІ. Домашнє завдання.

Підготувати виставку вишивок, які є в родинах.

Косівський розпис

• Квіти, візерунки переходять в геометричний орнамент.
• Зображення птахів.
• Люди в гуцульському одязі.
• Білий, зелени, жовтий і коричневий, рідше, синій кольори.

Основні елементи косівського розпису – квіти, візерунки, що переходять у геометричний орнамент; птахи та зображення людей у національному гуцульському одязі. Основні елементи косівського розпису – це квіти, пелюстки, листки-завитки, крапки та лінії-мережива.

Косівський розпис впізнаваний завдяки особливому колориту і графічним мотивами. Майстри використовували обмежену кількість кольорів: білий, зелений і різні відтінки охри, від світло-жовтого до коричнево. Рідше зустрічаються вкраплення синього кольору. У техніці косівського розпису оформляють посуд і предмети побуту, дитячі іграшки, сувеніри, пічні кахлі, декоративні плитки. До числа найбільш характерних виробів можна віднести кружки – в оригіналі їх називають «кухлі», миски, свічники, свистульки у вигляді овечок.

Петриківський розпис

• Розмаїття квітів, листків, ягід.
• Квіти та ягоди поєднуються з птахами.
• Зображення тварин, що мають фантастичний характер.
• Використання в розписі жар-птиці.

Характерною рисою творчості петриківських народних митців було використання рослинно-квіткового орнаменту для декоративного оздоблення. Цьому орнаменту властиві легкість і виразність загального композиційного вирішення.

Розмаїття квітів, листочків, ягід петриківського розпису захоплює, спонукає роздивлятися шедеври народного малярства годинами. Не дивно, що в 2013 році унікальне мистецтво внесли до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Характерною особливістю петриківського розпису є переважання рослинних візерунків (здебільшого квіткових) і створення передовсім фантастичних, небувалих у природі форм квітів, в основі яких лежить уважне спостереження місцевої флори, наприклад, «цибульки» або «кучерявки». Широке застосування в розписі мають мотиви садових (жоржини, айстри, тюльпани, троянди) і лугових (ромашки, волошки) квітів і ягід калини, полуниці та винограду. Характерним для візерунків є також зображення акантового листу, що його звуть «папороттю», бутонів та перистого ажурного листя.

Нерідко квіти та ягоди поєднано з птахами, іноді використовують зображення тварин і людей, які традиційно мають дещо фантастичний вигляд. Часто в «петриківці» використовується образ жар-птиці — міфічної істоти, що приносить щастя, з фантастичними візерунками по всьому тулубі.

Опішнянський розпис

• Пишний рослинний орнамент червоного, зеленого, білого, коричневого і чорного кольорів.
• Птахи спрощених форм.
• Великий рослинний орнамент, що поєднуються з геометричними мотивами.
• Чорне обведення візерунків, контурів.

Опішнянський розпис об’єднує декоративно-стилізовані форми, пишний рослинний орнамент червоного, зеленого, білого, коричневого і чорного кольорів. Саме вони надають опішнянським розписам неповторності, казковості та чарівності. Опішнянському розпису характерне зображення птахів спрощених форм без особливої пишності. Також опішнянському розпису притаманне чорне обведення візерунків і контурів.

Декоративність і виразність опішнянських виробів пов’язана з їх розписом великим рослинним орнаментом, що поєднується з нескладними геометричними мотивами, без різких ламаних ліній, що мають пом’якшені часто округлі обриси. Квіти дуже умовні за формою, на одній гілці вони часто мають зовсім різний малюнок, характер їх близький до українських багатобарвних настінних розписів, техніка виконання надає їм певну специфічність.

Васильківський розпис

• Виражена стилізація форм
• Поєднання рослинних мотивів та тваринних форм
• Використання мазків.
• Червоний, синій, жовтий кольори.

У васильківському розписі яскраво виражена стилізація форм, поєднані рослинні мотиви та зображення тварин. Декоративності йому надає рослинний візерунок із мазків. Основні кольори цього розпису: червоний, синій і жовтий.

Яворівський розпис

• Яскраві орнаментальні композиції на іграшках, дитячих меблях
• Всі малюнки виконуються у формі вербових гілочок.
• Зелений, червоний, синій, жовтий кольори.

Яворівський розпис – це яскраві орнаментальні композиції на дерев’яних предметах: дитячих меблях, комплектах для кухні, декоративних виробах.

Іграшки, що майструються в основному з осики (здавна вважається, що вона має властивість відганяти усе лихе) та прикрашаються традиційним яворівським розписом — «вербівкою». Всі малюнки, а це квіти і листочки, виконуються у вигляді вербових гілок. Мистецтво створення забавки передаються з покоління в покоління в родині Станьків дотепер.

Для розпису ще на зорі Яворівської забавки використовувалося три кольори: зелений (що символізує траву та листя), червоний (плоди та ягоди), синій (небо та воду), а на початку 20 століття почав використовуватися четвертий колір — жовтий (сонце).

КОСІВСЬКИЙ РОЗПИС

•      Квіти, візерунки переходять в геометричний орнамент.
•      Зображення птахів.
•      Люди в гуцульському одязі.
•      Білий, зелени, жовтий і коричневий, рідше, синій кольори.

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС

•              Розмаїття квітів, листків, ягід.
•              Квіти та ягоди поєднуються з птахами.
•              Зображення тварин, що мають фантастичний характер.
•              Використання в розписі жар-птиці.

ОПІШНЯНСЬКИЙ РОЗПИС

•                  Пишний рослинний орнамент червоного, зеленого, білого, коричневого і чорного кольорів.
•                  Птахи спрощених форм.
•                  Великий рослинний орнамент, що поєднуються з геометричними мотивами.
•          Чорне обведення візерунків, контурів.

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РОЗПИС

•          Виражена стилізація форм
•          Поєднання рослинних мотивів та тваринних форм
•          Використання мазків.
•          Червоний, синій, жовтий кольори.

ЯВОРІВСЬКИЙ РОЗПИС

•      Яскраві орнаментальні ком-позиції на іграшках, дитячих меблях
•      Всі малюнки виконуються у формі вербових гілочок.
•      Зелений, червоний, синій, жовтий кольори.