Урок образотворчого мистецтва "Монументальний живопис.Вітраж" 7 клас

Технологічна карта уроку

7 клас. Мистецтво вітражу. Об’ємно - просторова форма .

Взаємозв’язок внутрішнього та зовнішнього простору.

Композиційне вирішення малюнка.

Цілі уроку:

1	Навчальні	Розширити знання учнів про вітраж як вид монументального живопису. Вдосконалити навички роботи з гуашшю. Розширювати уявлення школярів про місце вітражу у світовій культурній спадщині.
2	Розвиваючі	Розвивати чуттєво-емоційну сферу за допомогою сприймання та створення творів мистецтва. Формувати креативні навички учнів засобами мистецтва. Викликати інтерес до взаємозв’язку образотворчого та музичного мистецтва.
3	Виховні	Вдосконалювати художньо-естетичну, духовно-моральну культуру учнів.

Очікувані результати: розширити знання учнів про види живопису,зацікавлення учнів різноманітними техніками вітражу, розвинути бажання та сміливість творити художні образи

Тип уроку: урок-відкриття

Методи навчальної взаємодії: індивідуальні

Навчально-методичний супровід:  Підручник Калініченко О. «Образотворче мистецтво. 7 клас» зоровий ряд віртуальних репродукцій, відео-проектор,зразки вітражів.

Епіграф: «Прикрашаючи стелі і стіни храму різними зображеннями і фарбами, ти тим самим даруєш очам віруючого небесний рай, усіяний численними квітами … Спочатку людське око не знає, на чому зупинитися: коли воно дивиться на стелю, розписану квітами, то йому здається, що воно бачить багатобарвну тканину; коли воно дивиться на стіни, то вони видаються йому подібними чудовому саду; коли воно засліплене потоками світла, що проникають крізь вікна, воно захоплюється безмірною красою кольорових вітражів і досконалістю їх виготовлення. Якщо благочестива душа споглядає сцени пристрастей господніх, представлених за допомогою малюнка, то її охоплює почуття жалю». монах Теофіл (ХІІ ст.)

№	Етапи уроку їх зміст		Форми і методи навчальної взаємодії  уроку, їх зміст	Навчально-методичний супровід	Цільове призначення	Тривалість
1	Організація початку уроку		Емоційна настанова	Віртуальна мандрівка  в музичному супроводі(на вибір вчителя)	Створення позитивного емоційного настрою	1 хв
2	Повідомлення теми, мети уроку		Вступне слово вчителя.	Епіграф до уроку: «Картини треба НЕ РОЗУМІТИ І ЗНАТИ, а отворами душі ВІДЧУВАТИ. Мистецтво -- це живий лик не розуму, а почуття. Хто не вміє відчувати – тому темне і безголосе мистецтво. Але тільки у ньому він і знайде порятунок. Воно дасть йому і голод і їжу» В. Кандінський	Цілепокладання	2 хв
3	Мотивація навчальної діяльності		Створення проблемної ситуації: «Знайди відмінність»	Демонстрація творів живопису різних видів(монументальний, станковий, декоративний, декораційно – оформлюючий і мініатюрний). Питання учням : «Чим відрізняються ці твори мистецтва?»	Зацікавлення різноманіттям видів живопису та його техніками	3 хв
4	Актуалізація навчальної діяльності		Гра-театралізація (учень зображує невербальними засобами вид  чи техніку живопису, щоб інші відгадали )	Створення малюнка на інтер.дошці Інтерактивна дошка. Приклад: щось велике –об`ємне монументальний живопис,пишу на мольберті-станковий живопис…	Повторення лексичного значення іменників, що означають конкретні і абстрактні назви	5 хв
5	Створення ситуацій емоційно-моральних переживань		Перегляд  відео створеного вчителем або презентації створеної вчителем «Види та техніки живопису» обов’язково з музичним супроводом	Відео створеного вчителем або презентації створеної вчителем «Види та техніки живопису» обов’язково з музичним супроводом	Усвідомлення зв’язку між видми живопису його техніками, підготовка до сприйняття творів Обговорення почуттів від музики	4 хв
6	Створення ситуації пізнавальної новизни		Перегляд робіт учнів	Звернення до  епіграфу уроку у контексті переглянутих репродукцій Малюнки, інтерактивна дошка, підручник	Усвідомити засоби впливу мистецтва на людину	3 хв
7	Підготовка до самостійної творчої  роботи		Колективне складання динамічної схеми (метод «Мозковий штурм»)	Вибір тем для творчих робіт учнів. Вибір технік для виконання ескізів  творчих робіт конкретних видів живопису	Усвідомлення емоційного стану художника під час виконання творчої роботи	2 хв
8	Створення власної або колективної (на вибір учнів та вчителя )творчої роботи		Робота в групах або індивідуально.(на вибір вчителя та учнів) І – створити ескіз вітражу з допомогою гуаші,назвати його,вказати для якого приміщення створено; ІІ – створити ескіз плафону в техніці вітражу, назвати його,вказати для якого приміщення створено	Матеріали для роботи, музичний супровід на вибір вчителя	Завершена творча робота	20 хв
9		Рефлексія. Перегляд робіт	Взаємо - та самоаналіз робіт	Виставка готових робіт Усвідомлення учнями важливості своєї діяльності.	Створення ситуації успіху	2 хв
10		Звертання до очікуваних результатів	Інтерактивна вправа «Мікрофон». Поточне коментоване оцінювання	На уроці я… - дізнався… - зрозумів… - навчився… - найбільші труднощі я відчув… - найбільший мій успіх…	Зацікавлення учнів живописом як видом мистецтва, розвиток бажання та сміливість творити в різноманітних видах та техніках живопису	2 хв

Конспект уроку

Тема. «РайдугаВсесвіту»

Епіграф: «Картини треба НЕ РОЗУМІТИ І ЗНАТИ, а отворами душі ВІДЧУВАТИ. Мистецтво -- це живий лик не розуму, а почуття. Хто не вміє відчувати – тому темне і безголосе мистецтво. Але тільки у ньому він і знайде порятунок. Воно дасть йому і голод і їжу»

В. Кандінський

Цілі уроку:

•        формувати креативні навички учнів засобами монументального живопису як виду образотворчого мистецтва;

•        вдосконалювати художньо-естетичну, духовно-моральну культуру учнів;

•        розвивати чуттєво-емоційну сферу за допомогою сприймання та створення творів мистецтва;

•        розширювати уявлення школярів про вітраж у світовій культурній спадщині;

•        викликати інтерес до взаємозв’язку образотворчого та музичного мистецтва.

 

 

Міжпредметні зв’язки:

1.     Лексикологія

лексико-граматичні розряди іменників за семантичними ознаками і морфологічною характеристикою – конкретні й абстрактні іменники;

2.     Музичне мистецтво

Паралелі термінології: композиція, імпровізація, симфонія, емоції.

Словник:

Композиція (лат. compositio — складання, зв'язування, створення, з'єднання), може означати:

•         Процес творчості

•         Завершений твір

Обладнання: Підручник Калініченко О. «Образотворче мистецтво. 6 клас», малюнки учнів, зоровий ряд репродукцій,проектор, інтерактивна  дошка,зразки вітражів.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

•        Приваблива мета

o   Для чого створюють вітражі?

•        Проблемна ситуація

Здивуй творчістю! (Закінчи речення)

o   “Щоби здивувати людей, я би створив…”

o   “Щоб увійти в скарбницю світового мистецтва я би створив…”

o   “Щоби картина сподобалася глядачам, вона повинна…”

ІІІ.. Актуалізація опорних знань

—  Які види живопису:

На види живопис поділяється за практичним призначенням і буває: монументальний, станковий, декоративний, декораційно –оформлюючий і мініатюрний.             

Монументальний– великі розміри, узагальнення зображення і колориту, і прикрашає архітектурні споруди ззовні і всередині. Ним розписували стелі, стіни, вікна. Видами є: вітражи, мозаїки, фрески, настінні розписи.

Станковий живопис– це картини виконані на станку, яким є мольберт.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Вітраж (фр . vitrage, від лат. vitrum — скло) — сюжетна декоративна композиція зі скла та інших матеріалів, що пропускають світло.

Методи виготовлення скла для вітражів.

Лунний -з булька таріка

Халявний- з труби два куска

Гомулки -кругляшки

Вальцювання на металевій або глиняній пластині

Між вальцями - язик - язикове скло. Язиковий вітраж.

Мідна фольга і свинцева фольга

Фольга мідна - Тіфані світильники.

Різали гарячим прутком.Пізніше склорізом

Литий вітраж. Ескізи в Успенській  церкві Петро Холодний

 

XII століття у Франції – золотий вік вітражу. Простежено «що являв собою французький вітраж?». Центральне місце відведено Шартрському собору, чий ансамбль середньовічних вітражів є чи не найбільшим у Європі. Завдяки майстрам, яким вдалося досягти особливих відтінків синього кольору, його так і називають «шартрська синь». Розкішністю вітражних форм славляться собори – Нотр-Дам де Парі та Реймський. Крім того, акцентовано увагу на характеристиці вітражів у соборах Мана, Анжера, Тура, Пуатьє, Ліона, Руана. Слід відзначити , що у XIV столітті значну роль у вітражному мистецтві почали відігравати нормандські майстерні, вироби яких відзначалися особливою вишуканістю, а також користувалися великим попитом. Як наслідок французький вплив на цей вид мистецтва простежується в архітектурних ансамблях Австрії, Німеччини та інших західноєвропейських країнах.

Ключові слова: готика, собор, вітраж, «роза», мистецтво.

В Україну європейське мистецтво вітражу прийшло разом з культурою католицької Європи. Тому більша частина автентичних історичних вітражів розташована на Західній Україні, яка довший час перебувала у складі європейських держав – Речі Посполитої і Австро-Угорської імперії. Вже 1259 року запис в Галицько-Волинському літописі розповідає, що король Данило Галицький збудував в Хелмі (Холмі) церкву Святого Іоанна Златовуста і прикрасив її вікна "склом римським", тобто вітражем.

Якшо повернутись до появи вітражу в Україні, то згадки про нього є ще з часів Київської Русі. Згадування про церкви Холма, Галича, Перемишля. У період ХVІІІ-ХІХ ст. наявність вітражних майстерень в Україні підтверджується наявністю музейних експонатів. Узагалі перші згадки про виготовлення віконного скла датується 1565 роком.

Під час археологічних розкопок поблизу стародавнього Галича археологам пощастило знайти залишки вітражів у руїнах зведеної в XIII столітті церкви. Храм цей знаходився в заснованому Данилом Галицьким місті Холм (нинішній польський Хелм, а тоді — центр Холмської Русі).

 

У XVII столітті майстернями з виробництва скла — гутами — прославилася Чернігівщина. Там їх нараховувалося більше сотні, а виготовляли в гутах листове скло, інгредієнти якого — сода, крейда і пісок — відомі кожному школяреві.

Відомий історіограф мистецтва Анрі де Моран вважає, що до Реформації найзлішими недругами вітражів були люди, котрі завжди забували, що прекрасний живопис на склі створювався їм у повчання: значення зображених сцен було завжди зрозуміле, до того ж часто забезпечувався пояснювальними написами. А ще вітражі створювалися, щоб радувати погляд химерною грою світла, що ллється крізь багатоколірне скло.

Здавалося, чого простіше: наріж кольорових скелець, з'єднай їх за допомогою свинцю, встав у віконний отвір і радій життю. Але вітраж, як і будь-яке мистецтво, має не тільки власну історію, а й свої таємниці.

1071 року в монастирі Монтекасина техніка вітражів збагатилася важливою новинкою, що дожила до наших днів. Дерев'яні рами, в яких монтувалося скло, замінили свинцевою арматурою, що допускала більшу різноманітність контурів і розмірів малюнка.

Німецький чернець Теофіл у "Трактаті про різні ремесла" описав спосіб виготовлення вітражів зі скла, що складається з двох частин букової золи й однієї частини добре промитого піску. У XII столітті використали золу папороті. Вже тоді в палітрі майстрів були синій, червоний, зелений, пурпуровий і жовтий кольори.

Художні особливості українського скла 16-17 ст., безперечно, залежали від загальноєвропейських тенденцій розвитку цієї галузі. На зміну венеціанським склоробам законодавцями моди стали майстри Богемії та Німеччини . Проте вироби українських осередків відрізняються від західноєвропейських виробів особливим стриманим образним рішенням, своєрідними національними надбаннями.

Колористичну гаму українського скла створювали забарвлені маси, зокрема, так звані кольори білої і зеленої води, золотисто-жовтий і жовто-зелений, різноманітні фіолетові і коричневі відтінки аж до чорного.

На західноукраїнських землях задокументовано діяльність гут (1550-1570рр.) в околицях Старого Галича, Белза і Потелича, а на початок 17 ст. у селі Підгірці на Львівщині. З середини 17 ст. існувало близько двадцяти гут на території Київщини, Полтавщини, Чернігівщини та три гути на Закарпатті. У найбільшому краї гутництва — на Чернігівщині — працювали понад сто двадцять скловарних майстерень. З початку це були невеликі мануфактури, і лише в наступному столітті помітна тенденція до їхнього збільшення. Впродовж століть для українського вітража характерний постійний зв'язок з традиціями минулого, в ньому знаходять відображення ті соціально-економічні та культурні зміни, що відбувались у житті народу в процесі його історичного розвитку.

В архітектурі Львова, як і загалом по всій Україні, потяг до створення нового стилю помітний лише на початку 20 ст. У Львові цей стиль мав віденське забарвлення так званої сецесії , ознаки якої мали більшість будинків цього часу. Пишного розквіту набули стилізаторські і функціональні тенденції, на вікнах — характерні сецесійні елементи.

Серед представників українського модерну - знані архітектори - Т. Обмінській, А. Захаревич,

О. Лушпинській, В. Садловській, Є. Червінській, М. Улям, Ф. Левицький. Ініціатором пов'язання принципів модерну з формами української народної архітектури був архітектор І. Левинський, який впроваджував у декоративне оздоблення фасадів народну орнаментику, переважно гуцульську

Деякі вітражисти цього часу в Європі та в Україні почали експерементувати з різнофактурним прозорим безколірним склом. Приклад такого типу вітража можна побачити у Львові в приміщенні Управління Внутрішніх Справ, виконаному 1910 року. Вітражні полотна, зібрані з кусків прозорого різнофактурного скла, гранчастого та шліфованого, своєю сухою графічністю відповідають архітектурній стриманості будівлі - ліпному декору стін, рисунку кованих балюстрад. Не сперечаються з виглядом з вікна. Незважаючи на сукупність виражальних засобів, вітраж не має аналогів серед зразків львівського вітражного мистецтва.

У такий спосіб можна прослідкувати, що до початку 1920 року сформувалося два шляхи розвитку - консервативний і прогресивний. При цьому в рамках обох течій мали місце регіональні тенденції та характерні художні традиції.

Окремою сторінкою в розвитку вітражного виробництва в Україні є 60-80 роки. Вітражне мистецтво почало частіше використовуватись в інтер'єрах. Характерною ознакою часу була притаманна монументальність та доволі вузький тематичний спекрт. Митці зазнавали всіляких утисків , постійне нав'язування тем, різноманітні заборони не дали розкритися багатьом художникам та вітражистам. Проте прослідковується і певний прогрес у галузі вітража. Це в освновному завдяки новим можливостям і відкриттям в галузі технології. Почали створювати нові для цього часу вітражні об'ємно-просторові композиції, застосовуючи різноманітні техніки кладки та спаювання скла. Вітражисти досягали об'ємності в своєму виробі, і твір можливо було розглядати вже як своєрідний скульптурний твір.

У творчості художників, що працювали в архітектурі 60-70 років можна помітити дві крайні тенденції, що іноді змінюють одна одну, а іноді існують одночасно. Одна з них полягає в тому, що художник, створюючи свій твір, підпорядковується стилістиці такого архітектурного об'єкта, хоче розчинитися з ним, співати "в унісон" з будь-якою архітектурою.

Особливу увагу варто звернути на нашого українського художника-вітражиста В. Задорожного. Його вітражні стіни-полотна, пройняті глибоко національним колоритом і традиціями, не можуть не привернути до себе уваги. Застосовуючи стриману невелику палітру, яка в основному складалась з основних кольорів — синього і червоного, із вкрапленнями білого і жовтого, його твори "Наша пісня, наша слава" в Кременчуцькому будинку культури (1072 р.) і "Намисто" в Будинку культури с. Калита (1975 р.), нагадуючи легке ажурне мереживо, містять в собі велике тематичне навантаження, створене на ґрунті місцевих традицій, глибоко пронизане духом і символами України .

Немало художників-вітражистів втілюють свої нові ідеї та задуми. Серед них вирізняється постать Валерія Шаленка , родом із Сокаля. Художник навчався у Львівському інституті декоративного та ужиткового мистецтва на кафедрі скла, та по закінченні навчання захопився вітражами, так як це мистецтво не є настільки поширеним явищем у Львові та й взагалі в Україні, як би хотілося. Його твори відрізняються цікавою тематикою та неординарним підходом.

Можна зробити висновок, що вітражне мистецтво в Україні пройшло непростий шлях, але розвивалось і було поширеним видом мистецтва.

Вітражне мистецтво передає в собі постійний зв'язок з минулим, традиціями, символами, змінами, які відбулися в житті суспільства та культрури. Зараз вітражне мистецтво не є поширеним, але його потрібно розвивати як окремий вид мистецтва, який хоч має складний технологічний прцес виготовлення і водночас чарує своєю прозорістю життя.

2.    Створення ситуації пізнавальної новизни

1.                Фрагмент творчої роботи в техніці вітражу .

2.                Твори художників різноманітних видів живопису(презентація)

3.                Аналіз епіграфу уроку у контексті переглянутих репродукцій

ВИСНОВКИ: Отже, вітраж впливає на глядача такими засобами: фарбою (кольором),грою світло-тіні, формою, тобто розподілом площин і ліній, їх взаємовідношенням (рухом), композицією.

3.  Словникова робота.

Композиція (лат. compositio — складання, зв'язування, створення, з'єднання), може означати:

•         Процес творчості

•         Завершений твір

•         Особливості побудови художнього твору

V. Практична діяльність:

1.Засвоєння провідних ідей теми на основі систематизації набутих знань

—  Складання динамічної схеми методом «мозкової атаки»

«Живописний твір»…це фантазія, свобода, поєднання кольорів, форм, плям, ліній, новаторство, сміливість, особливість, музикальність, ритмічність, імпровізація, спонтанність, енергійність, зухвалість..

2. Конкретизація і закріплення вже набутих знань

—  Зобразити власні почуття та емоції отримані від перегляду відео

—  Назвати власний твір, використовуючи абстрактні іменники (наприклад: симфонія, співзвуччя, ода, радість, єдність, тріумф та ін.)

3. Робота індивідуально

Здобуття нових знань у процесі роботи:

І – створити ескіз вітражу з допомогою гуаші,назвати його,вказати для якого приміщення створено;

ІІ- створити ескіз вітражного абажуру,назвати його,вказати для якого приміщення створено .

VI. Рефлексія. Перегляд робіт

1. Усвідомлення учнями своєї діяльності. Створення ситуації успіху

•        Самоаналіз робіт  та їхніх назв учнями

•        Взаємний аналіз

o   Яка робота вражає найбільше?

o   Яка найнезвичайніша?

2. Звертання до очікуваних результатів

—  Інтерактивна вправа «Мікрофон». Поточне коментоване оцінювання

На уроці я…

- дізнався….      - зрозумів…   - навчився…      - найбільші труднощі я відчув…     - найбільший мій успіх…