Урок "Односкладні речення"

Тема. Односкладні речення.

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про односкладні речення, їх групи та види, закріплювати вміння розпізнавати односкладні речення в тексті, розмежовувати види речень; розвивати увагу, логічне мислення, спостережливість як важливі елементи розумової діяльності людини; виховувати розуміння про загальнолюдські цінності: національну свідомість, любов до рідного слова, повагу до культури України.

Обладнання: мультимедійна презентація, роздатковий матеріал.

Тип уроку: урок  узагальнення та систематизації знань.

Методи та прийоми роботи: мозковий штурм, дослідження-відновлення, дослідження-характеристика, робота з опорною таблицею, самостійна робота, інтерактивні: робота в малих групах, робота в парах.

Форми організації пізнавальної діяльності: фронтальна, індивідуальна, групова, парна.

 

Перебіг уроку

 

Епіграф:  Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна

(І.Січовик)

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Ознайомлення з темою, завданнями уроку.

1. Вступне слово вчителя. Сьогодні на уроці ми повинні узагальнити знання про односкладні речення, їх групи та види, навчитися правильно використовувати їх у мовленні. Тему «Односкладні речення» ми будемо розглядати, використовуючи мовний матеріал про українські звичаї та обряди. Текстовий матеріал, підібраний до сьогоднішнього уроку, допоможе вам більше дізнатися про українські звичаї та обряди, що виробилися протягом усього довгого життя і розвитку нашого народу.
2. Робота в зошитах. Учні  записують тему і епіграф уроку. (Слайд №1).

ІІІ. Актуалізація теоретичних положень з теми «Односкладні речення»

Мозковий штурм. (Слайд №2).

•    На які види поділяються речення за будовою та головними членами?
•    Які речення називаються односкладними?
•    На які типи поділяються односкладні речення залежно від способу вираження та значення головного члена?
•    На які види поділяються прості односкладні дієслівні речення?
•    Чи можуть односкладні прості речення бути частинами складного речення?

ІV. Узагальнення та систематизація вивченого.

1. Дослідження-відновлення. Робота з опорною таблицею «Типи односкладних речень». (Слайд №3).

Завдання. Визначити за засобами вираження головного члена види  односкладних речень. Навести приклади кожного виду речень.

 

 

 

 

 

 

Види односкладних речень	Способи вираження головного члена	Приклади
	1) дієслова у формі 1-ї або 2-ї особи тепер. чи майб. часу дійсн. способу; 2)дієсловом наказ. способу конкрет­ної особи, предмета)
	дієсловом у формі 3-ї особи множини тепер. чи майб. часу або у формі множини мин. часу (дія неозначеної особи)
	дієсловом у формі 2-ї особи однини (рідше - в інших особах); (дія узагальненої особи)
	безособовим дієсловом     особовим дієсловом у безособовому значенні;     дієслівною формою на -но,-то;     словом нема(є)     предикативним прислівником;     інфінітивом.
	іменник у називному відмінку

 

2. Дослідження-характеристика. Робота з текстом (робота в малих групах).

 

І група.

Завдання. Прочитати текст. Виписати односкладні речення, виділити серед них називні речення, підкреслити головний член, вказати на спосіб його морфологічного вираження.

 

МАКОВІЙ

Мельна, мамине село. Хата дідова на горбі, висипані білим піском доріжки. Пахнуть печені паляниці. Цьоця Катруся вносить велику чорну макітру. Ломить паляниці. В малій макітрі втертий мак. Медом пахне. А ми випрошуємо кусочки ламанців. Цьоця свариться - завтра Маковія. Потерпіть. Нині не можна їсти, на те лиш завтра час.

Вона ще рихтує „маруну” - чай з кмину, заправлений соком з малини або суниць. Стоїть та „маруна” у великім бутлі в пивниці... Як перебути ту ніч? Красне свято Маковія, як Святий вечір.

 

ІІ група.

Завдання. Прочитати  текст. Виписати неозначено-особові речення, підкреслити головний член, вказати на спосіб його морфологічного вираження.

 

СПАСА

Свято Преображення Господнього, або Спаса, завжди дев’ятнадцятого серпня. У церкві цього дня святять груші, яблука, мед і обжинкові віники або жмут жита і пшениці. За народними віруваннями гріх було їсти до спаса яблука. Повернувшись із церкви, родина збиралася за святковим столом. Їли яблука, млинці з медом і запивали виноградним або яблучним вином - щоб садовина родила.

Після Спаса в наших краях уже можливі приморозки. Отож і кажуть: „Прийшов Спас, тримай рукавички про запас!”.

ІІІ група. 

 

Завдання. Виписати односкладні речення, підкреслити головний член, визначити вид речення.  Пояснити, чому останнє речення не є називним.

 

Традиційною українською символікою на Різдво та Новий Рік був дідух. Виготовляли його з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, кожен з яких окремо обплітали соломинками, ув’язували в пишний вінок. Знизу робили триральчате розгалуження, щоб дідух міг рівно стояти. За гілки дідуха правили зібрані до купи пучки. їх прикрашали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами.

Дідух був високомистецьким витвором. Він уособлював предка, предковічного діда, оберега роду.

Світлицю прикрашали дідухом на Святвечір. Це свято, яке називають ще багатою кутею, відзначають напередодні Різдва. Саме цього дня здійснювався обряд приготування багатої куті.

Приготування куті та суть народної атрибутики пов’язані з хліборобським життям. Дідух сприймався як вінець зібраного врожаю. Кутя - смачна і поживна страва з виплеканого дбайливими господарями зерна.

 

ІV група. 

 

Завдання. Серед односкладних речень виділити безособове, підкреслити головний член, вказати на спосіб його морфологічного вираження.

 

Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях столиці України – Києва. В народі це свято називають Калита. Воно вважається робочим святом. Саме у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки. Дівчата можуть дізнатися свою долю. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя.

За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри. В ніч з 12-го на 13-те грудня ворожили.

 

3. Завдання. Установіть відповідність між односкладними реченнями та їх видами (Слайд №4)

 

Пригадую Водохрещі в Пистині Ополонка в річці Пистинці, вирубана у формі хреста В цей день хрестяться, п’ють водичку-йорданичку, вмиваються Нині не можна їсти, на те лиш завтра час Старенький священик кропить усіх свяченою водою і роздає дітям образки

а) називне б) неозначено-особове в) безособове г) означено-особове

4. Зробити повний синтаксичний розбір речень. (Епіграф уроку)

Красивий, щедрий рідний край і мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай усе, що зветься Україна.

 

5. Самостійна робота. Виконання тестових завдань. (Слайд №5)

1. На які типи поділяються односкладні речення?

а) прості, складні, неускладнені, неповні;

б) безособові, узагальнено-особові, неозначено-особові, означено-особові;

в) безособові, узагальнено-особові, неозначено-особові, означено-особові, називні;

г) повні й неповні.

2. Знайдіть серед запропонованих варіантів односкладне речення з головним членом присудком:

а) Зима. Криниця. Стук обмерзлого вікна.

б) Повний місяць похилився над гаєм.

в) Холод людині ворог.

г) Дбай про здоров’я змолоду.

3.  Односкладним означено-особовим є речення:

а) Догори вийдеш, а з гори зійдеш.

б) Посадили над козаком явір та калину.

в) Любимо Вкраїну, та не сліпо, щирим серцем, чистою душею.

г) Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть?

4. Односкладним неозначено-особовим  є речення:

а) Сонця решетом не вхопиш.

б) Город було засаджено всякою всячиною.

в) На полянах поміж дубами викосили траву.

г) Для добрих друзів відчиняю дім.

5. Односкладним узагальнено-особовим є речення:

а) Позбутись краще язика, ніж мови матері своєї!

б) На сході вже світає.

в) Лічить не буду роки невблаганні.

г) Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо.

6. Односкладним безособовим є речення:

а) Перемнеться – та й так минеться.

б) Ніч-мати не дасть погибати.

в) В зимову днину не забудь про худобину.

г) Жилося Давидові хоч і тяжко, зате весело.

7. Позначте називне речення:

а) Щастя – то квітка незнаного краю.

б) Зелений луг, над лугом чайка.

в) Немає на світі ні грому, ні вітру.

г) Світ – не тільки ти.

8. Виділіть безособове речення, головний член якого виражений прислівником;

а) Ще осені такої не було.

б) Багато написано про красу буковинську.

в) На тисячах полотен відбито цей чарівний край гір і долин.

г) Мені страшно.

 

Відповіді ( 1в, 2г, 3в, 4в, 5г, 6г, 7б, 8г)

 

V. Рефлексія.

 

Складіть і розіграйте діалог «На сьогоднішньому уроці», використовуючи схему

 

 зрозумів…

 дізнався…

Я  навчився…

 хотів би краще знати…

 

 

VІ. Домашнє завдання.

Виписати з художньої літератури всі види односкладних речень. Зробити повний синтаксичний розбір одного з речень.