Наукова доповідь "Томос як ключове слово поточного моменту".

Про матеріал
У роботі представлено аналіз слова ТОМОС як ключового слова в сучасному інформаційному потоці, наведені приклади використання аналізованого слова в соцмережах та реакції на нього.
Перегляд файлу

Українська мова та література

Іванченко В.Є.

студентка,

Одеський національний університет

Імені І.І.Мечникова

«ТОМОС» ЯК КЛЮЧОВЕ СЛОВО ПОТОЧНОГО МОМЕНТУ

Сьогодні надзвичайно поширеними та необхідними у житті сучасної людини є електронні засоби масової інформації. У їх числі на першому місці знаходиться телебачення, що випереджає всі інші ЗМІ за масштабами мовлення. Телемовлення можна прирівняти до суспільно-політичних видань, при цьому воно орієнтоване на масового глядача. Також одним із ефективних комунікаційних інструментів, що впливають на свідомість слухача, є радіо та Інтернет-видання.

Ключове слово поточного моменту є досить новим терміном у мовознавстві. Бондар С. окреслює цей термін як ,,слова і словесні комплекси, що позначають істотні для життя даного народу реалії на конкретний, поточний момент, у межах якого вони сприймаються як найтиповіша лексика,, [1, с. 2].

Основними ознаками слів поточного моменту в електронних ЗМІ є :

- висока частотність їх вживання;

- є об’єктом активної та масової мовної рефлексії;

- мають декілька лексичних параметрів, зокрема можуть вживатися у ролі метафор;

- мають різні дефініції, тобто декілька різних визначень.

Синтагматичні та парадигматичні параметри слова зазнають змін, розширюючи можливості його метафоричного перенесення, або ж утворюючи синонімічні чи антонімічні відношення. Досить часто такі слова використовують у ролі онімів (власних назв). Статус ключового слова викликає активізацію його граматичних можливостей, дериваційного потенціалу, тобто появи нових твірних слів, розширення його семантичного поля та сфери уживання.

Для нашого дослідження ми взяли ключові слова поточного моменту «ТОМОС» , оскільки саме ця лексична одиниця дійсно перебуває в топі часто використовуваних слів як у звичайних, так і в електронних ЗМІ.

Слово ТОМОС сприймається як важлива суспільно-історична подія для України. Сайт «Релігія України» подає таке визначення цього поняття: «Томос – це свого роду грамота. Урочисто оформлений документ, який фактично містить синодальне рішення Вселенської патріархії про надання автокефалії. Першою у ньому йде історична частина. Описується сучасний стан церкви країни, яка звертається із проханням про його надання, згадується її зв'язок із Константинополем. Далі йде частина, яка обґрунтовує , на основі яких канонів він надається.

І далі йде побажання, щоб церква підтримувала віровчення, керувалася канонами, її права та застереження» [6].

Про ТОМОС почали активно говорити в квітні 2018 року після звернення Петра Порошенка та Верховної Ради до Патріарха Варфоломія із проханням повернути українській церкві автокефалію, «вкрадену Москвою».

Тому це слово має не малу частотність. Новим у лінгвістиці є зараз те,що її тепер можна виміряти. Так, у Google в Україні виявлено 3 830 000 запитів зі словом ТОМОС. Зі словосполученням ТОМОС ДЛЯ УКРАЇНИ – 6 230 000 запитів. Так, запити з ключовим словом ТОМОС пошукові системи видали такі результати: ТОМОС ПРО АВТОКЕФАЛІЮ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ – 617 000; ТОМОС УПЦ – 1 140 000; ТОМОС ПРО АВТОКЕФАЛІЮ УПЦ – 368 000; ПОРОШЕНКО-ТОМОС – 7 370 000; ТОМОС 2018 – 1 660 000 000; ТОМОС УКРАЇНИ-УМОВИ – 4 980 000; ТОМОС-ВАРФОЛОМІЙ – 259 000; ТОМОС-ВЕРХОВНА РАДА – 989 000 і т.д.

В осмисленні частотності ключових слів поточного моменту ми отримали нові інструменти її виміру – Інтернет-ресурси з їхньою службою статистичної інфраструктури. Вони є незамінними при вивченні здібності слова виступати в заголовках медійних текстів. Ми продивилися сайти українських видань, проаналізували заголовки медійних текстів.

По-перше, треба відзначити, що досліджувана лексема з’являється і в заголовках, і в підзаголовках, пор.: «До отримання Томосу лишилися два кроки – релігієзнавець»[2], «Болгарська церква відмовила патріарху Кирилу у дебатах про Томос для України»[2], «Частина Московського патріархату хоче, аби Україна отримала Томос, – Парубій» [3], «Надання Томосу Україні: ще одна церква заявила про підтримку РПЦ» [3]; «Позов до Порошенка через томос подав бізнесмен, близький до оточення Януковича» [3], «Патріарх Філарет впевнений у тому, що УПЦ отримає Томос» [4]; «Філарет: Рішення щодо Томосу можуть ухвалити вже наступного тижня» [2].

Багато заголовків пов’язані з російською реакцією на український томос: «Опубліковано стенограму розмови глави РПЦ, у якій він вимагав не надавати томос Україні» [3]; «Росія отримала гучного ляпаса: Україна може отримати Томос вже у жовтні» [3]. У заголовках можна помітити лейтмотив того, російські ЗМІ негативно сприймають цю подію, яка відділяє та робить більш самостійною Україну від Росії.

По-друге, ключове слово ТОМОС стало сприйматися на тлі не властивих йому прецедентних текстів:

1) 7 ЗАПИТАНЬ ПРО ТОМОС: АВТОКЕФАЛІЯ ДЛЯ ЧАЙНИКІВ [6] – відома назва книги «Комп’ютер для чайників».

2) Томос наближається [7] – слова відомої рекламної пісні «Свято наближається».

3) СПОЧАТКУ ЦЕРКВА, ПОТІМ ТОМОС: ЯК НАДАВАТИМУТЬ АВТОКЕФАЛІЮ [10] – відома фраза з кінофільму «Сначала деньги, потом стулья».

Новою ознакою текстового аспекту функціонування треба виділити текстогенність ключового слова – «здібність породжувати навколо себе масу текстів» [11]. Звісно, що ці тексти породжуються людьми, але ключове слово видає імпульси до створення цих текстів. Тому те, що воно проявляється в заголовках, і є одним із проявів текстогенності.

Дуже цікавою виявилася реакція соцмереж на томос для української церкви. Так, навіть у фейсбуці з’явилася група під назвою ТОМОС 2018 на яку наразі підписано 7 434 користувачів даної соціальної мережі. Головним гаслом групи, що збігається у звучанні із виборчою пропагандою нинішнього президента Петра Порошенка: українській державі – українська церква. Наведемо приклади головних новин, які розміщенні у цій групі: «Митрополит Мілетський Апостол єпископу Бачському Іринею: Росіяни не створили вищої форми православ'я»; «Українська православна церква Московського патріархату не має права вимагати, щоб екзархи Константинопольського патріархату покинули Україну»; «Ватикан підтримав надання автокефалії українській православній церкві»; «Як РПЦ намагається дискредитувати українську автокефалію» [5]. Такі тексти передають ставлення московського патріархату до томосу для української церкви. Це є своєрідна реклама або пропагування підтримки томосу в Україні. На створення цієї групи відгукнулися й електронні ЗМІ: «В українському фейсбуці з'явилася реклама Томосу» [6]; «У Facebook з'явилась реклама Томосу з Філаретом та Русланою» [7].

Отже, можемо помітити розмаїття реакцій соціальних мереж та електронних українських видань на ТОМОС для української церкви. Можна побачити як позитивні відгуки на ТОМОС, так і негативні. Це говорить про те, що ключове слово поточного моменту ТОМОС має великий попит серед українських (і як бачимо, російських) ЗМІ, про що говорять бурхливі обговорення і реакції з приводу цієї події.

Лексичні параметри ключового слова ТОМОС виявляються в його метафоричному уявленні в медійних текстах. ТОМОС представляється як дійова особа, суб`єкт суспільно-релігійного та політичного життя: «Томос не допоможе: стало відомо, як відібрати Києво-Печерську лавру в УПЦ МП» [7], «Через Томос для України Російська церква погрожує Константинополю розривом» [3], «Подих автокефалії: архімандрит РПЦ розповів, коли з'явиться Томос» [2], «Порошенко: Вселенський патріархат буде давати томос без урахування думки Москви» [6]. Отже, ключове слово ТОМОС має насичену метафоричність в медійних текстах.

Граматична активність слова ТОМОС в цей період його функціонування в якості ключового проявляється в активності відмінкових форм в різних значеннях. Найчастіше слово використовується у формі називного та знахідного відмінка: «ТОМОС МАЄ МІСТИТИ АДРЕСАТ: РЕЛІГІЄЗНАВЕЦЬ РОЗПОВІВ, ЯКІ ЩЕ КРОКИ ПОТРІБНО ЗДІЙСНИТИ ДЛЯ О ТРИМАННЯ АВТОКЕФАЛІЇ» [4]; «Війна за Томос. Москва готує диверсію чужими руками?» [8]. Також ключове слово ТОМОС активно функціює у формі родового відмінка: «Надання Томосу Україні: ще одна церква заявила про підтримку РПЦ» [3]; «Названо дату надання Україні Томосу» [9]. Орудний відмінок знаходимо у таких структурах: «Що Україна робитиме із томосом про автокефалію?» [9]; «Поділ церков у Ніжині томосом: "за" чи "проти" автокефалії» [7].

Що ж стосується дериваційних можливостей ключового слова ТОМОС, то вони не активізувалися. Лексична одиниця ТОМОС наразі не утворює жодного похідного слова, оскільки є грецького походження і ще не асимілювалося до українського словотвору. Бачимо, що ключове слово поточного моменту ТОМОС наразі активно функціонує у багатьох електронних ЗМІ та є темою для обговорення в соціальних мережах.

Отже,ключове слово поточного моменту у засобах масової інформації – це слова і словесні комплекси, що позначають істотні для життя даного народу реалії на конкретний, поточний момент, у межах якого вони сприймаються як найтиповіша лексика. Ідею ключових слів можна назвати універсальною, оскільки поняття «ключове слово» зустрічається та є центральним у більшості наук, в кожній із них це поняття має свої нюанси та смислові відтінки.

Основними ознаками слів поточного моменту в електронних ЗМІ є: висока частотність їх вживання; є об’єктом активної та масової мовної рефлексії; мають декілька лексичних параметрів, зокрема можуть вживатися у ролі метафор; мають різні дефініції, тобто декілька різних визначень.Проте не всі ключові слова поточного моменту можуть вільно заміняти одне одного: варіативність властива лише тим лексичних одиницям, які здатні вступати в синонімічні стосунки та мати спільний набір культурних смислів, значень.

Проаналізувавши ключове слово поточного моменту ТОМОС в українських електронних ЗМІ та соцмережах, виявили всі ознаки таких слів, виокремлених півтора десятка років тому. Крім того,завдяки йому ми  побачили ще одну важливу ознаку – текстогенність, особливо в рамках сучасної сміхової культури. ТОМОС , як ключове слово поточного моменту, яскраво виразилося в текстовому, лексичному і граматичному аспектах. Звичайно, найбільше в текстовому аспекті, враховуючи потужну текстогенність і велику частотність вживання.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

  1. Бондар С. О. Інваріантні ознаки ключових слів поточного моменту у ЗМІ / С. О. Бондар // Наукові записки Інституту журналістики. – №3. – С. 2–5.
  2.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua
  3.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 24tv.ua
  4.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http // tsn.ua
  5.  [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: https://www.facebook.com
  6.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.religion.in.ua
  7.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: newsua.one
  8.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://glavcom.ua
  9.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hromadske.ua
  10.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://vn.20minut.ua
  11.  Иванова Т. В. Ключевые слова как репрезентанты актуальных концептов в американском предвыборном дискурсе / Т. В. Иванова // Ползуновский вестн. – Барнаул, 2006. – Ч. 1. – № 3. – С. 324–328.

 

 

 

docx
Додано
19 березня
Переглядів
148
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку