Урок. Окупаційний режим у поневолених країнах . Рух опору

Окупаційний режим у поневолених

країнах .  Рух опору

Мета: навчальна: розкрити суть окупаційного режиму у поневолених країнах, показати суть «нового порядку» нацистів та японців, розкрити національну політику фашистів, з’ясувати причини розгортання руху опору та охарактеризувати його, дати оцінку внутрішньому становищу країн;

розвиваюча: розвивати навички роботи з документами, порівняння і аналізу історичного матеріалу;

виховна: виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Поняття і терміни :  «новий порядок», рух Опору, Голокост, колабораціонізм, остарбайтери.

Тип уроку: вивчення нових знань.

Обладнання: підручник, стінна карта «Друга Світова війна» ,атлас «Друга Світова війна», документ , робочий зошит.

Хід уроку

I. Організаційний момент 

II. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями.

1.Які країни були окуповані Німеччиною?

2. Які країни окуповані Японією?

3. Пригадати, які держави виступали союзниками Німеччини, крім Японії.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Сьогодні на уроці ми повинні з’ясувати, яку державну політику поводили окупанти на завойованих територій і за допомогою яких засобів вони прагнули досягнути своєї мети. А також  розглянемо боротьбу народів Європи та СРСР у Другій світовій

Проблемне запитання.

В процесі нашого уроку, поміркуйте, над таким питанням : Які фактори найбільше впливали на розвиток руху Опору в окупованих нацистами країнах?

1.Нацистський «Новий порядок» та окупаційний режим Японії.

Розповідь вчителя.

На завойованих територіях встановлювався «новий порядок», головна мета якого полягала в переділі світу, підкоренню незалежних держав, встановлення світового панування за будь-яку ціну.

Такі держави, як Австрія, Чехословаччина, Польща, Югославія, Люксембург, Греція були ліквідовані. У Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії, Франції — до влади прийшли профашистські (колабораціоністські) уряди.

Робота з поняттям.

Колабораціонізм – явище, яке притаманне періоду Другої світової війни. Співробітництво урядів, окремих осіб з окупантами.

Держави-союзниці Німеччини, Італії, Японії отримали значні територіальні придбання. Так, Угорщина отримала Карпатську Україну, Трансильванію, частину Словаччини і Югославії, Румунія — Трансністрію, Болгарія — Південну Добруджі, Македонії, Фракії, Фінляндія повернула собі втрачені в 1940 р. території.

Економіку всіх поневолених країн було поставлено на службу загарбникам. Промисловість працювала на замовлення окупантів. Сільське господарство постачало їх продовольством, робоча сила використовувалася на будівництві воєнних об'єктів.

Мільйони жителів Європи були примусово вигнані на працю до Німеччини.

Остарбайтери (нім. Ostarbeiter — «східні робітники») — німецький термін для означення осіб, які були вивезені гітлерівцями з східних окупованих територій протягом Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.

Ближче до кінця війни нестача робітників стала настільки гострою, що нацисти використовували навіть працю дітей.

Важливим елементом у насадженні “нового порядку” були концентраційні табори, до яких відправляли всіх невдоволених і тих, кого нацисти вважали небезпечними для свого режиму. У Європі налiчувалося близько 30 концтаборів. Найбільші з них — Дахау, Бухенвальд, Майданек, Освенцiм. Це були справжні фабрики смерті.

Стосовно окупаційної політики щодо Східної Європи та СРСР то вона проводилася згідно плану «Ост». Цим планом передбачалися колонізація Радянського Союзу і країн Східної Європи, знищення мільйонів людей, перетворення на рабів рейху залишених живими росіян, українців, білорусів, поляків, чехів та інших народів Східної Європи. Планувалося виселити протягом 30 років 65% населення Західної України, 75% населення Білорусі, 80-85% поляків з території Польщі, значну частину населення Латвії, Литви, Естонії — всього 31 млн. чоловік. Пізніше німецьке керівництво збільшило число осіб, які підлягали виселенню зі Східної Європи, до 46-51 млн. Намічалося на вивільнені землі переселити 10 млн. німців, а місцевих жителів, що залишалися (за розрахунками гітлерівців — близько 14 млн.), поступово "понімечити". Документи нацистського рейху свідчать, що СРСР підлягав розчленуванню і ліквідації. На його території передбачалося утворити чотири рейхскомі-саріати — німецькі колоніальні провінції "Остланд", "Україна", "Москва", "Кавказ", управління якими мало здійснюватися спеціальним "східним міністерством" під орудою А. Розенберга.

Окупаційна політика Японії за формою була дещо іншою, але суть зберігалась та ж сама. Агресивні устремління прикривались гаслами: “Створення процвітаючої Азії”, “Звільнення Азії від білих колонізаторів ”. До утворюваних окупаційних адміністрацій намагались залучити лідерів національно-визвольних рухів поневолених народів.

Така політика давала можливість здійснити загарбання колоніальних володінь європейських держав без значного опору місцевого населення. Але вже перші місяці японської окупації довели, що відбулась лише зміна колонізаторів. Японія безсоромно грабувала загарбані території.

Закріплення матеріалу

1.               Яку істинну мету переслідували окупаційні режими Німеччини та Японії?
2.               Якою на вашу думку могла бути відповідь поневоленого населення?

2.Національна політика фашистів. Голокост.

"Новий порядок" передбачав здійснення особливої расової політики, жертвами якої стали євреї, цигани, а після цього і слов'янське населення Східної Європи.

Робота з документом.

З висловлювань Гітлера про мету війни на Сході

«Ми повинні знищити населення – це входить в нашу місію охорони німецького населення. Нам доведеться розвинути техніку винищення населення. Якщо я посилаю цвіт німецької нації у пекло війни, то я маю право знищувати міліони людей нижчої раси, які розмножуються як черви… Мова йде про війну на знищення. На Сході жорстокість є благом для майбутнього. Росіяни, поляки, українці, білоруси повинні зникнути. Їх слід використати на благо рейху. Когось переселити в Африку, Америку…»

- На вашу думку, чи було національне майбутнє в окупованих державах Східної Європи, якщо «ні», то чому?

Голокост  ( у перекладі з давньогрецької – «усеспалення») – у роки  Другої світової війни планомірне і систематичне знищення єврейського народу.

1942 р. керівництво Німеччини прийняло рішення про початок фізичного знищення всіх євреїв у Європі. По всій її території запрацювали "фабрики смерті", концентраційні табори, найбільшими з яких були Освенцім (з травня 1940 по січень 1945 р. було знишено понад 4 млн чоловік). Майданек (знайшли свою смерть 1,5 млн в'язнів), Треблінка на території Польщі; Дахау, Бухенвальд, Заксенгаузен і Равенсбрюк у Німеччині; Маутхаузен в Австрії. Там були ув'язнені військовополонені, цивільне населення, учасники руху Опору. Загалом у концтаборах опинилося 18 млн чоловік, 12 млн з яких були знищені. 6 млн з них були євреї.(всього за роки війни). Тільки в Бабиному Яру окупанти знищили 195 тис. чоловік, 150 тис. з яких були євреями.

Учням пропонується розглянути декілька фотографій, які розкривають справжнє лице нацистського режиму.

Закріплення матеріалу.

−Яким чином нацисти вирішували єврейське питання і боролися з «непотрібними елементами»?

3. Рух опору.

Розглядаючи це питання клас ділиться на декілька груп. Кожна група готує коротке повідомлення про розгортання руху Опору в конкретній країні. Клас слухає доповіді і паралельно учні заповнюють таблицю(якщо вистачає часу).

Рух опору в Європі.

Окупаційна політика Німеччини та Японії викликала розгортання руху Опору. Найбільш активним рух опору був в СРСР (центр знаходився в Білорусії), Франції, Югославії, Польщі. Виникали антинацистські настрої і в Німеччині. Партизанська боротьба зробила значний внесок у боротьбу проти нацистів.

Закріплення матеріалу.

1. У якій країні Європи рух Опору набув найбільшого розвитку?

2. Які види руху опору ви знаєте

4. Внутрішнє становище у поневолених країнах .

− Яке на вашу думку могло бути економічне становище у поневолених країнах, беручи до уваги те, що ми знаємо істинну мету політики нацистів?

− Про що свідчить наявність руху Опору в різних країнах?

− Яка країна , на вашу думку отримала зиск від Другої Світової війни, чому?

− Про яку галузь в промисловості можна сказати що її стимулюють військові дії ,чому(важка економіка,зброя)

ІV. Підсумок уроку.

А зараз повернемося до нашого проблемного питання Які фактори найбільше впливали на розвиток руху Опору в окупованих нацистами країнах?  Відповідь обґрунтуйте.     Відповіді  учнів.

Таким чином окупаційні режими, що базувалися на … (насильстві, експлуатації, пограбуванні, національного знищення) з метою забезпечення панування конкретних націй (німецької та японської) спричинили розгортання протестів поневоленого населення. А також це не могло не відзначитися на внутрішньому становищі окупованих країн.

V. Домашнє завдання.

1.Прочитати параграф у підручнику.

2. Завершити заповнення таблиці «Рух Опору в країнах Європи».

Зустріч новоприбулих полонених до Освенціму.

Газова камера.

і…