Урок "Олекса СТОРОЖЕНКО. «Скарб» Короткі відомості про автора. Морально-етичні проблеми оповідання"

  Олекса СТОРОЖЕНКО. «Скарб» Короткі відомості про автора. Морально-етичні проблеми оповідання

Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом О. Стороженка; дослідити морально-етичні проблеми в оповіданні; розвивати творчу уяву, увагу, пунктуальність, спритність, рішучість, образне та логічне мислення, вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження; виховувати почуття поваги, любові до творчості О. Стороженка — шанобливе ставлення до людини праці і зневага до ледарів; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.  

І. Організація класу

ІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку 

ІІІ. Основний зміст уроку

Розповідь про письменника  

Народився 24 листопада 1806 у с. Лисогори Борзнянського повіту (нині Южненська сільрада Ічнянського району Чернігівської обл.) в сім'ї дрібного поміщика, відставного армійського офіцера Петра Стороженка.

Козацький рід Стороженків відомий з XVII ст.

Дитячі роки письменника минули в містечку Великі Будища Зінківського повіту на Полтавщині.

Коли йому минуло 18 років, він пішов на військову службу і майже не жив у рідних місцях, де народився і провів свої дитячі роки.

З 1824, протягом майже 30 років перебуваючи на військовій службі,     О. Стороженко пройшов шлях від унтер-офіцера в кінно-єгерському до поручика драгунського полку, а згодом став старшим офіцером у штабі кавалерійського корпусу. Буваючи з полком у різних місцях, в тому числі в Україні, виконуючи різні доручення, зокрема пов'язані з відбором коней для армії, нерідко переїздив із однієї місцевості в іншу, завдяки чому мав можливість вивчати життя й побут селянства Південної України, зустрічався з колишніми січовиками. Цей життєвий матеріал став основою багатьох його творів.

За 25 років служби в офіцерських чинах нагороджений Орденом Святого Георгія ІV ступеня.

Пам'ятною для Стороженка була зустріч із молодим Миколою Гоголем. Про цю зустріч Стороженко розповів з багатьма цікавими подробицями у своєму есеї «Спогад».

1857 — на сторінках російських журналів і газет з'явилося ім'я О. Стороженка як автора роману з української старовини «Брати-близнюки».

(слайд 3) 1861 — став відомим і як україномовний письменник, його доробок друкували в журналі «Основа».

1863 — у Петербурзі вийшли «Українські оповідання» у двох томах, які О. Стороженко написав ще в 1850-х рр.

Вийшовши у відставку 1868 у ранзі дійсного статського радника, останні роки життя провів на хуторі Горішині поблизу Берестя (Бресту). Його було обрано повітовим предводителем дворянства і головою з'їзду мирових суддів.

Повертаючись одного разу пізнього жовтневого вечора додому, О.Стороженко впав у холодну воду, простудився і незабаром помер (18.11. 1874).

Поховано письменника на міському кладовищі в Бресті.

Літературна спадщина О. Стороженка за обсягом невелика. Значна її частина – це твори російською мовою. Малу прозу можна поділити на такі групи:

• твори на історичну тематику:

а) реальні сюжети («Голка»)

б) легендарно-фантастичні («Закоханий чорт»)

• твори етнографічного характеру («Два брати», «Скарб», «Дурень»)

• твори-анекдоти («Вуси»).

Значна частина оповідань грунтується на приказках та анекдотах, взятих безпосередньо з народних уст. У них багато чарівних подій, народної фантастики, щирого гумору і дотепу. Одним з таких оповідань є «Скарб».

Бесіда за змістом твору

1) Хто є головним персонажем оповідання?

2) Як виховували маленького Павлуся?

3) Чи правильним, на вашу думку, було виховання?

4) Як жилося Павлусеві? Що він робив, чим цікавився?

5) Чи змінилося життя хлопця після смерті батьків?

6) Розкажіть про те, як парубки шукали скарб. Чому вони хотіли взяти з собою лежня?

Морально-етичні проблеми твору “Скарб” 

- сліпа материнська любов;

- роль праці у вихованні дитини;

- ледарство і працьовитість;

- потворне і красиве у житті.

ІV. Підбиття підсумків уроку

V. Домашнє завдання  

Написати невеликого листа (чотири-п'ять речень) головному героєві оповідання «Скарб», висловивши в ньому свої побажання щодо поліпшення способу його життя.