Урок " Олександр Олесь. «Ярослав Мудрий» - поетична оповідь про історичне минуле нашого народу"

Зноб-Новгородський опорний заклад загальної середньої освіти

І-ІІІ ступенів  Зноб-Новгородської  селищної ради

Шосткинського району Сумської області

       Урок  з української літератури

«Олександр Олесь. «Ярослав Мудрий» – поетична оповідь про історичне минуле нашого народу»

                                    ( 5 клас)

                                   Підготувала вчителька української                            мови та літератури

Шапеко Світлана Миколаївна

Тема уроку: Олександр Олесь. «Ярослав Мудрий» - поетична оповідь про історичне минуле нашого народу.

Мета :

-         навчальна – опрацювати зміст  вірша в контексті книги «Княжа Україна»,навчати учнів уміти виразно й усвідомлено читати , визначати засоби поетичної мови,розповідати про давньоруських князів, висловлювати власні міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність сьогодні , удосконалювати навички  виразного читання;

-         розвивальна -  розвивати зв’язне мовлення учнів під час ведення діалогу, здатність робити висновки, аналізуючи  прочитане;

-         виховна – виховувати почуття патріотизму, гордості за наших предків та давніх культурних надбань ,зацікавлення  історичним минулим  українського народу, шанобливе ставлення до заповітів наших предків та осмислене їх виконання.

Очікувані результати : учні розуміють, у чому полягає мудрість Ярослава і актуальність його заповіту для сучасної України; розуміють  зв'язок літератури та історії; можуть розповідати про давньоруських князів, характеризувати віршовану та прозову мову .

Тип уроку. Засвоєння знань і формування вмінь

Обладнання. Портрети  О.Олеся,  князів Київської Русі, збірки творів  О.Олеся, комп’ютер,  дидактичне оснащення, мультимедійна дошка, презентація; карта Київської Русі.

Міжпредметні зв’язки. Історія України, українська мова

ХІД  УРОКУ

І. Організаційний етап.  Емоційне налаштування на урок

Слово вчителя

Доброго дня всім, хто:

–       сьогодні з гарним настроєм!

–       підготувався до уроку!

–       творив і намагався бути творцем!

–       і всім, хто завітав до нас на урок у гості!

Рада вас вітати!  Розпочинаємо урок!

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1.Бліц-опитування:

• Що таке літопис?
• Кого з літописців ви знаєте?
• Про яку державу згадується у «Повісті минулих літ?»
• Яких історичних діячів ви можете назвати? Що ви про них знаєте?
• Чому літописні оповіді є водночас історичними та художніми творами?
• Які засоби поетичної мови вам відомі? ( рима, ритм)
• Хто такий Олександр Олесь? Які цікаві факти з його життя ви пригадуєте?
• Розкажіть про історію створення збірки поезій «Княжа Україна».
• Що означає слово «засів»?
• Хто такі язичники? Яких богів знаєте?

2.  Пропоную конкурс   «Впізнай, чий це портрет» за прочитаними поезіями з книги «Княжа Україна» О.Олеся.

ІІІ. Оголошення  теми  й мети уроку.  

• Дуже добре. Зверніть увагу на останній портрет. Більшість із вас знають, хто на ньому зображений  (Ярослав Мудрий).
• Якби не ця людина, ми б з вами, можливо, говорили турецькою чи татарською мовою, польською чи монгольською. На місці величавої Софії Київської стояла б, можливо, мечеть, і, можливо, не було б України. Саме він навчив наш народ читати й писати, молитися й вірити. Тому я  хочу сьогодні розповісти про нього –великого київського князя Ярослава Мудрого.

І ось які цілі постануть перед вами на уроці:

• знати про діяння Ярослава Мудрого;
• вміти характеризувати образ князя;
• спробувати надати власну оцінку правлінню Ярослава Мудрого.

ІV. Мотиваційний етап

1)     З’ясування емоційної готовності: на дошці слова-епіграф до уроку:

 «Люди й покоління – се тільки кільця в         

                                                                       ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може»

 Леся Українка

        (Діти пояснюють ці слова і таким чином з’ясовують, яке значення має зв’язок між поколіннями, народами)

          - Навіть під час світової пандемії, пов’язаної з поширення  COVID-19, люди знайшли способи спілкування (Інтернет, відеозв’язок). Хвороба  дуже підступна, але зв’язок між народами не втрачається (родинні зв*язки, професійна діяльність, дружнє спілкування, політична діяльність).

2)    Актуалізація опорних знань

Слово вчителя: Батьківщина..Народ…Родина - святі слова для кожного з нас. Вони  об’єднують і дарують надію. Протягом віків кращі митці створювали численні твори, щоб оспівати рідну землю. Звичайно, книга Олександра Олеся «Княжа Україна» (з якою ви ознайомились на попередньому уроці) посідає визначне місце серед творів історичної тематики. Перебуваючи за кордоном,  митець українського слова зтужився за рідною землею, тому вирішив  оспівати славну історію свого народу,  розкрити героїку давніх часів, продемонструвати сучасності власне бачення історії. Книга  ця здатна пробудити національну свідомість. Щоб будувати майбутнє України, треба знати правду про її минуле. Чи не так?

 V. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу

1. Фронтальна бесіда

 Учитель: Київський князь Ярослав. Що ми знаємо про цю історичну особу?

Історична довідка (повідомлення учнів)

-Часом народ нагороджує правителів прізвиськами.Саме так великий князь Ярослав Мудрий і отримав ім’я, під яким увійшов в історію. Руський князь Ярослав Мудрий неспроста заробив таке гладеньке прізвисько. Ярослав був князем новгородським, і київським. Будучи людиною далекоглядною і надзвичайно розумним, він все життя цілеспрямовано проводив дуже ефективну і зважену політику. Його політика відрізнялася далекоглядністю і виваженістю рішень, і він суттєво зміцнив позиції русичів. Саме в епоху його правління був покладений кінець регулярних набігів печенігів.

- Ярослав відомий тим, що при ньому Київська Русь міцно увійшла в коло наймогутніших держав світу, це підтверджувалося династичними зв’язками з найважливішими державами Європи. Ярослав Мудрий народився незадовго до початку другого тисячоліття — в 980 році. Він був другим сином князя Володимира, його матір’ю була полоцька княжна Рогнеда. Родоначальником династії, до якої він належав, був знаменитий статі легендарний Рюрик. Ярослав не вважався основним спадкоємцем Володимира, оскільки він був найстаршим (він був другий, це також важливо), а також кульгав.

- Шлях Ярослава Мудрого до влади був важкий, і супроводжувався тривалою боротьбою з братами. Після смерті батька Ярослав Мудрий протягом 4 років воював з братами за великокняжий київський престол, здобувши у підсумку перемогу. Дружиною Ярослава була Інгігерда, дочка шведського короля, яка на Русі прийняла ім’я Ірина. Дружиною Ярослава Мудрого був заснований перший в Київському князівстві жіночий монастир. Ярослав Мудрий доклав руку до складання першого на Стародавній Русі зводу законів «Руській правді». Князь дуже любив читати. Його напівлегендарна бібліотека досі розшукується істориками та археологами.

 - Ярослав Мудрий вважав династичні шлюби дуже корисними для зовнішньої політики. Протягом життя у нього було 10 дітей, семеро синів і три дочки, і він через роки став батьком і дідом безлічі європейських правителів. Одним з онуків князя був Володимир Мономах. Сестра Ярослава стала королевою Польщі, одна дочка — королевою Франції, а інша — королевою спочатку Норвегії, а потім і Данії, а третя — королевою Угорщини.

- Князь заснував три міста, які були названі його ім’ям — Ярославль на річці Вовка (Росія), Ярославль на річці Сян (сучасний Ярослав, Польща), Юр’єв (сучасне місто Тарту в Естонії, спочатку називався Гюргев, на честь Георгія Побідоносця, який був святим покровителем Ярослава Мудрого).

- Один з найголовніших напрямків діяльності князя — зміцнення християнства.   У 1051 році було засновано три київські монастиря — святої Ірини, святого Юрія і Києво-Печерський. Вони були не тільки релігійними, але й освітніми, науковими і культурними центрами. Тут писалися літописи, створювалися ікони, переписувалися книги і бібліотеки формувалися із закордонних, переважно візантійських, видань.

-В епоху правління Ярослава Мудрого Київ став одним з найбільш великих і розвинених європейських міст, а також найбагатшим на Русі. Далеким нащадком великого князя є американський президент Дональд Трамп. Його генеалогічне древо тягнеться від французької королівської династії, яка, в свою чергу, пов’язана з Анною Ярославною.

-  Похований 1054 р. у Софійському соборі в мармуровому саркофазі. Про його багатодітну родину розповідають  численні написи та малюнки на стінах, мозаїки і фрески Софійського собору.

        Учитель:  

- Що означає ім’я Ярослав? (Ярослав – стародавнє слов’янське ім’я, що від коренів «яр» – затятий, гарячий, сильний, і «слав» – слава. Буквально можна перекласти як: 1) Ярила славить, 2) володіє славою, 3) сильний і славний)

• У віршованій оповіді «Ярослав Мудрий» Олександр Олесь наділяє князя найвищими людськими чеснотами. За мудрість і розважливість, за любов до книг князя Ярослава стали величати Мудрим.

2. Робота з текстом підручника. (С. 140-143) Звернемось до тексту й опрацюємо нові слова, проаналізуємо вірш.

2.1. Словникова робота (слова на дошці або на слайді презентації, опрацювання слів):

- Небавом — незабаром;

- берло — палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою, символ, знак влади;

Оздобив – прикрасив;

Тинятиметься – бродитиме;

Лад – устрій;

Ліпша – краща;

Жийте – живіть;

Твердиня – укріплення;

Крам – товар;

- скоморохи, штукарі — мандрівні актори, клоуни, фокусники;

- Сян — річка в Карпатах;

- честю мали — уважали почесним;

- Боян — легендарний поет-співець часів Київської Русі;

Редедя – історична особа, касозький князь;

- жебраки — бідняки;

- ліпшу — кращу.

2.2. Сприйняття тексту

Учні вголос ланцюжком читають текст віршованої оповіді по строфі ( надаю можливість працювати з класом дитині з особливими освітніми потребами).

2.3. Бесіда за змістом прочитаного

- Які враження від твору?

- У якому столітті відбувалися описані події? Що знаєте про цей період в історії України? (Розповідь про розквіт КР та її роздрібленість на князівства)

- Як змінився Київ за князювання Я.Мудрого? Доведіть, що він дбав про безпеку жителів і про красу міста.

- Чому Ярослав не хотів воювати? Як це його характеризує?

- Що заповів своїм синам князь?

- Чому, на вашу думку, королі й князі Європи мали за честь поріднитися з Ярославом?

- Чому Олесь застосовує епітет «грізне» до слова «берло»? 

- За що поважали Ярослава кияни й іноземці?

-  Чого навчає оповідь О.Олеся «Ярослав Мудрий»?

2.4. Перегляд відеоролика

- Доведіть, що він дбав про безпеку жителів і про красу міста цитатою із твору (відповіді учнів).

- А тепер давайте в цьому переконаємося, переглянувши відео, та спробуйте дати відповідь на такі питання:

1.На що схожа Софія Київська з висоти пташиного польоту?

2.Чим була Софія Київська для князів?

  Перегляд відео 

(Відповіді учнів)

2.5. Бесіда щодо розуміння  прочитаного

- Ярослав Мудрий – князь-завойовник чи князь-будівничий?

- У чому ж мудрість Ярослава? (не сваріться ….)

- Кому заповідав ці слова?

- Яке місто збудував «понад Сяном»?

• Що ж таке  «заповіт»? ( запис у зошиті)

Заповіт особи — це взагалі прохання/звернення до третіх осіб (родичів, майбутніх нащадків, подеколи взагалі до представників якоїсь групи, нації тощо), найчастіше щодо належних цій особі матеріальних (подеколи нематеріальних) благ.

За сучасності заповіт реалізується переважно у правовій формі.

-         Який заповіт дав своїм нащадкам Ярослав Мудрий?

- Про матеріальні чи  нематеріальні цінності говориться в заповіті?

- Чи виправдали діти надії батька?( Нащадки не виконали батьківського заповіту, почали міжусобні чвари і цим осоромили себе на весь світ)             

-         Чи актуальний він нині? (Дуже актуальним, адже не всі українці живуть у мирі.)

3. Ідейно-тематичний аналіз поезії (роблять записи в зошитах)

Тема: зображення часів правління князя Ярослава, якого в народі за його діяльність названо Мудрим.

Ідея: уславлення розуму, мудрості, працьовитості Ярослава, що виявилися в «його ділах, у державнім будівництві, владі, устрою, в судах».

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Завдання випереджального характеру:   заздалегідь учні поділили текст вірша на  4 частини, до кожної дібрали заголовок (склали план).

-Яку  частину твору можна узагальнити  прислів*ям «Згода будує, а незгода руйнує»?

2.Гра «Склади образ князя»: клас об*єднується в групи із рядів і складають пазли, що є  цитатами до відповідних рис характеру  Я.Мудрого (зачитують).

3. Командна робота:  об*єднані   групи класу виконують свої завдання:

1. група - віднаходить і виписує приклади таких художніх  засобів:

• епітети – розумний, окаянний, живий тощо;
• порівняння – як пишний сад, наче вітер та інші;
• метафори  – а незгода, наче вітер, все по полю рознесе…;

2. група – складає сенкан до слова «Ярослав»;
3. група – складають опорну блок-схему «Заслуги Ярослава Мудрого»

V. Підведення  підсумків уроку

1. Вправа «Мозковий штурм»

• У якій книжці вміщено віршовану оповідь «Ярослав Мудрий» ?
• Чому, на вашу думку, нащадкам не вдалося виконати настанови Ярослава Мудрого?
• Як ви гадаєте, чи змінилася б історія сучасної України, якби сини Ярослава Мудрого виконали заповіт князя?
• Чи актуальні настанови Ярослава Мудрого в наш час? Свою відповідь обґрунтуйте.

-А тепер у зошитах допишіть таке речення: «Свою роботу на уроці я оцінюю на … балів».

VІ. Домашнє завдання.

1. Знати зміст твору О.Олеся «Ярослав Мудрий» (с. 140-143).
2. Вивчити  напам’ять уривок-звернення князя до своїх дітей.

• Творче завдання*:   написати поради дорослим,  як виконати заповіт Ярослава Мудрого