Урок. ОЛЕСЬ ГОНЧАР - оборонець соборів. ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ.

                                   ТЕСТ

ЗА  РОМАНОМ    «СОБОР»  О.ГОНЧАРА

 

1.Жанровий різновид роману:

                 а) історичний;

              * б) проблемно-філософський;

                 в) соц.психологічний.

2.Село,де відбуваються події роману:

                  а) Вербівка;

                  б) Скорбне;

               * в) Зачіплянка.

3.Річка,що протікала селом :

                  а) Раставиця;

                *б) Радута;

                  в) Вовча.

4.Живуть на селі :

               *  а) металурги;

                   б) шахтарі;

                   в) селяни.

5.Про кого  мова : «Високошия, чоласта, з  очима, повними

ранкових сліз, вона зараз приковувала до себе всю його душу.» Хто  вона?

                    а) Вірунька;

              *    б) Єлька;

                    в) Майя Прапірна.

6.З якої причини людей на селі цього дня ніби ґедзі покусали, багато було злих :

                     а) довідались про нове риштовання собору;

                     б) не сподобалась кочівна бригада

                         реставраторів;

*   в) бо зникла табличка з собору.

7.Хто так біткався про майбутнє собору, говорячи: «А дитя моє вже й не побачить отих бань та шпилів», хто вона?

                      а) Шпачиха;

           *         б)невістка Ткаченка;                      в)Вірунька.

8.Із легенди, що розповідав вчитель Хома Романович про виникнення собору, довідуємось, що після зруйнування Січі запорожці вирішили збудувати собор. Хто викликався це

 зробити і як?:

               *      а) підліток, зробивши  за три доби макет

                           із комишу;

                       б) лицар запорозького козацтва, якому           

                           наснився сон, яким повинен бути собор;

                       в) тогочасний відомий зодчий, що намалював

                            собор і представив перед коз.радою.

9.Про кого так говорив старий вчитель: « Юнак-чистий думками і непорочний діями. Колись він ще прославить наше село, згадаєте моє слово…»Хто він?

                         а)Іван Баглай;

                      * б)Микола Баглай;

                         в)Володька Лобода.

10.Збагнувши, в чому суть, вона розшаленілася, кинула клич негайно ж братися й писати анонімку за підписами всього селища. Погрожувала лягти на порозі собору і- «тільки через мій труп», дасть його зруйнувати. Хто вона?:

                     *   а)Шпачиха;

                          б)Вірунька;

                          в)Єлька.

11.Продовжіть думку автора: «найкоротші у світі ночі-….»

                          а)на Івана Купала;

                          б)різдвяні ночі;

                  *      в)ночі закоханих.

12. «Собори душ бережіть, друзі…Собори душ!»-кому належать ці слова?

                          а)Ягору Катратому;

                   *     б)Хомі Романовичу;

                          в)Ізоту Лободі.  

ТЕМА:   ОЛЕСЬ  ГОНЧАР  -  оборонець соборів.

                ПРОБЛЕМАТИКА   ТВОРУ.

 

МЕТА:  навчити учнів аналізувати художні твори,

              визначати ідею, проблематику;характеризувати

             образи, давати свою оцінку подіям;

              виховувати любов до рідної мови, батьківщини;

              берегти, цінувати духовні святині, природу рідного

              краю.

 ТИП  УРОКУ : подорож.

 

ОБЛАДНАННЯ : портрет письменника, ж. «Дивослово»,

                               виставка худ. творів, тестові завдання;

                               зошити, підручники.

 

                  ХІД    УРОКУ :

1.Організація класу.

2.Перевірка домашнього завдання :

                  - конспекти з цитатними словничками до харак-

                  теристики образів;

                  -тест  на  знання змісту  роману «Собор».

              (підсумки цієї роботи)

3.Вивчення  нового  матеріалу:

ВЧИТЕЛЬ: Вже декілька уроків підряд ми з вами гортаємо сторінки незабутніх творів Олеся Гончара, досліджуємо життєвий і творчий шлях письменника і розуміємо, що він не був, а є.

І сьогодні – це найвеличніша особистість нашого часу. Перечитуючи його твори, щоразу відкриваємо щось нове, несподіване, що застерігає від проявів бездуховності, руйнацій святинь.

Але, нажаль, не всі це розуміли тоді, 1968 р., коли роман «Собор» вперше побачив світ, а й сьогодні.

Тому наша з вами мета – це усвідомлення генетичної пам′яті народу, його історії і сучасного стану. А  роман «Собор» нам з вами у цьому допоможе .

Давайте спробуємо зараз дати відповідь на такі питання, як:

- у чому ж річ? Чому протягом 18 років роман не друкувався, був заборонений, що так налякало владу?

(відповідь учнів)

ВЧИТЕЛЬ: так, дійсно, тодішня влада була налякана тим, що прочитавши роман, людство задумається над тими проблемами, що так яскраво постали на сторінках твору, а проблем, дійсно, чимало.

Розібратися в них вам було  запропоновано самостійно, тому надаю слово нашим літературознавцям.

(називають проблеми, зачитують цитати, що їх доводять, а всі записують у зошити )

ВЧИТЕЛЬ: Так, з проблематикою роману ми визначились.

                   А тепер скажіть, чи можливо було б автору розкрити  такі проблематичні питання, та й сам ідейно-худ.зміст без літ. образів? Звичайно, ні.

- Який образ у романі став символом духовності, найвищих людських   чеснот?

- Так, дійсно, собор – горда поема степового козацького зодчества. Він був збудований запорожцями для нащадків, їх голос промовляє крізь віки, а зараз занедбаний. Поряд із ним   звичайним буденним життям живуть люди зі своїми турботами, тривогами. Саме їхнє ставлення   до собору і є виміром їхніх чеснот, того найважливішого і єдиного, що становить зміст людського життя, і що не кожна людина навіть усвідомлює.

Як же ставляться персонажі роману до собору?

1учень: Найбільшим , найвірнішим прихильником і захисником собору постає Микола Баглай (с.239 «Ю.С.»)

             Перед ним він почуває дивний смуток і щось три-

             вожне, чує німотну музику, в ньому він вбачає

             смисл життя…с.15 (аналіз літ. творів в цитатах)

2 учень: Єлька…що відчувала вона , бачачи собор?

              «Та глибінь мовби утягувала всю Єльчину душу

               Як вир…Ясним, не загидженим тільки й зостався

               Отой острівець собору вгорі, чистотою та висо –

               кістю  навіював і на неї чистоту спокути, відчуття

               провини…» З дитинства він був захований від неї

              обрієм Вовчугів, став блакитною планетою дитин-

              ства, вершечком дитячих мрій. Мати розповідала

              як ще дівчиною ходила до собору на богомілля.

             Босими йшли, берегли взуття і лише там, перед

             порогом собору взувалися, перш ніж ступити до

             того храму святої краси.

3 учень: Трудові зачіплянці ніби змирились і звиклись з

             тим, що собор облуплений, у «потьомкінських риштованнях», але щось тягне їх до нього, вони не уявляють своєї Зачіплянки без нього. Для них він не просто деталь пейзажу, а щось інше, те, чого висловити вони не можуть, але їм дуже потрібне. Особливо яскраво зображує це автор в епізоді із зникненням таблички з собору.

(с.94-103 «Собор», реакція Кості танкіста, квартальної Шпачихи, Віруньки та інш.)

ВЧИТЕЛЬ: чи всі герої є прихильниками собору?

4 учень: Володька Лобода – місцевий висуванець, що

              «сидить» на районній культурі, виявив всю ницість

              свого єства , найперше, у своєму ставленні до

              Собору, хоча й сам розуміє «але ж красень, стер –

              вець. Зуміли ж отак поставити !»(с.55-56 «Собор»)

ВЧИТЕЛЬ: Чи тільки один Володька так ставиться до

                     Собору?

Учень: Звичайно, ні. Представники районного, обласного

            начальства не потрапили на сторінки роману,

            але зрозуміло, що їх подих, наслідок думок і дій

           є тлом роману, саме воно зробило з собору склад

           комбікорму, занедбану пустку.

ВЧИТЕЛЬ: Отже, духовність, національна свідомість,

Гідність, совість, честь, справжня культура –

Всі ці непрості складники внутрішнього людського життя, які диктують зовнішні прояви особистості в її вчинках і долі, - все це пов′язане в романі з собором. Він немов переливається у людську душу і проростає в ній людяністю, високим благородством. Не дарма , старий вчитель Хома Романович закликає: «Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ».Ці слова звучать ніби не із

уст людини, здається, проголошує їх сама совість людська. Тож, читаймо «Собор»!Він розкриє нам очі на сучасний світ, складний, суперечливий, допоможе знайти відповіді на багато питань, типу: хто ми? Куди йдемо? Що з нами буде? Читаймо «Собор»!Він сповнений жорстокої правди І водночас віри в людину. Він учить любити свою історію. Давно відома істина   «хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього!»

 

 

Д/З. Підготуватись до творчої роботи за романом «Собор»

        Олеся Гончара на тему : «Собори душ бережіть, друзі»

 

ПІДСУМОК  УРОКУ.

 

 

Додаток до уроку.   

1.Збереження духовних святинь укр.. нації, як духовного начала у житті суспільства.(с.234-235) «Ю.С.»

 

2.Тяжка духовна недуга: фальш, лицемірство, кар′єризм, повна духовна неспроможність керівництва.(с.235 Ю.С.,за словами Орлянченка с.67 «Собор».

 

3.Обставини життя селянства, міцно закріпленого біля колгоспного двору.(с.42-43 «Собор»).

 

4.Вияв протесту проти збайдужіння, духовного браконьєрства, в образах М. Баглая та Ізота Лободи(с.190, 189, 218,253,244-5 «Собор».

 

5.Екологічна, зло і небезпека  «перетворення природи»(с.217 – 218 «Собор»)

 

6. Викриття руйнації, як однієї із складових внутрішньої політики в країні.

 

7. Важкі умови життя і праці жінок.