Урок "Оноре де Бальзак і Україна"

Про матеріал
Мета: формувати ключові компетентності: усвідомлювати необхідність поваги до людини, до історії; розпізнавати уявні і справжні життєві цінності, цінувати вияв милосердя та співчуття до людини; осмислює причинно-наслідкові рішення між власними рішеннями і поведінкою та здоров’ям та безпекою; розуміти роль ініціативності в суспільстві; уміння вчитися - розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної - розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної - розвивати навички роботи із підручником та уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурної - виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати кругозір школярів. формувати предметні компетентності: розповідати про основні віхи життя й творчості Оноре де Бальзака; розкривати особливості світогляду письменників; виявляти художнє новаторство письменника; розкривати специфіку аналітичного підходу письменника до зображення дійсності (зображення людини у зв’язках із середовищем, змалювання різних верств суспільства, точність деталей і описів тощо); розповідати про зв’язок письменника з Україною, увічнення його пам’яті в музеях і пам’ятниках, утілення образів і сюжетів його книг у творах мистецтва; розкрити роль України у долі митця.
Перегляд файлу

 

 

 

УРОК

зі зарубіжної літератури у 9-ому класі

 

Тема.

«Оноре де Бальзак (1799–1850). Основні віхи творчості та особливості світогляду письменника.

Оноре де Бальзак і Україна»

 

 

Вчитель зарубіжної літератури:

Вишневська Галина Ярославівна

 

 

Броди

2019 

Мета: формувати ключові компетентності: усвідомлювати необхідність поваги до людини, до історії; розпізнавати уявні і справжні життєві цінності, цінувати вияв милосердя та співчуття до людини; осмислює причинно-наслідкові рішення між власними рішеннями і поведінкою та здоров’ям та безпекою; розуміти роль ініціативності в суспільстві; уміння вчитися - розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної - розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної - розвивати навички роботи із підручником та уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурної - виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати кругозір школярів.

формувати предметні компетентності: розповідати про основні віхи життя й творчості Оноре де Бальзака; розкривати особливості світогляду письменників; виявляти художнє новаторство письменника; розкривати специфіку аналітичного підходу письменника до зображення дійсності (зображення людини у зв’язках із середовищем, змалювання різних верств суспільства, точність деталей і описів тощо); розповідати про зв’язок письменника з Україною, увічнення його пам’яті в музеях і пам’ятниках, утілення образів і сюжетів його книг у творах мистецтва; розкрити роль України у долі митця; розвивати навички сприйняття інформації на слух, уміння готувати повідомлення та презентувати їх, визначати головне, висловлювати свої думки та відстоювати їх; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв'язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати оптимістичне світосприйняття, естетичні смаки.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до біографії, презентація, відео.

Тип уроку: урок – презентація, урок-подорож (вивчення нового навчального матеріалу).

 

Епіграфи:

Головні події мого життя – мої твори.

О. де Бальзак

Самим істориком має бути французьке суспільство, мені залишається тільки бути його секретарем.

О де Бальзак

Х і д  у р о к у

І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

        Бесіда за змістом домашнього завдання.

  • Розкажіть про специфіку формування й розвитку реалізму, його етапи.
  • Визначте вплив науки та філософії на реалізм.
  • Дайте визначення поняття реалізм. Назвіть його характерні ознаки.
  • Визначте взаємодію реалізму з іншими напрямами XIX ст.
  • Що таке реалізм?
  • Коли і де виник реалізм?
  • Хто вперше ввів поняття реалізм?
  • Які основні ознаки реалізму?
  • Які жанри набули найбільшої популярності в епоху реалізму?
  • Кого з представників епохи реалізму ви знаєте?

        Презентація виконаних удома мотиваторів на тему: романтик / реаліст / натураліст.

  • Чому ознаки реалізму були присутні в літературі від найдавніших часів і наявні нині?

        Учнівські повідомлення про визначних реалістів у Франції, Англії, Росії та США.

ІІ. Підготовка до сприйняття навчальної теми.

  • Відтворіть історичну печатку Франції ХІХ століття.

 

Історична печатка Франції ХІХ століття.

ХІХ століття – це тривожний час в історії Франції. Відбувається різка зміна політичних режимів. Їх було 7. Змінюються не тільки політичні режими, змінюються і людські цінності. Відбувається становлення нового хижацького суспільства. Сліпа влада золота та грошового мішка руйнують душі людей. Це хвилює письменників.

 

F:\сканирование0002.jpg

 

IІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя:

  • Розгляньте портрет французького письменника О. де Бальзака.
  • Що вразило вас в портреті письменника?
  • Порівняйте свої враження із описом французького поета Альфонса де Ламартіна «… чоловік з міцною статурою…живе обличчя, від якого не можна відірвати очей, вас заворожувало і полонило. Волосся розсипалося над лобом крупними хвилястими пасмами, пронизливий погляд чорний очей пом’якшувався доброзичливістю; ці очі дивилися на вас довірливо і дружньо; щоки були повні, рум’яні, колір обличчя яскравий; ніс добре виліплений, хоча трішки задовгий; зуби нерівні…»; голова, часто нахилена набік, гордовито здіймалася, коли він говорив. Охоплений натхненням, …, дитяча веселість – такий характерний вираз цього обличчя».
  • Його називають генієм, титаном, Прометеєм, а Ф. Достоєвський стверджує, що Бальзак великий, а його характери – витвір розуму Всесвіту. Чому? Відповідь на ці питання ми спробуємо дати на сьогоднішньому уроці.

ІV. Оголошення теми, мети  уроку.

  • Сьогодні на уроці ми познайомимося з французьким письменником, який неодноразово побував на Україні та захоплювався красою її природи.
  • Оноре де Бальзак — один з найяскравіших письменників в історії світової літератури. «Король романістів» — так назвав його Ф. Стендаль. Йому належить грандіозний літературний твір — епопея «Людська комедія», у якій він хотів охопити всі сфери життя, усі професії, усі типи й характери свого часу.
  • Перша половина XIX століття не знала більш яскравої постаті, ніж О. де Бальзак (1799—1850), якого справедливо назвали «батьком сучасного реалізму і натуралізму». Його життя — живе втілення тих умов, у яких перебував європейський, а особливо, французький письменник XIX століття.
  • Але передусім Бальзак — оригінальний мислитель, філософ, який у своїх творах порушував складні питання людського буття. І сьогодні ми говоритимемо про основні віхи його непростого життєвого й творчого шляху.

V. Сприйняття навчального матеріалу.

1. Інтерв’ю з письменником.

Учні виконують завдання на вибір:

1) скласти хронологічну таблицю  життя і творчості письменника;

2)  скласти гроно, визначивши грані особистості письменника.

3)  визначити риси характеру О. де Бальзака, аргументуючи їх.

- Ваше ім’я?

- Оноре де Бальзак.

- Де і коли ви народилися?

- 20 травня 1799 року в місті Тур, що на півдні Франції.

- Відомо, що прізвище Вашого діда – Бальса. Якою є історія виникнення прізвища Оноре де Бальзак?

- Мій батько «відредагував» його на Бальзак. А мені довелося докласти чимало сил та енергії, щоб приєднати до прізвища частку «де».

- Яку освіту Ви здобули?

- У 1807 році я вступив до Вандомського коледжу, в якому панували суворі звичаї і який небезпідставно С.Цвейг назвав «духовною тюрмою». Мене вважали ледарем і часто карали, лише книги прекрасної бібліотеки рятували мене. Я із захопленням читав книги про мистецтво і літературу, таємниці історії й медицини, вивчав життя природи й «життя грошей». Закінчити навчання я не зміг через хворобу. Батьки забрали мене додому (в той час вони жили в Парижі), де я і продовжив навчання у у приватних пансіонах Лепітра, Ганзе і Безлена, став студентом Школи права та відвідував лекції знаменитих професорів Сорбонни, всерйоз цікавився філософією й художньою літературою. Водночас мені доводилося працювати, спочатку писарем у конторі пана Мервіля, потім у нотаріуса Пассе. Цей безцінний досвід став матеріалом моїх майбутніх книг.

- Розкажіть про свої перші кроки у письменництві.

- 1891-1821 роки – це роки випробування сил на літературній ниві. Вони принесли мені перші розчарування і борги. Через провалений іспит на звання письменника, батьки запропонували мені забути про літературу. Та я не втрачав надії стати відомим, писав «чорні» романи, намагався стати комерсантом. Усе марно!

- Коли ж до Вас прийшла літературна слава?

- У 1829-1830 роки я публікую історичний роман «Шуани, або Бретань 1799», низку повістей: «Дім кішки, що грала в м’яч», «Вендета та інші». У 1831 написав філософську повість «Шагренева шкіра».

- Сучасники захоплювалися Вашою працездатністю. Адже, проживши лише 50 років, Ви залишили таку велику  спадщину (Виставка книг О.де Бальзака).

- Так, усі факти моєї біографії можна звести до одного – титанічної письменницької праці, що зумовлена двома причинами – потребою самореалізації та боргами. Саме тому я з півночі до півдня працюю, …, творю й переробляю. Потім з півдня до четвертої години виправляю гранки, о п’ятій обідаю, о пів на шосту я в ліжку, а опівночі встаю і знову починаю працювати.

- Що пов’язує Вас з Україною, з містом Бердичевом?

- 28 лютого 1832 року я отримав листа з Одеси за підписом «Іноземка». Лист вразив мене глибиною думок стосовно моїх творів. Авторкою листів виявилася російська піддана Евеліна Ганська. Після зустрічі восени 1833 року розпочався наш роман в листах. Відвідавши маєток Ганської у селі Верхівня, поблизу Бердичева, я відкрив для себе Україну, з її безмежними просторами, гарними землями, а Київ я назвав Північним Римом. Та мрія всього мого життя – одружитися з Евеліною. Однак царський уряд не дає згоди на шлюб, вважаючи, що одна з найбагатших жінок не повинна виходити заміж за письменника та ще й іноземця.

Я важко захворів і до 1849 року жив в маєтку Ганської. Імператор все-таки дає  дозвіл на шлюб і ми вінчаємося з Евеліною 14 березня 1850 року в костьолі Святої Варвари в Бердичеві. На жаль, наше щастя тривало недовго.

- Чим для вас стала зустрiч з Евелiною Ганською? Якi враження на вас справила зустрiч з Украною?

- Евелiна Ганська - шляхетна, вродлива жiнка. Знайомство з нею почалося з листа - вiдгуку про роман “Тридцятирiчна жiнка” (1832). Ми листувалися, у Швейцарi вiдбулася наша перша зустрiч. Невдовзi ми зрозумiли, що кохаємо один одного, але бути разом ми не могли - у Евелiни була сiм’я i руйнувати її вона не могла. Наше знайомство продовжувалося 18 рокiв. Ми одружилися, хоча й запiзно.Якою я побачив вперше Україну? Здається, краще про те розкажуть мої листи.

  (Два - три учнi зачитують рядки з листiв Бальзака)

    - 28 червня 1847 р. Бальзак пише заповiт, у якому будинок на вулицi Фортюне все своє нерухоме майно передає у спадок Евелiнi Ганськiй. 5 вересня 1847 р. о восьмiй вечора, потягом Пiвнiчно залiзницi вiн вiд’жджає в Україну. « Це було не лише бажанням, а й спрагою. Це був вiдпочинок, i я був виснажений, у мене вистачило б сили лише на 24 години. Яка подорож!” 13 вересня Бальзак зупинився в Житомирi.“Близько восьмої  ранку я побачив велике місто i подумав, що це Бердичiв. Подумки я був уже в Бердичевi, а насправдi це був тiльки Житомир”.

 - Вiд Бердичева до Верхiвнi трактова дорога пролягала через села Нізгурці, Сингаївка, Закутинцi. “Коли я виїхав за мiсто, то побачив хлiбне поле. Це - пустиня, царство хлiба. Усе, що я бачив досi, нiчого не варте”.- Будинок Евелiни Ганської схожий на Лувр або грецький храм, позолочений вечірнім сонцем, яке  височило над долиною...”- Тут чудова сукняна фабрика, є лiкарня, шампiньйонна оранжерея, iподром,  парк. Чудово!”

 - У листопаді 1847 р. Бальзак вперше вiдвiдав Київ. “Отже, Київ - це столиця України, це священний град Росії, колишня метрополія, татарський i росiйський Рим, старша сестра Москви,...”-  Пiзнiше у листi до археографа М. Юзефовича письменник згадуватиме: “1 ось я подумки звертаюсь у тi мiсця: Київ з його банями, Київ з його пагорбами, садами i багатствами усмiхнеться менi, розвiє сум вiд лiтературних праць...” 

«Мiй труд має свою географiю, свою сiм’ю, своуї краєвиди, iнтер’єри, дiйових осiб, факти, своє дворянство i буржуазiю, своїх ремiсникiв i селян, полiтикiв i дендi, свою армiю, одним словом - увесь свiт».                 Оноре де Бальзак     

2. Довідка від вчителя

У 1832 р. письменник отримує листа з Одеси за підписом «Іноземка», у якому були цікаві коментарі щодо його творів. Автором цього послання була Евеліна Ганська —багата польська графиня, яка разом зі свої чоловіком мешкала у Верхівні. Після зустрічі вони розпочали свій унікальний роман у листах. За 18 років було написано 444 листи.

У 1847 та 1848-1850 роках письменник приїздить до України, живе у маєтку Ганських. Побував у Бердичеві, Києві та інших містах. Це дало йому можливість ознайомитися з українською культурою, до якої він виявляв інтерес.

У 1850 р. дуже хворий письменник взяв шлюб зі своєю «Північною зіркою» — Евеліною Ганською, що тоді вже була вдовою.

3. Складання маршруту

- Складемо маршрут-екскурсію подорожі Бальзака Україною, скориставшись його щоденником, нарисами та спогадами.

Письменник двічі відвідав Україну - у 1847—1848роках та у  1848—1850 рр. Загалом він провів тут більше двох років. Окрім Верхівні побував у Бердичеві, Києві та інших містах. Перебування в Україні дало йому можливість ознайомитися зі слов'янським світом, до якого він виявляв інтерес. У листах на батьківщину відзначав багатства цього краю.

У 1832 р. письменник отримав листа, що надійшов з Одеси, за підписом «Іноземка» з приводу його роману «Тридцятирічна жінка». Авторка листа не упадала перед талантом Бальзака, а мислила критично. Ця жінка не була схожа на всіх інших, лист збудив цікавість, а підпис «іноземка» - заінтригував письменника.  Авторкою послання виявилася родовита й  багата польська поміщиця Евеліна Ганська, уроджена графиня Ржевуцька, власниця маєтку поблизу Бердичева. Письменник почав листування з жінкою, а згодом зустрівся з нею у Швейцарії.

Ганська була вродливою вельможною жінкою. Між письменником і Евеліною зав'язались дружні стосунки, які невдовзі переросли в справжнє кохання. Вони не могли одружитись, адже Евеліна мала чоловіка. Венцеслав Ганський помер у 1841 році, але закоханим через різні обставини довелося чекати на вінчання ще довгих дев'ять років. Вони зустрічались у різних містах і країнах Європи: у Швейцарії, Відні, Дрездені, Санкт-Петербурзі, а зрештою одружились у Бердичеві. Бальзак двічі відвідував Україну: у вересні 1847-січні 1848 р. і протягом останніх місяців 1849-го до квітня 1850 року. Окрім Верхівні, маєтку Ганської, він кілька разів був у Бердичеві. Україна вразила його своїми полями і родючою землею.

«…Це пустеля, царство хлібів, ці мовчазні прерії Купера, — захоплено зазначав він. — Тут починається український чорнозем, шар чорного і тучного грунту завтовшки футів п'ятдесяти, а іноді навіть і більше. Його ніколи не угниють…». Особливе враження справили на Бальзака українскі пісні, музика, запальний «Гопак» та вишиті рушники, сорочки , запаски.

Разом з Ганською Бальзак відвідав Київ і так описав його красу і велич у листі до Лори де Сюрвіль:

«…Ось я і побачив цей Північний Рим, це татарське місто з трьомастами церквами, з багатствами Лаври і Святої Софії українських степів. Добре поглянути на це ще разок…» .

У 1847, 1848 і 1850 роках відвідав Київ (загалом було 6 візитів письменника до Києва). Зупинявся у будинку польських магнатів Ганських на Печерську (неподалік теперішньої вулиці Липської), почав писати нарис «Лист про Київ». Бував у Контрактовому будинку на Подолі під час контрактових ярмарків.

Тривалий час жив у селі Верхівня (нині Житомирської області), в маєтку Ганських (з осені 1847 по лютий 1848 року та з осені 1848 року по квітень 1850 року).

Наприкінці вересня 1848 року, їдучи до Е. Ганської у с. Верхівня, чекаючи вирішення прикордонних формальностей, на 4 дні зупинився у містечку Вишнівець (нині смт Збаразького району Тернопільської області) в палаці князів Вишневецьких, де жила дочка Ганської Анна, заміжня за графом Ж. Мнішеком. Враження про Вишнівець виклав у листах до Евеліни,  назвавши, зокрема, палац і парк на березі Горині «польським Версалем» і запропонувавши проекти вивезення з Вишнівеччини деревини для будівництва залізниці та спорудження тут ставків, суконної фабрики.

У 1850 році одружився з Евеліною Ганською. Вінчання відбулося 2 березня 1850 року в костьолі Святої Варвари міста Бердичева. На вінчанні були присутні дочка Евеліни — Анна, Густав Олізар та граф Жорж Мнішек. Вінчали молоде подружжя Житомирський прелат Віктор Ожаровський та канонік Йосип Білобоцький.

 У 2011 році в Бердичеві, навпроти костелу Святої Варвари, було відкрито пам'ятник славетному письменнику. Автором погруддя став житомирський скульптор Василь Фешенко.      

Отже,   Тільки через п’ятнадцять років після їхньої першої зустрічі в Швейцарії, коли пройшло кілька років, як помер чоловік Еви, письменник зміг приїхати у Верхівню. З Парижу сюди він їхав сім днів: залізницею через Брюссель, Кельн, Ганновер, Берлін, Краків, кіньми — через містечко Броди Львівської області й на Житомир.       

   Закоханий Бальзак у 1847 році заночував у «Російському готелі» у Бродах, коли їхав до української графині Евеліни, але будинок, який був у доброму стані, у 80-х роках ХХ століття розібрали через людську безгосподарність.

Від Парижа до Верхівні Бальзак їхав тиждень. Його маршрут пролягав через Броди, Дубно, Радзивилів. Саме під час цієї першої поїздки він написав свої відомі слова про Україну (йдеться, зокрема, про села біля Бердичева): «Переді мною розкинулася пустеля, царство збіжжя, прерія Купера з її тишею. Тутешні грунти — український чорнозем, шар чорної і жирної землі завтовшки з півсотні футів, а то й більше; такі поля ніколи не угноюють, а сіють на них тільки зернові».

Листувався, зокрема, з начальником митниці міста Радивилів.                                                                    

- Читачів вражає те, що мистецтво і життя для Вас – неподільні, чи не у цьому секрет Вашої  невмирущої слави?

- Я ніколи не міг провести чіткої межі між реальністю і світом власних фантазій, і головні події мого життя – мої твори.

(Орієнтовні відповіді учнів):

4. Формування рис характеру письменника.

Риси характеру митця                     Мої аргументи, міркування

неординарний 

багатогранний

талановитий 

наполегливий 

мудрий 

здатний до самопожертви 

5. Гронування

 

                                                    талановитий письменник

        світська людина                                                                             критик

 

                                                   Оноре де Бальзак

 

         консерватор                                                                              мораліст

                                                     проповідник

6. Сенкан:

Оноре де Бальзак

Мудрий, талановитий

Пише, творить, кохає

Письменник – автор «Людської комедії»

Геній

7. Проблемне питання:

- Що допомогло письменнику стати успішним і відомим?

Усі факти біографії О. де Бальзака свідчать про титанічну  письменницьку працю, і його працездатність вражає.

8. Доповнення вчителя:

Сам письменник так визначав формулу успіху: «працювати за десятьох, мати запасний мозок, зовсім не спати, бути успішним у задумах, відмовитися від розваг», а ще він вважав, що «все, що робиш, треба робити добре».

V.  Застосування знань, умінь, навичок

1. Інтерв’ю навпаки між учнями – знавцями творчості письменника і учнем-Бальзаком.

- Розкажіть, будь-ласка, де і коли, в якій сім’ї  я народився? (У місті Турі …).

- Де я навчався? Як я ставився до навчання? (У Вандомському коледжі з дуже суворими правилами, був ледарем…).

- Де я працював, отримавши юридичну освіту? (У нотаріальній конторі).

- Чи подобалася мені моя робота? (Ні).

- Про що я мріяв у цей час? (Про письменницьку діяльність).

- Чим пам’ятний для мене 1821 рік?(Сімейний іспит на письменництво).

- Розкажіть про мої перші письменницькі спроби. Чи були вони успішними? (Віршована історична драма «Кромвель» не принесла успіху).

-  Чи була успішною моя комерційна діяльність? (Ні, заліз у борги).

- Що дало мені скромне життя у передмісті? (Знання життя низів).

- Який був мій розпорядок дня? (Працював по 16 годин).

- Як ставилася до мене офіційна преса? (Негативно).

- Який твір і коли зробив мене знаменитим? (1829р., історичний роман «Шуани або Бретань» в 1799р.).

- Які твори прославили мене? (Повість «Гобсек», «Шагренева шкіра», «Ежені Гранде», «Батько Горіо»…).

- Яка знаменна подія відбулася у моєму житті 28 лютого 1832р.? (Лист з Одеси із підписом «Іноземка» з приводу роману «Тридцятирічна жінка»).

Послухаємо цю таємничу незнайомку.

2. Рольова гра.

Евеліна Ганська, польська поміщиця, що жила поблизу Бердичева:

«Переді мною роман «Тридцятирічна жінка». Читаю. Вражає. Який художній смак, яка сила у кожному слові. Хочу обов’язково познайомитися з автором. Це француз. Напишу для початку йому листа і підпишу «таємнича іноземка». Ви ж не осудите мене?».

3. Вчитель.

Це запитання – буде суто чоловічим. Нам цікава позиція і думка учнів-хлопців Думки вголос учнів-хлопців.

- Я не засуджую Евеліну Ганську. Вона першою написала листа О. де Бальзаку. Але це ж було тільки захоплення романом, а не зрада чоловікові.

- А я думаю, що вона не повинна була першою писати листа чужому чоловікові, адже вона  - заміжня жінка. Сподобався роман, схвилював до глибини душі, тримай свою думку при собі.

4. Усний мікрофон.

Із відповідей учнів.

- Прослухавши матеріал про життєвий і творчий шлях О. де Бальзака, я зробила такий цінний висновок для себе: щоб добитися успіху в житті, потрібно багато працювати, бути цілеспрямованим і наполегливим.

- Я назавжди запам’ятаю, що тільки надзвичайна працьовитість, терпіння, велика віра в свої сили – складові успіху.

- Щоб стати успішним, потрібно працювати, працювати і ще раз працювати. Успіх – це 99%працьовитості.

Бальзак.

Дякую вам за добрі знання.

5. Гра «Лови помилку».

1) О. де Бальзак – справжнє прізвище письменника.

2) Бальзак – великий англійський письменник.

3) Дитинство його було щасливим.

4) Твір «Кромвель» приніс йому світову славу.

5) Бальзак був прихильником Наполеона.

6) Шлях до слави був легким і не тернистим.

7) «Людську комедію» можна назвати енциклопедією сучасного Бальзаку життя Франції.

8) Бальзак ніколи не був на Україні.

9) Перебування на Україні пов’язане із службовими справами письменника.

10) Бальзак помер незадовго до свого одруження.

.Перевірка завдань. Оцінювання.

VІ. Рефлексія уроку.

1.Асоціативний диктант (з якими подіями життя письменника асоціюються дати та слова).

«Іноземка», «Я - геній», «Енциклопедія життя Франції першої половини ХІХ століття», 1830 рік, 14 березня 1850 рік, «духовна тюрма», Андре Моруа.

  Взаємоперевірка

2. Застосування технології «Мікрофон»

      -  Чому автор книги про Бальзака Андре Моруа пише, що жоден письменник, за винятком Шекспіра, не викликав такого поклоніння, і жоден письменник не був у такій мірі цього вартий; що Бальзака вивчали і будуть досліджувати в майбутньому, як вивчають і досліджують світ, тому що він і є цілий світ?

3.Бесіда за змістом уроку.

  • Які події в житті Бальзака вплинули на формування його світогляду?
  • Як ви вважаєте, сприяло чи шкодило розвитку особистості Бальзака його важке життя без батьківської ласки в дитинстві й підлітковому віці? Чому?
  • Які найяскравіші риси характеру проявляються в Бальзака в юності? Які періоди можна виокремити у творчості митця?
  • Назвіть «сходинки» таланту Бальзака.
  • Що саме спонукало Оноре де Бальзака до створення «Людської комедії»?
  • Чим для Бальзака стала зустріч з Евеліною Ганською? Яке враження на нього справило знайомство з Україною?
  • Про що свідчить популярність письменника та його творів у кінематографі?
  • У народі кажуть, що людина живе лише в ті моменти, які назавжди залишаються в пам’яті. Які моменти життя та творчості О. де Бальзака ви запам’ятали?

4. Слово вчителя.

На честь Оноре де Бальзака названо перший український клуб Ротарі, що об'єднує франкомовних киян та іноземців, що мешкають у Києві, засідання якого проводяться французькою мовою.

5. Твір-мініатюра “Квіти для письменника Бальзака”.

ХІХ століття. Непросте  і хвилююче. В ньому жив і творив О. Де Бальзак, великий французький письменник. Доля його вразила мене. Написати стільки творів! Майже 150! Працювати по 15-16 годин в день. Це, справді, подвиг, горіння душі. Тобі, титане духу, справжній Прометею, що зігрівав усіх вогнем любові і Благородства, мої найкращі квіти — букет розкішних хризантем.

6. Лист до Оноре де Бальзака із ХХІ століття.

Шановний О. де Бальзаку! Пише вам учениця 9-го класу. Нас з Вами відділяють майже два століття. Ваше життя до глибини душі вразило мене. Ви – справжній Прометей, тому що несли людям вогонь правди, захищали найкраще в їхніх душах та в їхньому житті. Ваші твори  - це особливий вогонь любові до людей, до Франції, до цілого світу. Велике спасибі Вам за благородство душі та за чудові твори.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати конспект.

2. Індивідуальне завдання. Підготувати презентацію за темою «Людська комедія»: історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи». 

3. Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про творчу історію повісті Оноре де Бальзака «Гобсек».


Таблиця «Життя і творчість Оноре де Бальзака»

Дата

Подія

20.05.1799

 

 

 

 

 

 

 

народився у місті Тур. Дід його був селянином, а батько «вийшов у люди» і перетворився з «Бальса» на «Бальзака», додавши до свого прізвища шляхетну частку «де». З самого дитинства мати не цікавилася дитиною і влаштувала його в інтернат. У сім років Оноре почав навчання у Вандомському училищі. Йому там не дуже подобалось: предмети викладались абияк, а дисципліна була суворою. Бальзак не був першим учнем, хоча багато писав і захоплювався писанням.

1814

 

родина Бальзаків оселяється в Парижі. Оноре продовжив навчання у приватних школах, відвідував лекції у Сорбонні, всесвітньо відомому університеті, відвідував практику в адвокатській конторі.

1819

 

 

батько Бальзака залишив службу без пенсії і Оноре, того самого року отримавши диплом юриста, змушений був заробляти собі на хліб. Професія адвоката його не приваблювала. Він мріяв про письменницьку діяльність. Родина не ставала йому на заваді.

1821

 

жив у Мансарді, спілкувався з журналістами і створив низку модних тоді «готичних романів», спочатку в співавторстві, а потім самостійно.

30-х рр..

 

пише великі прозові твори — романи і повісті («Шагренева шкіра», «Полковник Шабер», «Євгенія Гранде», «Історія величі і падіння Цезаря Білото» та ін.).

1832

 

письменник отримав листа, що надійшов з Одеси за підписом «Іноземка». Авторка послання була багата польська поміщиця Евеліна Ганська, власниця маєтку поблизу Бердичева.

1847, 1848 і 1850

відвідав Київ (загалом було 6 візитів письменника до Києва). Почав писати нарис «Лист про Київ».

1840

 

 

1850

 

 

з'явилась і назва -„Людська комедія“, а у 1842 — «Передмова». До епопеї увійшло майже все створене Бальзаком у 30-х роках та написане після 1842.

одружився з Евеліною Ганською. Вінчання відбулося 2 березня 1850 року в костьолі Святої Варвари міста Бердичів. На вінчанні були присутні дочка Евеліни — Анна, Густав Олізар та граф Жорж Мнішек.

18.08.1850

помер у Парижі.

1959

 

 

 

 

в приміщенні Верхівнянського сільськогосподарського технікуму (с. Верхівня) було відкрито кімнату-музей Оноре де Бальзака, а у 1999 році тут засновано Житомирський літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака. Щороку у день народження Оноре де Бальзака — 20 травня — у Верхівні проводиться Міжнародне літературно-мистецьке свято «Весна Прометея».

2011

 

в Бердичеві, навпроти костелу Варвари, було відкрито пам'ятник славетному письменнику. Автором погруддя став житомирський скульптор Василь Фешенко.

 

   Переклади творів Бальзака українською мовою з'являються в останній третині XIX ст. У 1884 р. у Львові вийшов роман «Батько Горіо». Широке входження письменника в українську культуру починається у 20—30-х роках XX ст.. Класичними стали переклади українською мовою, виконані І. Сидоренко, Є. Дроб'язком, В. Підмогильним, М. Рудницьким та ін.

 


«Бальзак і Україна»

    Ставши відомим, Бальзак отримував багато листів від поціновувачів свого таланту, які із задоволенням читав. Але один лист особливо зацікавив письменника: він був надісланий з Одеси з підписом «чужоземка». Бальзак був приємно вражений і жартував, що, виявляється, його твори читають і за межами Парижа. До того ж зміст листа свідчив, що його авторка була непересічною особистістю: освіченою, вишуканою, шляхетною. Нею виявилася графиня Евеліна Ганська, яка мала польське походження і разом із чоловіком – графом Венцеславом Ганським, маршалком (очільником) дворянства на Волині – володіла в Україні великими маєтностями і розкішним замком у Верхівні. Між Бальзаком і графинею зав’язалося листування, яке тривало 17 років. Дослідники називають це листування поштовим романом: письменник закохався у свою адресатку і писав їй пристрасні листи. Перебуваючи в Швейцарії, подружжя Ганських познайомилося з Бальзаком, який приїхав, домовившись з Евеліною про зустріч. Митець був зачарований вродою і начитаністю цієї непересічної жінки. У 1841 граф, який був старший за Еву на 23 роки, помер, і Бальзак запропонував Евеліні одружитися. Однак графиня змогла прийняти його пропозицію тільки через багато років, після вирішення майнових питань і з дозволу російського царя, чиєю підданкою вона була.  Оноре де Бальзак неодноразово гостював в Україні. Його вразили її простори, родюча земля, велич Києва, який він назвав «Північним Римом». Але водночас його здивували в Україні брак лікарень і залізниць, крадійство слуг і марнотратство панів. У своїх листах Оноре де Бальзак згадував не тільки Київ, а й Дубно, Радивилів, Верхівню (Житомирська область). Неабияке захоплення викликав у нього княжий палац у Вишнівці (Тернопільська область), де жила  донька Ганської – графиня Анна. Другого березня 1850 року в Бердичівському костелі відбулося вінчання Ганської і Бальзака, і через кілька місяців подружжя переїхало в Париж. Близькі Евеліни сприйняли цей шлюб стримано: вони вважали, що внук селянина, який заробляє собі на життя літературою, не може претендувати на руку красуні-аристократки. Однак Евеліна недовго була дружиною відомого письменника. Через п’ять місяців Бальзак, здоров’я якого було підірване важкою працею і постійною боротьбою з боргами, серйозно захворів і 18 серпня 1850 року помер. Евеліна до останнього дня доглядала свого чоловіка, а після його смерті впорядкувала творчу спадщину і сплатила всі його борги.

«Україна і світ»

   Твори Оноре де Бальзака в Україні були відомі ще у 30-х роках ХІХ ст. Тарас Шевченко, а потім Іван Франко читали його романи у російських перекладах. Обидва вважали Бальзака найвидатнішим письменником-реалістом французького та європейського мистецтва слова. Українською окремі твори письменника почали перекладати з останньої третини XIX ст., а у 80-х роках виник задум видати десятитомне зібрання, якому, на жаль, не судилося вийти повністю. Найбільше українських перекладів Бальзака виходило у 20-х — на початку 30-х років XX ст. завдяки наполегливості Валер’яна Підмогильного. Класичними стали переклади творів Бальзака українською мовою, виконані І. Сидоренко, Є. Дроб’язком, М. Рудницьким та іншими.

   Підмогильний був організатором, редактором і перекладачем п’ятнадцятитомного видання творів Оноре де Бальзака. Як і багато інших українських письменників і перекладачів, він став жертвою сталінського терору.

docx
До підручника
Зарубіжна література 9 клас (Ніколенко О.М., Зуєнко М.О., Стороха Б.В., Туряниця В.Г., Орлова О.В.)
Додано
20 квітня
Переглядів
119
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку