Урок "Опади, що випадають з хмар"

№ уроку________     Дата___________  Клас___________

Тема: Опади, що випадають з хмар та з повітря їх види, вимірювання.   Карта розподілу опадів.

Мета:  

• Навчальна: актуалізувати знання про види атмосферних опадів з курсу природознавства, сформувати знання про особливості формування опадів та закономірності їхнього розподілу на території Землі,вміння характеризувати різноманітні види опадів та умови їхнього утворення.
• Розвивальна: розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, географічну мову; удосконалювати вміння учнів працювати з підручником; робити висновки та узагальнювати матеріал.
• Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи, наполегливість, самостійність, відповідальність, прагнення досліджувати навколишній світ.

Тип уроку: комбінований.

Методи: пояснювально-ілюстративний, бесіда, метод «мозкового штурму»,  робота з підручником.

Обладнання: підручник, атласи, фізична карта світу, робочі зошити.

План уроку

1. Організаційний етап (1 хв.)

2. Актуалізація опорних знань (12 хв.)

3. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)

4. Основний етап (23 хв.)

5. Закріплення навчального матеріалу (5хв.)

6. Домашнє завдання (2 хв.)

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

Варіант 1.

1. Постійні вітри, що дмуть від тропічних широт у бік екватора - ______________________________________________________

2. Процес переходу речовин з газоподібного стану в рідкий - ________________________________________________

3. Найнижче розташовуються хмари - ___________________________

4. Прилад для вимірювання атмосферного тиску -_________________

5. Хмари, що розташовуються на дуже великій висоті та схожі на нитки - _______________________________________________________

6. Вітер, який змінює свій напрям двічі на добу - __________________

7. Прилад для вимірювання відносної вологості повітря – це ________________________________________________

Складіть визначення поняття, використовуючи наведені нижче слова.

8. Шар, тропосфера, це, атмосфера, нижній.

______________________________________________________________

Дати визначення:

9. Вітер - це__________________________________________________

10. Назвати основні характеристики вітру:______________________

11. Абсолютна вологість – це___________________________________

Варіант 2

1. Постійні вітри помірних широт - ____________________________

2. Найбільша кількість водяної пари, яка може міститися в 1м³ повітря – це __________________________________________________________

3. Хмари, що мають вигляд величезних куполів, веж, гір - ________________

4. Прилад для визначення напрямку вітру -__________________________

5. Вітер, що змінює свій напрям двічі на рік - _______________________

6. Процес надходження в атмосферу водяної пари з поверхні води, снігу, грунту тощо - це______________________________________________

7. Прилад для визначення швидкості вітру - це ___________________

Складіть визначення поняття, використовуючи наведені нижче слова.

8. Водяна, атмосфера, хмара, скупчення, в, пара.

Дати визначення:

9. Вологість повітря – це__________________________________________

10. Назвати основні форми хмар:_________________________________

11. Туман – це____________________________________________________

3. Мотивація навчальної діяльності

Атмосферні опади – дощ, сніг, рад, роса, іній – усім вам добре відомі. Їх поява в атмосфері пов’язана з унікальними властивостями води. Тепер знаючи про випаровування та конденсацію, насичене та ненасичене водяною парою повітря, ви легко зможете пояснити їх виникнення. Дії атмосферних опадів дуже суперечливі. Наприклад, дощ несе живильну вологу рослинам, а може бути джерелом руйнівних повеней. Або сніг – вкриває посіви та коріння рослин від згубних морозів, а може стати причиною обриву ліній електропередач, заносів, аварій на дорогах. То які вони – атмосферні опади, знайомі незнайомці? Поговоримо сьогодні про них більш докладно.

4. Основний етап.

Записуємо число, класна робота, тема «Опади, що випадають з хмар та з повітря, їх види, вимірювання. Карта розподілу опадів».

Перш за все дамо визначення, що ж таке атмосферні опади.  Атмосферні опади – це вода в рідкому або твердому стані, що випадає з хмар або виділяється з повітря на земну поверхню.

Види опадів

Класифікація опадів за характером випадання

Як утворюються опади з хмар

Крапельки води, зливаючись між собою, стають важчими, більшими, вони не можуть утримуватися в атмосфері і падають на землю, так утворюється дощ. Розміри крапель – від 0,5 до 7 мм. Під час дощу відносна вологість повітря досягає понад 90 %. Дощ може супроводжуватися грозою.              Якщо температура у хмарі нижча від 0̊ С, у ній утворюються кристалики льоду, що з’єднуються в сніжинки. Випадає сніг. Сніг випадає у помірних широтах узимку, а в полярних – цілий рік, утворюючи на земній поверхні сніговий покрив. Його товща в помірних широтах становить 30 – 50 см, а в горах – кілька метрів. Сніг ніби ковдрою вкриває поля, оберігаючи озимі сільськогосподарські культури від вимерзання. Він містить великий запас води, яка навесні живить річки, насичує вологою ґрунти і поповнює підземні води.

Град – це крупинки снігу, вкриті кірочкою льоду. Він буває тільки влітку. Град випадає тільки з купчастих хмар, які тепле повітря підняло на висоту 10 км. Він утворюється у хмарах при великих висхідних потоках повітря в теплу пору року. Крапельки води в цих умовах, потрапляючи на велику висоту, замерзають і на них шарами нарощуються водяні кристалики. Вони бувають завбільшки від 1 мм до розмірів курячого яйця. Падаючи з великою швидкістю, градини не встигають розтанути, незважаючи на високу температуру біля земної поверхні. Град завдає чималих збитків: знищує посіви і плоди, ламає гілки дерев, пошкоджує дахи будинків, іноді гинуть тварини.

Як виникають опади з повітря.

Опади, що виділяються безпосередньо з повітря, - це туман, роса, іній, паморозь.

Туман виникає біля поверхні охолодженої землі, тобто там, де є умови для зниження температури повітря. У холодному повітрі водяна пара конденсується в дрібні крапельки води, які висять у ньому. Ось чому туман буває вранці, коли поверхня землі ще не встигла прогрітися. Туман, що піднявся від поверхні землі, є хмарою.

Роса спостерігається літньої ночі у ясну погоду, коли повітря стикається з охолодженою поверхнею землі і залишає на ній крапельки води.

У холодну пору року (за температур, нижчих від 0̊С) замість роси утворюється тонкий шар кристаликів льоду – іній. Його можна побачити восени або ранньої весни. Паморозь пухкими кристалами криги наростає на гілках дерев та інших предметах.

Як виміряти кількість опадів.

Для вимірювання кількості опадів застосовують опадомір. Опадомір – це посудина, куди збирають опади (як рідкі, так і тверді). За поділками на стінках посудини визначають висоту шару опадів (у мм.).

Якщо випадає сніг, то опадомір вносять до теплого приміщення. Коли сніг розтане, вимірюють висоту шару води. Отже, опадоміром визначають товщину шару води, який виник би на земній поверхні, якби вода нікуди не стікала, не просочувалася в землю і не випаровувалася. Також можна виміряти висоту снігового покриву. Такі заміри роблять снігомірною рейкою, поділеною на сантиметри.

Як розподіляють опади на земній кулі.

На Землі опади розподіляються вкрай нерівномірно: в окремих місцях їх не буває цілими десятиліттями поспіль, в інших – дощі йдуть щоденно і їх навіть очікують у певний час доби.                                                                                                   На географічних картах кількість опадів відображають ізогієтами – лініями, що з’єднують точки з однаковою кількістю опадів.

Кількість опадів, в першу чергу, пов’язана з атмосферним тиском. Тому в будинках тримали барометри не лише для визначення тиску, але й щоб знати, чи очікувати дощу чи снігу. Якщо атмосферний тиск знижується – це ознака того, що будуть опади. Це пояснюється тим, що повітря підіймається вгору й утворюються хмари, з яких випадають опади. Якщо тиск зростає, слід чекати ясної погоди. Також поширення опадів на земній поверхні залежить від інших умов: температура, випаровування, вологість повітря, хмарність, розподіл суходолу та океану, пануючих вітрів, віддаленості від Світового океану, характеру рельєфу. У горах значно більше дощів і снігу «приймають» ті схили, що повернуті до пануючих вітрів. Так, в Україні навітряні схили Карпат «отримують» 1500 мм на рік, а протилежні – вдвічі менше.

Існують загальні закономірності зонального розподілу опадів на Землі. Найбільша кількість опадів – до 2000 мм і навіть більше – випадає в екваторіальних широтах, що обумовлено температурою, вологістю й висхідними потоками повітря, які сприяють утворенню хмар. Між 20^о північної й південної широт випадає майже половина всіх опадів Землі. У тропічних широт опадів до 200 мм – для них характерні низхідні потоки повітря, які не сприяють утворенню хмар. У цій зоні знаходиться більшість пустель Землі. У помірних широтах 500 – 600 мм – значна кількість опадів пов’язана із західним перенесенням повітряних мас, що посилює вплив океанів. У полярних широтах – до 300 мм – кількість опадів обумовлена низькими температурами і низхідними потоками повітря.                                                                      Річний розподіл опадів також відображають на діаграмах. Вони показують не тільки кількість опадів, а й їхній розподіл протягом року.

5. Закріплення навчального матеріалу.

1. Що таке атмосферні опади?

2. Назвіть їх основні види.

3. Як вимірюють кількість опадів та товщину снігового покриву?

4. Порівняйте утворення роси та інею.

5. Які загальні закономірності існують у розподілі опадів на Землі?

6. Домашнє завдання.

Опрацювати § 36 ст. 142 – 145. Відповісти на запитання в кінці §. Підготувати повідомлення на тему «Перші метеорологічні станції на території України».

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

«Наймокріше» місце земної кулі – Черрапунджі – невеличке індійське селище у південному передгір’ї Гімалаїв. Тут щороку в середньому випадає понад 12 тис. мм опадів. Понад 10 млн відер на кожний гектар! У «рекордний» 1947 рік кількість опадів тут становила 24 326 мм!

Майже не поступається Черрапунджі колумбійське містечко Тутунендо, у якому щороку випадає 11 770 мм опадів. Ще одним «мокрим» місцем на земній кулі є Гавайські острови. Тут щороку в середньому землю зволожує шар вологи завтовшки 10 м. На тутешньому острові Кауай дощова погода триває 350 днів на рік.

На Землі є місцевість, де дощ іде «на замовлення». Це — північно-західна провінція Китаю Юньнань. Дощ починається тут навіть від голосного окрику. Причому випадає тим рясніший, чим сильніший голос. Пояснюється це тим, що тут, у горах Ґаолінґ, розташовані озера, які настільки перенасичують повітря вологою, що найменший струс його зумовлює утворення дощових краплин.

Полюс посушливості, радше за все, перебуває в чилійській пустелі Атакама, що простягається вздовж західного узбережжя Південної Америки. Дощів там взагалі не буває. Кількість опадів вимірюється десятими частками міліметра — у вигляді ранкових туманів. За останніми даними, посуха триває тут уже понад чотири століття!

Найбільший град випав 28 березня 1867 р. в околицях міста Белларі в Індії. Градини мали розмір невеликої дині, деякі з них важили майже півтора кілограма. Подібний град випав 1986 р. у Банґладеш, позбавивши життя 92 мешканців.

Найбільш грозовим місцем є місто Боґор на острові Ява, розташоване на північному схилі гори Саланг поблизу столиці Індонезії Джакарти. Тут блискавки спалахують у середньому 322 дні на рік.

Гніздом блискавок називають місце, куди грозові розряди б’ють із дивовижною невідступністю. У 1978 р. поблизу фінського селища Оравікоскі за рік розрядилося 2276 блискавок! Найбільша кількість блискавок за добу — 665 тис. – зафіксована наприкінці липня 1992 р. у місті Карлсруе в Німеччині.

Шкода, яку завдає сільському господарству ви­падання граду.
«Надовго запам’ятають жителі ро­сійського міста Воронежа і навко­лишніх сіл день 14 серпня 1961 року. Ранок був жаркий. Близько тре­тьої години дня з’явилась свинцева хмара. Вона швидко закрила небо. Стало темно, як під час сонячно­го затемнення, а потім ринула зли­ва нечуваної сили. По дахах і вікнах заторохтів град, спочатку розміром з квасолю, а потім все більший. Було багато граду вагою до 300 г.                                                                                                  Градини розміром з кулак випали 29 червня 1904 року над Москвою. 9 червня 1926 року в районі Одеси випали градини завбільшки з вели­ке яблуко. Вони попробивали за­лізні дахи, поранили тварин. Деякі градини, що випали в Індії 11 трав­ня 1929р., мали діаметр 13 см і ва­жили близько кілограма.
Тепер вчені розробляють методи боротьби з градом.
У градові хмари запускають раке­ти або стріляють із зеніток, що від­служили свій бойовий вік. Снаряди начиняють хімічними речовинами. За короткий час величезна хмара, готова скинути на поля, сади, вино­градники спустошливу лавину гра­ду, проливає лагідний дощ або сіє дрібну льодяну крупу».                                                                                                                                                                                      А є на нашій планеті місце, де лю­дина під дощем лишається сухою. Таке явище спостерігається в пус­телях, де повітря надзвичайно сухе і має дуже низьку вологість. Дощ тут випадає рідко, але навіть тоді, коли буває, краплі, поки летять до зем­лі, перетворюються на пару. Вони ніби насичують повітря водяною парою. У деяких районах африкан­ської пустелі Сахара в середньому буває менше 1 мм опадів на рік.