Урок "Організм як біологічна система"

Тема уроку: Організм людини як біологічна система. Різноманітність клітин організму людини             

Мета уроку:

Освітня: сформувати  знання про поняття «біологічна система»; ознайомити учнів із біологічними системами та особливостями їх функціонування

Розвиваюча: розвинути критичність, систематичність, послідовність мислення; встановлювати причино - наслідкові зв`язки; сформувати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, працювати з додатковою науково-популярною літературою, готувати стислі повідомлення, розвивати вміння самостійно працювати з текстом та малюнками підручника.

 Виховна: виховувати розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил кожної людини; формувати науковий світогляд, виховувати дбайливе ставлення,здійснювати екологічне, естетичне, патріотичне виховання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, пояснення, бесіда),наочні (демонстрація таблиць, моделей, колекцій, відеоролику), практичні (виконання вправ).

Основні поняття: система, біологічна система, відкрита система, обмін речовин, регуляція,  цитологія, мембрана, цитоплазма, органели, ядро, мітохондрії, лізосоми, ЕПС, комплекс Гольджі, рибосоми, клітинний центр.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, географія, народознавство, українська література, природознавство, хімія,фізика.

Обладнання:  таблиці «Організаційні рівні живого», «Клітина»

Література:

• для вчителя:

1. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Біологія. 6-9 класи»[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html.

2. Методика навчання біології та природознавства: Практикум [Текст] / [Мороз І.В. та ін.;за ред. І.В. Мороза]. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010.– 143 с.

3. Котик Т.С. Біологія. 7 клас. Методичні матеріали до уроку. Книжка для вчителя / Т.С.Котик, П.Г. Балан. – К.: Генеза, 2014. – 208 с. – Режим доступу: http://pidruchniki.in.ua/knizhkadlya-vchitelya-biologiya-6-klas-kotik-balan.

4.  Задорожний К.М. Усі уроки біології. 8 клас. - Х.: Вид. група «Основа», 2008.

5. Тагліна О.В .Біологія 8 клас. Плани – конспекти уроків.-Х.: Ранок,2008.

• для учня

1.Князева О.В. Біологія 8 клас Роб. зошит / Князева О.В. – Київ :  СПДФО Князева О.В., 2009. / 112с.

2.Кулініч О.М. Біологія самостійні та контрольні роботи 8- й клас./ О. М. Кулініч. – Київ : Генеза , 2015. -96с. іл..

3.Кулініч О.М. Біологія зошит для практичних робіт і лабораторних досліджень 7-й клас / О.М. Кулініч. – Київ : Генеза, 2016 – 40 с. іл.

 

 

 

 

Структура уроку:

№ етапу	Етап уроку	Час (хв.)
1	Організаційний момент	1
2	Перевірка домашнього завдання	11
3	Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань	1
4	Сприйняття і усвідомлення  учнями нового матеріалу, осмислення зв’язків та залежностей між елементами виучуваного	20
5	Узагальнення і систематизація вивченого	10
6	Підбиття підсумків уроку,аргументація оцінок	1
7	Повідомлення домашнього завдання	1

 

Хід роботи

Найважчий крок у житті — оцінити себе.

Народна мудрість

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутності та готовності  учнів до уроку.

II. Актуалізація навчальної діяльності

Сьогодні ми розпочинаємо вивчати нову тему, яка буде початком великих відкриттів. «Будова людського організму» — ця тема хвилювала багатьох видатних людей. Я розпочинаю сьогоднішній урок висловом Леонардо да Вінчі: «Здобувай змолоду те, що з роками відшкодує тобі збиток, заподіяний старістю. І, зрозумівши, що їжею старості є мудрість, дій замолоду так, щоби старість не залишилася без їжі».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань

Діти! Що ви бачите у мене в руках? Так, це годинник. З яких частин він складається? Циферблат, стрілочки (велика, маленька), металевий корпус, різні дрібні елементи… Дивіться: все це є в мене у кишені. Витягаю. Складаю поряд з годинником. Можна сказати, що ми маємо два годинники! Ні? Чому? Елементи і там, і там однакові. Правильно, елементи повинні бути у певному зв’язку між собою. І навіть найменша гайка може зруйнувати всю систему зв’язків, і система буде працювати не в повну силу або зовсім не працювати. Згадайте, що таке система?                                                                                               Система — це єдине ціле, що складається з окремих частин, які тісно взаємопов’язані.На сьогоднішньому уроці ми з вами поговоримо теж про системи, але про живі, біологічні і про зв’язки між елементами цих систем. Отже, тема уроку: «Організм людини як біологічна система. Різноманітність клітин організму людини»

IV. Сприйняття і усвідомлення  учнями нового матеріалу, осмислення зв’язків та залежностей між елементами виучуваного

Організм людини, як будь-який багатоклітинний живий організм, має кілька рівнів організації: молекулярний, клітинний, тканинний, органний, системний та організмовий. Кожний наступний рівень організації більш складний, ніж попередній, як за структурою, так і типом виконуваної функції.

Отже, організм людини — це цілісна біологічна система, де зміни в будь-якій її складовій впливають на функціонування всієї системи (система — це об'єднання структурних одиниць, направлених на виконання єдиної дії). Чи не замислювались ви над тим, що людський організм можна порівняти зі складним державним устроєм.

Організм людини — відкрита, цілісна, саморегульована біологічна система, і від самої людини залежить збереження її функціональності та самореалізація в житті.

Мозковий штурм

- Що значить «відкрита система»?

Записуємо на дошці всі надані варіанти: залежність від екології, потрібна вода і їжа, повітря, виділяє продукти обміну, складається з речовин, які бере із середовища…

Робимо висновок.

Відкрита система — це структура, яка здійснює постійний обмін речовин та енергії із середовища, у якому вона народилася, та є структурно стійкою в ньому.

-Органогени — основні хімічні елементи клітини: Гідроген, Оксиген, Карбон, Нітроген.

Як ми бачимо, кожен із цих хімічних елементів має велике значення для життєдіяльності клітини як біологічної системи. Тому клітина повинна підтримувати цей хімічний склад постійно, для цього вона взаємодіє з навколишнім середовищем. Це ще одне з основних властивостей біологічних систем — саморегуляція.

 

Особливості відкритої системи.

Давно минули ті часи, коли люди жили ізольовано на певній обмеженій території, не обмінюючись інформацією, і навіть не здогадуючись про існування інших земель. І навпаки: сьогодні, постійне надходження і обмін інформацією координує й забезпечує життєдіяльність не лише кожної людини (інформація про погоду, розклад руху транспорту тощо), а й цілих держав (інформація про падіння цін на валютному ринку, глобальне потепління, катастрофа на атомній електростанції тощо). Організм людини, подібно сучасній державі, не може існувати ізольовано. Для власного виживання він постійно потребує надходження енергії, інформації з навколишнього середовища та обміну з ним — тобто він є відкритою системою {мал. 1.2).

Клітина — це найменша жива структура, яка є відкритою системою. Отже, організм людини можна розглядати як трильйони взаємодіючих систем, які разом створюють супер-систему, здатну виконувати складніші функції і пристосовуватись до різноманітних умов.

Організм людини отримує з навколишнього середовища:

•    Повітря для дихання. Атмосферне повітря містить кисень, який є ключовим компонентом хімічних реакцій організму та необхідний для продукції основної енергетичної молекули аде-нозинтрифосфату (АТФ)

•    Поживні речовини у вигляді їжі. Найважливішим для організму є надходження до нього води. Організм на 60 % складається з води — це основний компонент клітин та рідин (крові, лімфи, міжклітинної рідини тощо). Основні хімічні реакції в організмі відбуваються у водному середовищі. З їжею ми отримуємо жири й вуглеводи — які є основним енергетичним матеріалом для клітини, а також білки — що є її будівельним матеріалом. Мінеральні речовини та вітаміни є невід'ємними учасниками хімічних реакцій в організмі. Наприклад, без вітаміну К порушуються процеси зсідання крові і людина може вмерти від крововтрати.

•    Інформацію про зміни температури тіла. Наш організм може нормально працювати лише в дуже вузькому температурному діапазоні внутрішнього середовища (близько 37 ’С). Підвищення температури чи її зниження викликає зміни в роботі ферментів, у результаті порушується перебіг життєво-важливих реакцій та процесів обміну речовин (.кал. 1.3, а).

•    Інформацію про зміну атмосферного тиску. Сидячі в зручному кріслі перед телевізором, ви не відчуваєте впливу атмосферного тиску.

Уявіть, що це крісло перенесли високо в гори, там де атмосферний тиск нижче нормального, і тому в повітрі міститься менше кисню. Ви відчуєте почастішання дихання, головний біль, нудоту — це висотна хвороба. Вона виникає тому, що вміст кисню у повітрі стає критично малим, це утруднює проникнення його у кров та транспорт до всіх тканин. Також стабільність стану людського організму залежить від величини тиску в судинах. Він повинен бути не занадто великим для попередження їх руйнування, але достатнім для транспортування крові до кожної клітини.

•    Сенсорна інформація, яка необхідна, щоб людина взаємодіяла з навколишнім світом, сприймаючи його у всій багатогранності світла, звуків, запахів, смаків.

Властивості біологічних систем

Для ефективного діалогу з навколишнім середовищем і забезпечення свого існування біологічним системам властиві певні процеси, зокрема обмін речовин та перетворення енергії, подразливість, саморегуляція, рухливість, розвиток, розмноження, ріст.

•    Обмін речовин і перетворення енергії. Усі процеси життєдіяльності, які ми будемо розглядати далі, постійно потребують енергії та різних речовин для їхнього перебігу. Організм має пристосування для перетворення спожитої їжі в універсальне біологічне джерело енергії АТФ. АТФ може легко й швидко віддавати свою енергію там, де в ній виникає потреба. Отже, в організмі паралельно проходять два процеси, сукупність яких називається обміном речовин: розщеплення складних молекул з вивільненням енергії і утворення нових молекул (синтез), які потребують витрат енергії . Неперетравлені рештки й продукти життєдіяльності клітин виводяться організмом назовні.

•    Подразливість — це здатність організму реагувати па зміни у внутрішньому та навколишньому середовищі. Зокрема, людина може змінювати поведінку для пошуку їжі, уникнення можливих і реальних загроз тощо.

•    Саморегуляція — регулювання власних життєвих функцій та підтримання сталості свого внутрішнього середовища. Наприклад, при активному фізичному навантаженні підвищується температура тіла. Організм запускає механізми, спрямовані на її зниження — збільшується потовиділення, розширюються судини.

•    Рухливість. Рух — це не лише зміни положення тіла в просторі, які здійснюються за допомогою опорно-рухової системи. Коли ви у повному спокої, у вашому організмі триває постійний рух. Вашими судинами транспортуються клітини крові, працюють залози, ритмічно скорочується серце і відбуваються дихальні рухи (мал. 1.5).

•    Розвиток, як ми вчили раніше, — це якісні зміни в організмі, які відбуваються впродовж життя.

•    Ріст — це збільшення організму в розмірах. Людина, як будь-який багатоклітинний організм, росте за рахунок поділу клітин, збільшення міжклітинної речовини (наприклад, відкладення мінеральних речовин в кістковій тканині) і, в дуже незначній мірі, за рахунок збільшення розміру клітин.

•    Розмноження — це ключова властивість біологічної системи, яка забезпечує її відтворюваність та збереження.

Біологічна система – це  сукупність взаємодіючих різних елементів, що утворюють цілісний біологічний об’єкт. До біосистем належать: клітина, тканина, орган, організм. угруповання тощо. Концепцію біологічних систем сформулював у 30-х рр. ХХ ст. австрійський біолог Л. фон Берталнфі. Рівні організації організму людини – це відносно однорідні біологічні системи з певним характерним типом взаємодії елементів, просторовим і часовим масштабами процесів.

Важливо, щоб на початку вивчення теми ви мали чітке розуміння, що всі частини біологічної системи «організм людини» самі є біологічними системами, і вивчення ми почнемо з найменшої системи — клітини.

Демонстрація мал. й таблиці «Клітина»

Мозковий штурм

КЛІТИНА – це…

Розповідь про будову клітин організму людини:

1. Форми й розміри клітин.

2. Важливість вивчення клітин. Цитологія.

3. Будова клітин: мембрана + цитоплазма, враховуючи еукаріотичність + ядро.

Органели (органоїди), їх будова. розташування, функції.

4. Процеси, що відбуваються в клітинах.

Демонстрація мал. з атласу «Різноманітність клітин людини»

Пояснення

Властивості біологічних систем:

·         особливий хімічний склад;

·         відкритість та наявність оміну речовин;

·         здатність до саморегуляції;

·         стійкість, адаптація та гомеостаз;

·         спадковість та мінливість;

·         подразливість;

·         циклічність;

·         здатність до розмноження та розвитку.;

·         ієрархічність.

V. Узагальнення і систематизація вивченого

Фронтальне  опитування

- Що таке відкрита система?

- Які властивості притаманні відкритим системам?

- Що таке подразливість? (Подразливість — це здатність реагувати на дію зовнішніх і внутрішніх подразників.)

- Чим живі системи відрізняються від неживих?

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна гра « Мікрофон» закінчи речення.

« Сьогодні на уроці я повторив…»

« Сьогодні на уроці я зрозумів…»

« Сьогодні на уроці я дізнався…»

« Сьогодні на уроці я навчився…»

VII. Повідомлення домашнього завдання

Вивчити §  підготувати усно відповіді на питання в кінці § , знати визначення термінів