Урок 1 по роману Оскара Вайльда "Портрет Доріана Грея"
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Домашнє завдання
Індивідуальне домашнє завдання
Підготувати презентацію «Життєвий шлях О. Вайльда. «Портрет Доріана Ґрея».
УРОК 22
Тема. Оскар Вайльд. «Портрет Доріана Ґрея». Ідейно-естетичні погляди і творчий шлях митця. Проблема краси й моралі в романі «Портрет Доріана Ґрея».
Мета. Формувати предметні та ключові компетентності: знати передумови розвитку естетизму, визначати основні принципи його поетики; аналізувати проблематику, художні особливості роману; з’ясовувати особливості стилю О. Вайльда; використовувати різні джерела довідкової інформації та цифрові технології для створення презентації.
Обладнання: виставка книг, карикатури, фотографії та портрети О. Вайльда мультимедійна презентація «Життєвий шлях Оскара Вайльда. «Портрет Доріана Ґрея».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
На високій колоні стриміла над містом статуя Щасливого Принца.
Він був зверху донизу покритий тонесенькими листочками щирого золота.
Усі були в захваті від Принца.
«Щасливий принц» Оскар Вайльд
— Лишенько! До чого ж обшарпався цей Щасливий Принц! — вигукнув Мер.
I скинули статую Щасливого Принца.
— Оскільки в ньому вже немає краси, то й користі немає! — казав
Професор Естетики.
«Щасливий принц» Оскар Вайльд
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Робота з епіграфом
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
ІV. Мотивація навчання
«Драма моєї долі, – якось висловився про себе Оскар Уайльд, – полягає в тому, що я вклав увесь свій геній в життя, а в мої літературні твори – лише талант».
Його життя насправді могло би стати блискучим, для цього були всі підстави.
Учнівська презентація «Життєвий шлях Оскара Вайльда. «Портрет Доріана Ґрея».
Супроводжується розповіддю учнів про творчу біографію письменника.
Словникова робота
Парадокс – думка, судження, що суперечить здоровому глузду (іноді тільки на перший погляд).
Виявом естетизму письменника, розумовим гедонізмом – насолодою від гострої гри думок – можна вважати знамениті парадокси. За них сучасники називали Вайльда «Принцом парадоксу». Вайльд був схильний до парадоксальної афористичності у самовислові та оформленні своїх суджень і його блискучі парадокси, які приваблювали ще сучасників письменника, надовго пережили естетизм як літературну течію.
Вправа «Скажи як автор»
Спробуйте закінчити парадокс з роману.
«Там вічно або так багато людей, що за ними не видно картин, або так багато картин, що… (за ними не видно людей.)»
«Бо коли прикро, що про тебе забагато говорять, то ще прикріше… (коли про тебе зовсім не говорять.)»
«Сміх зовсім не поганий початок, як на дружбу, але далеко кращий…(як кінець для неї).»
«Друзів собі я добираю лише вродливих, приятелів – лише лагідних, ворогів —… (лише розумних).»
«Тільки за єдиним людина ніколи не жалкує —…(за власними помилками й дивацтвами.)»
«Закоханий завше починає тим, що ошукує себе, а кінчає тим, … (що ошукує інших.)»
«Щаслива людина — завжди добра, але добра —… (не конче щаслива.)»
«А хто мусить жити в злагоді з іншими людьми, той… (у розладі з самим собою.)»
Словникова робота
Гедонізм — ідеалістичний напрям в етиці, за яким задоволення, насолода є найвищим благом, метою життя.
«Так, потрібен/…/ новий Гедонізм, що має заново перебудувати життя, вирятувавши його від суворої і огидної пуританщини, яка на превелике диво ожила в наші дні. Певна річ, цей гедонізм не буде нехтувати інтелект, однак він не пристане ні на яку теорію чи вчення, що вимагають пожертви бодай часткою чуттєвого досвіду. Адже мета гедонізму — якраз самий досвід, а не плоди досвіду, солодкі чи там гіркі. Ні з аскетизмом, що омертвлює почуття, ні з вульгарною розпустою, що притуплює їх, він не мав би анічого спільного. Новий гедонізм навчив би людину розкошувати кожною миттю життя, яке й саме є тільки скороминуща мить.»
Естетика — наука про мистецтво, про форми прекрасного в художній творчості, у природі та суспільстві.
Етика — наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному й особистому житті людей.
Декаданс загальна назва кризових явищ у мистецтві та культурі к. ХІХ — п. ХХ ст.
Період декадансу позначений настроями безнадії, розчарування, занепадом життєвих сил, естетизмом. Дослідники вважають декаданс в літературі перехідним етапом між романтизмом початку ХІХ ст. і модернізмом початку ХХ ст.
Денді — чоловік, що приділяє особливу увагу зовнішньому вигляду, вишуканим манерам, жестам та мові.
«Не гребував він і Модою, яка може на часину зреалізувати й найфантастичніше, вабив його і Дендізм, який пробує по-своєму утвердити абсолютність відносного розуміння краси.»
Джентльмен. Спочатку слово «джентльмен» означало чоловіка благородного походження. В сучасному, значені «джентльмен» — освічений і вихований чоловік, практично інтелігент, але респектабельний та урівноважений (манірний і незворушний). Джентльмена відрізняє елегантність, пунктуальність і уміння тримати своє слово (джентльменська угода). «Коли людина — джентльмен, вона знає цілком достатньо; а коли не джентльмен, то хоч скільки б вона знала, це погано для неї.»
V. Опрацювання навчального матеріалу
Робота з підручником.
Завдання: тезовий запис ідейно-естетичних поглядів О. Вальда.
Матеріал для вчителя.
Провідним принципом світогляду й художньої творчості Оскара Уайльда був естетизм. Естетизм виник в Англії в кінці XIX ст. як реакція на пуританський стиль вікторіанської доби та був противагою реалізму.
Художнім чинником зародження була ідея «мистецтва заради мистецтва», що існувала з античних часів.
Поборники естетизму вважають, що література не повинна виконувати моральну місію, вчити добру, справедливості, що вона байдужа до проблем добра і зла. Мистецтво має служити красі, яка вища від життя.
Кредо естетизму – перетворення пороку в естетично прекрасне. І таке перетворення вважалося за вищу магію мистецтва, чарівність відвертості, безрозсудство
Естетизм, перебуваючи поза рамками пересічної моралі, діяв лише у сфері мистецтва, де «дозволене» і «недозволене» диктувалося волею митця і підлягало тільки суду естетичних законів. Естетизм виявив переваги художньої вигадки й майстерності художника перед копією життя.
Сучасна література не подобалася Вайльдові – надто наближена до дійсності. А творчість – це мистецтво брехні (вигадки).
Мистецтво, на думку Уайльда, не виражає нічого, крім самого себе, існує самостійно і розвивається за своїми законами. У трактаті «Занепад брехні» Вайльд формулює основні принципи естетизму:
Слово вчителя
Головним у переконаннях Вайльда було служіння Красі, віра в значущість і важливість Мистецтва.
Важливе положення естетики письменника – співвідношення мистецтва і моралі. Вайльд приходить до думки, що мистецтво перебуває поза сферою моралі. Він заперечував вплив морально-етичних законів суспільства на митця та його твори: «Закони мистецтва не збігаються із законами моралі»; «Естетика вища від етики!», «Митець не має етичних уподобань.»; «Розуміння фарб і барв важливіше для розвитку особистості, ніж поняття про зле й добре»; «Будь-яке мистецтво аморальне».
Евристична бесіда
Оберіть з «Передмови» до роману «Портрет Доріана Ґрея» тези, що ілюструють естетику Оскара Вайльда.
Генрі про мету: «Мета життя — розвиток власного «я».
Генрі про душу: «… душу має тільки Мистецтво, а людина — ні.»
Генрі про красу: «… справжня Краса, кінчається там, де починається одухотвореність.»
«Геній живе довше від Краси.»
«Краса є прояв Генія — ба навіть вище за Генія, і то настільки, що це не потребує пояснення. Краса — одна з великих істин світу, як сонячне світло, як весняна пора, як відбиття в темних водах тої срібної шкаралупи, що ми звемо місяцем. Краса — це поза всякими сумнівами. Їй дано божественне право на верховенство, Вона робить принцами тих, хто її має. Ви посміхаєтесь? О, коли настане час її втратити, ви не посміхатиметесь!.. Кажуть іноді, що Краса — це просто тлін. Може, й так. Але, в усякому разі, вона не така тлінна, як Думка. Для мене Краса є дивом з див. Це тільки поверхові люди не можуть судити із зовнішності. Справжня таїна життя — це видиме, а не невидиме...».
Безіл про мистецтво: «… кожен портрет, намальований з натхненням, — це, власне, портрет художника, а не того, хто йому позував. Натурник — то суто зовнішнє. Маляр на полотні розкриває не його, а скорше самого себе. Ось через це я й не виставлю цього портрета — я боюся, чи не виказав у ньому таїни власної душі.»
«…врода його неначе пробудила в мені зовсім новий метод творчості, зовсім новий стиль. Я тепер інакше дивлюся на світ, інакше про нього думаю. /…/ Позасвідомо він окреслює для мене обриси якоїсь нової школи — школи, що мусить сполучити в собі всю пристрасність романтичного духу і всю досконалість духу давньої Еллади. Гармонія душі й тіла — які вагомі ці слова! /…/. Від нього немовби спадав якийсь непомітний вплив, і вперше в житті я побачив у звичайному лісовому краєвиді те диво, що його марно шукав раніше.» «Доріан Ґрей для мене просто збудник у творчості.»
VІ Підбиття підсумків уроку
(Вайльд абсолютизував положення, що рукотворна краса досконаліша за природну. У його естетиці виникає перевернута система порівнянь, де природне порівнюється зі штучним, а не навпаки. Місяць здається йому обробленим шматком бурштину, зернятка достиглого гранату світяться, як дорогоцінні камені у кольє.
Однак у художній практиці Вайльд суперечив власним естетичним деклараціям. В казці «Щасливий Принц» Бог визнає найпрекраснішим на землі серце облупленого Принца. Доріан Ґрей власним життям відстоював позаморальність краси, але у фіналі роману покараний за це. Остання теза передмови: «Будь-яке мистецтво не дає жодної користі». Справа ще й в тому методі, який обирає або витворює Вайльд: він грає словом, подає протилежні судження, їхні зіткнення, але ніколи в межах художнього цілого потворне і неморальне не перемагає.)
VІІ. Домашнє завдання
Записати етапи еволюції Доріана Ґрея.
Завдання по групам: підготувати розповідь про одного з героїв твору: Доріана Ґрея, Безіла, лорда Генрі, Сибіл. (Загальна характеристика, цитати, ілюстративний матеріал, власне розуміння героя)
Індивідуальне завдання
Творче домашнє завдання (по бажанню)