Урок "Османська імперія"

Розробка уроку всесвітньої історії у 8 класі

Тема «Османська імперія у ІІ половині XVI-XVII столітті»

 Мета: охарактеризувати розвиток Османської імперії у ІІ половині XVI-XVII столітті. Визначити причини її занепаду.

 Основні поняття та терміни: «Аян», «Райя», «Гайдуки».

• Основні дати та події:
• 1566 - 1574  - роки правління Селіма ІІ.
• 1565 – осада Мальти.
• 1571 – битва під Лепанто.
• 1683 – Віденська битва.
• 1700 – Константинопольський договір.

Актуалізація опорних знань методом Кроссенсу

1. Які території належали Османській імперії у І половині XVI cт.?
2.  Хто стоїть на чолі держави? (монолог Сулеймана)
3. Що таке Блискавична Порта ?
4. Хто такі Яничари?
5. Хто така Хюррем Султан? (монолог Роксолани)
6. Кого називали ясирь?
7. Де знаходиться палац Топкапе?
8.  Як розширювались території Османської імперії?

Вивчення нового матеріалу

     Розповідь учителя про розвиток Османської імперії  у ІІ половині XVI-XVII столітті та причини її занепаду, робота з підручником.

 Східний світ жив своїми, відмінними від Заходу, законами. Тут, на Сході, була дуже велика роль традицій, правил поведінки, які передавалися від покоління в покоління, тому цю цивілізацію називають  «традиційними  суспільствами».  Османська  імперія  була  однією з них і свого часу чимало впливала на долю України.

    З усіх синів Сулеймана батька пережив тільки Селім II (1566-1574 рр.), який і став його наступником. Інші брати загинули або від хвороб, або під час боротьби за престол. Султан Селім II не цікавився політикою та управлінням державою, переклавши всі обов’язки на візирів. За часів його правління був укладений договір із Габсбургами, які визнали васальну залежність Молдавії та Валахії і щороку виплачували 30 тис. дукатів. У 1569 р. похід на Астрахань завершився поразкою, а в 1571 р. турецький флот був розбитий у битві під Лепанто. Ненадовго турки захопили Туніс.

  Правління Селіма ІІ  привело Османську імперію до кризи і занепаду. Правителем він виявився, не в приклад батька, слабким і безвольним. Ще й страждав алкоголізмом, не дивлячись на канони ісламу. В результаті згубної залежності Селім став практично підконтрольний купцям, які поставляли йому вино, і перестав приймати рішення самостійно.

     Під час вторгнення турки чинили страшні спустошення. Для утримання загарбаних територій великі міста перетворювалися на  укріплені фортеці, а на кращі землі переселяли турків. Усіх чоловіків-немусульман (райя) обкладали подушним податком. Крім того, вони виконували повинності на будівництві шляхів, фортець, мостів. Їм заборонялося їздити верхи, носити зброю, споруджувати будинки вищі, ніж у турків. Османська імперія лише силою зброї тримала в покорі завойовані народи, які вели проти неї збройну боротьбу.

 В Османській імперії з’явились  крупні землевласники (аяни), які викуповували у влади право збирати податки, формували військові загони, влада на місцях послабла.

    У Болгарії та Сербії поширився гайдуцький рух. Гайдуки нападали на турецьких чиновників, солдатів, спалювали й вирізали мусульманські поселення. Переховувались гайдуки в горах, лісах і сусідніх країнах. Їхні дії не мали б успіху без підтримки християнського населення, яке вважало їх народними героями. Втім, безстрашні у битвах гайдуки нерідко виявляли надмірну жорстокість, чинили грабежі й насилля.

   Християнська церква підтримувала та освячувала народні повстання проти турецького поневолення, але без підтримки європейських держав вони зазнавали поразок.

    Попри тяжке гноблення, слов'янські народи зберегли свою культуру, звичаї, мову. Боротьба поневолених народів підривала міць Османської імперії та послаблювала її натиск на Європу.

Протягом багатьох століть Османська імперія вела завойовницькі війни. З одного боку, збільшення території, захоплення та експлуатація підкорених земель сприяли певному зростанню, але з другого боку - суттєво ослаблювали державу. Війни та розкішне життя султанів, утримання численного апарату чиновників потребували великих коштів, що приводило до підвищення податків і занепаду економіки. Боротьба за владу всередині імперії викликала зростання ролі яничарів у державній політиці, що позначилося на стані імперії. Постійні війни призвели до того, що Османська імперія перебувала в оточенні ворогів не тільки на кордонах (війни з європейськими державами, Персією), а й усередині держави (постійні повстання підкорених народів). Велика імперія не встигала за економічним розвитком світу. Феодальна система не могла утримати економіку, а реформи не давали необхідних результатів.

Наприкінці XVIII ст. Османська імперія перебувала в стані занепаду, втрачаючи вплив і території.

Закріплення матеріалу.

 Співвіднести дати з подіями, розповісти про їх наслідки та записати у зошит.

• 1565 – 
• 1571 –
•  1683 –
• 1700 –

• осада Мальти.
• Константинопольський договір.
• Віденська битва.
• битва під Лепанто.

Визначити причини занепаду Османської імперії та записати у зошит.

Причини занепаду Османської імперії:

• Постійні війни.

• Підвищення податків.

• Боротьба всередині імперії.

• Напади інших країн.

• Повстання поневолених народів.

• Слабкий розвиток економіки.

Розмова Махідевран Султан та Сулеймана І з серіалу «Величне століття» (відео)

 Розгляд архітектури часів Османської імперії.

 Домашнє завдання: опрацювати параграф 19, п.1, п.2