Урок "Основні причини та заходи запобігання травматизму на виробництві.

 Тема уроку. Основні причини та заходи запобігання травматизму на виробництві.

        Мета уроку:

-          узагальнення та систематизація знань учнів з питань виробничого травматизму та професійних захворювань;

-          більш глибоке розкриття проблеми виробничого травматизму, вміння критично оцінювати причини виникнення виробничого травматизму та його наслідки для суспільства;

-          формування активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя і здоров'я  працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності.

 

      Завдання уроку:

      Після проведення цього уроку учні будуть пам’ятати, що їхнє здоров′я та життя, як і       тих хто їх оточує на виробництві певною мірою буде залежати від їх професіоналізму, трудової дисципліни та виконання основних вимог нормативно-правових актів, що діють на виробництві. Учні повинні показати можливості роботи команди, розвивати такі якості як почуття відповідальності, вміння діяти в надзвичайних ситуаціях, планувати заходи запобігання виробничого травматизму як майбутні роботодавці чи працівники.

       Метод проведення уроку: метод презентації, метод гри.

      Форма проведення: урок у вигляді слайдів, гри (брейн-ринг), відео фільмів, робота з тестами.

      Тип уроку: комбінований.

      Дидактичне забезпечення:

-          друковане: схеми, графіки, роздатковий матеріал, тестові завдання.

-          екранне: презентаційний матеріал, слайди, відеофільми.

     Міжпредметні зв’язки: загально-технічні, професійні дисципліни, правознавство, безпека життєдіяльності.

 

 

                                                                                                            

Епіграф уроку:

                                      Будь-який рух має відгук у природі,

          море змінюється із-за одного єдиного каменя.

                                                       І у питаннях благодаті будь-який людський

                                      вчинок має вплив на інших людей.

                                            Отже, у світі немає нічого несуттєвого.

                                                                                                Б.Паскаль

 

Хід уроку

I. Організаційна частина (1хв).

- Перевірка наявності учнів на уроці;

- Перевірка готовності учнів до занять.

 

II. Мотивація навчальної діяльності учнів (2 хв).

Викладач оголошує тему, мету уроку, зачитує епіграф, наголошує на значенні вивчення даної теми для майбутньої професійної діяльності, оскільки стосується життєвих інтересів. Поглиблення знань з теми „Основні причини та заходи запобігання травматизму на виробництві” буде базуватися на знаннях учнів, які вони отримали на попередніх уроках з предмету „Охорона праці”, а також в курсах загально-технічних і професійних дисциплін. На  уроці буде проведено вхідний контроль, тобто діагностичний контроль базових знань учнів.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів (7 хв).

Для перевірки опорних знань використовую тестові завдання-нагадування, тести доповнення та фронтальне опитування.

12 учнів працює з тестовими завданнями-нагадування (12 завдань, кожне оцінюється по 1 балу)

 

Тестові завдання:

1. В якому році було прийнято нову редакцію закону України „Про охорону праці”

а) 14 жовтня 1992 р;

б) 2003 р.;

в) 2001 р.?

Правильна відповідь б).

 

2. Хто несе відповідальність за створення безпечних умов праці на кожному робочому місці:

а) робітник;

б) інженер з техніки безпеки;

в) роботодавець?

Правильна відповідь в).

 

3. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці на підприємстві здійснюється:

а) роботодавцем;

б) фондом соціального страхування;

в) працівниками?

Правильна відповідь а).

 

4. Що є підставою для оплати потерпілому страхових оплат:

а) акт розслідування нещасного випадку;

б) медична довідка – листок тимчасової непрацездатності;

в) наказ роботодавця?

Правильна відповідь а) в).

 5. При проведенні вступного протипожежного інструктажу працівників ознайомлюють із загальними положеннями закону України:

а) „Про охорону праці”;

б) „Про пожежну безпеку”;

в) „Про охорону здоров'я населення”?

Правильна відповідь в).

 

6. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються:

а) наказом керівника;

б) протоколом;

в) наряд-допуском?

Правильна відповідь б).

 

 

7. При прийняті на роботу з працівником проводять інструктаж:

а) вступний;

б) первинний;

в) цільовий?

Правильна відповідь а).

 

8. Ознайомлення працівника з вимогами інструкцій з охорони праці на робочому місці відбувається під час проведення інструктажу:

а) вступного;

б) первинного;

в) повторного?

Правильна відповідь б).

 

9. Повторний інструктаж на робочому місці при виконанні робіт підвищеної небезпеки проводиться:

а) раз в рік;

б) 1 раз на півріччя;

в) 1 раз на квартал?

Правильна відповідь в).

 

10. Хто здійснює громадський контроль за дотриманням всіма працівниками вимог інструкцій:

а) роботодавець:

б) профспілки;

в) уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці?

Правильна відповідь б) в).

 

11. Інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві, мають переглядатись не рідше:

а) одного разу на 5 років;

б) одного разу на 3 роки;

в) щорічно?

Правильна відповідь а).

 12. До яких небезпечних виробничих факторів віднесемо недостатнє освітлення виробничих приміщень:

а) фізичні;

б) психофізіологічні;

в) біологічні?

Правильна відповідь а).

 

Одночасно здійснюється контроль учнів із використанням тестів доповнень (кожне завдання оцінюється 2 балами)

І варіант

1. Первинний інструктаж проводиться за програмою, складеною із врахуванням вимог… (відповідних інструкцій з охорони праці та технічної документації).

2. За потерпілим, тимчасово переведеним на легку, оплачувану за нижчими тарифами роботу, зберігається… (його середньомісячний заробіток).

3. Працівник може відмовитися від роботи, якщо не дотримується законодавство з охорони праці, а роботодавець при цьому… (буде виплачувати йому середній заробіток).

4. Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на … (збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності).

5. Для страхування від нещасних випадків на виробництві не потрібно …(згоди або заяви працівника).

 

ІІ варіант

1. Страхування від нещасного випадку здійснює … (Фонд соціального страхування).

2. Закон України „Про охорону праці” вимагає, щоб усі працівники при прийомі на роботу і в процесі трудової діяльності проходили на підприємстві … (навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці).

3. Позаплановий інструктаж  проводиться, якщо у трудовому процесі виконавця робіт з підвищеною небезпекою сталася перерва … (понад 30 календарних днів).

4. Нормативно-правові акти з охорони праці – це ..(стандарти, норми, положення обов’язкові до виконання).

5. При укладанні трудового договору громадянин повинен бути проінформований роботодавцем під розписку про …( умови праці на підприємстві, про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів, про права та пільги).

 

З рештою учнів викладач здійснює фронтальне опитування:

1. Основні завдання охорони праці.

2. Гарантії прав громадян на охорону праці.

3. Нормативно-правові акти  такі, що діють на підприємстві.

4. Чому не допускають до виконання роботи працівників, які не пройшли навчання, інструктажів та перевірку знань з охорони праці?

 

Такий метод організації перевірки опорних знань дає змогу опитати максимальну кількість учнів за короткий час.

 

IV.Оголошення плану уроку (2 хв).

Викладач повідомляє учням про послідовність проведення уроку.

 

План уроку

1. Поняття  про виробничий травматизм і профзахворювання.

2. Основні причини нещасних випадків на виробництві:

2.1. організаційні;

2.2. санітарно-гігієнічні;

2.3. психофізіологічні;

2.4. технічні.

3. Основні заходи запобігання травматизму та професійним захворюванням на виробництві.

 

V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу (23 хв).

 

 

Вступне слово викладача

        Високий рівень травматизму в галузях господарства свідчить про те, що заходи з пропаганди безпечних та нешкідливих  умов праці, що діють  нині, недостатньо висвітлюють проблемні питання.

        Згідно з результатами аналізу виробничого травматизму,  з смертельними наслідками основною причиною виникнення таких нещасних випадків у всіх галузях господарства є організаційні причини: чисельні грубі  порушення правил безпеки безпосередньо виконавцями  робіт та незадовільна робота керівників та посадових осіб щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві.

      

       Перед поясненням першого питання викладач звертається до учнів із запитанням:

1. Для чого потрібно вивчати та аналізувати причини виникнення виробничого травматизму?

       Вислухавши їх відповіді, починає пояснювати перше питання.

       Виробничий травматизм – це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

       На екрані за допомогою мультимедійного проектора висвітлюється характеристика виробничих травм, нещасних випадків на виробництві, професійного захворювання та отруєння, оперативні дані про стан виробничого травматизму за 2011 рік (додаток 1).

       Виробнича травма – це травма, отримана працівником на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.

      Нещасні випадки на виробництві – це травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, ураження електричним струмом, ушкодження внаслідок аварій, пожеж.

      Під час пояснення даного питання викладач запитує в учнів:

Чому виникають професійні захворювання?

       Вислухавши відповіді учнів, колективно робимо висновок, що на виникнення професійного захворювання чи отруєння впливає шкідливий виробничий фактор.

      За допомогою опорного конспекту учні пригадують шкідливі виробничі фактори. Учням роздають картки із схемою опорного конспекту, куди вони записують шкідливі виробничі фактори, характерні для їхньої майбутньої професійної діяльності.

      Учням пропонується навести приклади найтиповіших професійних захворювань, пов’язаних з їх майбутньою професією.

     Отже, залежно від тривалості та рівня дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

      Професійне захворювання виникає як наслідок дії на працівника специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів.

      Професійне захворювання є наслідком багаторазової, тривалої дії на органи людини відповідних виробничих шкідливих чинників: пилу, пару, газів, шуму, вібрації, випромінювань.

      До професійних захворювань відносимо також професійні отруєння , гострі та хронічні.

      Викладач звертається до учнів із запитанням: Під впливом чого відбувається отруєння працівників? Від яких чинників залежить ступінь отруєння працівників?

      Для повної характеристики професійних отруєнь, гострих та хронічних, учням пропонується виконати тести доповнення.

1. Гостре професійне отруєння виникає …(раптово, після одноразової дії високої концентрації хімічних речовин, що містяться в повітрі робочої зони)

2. Хронічне професійне отруєння виникає… (в результаті тривалої систематичної дії на організм хімічних речовин).

 

2. Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання причини виробничого травматизму і професійної захворюваності класифікуються на наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні.

     За допомогою мультимедійного проектора у вигляді слайдів учні переглядають основні групи причин виробничого травматизму (додаток 2).

 

2.1. Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці, відсутність контролю, порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів, невиконання заходів щодо охорони праці, порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту, порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування, недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами, використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.

2.2. Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин, недостатнє чи нераціональне освітлення, підвищені рівні шуму, вібрації, незадовільні мікрокліматичні умови, наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень, порушення правил особистої гігієни.

2.3. Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи, монотонність праці, хворобливий стан працівника, необережність, невідповідність психофізіологічних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

2.4. Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту, недосконалість технологічних процесів, конструктивні  недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.

3. Перед поясненням питання «Основні заходи запобігання травматизму та професійним захворюванням на виробництві» учні переглядають відео фільм «Працюй за правилами завжди» (http://otipb.at.ua/load/video/pracjuj za pravilami zavzdi uchbovij film/30-1-0-2548).

На попередньому уроці домашнім завданням для учнів було підготувати свої рекомендації щодо заходів запобігання виробничого травматизму та створення безпечних умов праці на робочих місцях. Викладач пропонує висловити усім учням свої пропозиції, після чого колективно роблять висновок і об’єднують запропоновані заходи в певні групи. За допомогою мультимедійного проектора на екрані висвітлюється схема класифікації заходів щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності. У цей час учні складають в зошитах опорний конспект з даного питання. Після перевірки та обговорення опорних конспектів викладач робить висновок. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» на кожному підприємстві незалежно від форм власності роботодавець колективно із профспілками розробляє і реалізує комплексні заходи щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворювань. Вони є основою для складання розділу «Охорона праці» в колективному договорі. В цьому документі обов’язково повинна бути передбачена сума коштів з фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві на виконання цих заходів.

 

 

VI. Узагальнення і систематизація знань учень ( 7 хв) .

1. Закріплення знань учня здійснюється у вигляді гри «брейн-ринг». Мета цієї гри розгадати криптограму. Для проведення цієї гри обирається керівник і формуються команди, обговорюються правила проведення. Криптограма висвітлюється на екрані.

 2. Викладач здійснює фронтальне опитування з вивченого матеріалу.

Дайте відповіді на запитання:

1. Які причини найчастіше спонукають до виникнення виробничого травматизму?

2. Найтиповіші професійні захворювання для вашої професії.

3. Яка роль працівника в попередженні виробничого травматизму?

Обговоривши відповіді учнів викладач ставить учням проблемне питання: З якою метою потрібно проводити розслідування та аналіз професійного травматизму? Вислухавши думку учнів, викладач робить висновок. Своєчасність, оперативність, розслідування та аналізу професійного травматизму буде сприяти попередженню виникнення інших нещасних випадків на виробництві. Сьогодні нам всім необхідно замислитись, що кожен такий випадок на виробництві – це людське горе, понівечені життя, діти, позбавлені батьків, тоді стає зрозумілим, що кожен з нас на робочому місці повинен робити все, щоб цього не відбулось. І на основі знань з охорони праці формувати активно свідому позицію щодо значення і місця здорових та безпечних умов праці, високої культури безпеки праці на виробництвах України як майбутніх роботодавців та працівників. Так Закон України «Про охорону праці» покладає на роботодавця повну відповідальність за створення безпечних умов праці на кожному робочому місці. Але пам’ятаймо, що й працівник несе відповідальність за збереження життя, здоров′я – як свого так і тих, хто працює поруч. Викладач завершує урок такими словами:

 

Вбити нас може будь-який предмет, навіть створений для нашої зручності, наприклад, нас вбивають стіни будинку, або, скажімо, східці сходів, якщо ми необачно ступаємо.

                                                                                                Б.Паскаль

 

Побажання викладача учням: щоб ви на своїх робочих місцях ніколи не зазнали впливу шкідливих виробничих факторів і мали високу працездатність протягом всього трудового періоду.

 

VII. Оголошення оцінок та їх коментар. (2 хв).

VIII. Домашнє завдання (1хв).

 

Л.Є.Винокурова. Основи охорони праці: навчальний посібник для професійно технічних навчальних закладів./К.:факт, 2005р./розділ І

Завдання: скласти опорний конспект по питанню: Найтиповіші причини виникнення професійних захворювань в професії та заходи щодо попередження їх.

 

Список використаної література:

1. Л.Є.Винокурова. Основи охорони праці: навчальний посібник для професійно технічних навчальних закладів./К.:факт, 2005р

2. Науково-виробничий журнал «Охорона праці».

3. В.П.Іващенко. Тематичний посібник з охорони праці та профілактики виробниого травматизму.-К.:Фенікс, 2007 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 19  Гр.23

Тема:  Основи електробезпеки

Загальні поняття та визначення термінів електробезпеки

Промислова електрика - це електричний струм, який виробліється промисловими установками та індивідуальними джерелами струму для використання на виробництві та в побуті. Промислова електрика виробляється електричними генераторами на електростанціях та гальванічними елементами в акумуляторах.

Основними параметрами струму є напруга і сила струму.

Величина напруги, яка використовується:

 0-42 В - для індивідуального освітлення і ручного електроінструмену при роботі в небезпечних виробничих зонах;

 127, 220 В - для освітлення і ручного інструменту в промисловості та побуті;

380 В - величина напруги, яка використовується для промислового устаткування; 380 В і вище - величина напруги, що застосовується для передачі електричного струму електролініями на відстань.

Статична електрика - це заряди електрики, що накопичуються на виробничому обладнанні, речах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу. Сила струму даного виду електрики, як правило, дуже мала, але потенціал напруги може бути досить великим. Внаслідок цього статична напруга може стати небезпечною для життя людини, як на виробництві, так і в побуті.

У виробничих умовах накопичення зарядів статичної електрики відбувається під час:

наливання електризуючи рідин (етилового ефіру, бензину, етилового і метилового спирту, бензолу) в незаземлені резервуари, цистерни та інші ємкості; протікання рідин пго трубах, ізольованих від землі або по гумових шлангах ( із збільшенняи швидкості витікання рідини величина заряду і його потужність збільшується); очищеннч тканин, забруднених діелектричними рідинами та подібних процесів; перемішування речовин у змішувачах.

Фізіологічна дія статистичної електрики залежить від звільненої під час розгляду енергії і може відчуватися як слабкий, помірний, сильний укол або поштовх. трудовий виробничий травматизм протипожежний

Ці уколи й поштовхи безпечні, тому що сила стуму статистичної електрики дуже мала. Але такий вплив може призвести до тяжких нещасних випадків внаслідок рефлекторного руху поблизу незахищених рухомих частин устаткування або падіння з висоти.

Атмосферна електрика - це явище природи, пов'язане із взаємодією електричних зарядів, що утворюються внаслідок електролізації грозових хмр під час руху потужних повітряних потоків. Різні частини грозової хмари несуть заряди різних знаків.

Найчастіше нижча частина хмари (повернута до землі) буває заряджена негативно, а верхня - позитивно. Тому, якщо дві хмари зближуються різнойменно зарядженими частинами, то між ними проскакує блискавка. Проте грозовий розряд може статися й інакше. Проходячи над землею, грозова хмара створює на її поверхні великі індукційні заряди, і ому хмара та поверхня землі утворюють дві обкладинки великого конденсатора. Різниця потенціалів між хмарою і землею досягає величезних значень, що вимірюються сотнями мільйонів вольт, і в повітрі виникає сильне електричне поле. Якщо напруженість цього поля стає досить великою, то може статися пробій, тобто блискавка, яка б'є в землю.

Найбільш небезпечним є прямий удар блискавки оскільки при цьому протягом 10 с. у каналі блискавки виникає струм величиною 200-500 кА, розігріваючи цого до 30000є С.

Зустрічається також кулькова блискавка, яка з'являється одночасно із лінейною недалеко від місця її удару. Вона має вигляд вогняної кульки діаметром 10-20 см., пересувається горизонтально із швидкістю декілька метрів за секунду.Зникаючи, кулькова блискавка вибухає, що призводить до руйнувань та пожеж.

 

 Розряд атмосферної електрики - блискавка може завдати людині велику шкоду, якщо не вжити заходів шодо захисту і не виконувати правила плведінки під час грози.

Електробезпека -- система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики.

Електротравма - травма, спричинена дією на організм людини електричного струму і (або) електричної дуги

Електротравматизм - явище, що характеризується сукупністю електротравм.

Електроустановки - машини, апарати, лінії електропередач і допоміжне обладнання (разом зі спорудами і приміщеннями, в яких вони розташовані), призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інші види енергії («Правила устройства электроустановок» - ПУЭ).

Електроприміщення -- приміщення, або відгорожені, наприклад, сітками частини приміщень, доступні тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, в яких розміщені електроустановки. Відкриті або зовнішні електроустановки -- електроустановки, не захищені будівлею від атмосферного впливу. Закриті або внутрішні електроустановки -- установки, захищені будівлею від атмосферного впливу. Електроустановки, захищені тількі навісами, сітковими огородженнями і т. ін., розглядаються як зовнішні.

За багаторічними статистичними даними електротравми в загальному виробничому травматизмі складають біля 1%, а в смертельному -- 15% і більше. Крім виробництва, електроенергія з кожним роком знаходить все більше застосування в побуті. Недотримання вимог безпеки в цьому випадку супроводжується електротравмами, щорічна кількість яких значно перевищує виробничі електротравми.

Досягнення позитивних змін в динаміці електротравматизму потребує удосконалення нормативної бази з питань електробезпеки, дотримання вимог безпеки при розробці електроустановок, їх спорудженні та експлуатації, підвищення рівня навчання електротехнічного персоналу, всього населення щодо розуміння небезпеки ураження електричним струмом, безпечного поводження при виконанні робіт в електроустановках та при користуванні ними.

 

 

Електричні травми - це місцеві ураження, опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, електрофтальмія, механічні пошкодження.

Розрізняють три види електротравм: місцеві, загальні і змішані. До місцевих електротравм належать електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія і механічні ушкодження, пов'язані з дією електричного струму чи електричної дуги. На місцеві електротравми припадає біля 20% електротравм, загальні - 25% і змішані - 55%.

Електричні опіки - найбільш розповсюджені електротравми, біля 85% яких припадає на електромонтерів, що обслуговують електроустановки.

Електричні опіки можуть бути поверхневими та внутрішніми. Поверхневі - це ураження шкіри. Внутрішні - ураження внутрішніх органів і тканин тіла.

Залежно від умов виникнення опіки поділяються на контактні, дугові і змішані. Контактні струмові опіки більш вірогідні в установках порівняно невеликої напруги - 1...2 кВ і спричиняються тепловою дією струму. Для місць контакту тіла зі струмовідними неізольованими елементами електроустановки характерним є велика щільність струму і підвищений опір -- за рахунок опору шкіри. Тому в місцях контакту виділяється значна кількість тепла, що і призводить до опіку. Контактні опіки охоплюють прилеглі до місця контакту ділянки шкіри і тканин.

Тяжкість ураження при контактних опіках залежить від величини струму та опору його проходженню, а також від часу проходження.

Дугові опіки можуть відбуватися в електроустановках, різних за величиною напруги. При цьому в установках до 6...10 кВ дугові опіки частіше є результатом випадкових коротких замикань при виконанні робіт в електроустановках. При більших значеннях напруг дуга може виникати як безпосередньо між струмовідними елементами установки, так і між струмовідними елементами електроустановки і тілом людини при небезпечному наближенні її до струмовідних елементів. В першому випадку (дуга між елементами електроустановки) струм через тіло людини не проходить, і небезпека обумовлюється тепловою дією дуги, а в другому (дуга між струмовідними елементами і тілом людини) - теплова дія дуги поєднується з проходженням струму через тіло людини. Дугові опіки, в цілому, значно тяжчі, ніж контактні, і нерідко призводять до смерті потерпілого, а тяжкість уражень зростає зі збільшенням величини напруги.

Електричні знаки (знаки струму або електричні мітки) спостерігаються у вигляді різко окреслених плям сірого чи блідо-жовтого кольору на поверхні тіла людини в місці контакту зі струмовідними елементами. Зазвичай знаки мають круглу чи овальну форму, або форму струмовідного елемента, до якого доторкнулася людина, розмірами до 10 мм з поглибленням у центрі. Іноді електричні знаки можуть мати форму мікроблискавки, яка контрастно спостерігається на поверхні тіла.

Електричні знаки можуть виникати як у момент проходження струму через тіло людини, так і через деякий час після контакту зі струмовідними елементами електроустановки. Особливого больового відчуття електричні знаки не спричиняють і з часом безслідно зникають.

Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри дрібних часток металу, який розплавився під дією електричної дуги. Наддрібні частки металу мають високу температуру, але малий запас теплоти. Тому вони нездатні проникати через одяг і небезпечні для відкритих ділянок тіла. На ураженій ділянці тіла при цьому відчувається біль від опіку за рахунок тепла, занесеного в шкіру металом, і напруження шкіри від присутності в ній сторонньої твердої речовини - часток металу. З часом уражена ділянка шкіри набуває нормального вигляду, і зникають больові відчуття. Особливо небезпечна електрометалізація, пов'язана з виникненням електричної дуги, для органів зору. При електрометалізації очей лікування може бути досить тривалим, а в окремих випадках -безрезультатним. Тому при виконанні робіт в умовах вірогідного виникнення електричної дуги необхідно користуватись захисними окулярами. У більшості випадків одночасно з металізацією шкіри мають місце дугові опіки.

Електроофтальмія -- запалення зовнішніх оболонок очей, спричинене надмірною дією ультрафіолетового випромінювання електричної дуги. Електроофтальмія зазвичай розвивається через 2-6 годин після опромінення (залежно від інтенсивності опромінення) і проявляється у формі почервоніння і запалення шкіри та слизових оболонок повік, сльозоточінні, гнійних виділеннях, світлоболях і світлобоязні. Тривалість захворювання 3...5днів. Профілактика електроофтальмії при обслуговуванні електроустановок забезпечується застосуванням окулярів зі звичайними скельцями, які майже не пропускають ультрафіолетових променів.

Механічні ушкодження, пов'язані з дією електричного струму на організм людини, спричиняються непередбачуваним судомним скороченням м'язів у результаті подразнювальної дії струму. Внаслідок таких судомних скорочень м'язів можливі розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, вивихи суглобів, переломи кісток тощо. До механічних ушкоджень, спричинених дією електричного струму, не належать ушкодження, обумовлені падінням з висоти, та інші подібні випадки, навіть коли падіння було спричинено дією електричного струму.

Загальні електричні травми або електричні удари - це порушення діяльності життєво важливих органів чи всього організму людини як наслідок збурення живих тканин організму електричним струмом, яке супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Результат негативної дії на організм цього явища може бути різний: від судомного скорочення окремих м'язів до повної зупинки дихання і кровообігу. При цьому зовнішні місцеві ушкодження можуть бути відсутні.

Залежно від наслідків ураження розрізняють чотири групи електричних ударів: І - судомні скорочення м'язів без втрати свідомості; II- судомні скорочення м'язів із втратою свідомості без порушень дихання і кровообігу; III - втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи дихання або серцевої діяльності і дихання разом; IV - клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

Клінічна смерть - це перехідний стан від життя до смерті. В стані клінічної смерті кровообіг і дихання відсутні, в організм людини не постачається кисень. Ознаки клінічної смерті: відсутність пульсу і дихання, шкіряний покрив синювато-блідий, зіниці очей різко розширені і не реагують на світло. Життєдіяльність клітин і організму в цілому ще деякий час підтримується за рахунок кисню, наявного в організмі на момент ураження. Із часом запаси кисню в організмі вичерпуються, клітини організму починають відмирати, тобто настає біологічна смерть. Період клінічної смерті визначається проміжком часу від зупинки кровообігу і дихання до початку відмирання клітин головного мозку як більш чутливих до кисневого голодування. Залежно від запасу кисню в організмі на момент зупинки кровообігу період клінічної смерті може бути від декількох до 10...12 хвилин, а кисневі ресурси організму, в свою чергу, визначаються тяжкістю виконуваної роботи - зменшуються зі збільшенням тяжкості роботи. Якщо в стані клінічної смерті потерпілому своєчасно надати кваліфіковану допомогу (штучне дихання і закритий масаж серця), то дихання і кровообіг можуть відновитися, або продовжиться період клінічної смерті до прибуття медичної допомоги.

 

 

Тематична атестація № 2

                                                   (Охорона праці)

1.Наведіть приклади світової та звукової сигналізації.

 2.Назвіть характерні причини виникнення пожеж.

 3.Які ви знаєте пожежонебезпечні властивості речовин?

4.Назвіть способи  припинення горіння.

5.Наведіть приклади легкозаймистих і горючих рідин.

6.Які вогнегасні речовини ви знаєте?

7.Назвіть основні випадки ураження струмом.

8.Назвіть індивідуальні засоби захисту в електроустановках.

9.Які електричні травми ви знаєте?

10.Розкажіть про правила поведінки під час грози.