Урок: "Основні середовища існування та адаптації до них організмів: водне середовище та наземно-повітряне. Взаємозв’язки між організмами".

Тема. Основні середовища існування та адаптації до них організмів: водне середовище та наземно-повітряне. Взаємозв’язки між організмами.

Цілі уроку: 

- освітня: розкрити особливості існування організмів, які живуть у різних середовищах, вивчити взаємозв'язки між організмами, розвивати вміння порівнювати умови життя організмів та процеси їхньої життєдіяльності на прикладах способів та характеру харчування;

-розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, робити висновки, спостерігати та узагальнювати вивчене, працювати у групах;

-виховна: виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, почуття взаємодопомоги, толерантності.

Тип уроку: комбінований.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивний:

а) словесний: розповідь та пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручниками;

б) наочний: ілюстрація, демонстрація.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно-пошуковий.

Прийоми навчання: постановка проблемних запитань, активізація мислення.

Міжпредметні зв’язки: біологія, екологія, українська література, географія.

Обладнання та матеріали: підручник, фото організмів, зошити, відеоматеріали з інтернету.

Основні поняття та терміни: середовище існування, взаємозв’язки нейтральні, взаємовигідні, паразитичні, ланцюги живлення

Очікувані результати: учні дізнаються про взаємозв'язки між організмами в природному середовищі, про вплив довкілля на організми, зможуть наводити приклади співіснування організмів та харчових ланцюгів у природі.

 

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Учитель. Доброго дня, діти. На кожному уроці ми прагнемо досягти успіху. Тож для початку посміхніться один одному та побажайте успіху. До речі, успіх. Це важливо в житті людини. Ви хотіли б бути успішними людьми? А що потрібно, щоб досягти успіху в житті? А де все це можна здобути?

Отже, кожен день, проведений у школі, кожен урок наближає вас до великого успіху. І сьогоднішній урок – це ще один крок до нього.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Питання для «Мозкового штурму»

1. Чи існують на планеті організми, життя яких не залежить від впливу навколишнього середовища?

2. Які середовища проживання тварин ви можете назвати?

Очікувані відповіді (водне-риби, кити, восьминоги; наземно-повітряне-жуки, метелики, птахи; грунтове -кроти, дощові черв’яки; живі організми-кліщі, блохи).

3. Чому для існування організмам необхідні вода, повітря та харчування?

Вправа «Асоціативний кущ»

Завдання: напишіть асоціації до поняття водне середовище.

Відповіді учні записують в зошит, а потім на дошці.

 

 

 Риби     Жаби    Водорості

 

 

Течії                  Молюски

 

 

 

 Краби    Солоність    Планктон

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Що ж поєднує живі істоти в лісі чи на луках, наприклад, квітки конюшини та джмелів, які літають над ними, і мишей, які живуть під ними? Одним із перших учених, які поставили собі це запитання, був Ч. Дарвін. Саме він описав зв'язок конюшини, джмелів і мишей. Тільки джмелі з їхнім довгим хоботком можуть запилювати квітки конюшини, тому вона добре ростиме там, де багато джмелів.

Ці комахи будують свої гнізда під землею. Тут вони стають поживою гризунів, які полюбляють їхні личинки та мед. У тих місцях, де мало мишей, на полях більше джмелів і краще росте конюшина. Отже, усе в природі взаємопов'язано!

 

Вправа «Віршовані рядки»

Буду я природі вірним другом.

Не столочу навіть і трави,

Я скажу їй:

— Зеленій, живи!

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти.

Побажаю дереву і пташці.

Щоб віки жили у мирі й щасті.

Обговорення з учнями прочитаного вірша.

Учитель. Отже, сьогодні ви дізнаєтесь про надзвичайні здібності організмів, цікаві властивості рослин та тварин, незвичайні природні феномени. Можливо, саме вам пощастить розгадати ту чи іншу загадку природи. А може, ви новими очима подивитесь навколо себе і помітите нові таємниці й дива? Що ж, нехай вам щастить у пошуках!

 

Повідомлення теми уроку та завдань.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Проблемне питання.

Чим живляться організми в різних середовищах?

Учні по черзі називають відповіді, а вчитель записує на дошці.

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Ми з вами з'ясували, що на планеті не існує організмів, життя яких би не залежало від навколишнього середовища, тобто кожен організм відчуває на собі вплив довкілля і сам певною мірою впливає на довкілля.

Жива природа представлена розмаїттям живих істот. Вони різні за розмірами, способами життя і поведінкою, пристосуванням до різних умов і до різних середовищ життя. Тварини та рослини займають на Землі всі середовища існування, які можливі: водне, наземно-повітряне, ґрунтове. Кожний організм населяє певну територію, на якій знаходить умови, що відповідають його вимогам до життя. Пристосування організмів до середовища називають адаптацією (визначення учні записують в зошит).

У природних умовах кожен організм живе не ізольовано, тобто сам по собі, а перебуває у взаємозв'язках з іншими живими організмами. Зумовлює вплив на всі організми або лише на кілька з них, що існують на певній території. Організми вступають один з одним у певні зв'язки, які можуть бути корисними, шкідливими або нейтральними. Зв'язки між організмами — необхідна умова існування.

Вправа «Робота з термінами»

- Сукупність організмів, які живуть на одній території або ділянці місцевості, називають угрупованням. Учні записують в зошит.

 

Вправа «Опора на життєвий досвід»

Завдання. Наведіть, якомога більше прикладів взаємозв'язків організмів:  перша група — корисних одне для одного;

друга група — шкідливих одне для одного;

третя група — нейтральних.

 

Розповідь учителя

В організмів виникають просторові зв'язки, у яких різноманітні види об'єднуються не в будь-якому поєднанні, а тільки за умови пристосування до спільного проживання.

Взаємозв'язки і взаємовпливи живих істот надзвичайно різноманітні. Вони можуть бути прямими і непрямими. У природі все збалансовано і жоден вид організмів не намагається знищити інший.

Наприклад, проживання на одній території зайця і їжака, білки і лося, проростання на одній території волошки і кропиви.

Рослини живуть не відокремлено, а у взаємодії з іншими рослинами, бактеріями, грибами, тваринами. Тварини відіграють важливу роль у запиленні й поширенні рослин. Тобто існують різноманітні зв'язки живлення.

Ланцюги живлення є найбільш наочним прикладом взаємодії між організмами. Так, одні організми за життя або після загибелі є поживою для інших. Рослини є першою ланкою в ланцюгах живлення, оскільки лише вони здатні самостійно виробляти органічні речовини, а також є основою в співіснуванні всіх живих істот на певній території. Розглянемо приклади зв'язків, у яких кожний попередній організм є їжею для наступного.

1. Зелені рослини поїдає заєць, який стає здобиччю вовка.

2. Листки зеленої рослини об'їдає жук; його з'їдає синиця, що стає здобиччю хижого птаха — яструба.

3. Маленькими зеленими водоростями живляться рачки дафнії, їх поїдає карась; на карася полює щука.

Зверніть увагу, що у наведених прикладах першими зазначені рослини. Чому? Тому що лише вони здатні утворювати поживні речовини, використовуючи енергію світлових променів. Поїдаючи рослини, травоїдні тварини забезпечують свій організм поживними речовинами та енергією. М'ясоїдні тварини одержують необхідні їм речовини та енергію, поїдаючи травоїдних або інших м'ясоїдних тварин.

Щойно розглянуті приклади, коли кожний попередній організм є їжею для наступного, називають ланцюгами харчування, їх записують так:

1. Зелені рослини — заєць — вовк.

2. Зелені рослини — жук — синиця — яструб.

3. Зелені рослини (водорості) — дафнії — карась — щука.

 

Вправа «Робота з термінами»

Ланцюг харування — це певна послідовність у передачі речовин і енергії, у якій кожна попередня ланка є їжею для наступної. Учні записують в зошит.

 

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Пристосування до спільного існування.

Навіть там, де організми нібито нейтральні одне до одного, між ними існує певне пристосування. Ми вже згадували, що організми пристосовуються до чинників неживої природи. Але багато цих пристосувань виникають як відповідь на вплив інших організмів.

Наприклад, у конвалії широке листя, щоб вбирати більше сонячного світла. Така необхідність виникла тому, що світло конвалії затуляють вищі за неї чагарники та дерева.

Там, де організми можуть конкурувати, теж виникають зміни пристосувань. Наприклад: синички ловлять комах на льоту, а дятли цих комах видовбують з кори дерев.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вправа «Обмін думками»

- Завдяки чому рослини співіснують в угрупованнях?

-  Як тварини пристосувалися до сумісного життя в угрупованні?

-  Яким чином пристосувалися до спільного існування хижаки?

Вправа «Природничий практикум». Робота в групах.

Завдання. Складіть по три ланцюги живлення:

1 група – лісу, саду, парку;

2 група – степу, поля, луки;

3 група – моря, річки, озера.

Вправа «Власні приклади».

Завдання. Спробуйте пригадати, як людина з користю для себе підтримує ланцюги живлення, що існують у природі.

Наприклад, щоб було менше шкідливих комах, будують шпаківні.

VI. Підведення підсумків уроку. 

Учитель. Для того, щоб мирно співіснувати на спільній території, живі організми виробили різні пристосування. Ярусність у лісі, цвітіння та плодоношення в різний вегетаційний період, пристосування від виїдання тваринами, непривабливий запах від виїдання комахами. Тварини полюють у різний час, тим самим не заважають один одному і живляться різними видами тварин.

Вправа «Мікрофон»

Що нового я дізнався на уроці?

Що було найцікавішим?

Обговорення результатів на уроці.

Оцінювання навчальних досягнень учнів.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

*  Опрацювати параграф 9,10 підручника.

*  Творче завдання: пояснити вислів «Зайвих організмів у природі немає — природі потрібні всі» у вигляді роздумів або есе.

*  Випереджульне завдання: підготувати повідомлення про угруповання, характерні для рідного краю.