Урок Особливості розвитку пригодницького сюжету у романі Р.Л.Стівенсона "Острів скарбів"

Єфіменко Ірина Василівна

вчитель зарубіжної літератури

Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5

Білоцерківської міської ради Київської області

вища кваліфікаційна категорія

вчитель-методист

Тема: Особливості розвитку пригодницького сюжету у романі Р. Л.Стівенсона «Острів скарбів»

Мета: формувати цілісне уявлення про пригодницький твір на основі аналізу його сюжету, уявлення про пригодницьку літературу та її особливості; розвивати мовлення й пізнавальні інтереси школярів; виховувати сталі етичні переконання.

Хід уроку

Світ нудний лише для нудних людей

Р. Л. Стівенсон

1. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово вчителя.

Як дорослим стану–

Побуваю в тих краях,

Де росте в траві густій

Пальма з віттям золотим.

Там, де бігали бізони

І в гостях у Робінзона.

 

Такі віршовані рядки склав маленький Роберт Стівенсон, не маючи жодної можливості подорожувати. Не можна вирушити у справжню морську подорож? І тоді на допомогу приходили мрія і фантазія...

 

2. Оголошення теми та завдань уроку.

1. Слово вчителя.

Я також пропоную вам пофантазувати і вирушити сьогодні в далеку захоплюючу подорож до таємничих берегів Острова скарбів. Подорожуючи, ми пригадаємо ключові моменти роману.

 

3. Актуалізація опорних знань.

1. Короткі відомості про Р. Л. Стівенсона

• Р. Стівенсон народився 13 листопада 1850 в Единбурзі.
• Виховували його в строгому релігійному дусі.
• Ранні роки письменника були досить безрадісні — добру половину часу він проводив, лежачи в ліжку, бо був тяжко хворим на сухоти.
• Батько  його, Томас Стівенсон, морський інженер
• Сидячи в ліжка хворого сина, батько розповідав про відважних морських розбійників, відчайдушні плавання, зариті клади.
• Мати, Маргарет, з юності страждала туберкульозом і змушена була майже цілком передоручити слабкого здоров'ям сина турботам няньки, Алісон
• Каммі мала такий авторитет у будинку, що вибачення за провини маленький Льюїс просив у неї, а не в батьків
•   Роберт рано почав писати, у 12 років видавав рукописні журнали. Мама настільки любила сина, що зберігала кожну сторінку його рукописів.
• До тринадцятирічного віку здоров'я хлопчика зміцніло, і його віддали до закритої школи.
• У сімнадцять роківЛьюїс вступив на юридичний факультет Единбурзького університету, а в 1875 році закінчив його
• Коли Стівенсону виповнилося 20 років, він дізнався, що смертельно хворий на туберкульоз
• У 23 роки прославився як письменник.
• Стівенсона не стало 3 грудня 1894 рокуна острові Самоа і похований на вершині гори Ваза

 

2. Робота з літературознавчими термінами. Фронтальне опитування.

1. Що таке роман? (це великий за обсягом прозовий твір з багатьма героями в якому зображено значну частину життя головного героя)

 

2. Яка література називається пригодницькою? (Пригодницький роман – це різновид роману, для якого характерний гострий сюжет, який побудований на захоплюючих пригодах або незвичайних подіях.)

3. Бесіда

• Ми вже знаємо, що роман «Острів скарбів» -  належить до пригодницької літератури . А коли Стівенсон  представив на розсуд читачів свій пригодницький роман «острів скарбів»? ( 1883 рік)

 

• А що надихнуло автора на те, щоб написати цей твір?Чому автор вирішив його написати? ( Історія створення незвичайна. А почалося все з того дня, коли Стівенсон намалював для свого пасинка карту вигаданого острова й несподівано сам нею зацікавився. Малюнок немовби ожив: письменник побачив майбутніх персонажів, що бігали островом у пошуках скарбів. Стівенсон взяв аркуш паперу  на якому написав перелік розділів. Це мала бути книга для хлопчиків. Готові рукописи Стівенсон читав у сімейному колі, уважно дослухаючись до порад рідних. Але найкраще за розвитком подій стежив його пасинок – школяр. Коли мова зайшла про скриню Біллі, то дуже активно батько письменника почав складати перелік речей, які знаходились в скрині. Саме цей перелік Стівенсон подав у своєму романі.. Уперше друкуючи роман поважний автор підписався псевдонімом, бо побоювався дорікань критиків. Але все вийшло навпаки. Адже роман мав блискавичний успіх)

 

• Одними із головних героїв роману є морські розбійники – пірати. А ви знаєте, що пірати з’явилися дуже давно і в кожній країні вони називалися по різному. Як саме? Зараз нам розкажуть про це ваші однокласники, які готували  повідомлення про цих морських розбійників:

 

1. Пірати

Слово пірат почали вживати приблизно у IV–III століттях до н. е. яке в перекладі з грецької означає  – грабіжник, розбійник.

Пірати – це морські розбійники, які грабують торгівельні судна, беруть у полон їхні команди і пасажирів.

Перші пірати з’явилися з виникненням мореплавства та морської торгівлі.

Піратська діяльність вимагала від морських розбійників великої мужності, відваги та героїзму, мабуть, тому спочатку вона не вважалася якоюсь негідною справою.

Першими піратами вважаються фінікійці, які мешкали на східному узбережжі Середземного моря за 1500–1000 років до нашої ери. Це вони першими і навчилися орієнтуватися у відкритому морі по зірках. Жодне у світі судно не могло позмагатися у швидкості з їхніми кораблями.

Пірати ходять по морю на кораблях під прапором «Веселий Роджер»

 

2. Капери

Це морські розбійники, які ходили по морю на кораблях під англійським прапором. Це приватні особи,  які з дозволу верховної влади воюючої держави споряджали за власний рахунок судно з метою захоплювали  торгівельні кораблі ворога , а бо , навіть , і  мирних держав.

 

3. Корсари

Це морські розбійники, пірати, яких наймав англійський уряд, щоб борознити морський простір під прапором іншої держави. Але англійська влада зраджувала їх, якщо з ними траплялась біда. Тоді корсари ставали  безжальними месниками. Під прапором «Веселий Роджер» вони грабували і своїх і чужих, чим спричиняли чимало клопоту англійському королівському флотові.

 

4. Флібюустьєри

Це морські розбійники. У 17 – 18 ст. Англія і Франція використовували їх у боротьбі проти Іспанії за колонії. Існує легенда про Флібюуст’єр морських розбійників Карибського моря. Там розповідається про безжальну тортуру яка називається "ходіння по дошці".

Флібустьєри закривали пов'язкою очі караного, міцно-міцно в'язали руки за спиною і встановлювали його на дошці, що висувалася з дула гармати. Після чого віддавали наказ йти вперед. Внаслідок чого приречений чи просто падав у морську безодню, або ж його вбивали пострілом по дорозі у водяній склеп. Морські розбійники могли катувати взятих в полон, з метою отримання відомостей про місцезнаходження схованок зі скарбами.

 

5. Веселий Роджер

піратський чорний прапор з черепом людини і кістками. Цей прапор, поряд з десятками інших, використовувався піратами в XVII-XVIII ст. Єдиного піратського прапора не існувало. Проте в культурі XIX-XXI ст. саме прапор з черепом і схрещеними кістками найчастіше асоціювався з піратством.

 Є декілька версій  виникнення Веселого Роджера. Одна з них пов'язана з тамільськими піратами. Вони промишляли у водах Індійського і Тихого океанів і називали самі себе «Алі раджа» - володарі моря. Це словосполучення співзвучно англійському «Веселий Роджер».

Ще за однією версією це назва походить від імені короля Рожера II Сицилійського, який прославився численними перемогами на суші і на морі. Прапор Рожера II Сицилійського являв собою зображення двох схрещених кісток на червоному тлі.

У різних піратів були свої «Веселий Роджер», хоча найчастіше пірати просто піднімали прапори тих країн, яким симпатизували або наявність яких було доречно в даній ситуації. Наприклад, атакуючи «іспанця» пірати могли підняти морський прапор Англії, а щоб ухилитися від допитливих англійських бойових судів можна було підняти прапор Нідерландів

 

6. Чорна мітка

Чорна мітка (Англ. Black Spot , буквально: «чорна пляма») - напівлегендарний піратський атрибут, що позначає звинувачення, висунуте піратським співтовариством або окремими піратами одному з його членів (або групі піратів) в порушенні порядків, правил і звичаїв Берегового братерства.

Якщо пірат, якому пред'явлена чорна мітка, не зміг або не захотів довести свою невинність, або ж не виконав пред'явлених вимог, то його чекало покарання, аж до вигнання з лав Берегового братства або смерті.

Вперше термін і поняття «чорна мітка» ввів Роберт Стівенсон в романі «Острів скарбів»

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя

Роман «Острів скарбів» простий лише на перший погляд. Твір має традиційні авантюрні елементи:

• розповідь про піратів
• пригоди на морі
• загублений серед морських просторів острів.

 

Та разом з тим роман оригінальний. Він побудований за принципом захопливої гри.

 

2. Бесіда за прочитаним твором

1. Назвіть головних герої твору. (Перегляд фільму)

ДжимГоккінс

Білі Бонс – пірат, капітан

Сквайр Джон Трелоні

Джон Сільвер – пірат

Лікар Лівсі

Капітан Смолетт

Чорний Пес – друг Флінта

Сліпий Пью – старий пірат, друг Флінта

Бен Ганн

 

2. Коли і чому  виникла ідея подорожі? ( підручник ст. 61)

 

3. Слово вчителя

Ви знаєте, що Біллі Бонс дуже дорожив своєю моряцькою скринею. І після того як він помер, то Джимі зі своєю мамою вирішили подивитися, що ж там у тій скрині. І от зараз ми перевіримо чи уважні ви читачі.

Вам потрібно уважно поглянути на малюнки і визначити, які предмети знаходилися в скрині Біллі, а які ні

 

1) Літературна гра «Уважний читач».

• Що було у скрині?» Оберіть потрібні предмети: кружка, костюм, годинник, карта, ніж, пістолети, золото, срібло, мушлі, гроші, квадрант, ложка, тютюн, плащ, компаси, окуляри.

 

Зверху в скрині ми побачили новий, старанно вичищений і складений костюм. Під ним лежала всяка всячина: квадрант, кружка, кілька плиток тютюну, дві пари чудових пістолів, зливок чистого срібла, старовинний іспанський годинник, два оправлені міддю компаси і п'ять чи шість химерних вест-індських черепашок.

Нижче лежав старий морський плащ, побілілий від морської солі. Мати нетерпляче відкинула його, і ми побачили інші речі, що були вже на самому споді: загорнутий у церату якийсь пакет -мабуть, з паперами, - і полотняну торбинку, в якій, судячи з того, як вона задзвеніла, було золото.

 

4. Продовження бесіди

1. Як називалося судно, на котрому повинні були пливти до острова? ( Еспаньйола)

 

2. Хто створював екіпаж Еспаньйоли? (Джон Трелоні. Випадковий знайомий Джон Сільвер допоміг йому набрати команду. Він повідомив про це Лівсі у письмовій формі написавши йому листа)

 

3. Хто дізнався про те, що команда складається з піратів? (Джимі Гоккінс. Підручник ст.. 66)

 

5. Вибірковий переказ тексту.

• Розкажіть, як матроси «Іспаньйоли» висадились на довгоочікувану землю.

 

• Які пригоди сталися з Джимом на суші й на морі?

 

• Розкажіть історію Бена Гана. (підручник ст.. 69 – 71)

 

• Як Джимі Опинився у ворожому таборі? (підручник ст..71)

Вночі на човні Бена Гана Джим підпливає до корабля. Там він зустрічається з пораненим піратом Гендсеном. Він робить вигляд, що перейшов на сторону Смолетта і береться допомогти Джим посадити шхуну на мілину та раптом підступно нападає на хлопця. Джим вбиває пірата і радісний хоче повернутися до своїх друзів, але на нього вже чекали пірати.

 

• Чи вдалося все ж знайти скарби ? Якщо так то кому це вдалося? (Піратам не вдалося знайти скарб, адже коли вони прийшли на зазначене на карті місце, то побачили там яму,яка була вже заросла травою.

Скарб перший знайшов Бен Ган і переховав його. Про що і розповів Джиму. Скарб дістався Джиму, лікарю Лівсі, Бену Гану,капітану Смолетту, Сільверу. Але все ж деякий скарб лишився лежати на своєму місці – це бруски срібла і зброя і там їм місце вважав Джим)

 

6. Продовжте речення

1. Чорну мітку Біллі Бонсу приніс... ( Сліпий пірат Пью)
2. На острові врятував життя Біллі Бонса... (Лікар Лівсі)
3. Команду «Іспаньоли» підбирав... (Сквайр Джон Трелоні)
4. Компас у вигляді скелета - вигадка... (Капітана Флінта)
5. Першим скарби на острові знайшов... (Бен Ган)

 

5. Підсумок уроку.

1. Робота з епіграфом

• Як ви розумієте слова, взяті епіграфом до нашого уроку?

Світ нудний лише для нудних людей      Р. Л. Стівенсон

 

2. Бесіда

• Чи сподобався вам роман «Острів скарбів»?
• Що вказує на те, що це пригодницький роман?
• Чи хотіли б ви опинитися на місці якогось героя?

 

3. Слово вчителя.

Письменникові вдається тримати читача у постійній напрузі завдяки діалогу, який значно пожвавлює сюжет, насичує дію. Він змушує героїв «вживатися» у вигадані ним самим обставини. Роман побудований за принципом гри, тому він захоплює читача. Насиченість несподіванками інтригує, стимулює увагу читача, збуджує фантазію.

 

6.    Домашнє завдання

1. Визначити епізоди, пов’язані з вдачею ДжимаХокінса та його товаришів.
2. Дібрати цитати до характеристики образу ДжимаХокінса та дорослих, які йому допомагають.