Урок "Остання спроба централізації влади та роздробленість земель у ХІІ ст.".

Тема уроку: Остання спроба централізації влади та роздробленість земель у ХІІ ст..

Мета: характеризувати процес посилення великок­нязівської влади за Володимира Мономаха  та доводити, що за його правління Київська держава (Русь – Україна) зазнає періоду піднесення; розвивати в учнів уміння да­вати характеристику історичному діячу, визначати його місце в історичному процесі, сприяти формуванню в учня навичок критично сприймати навчальну інформацію, робити висновки, працювати з різними джерелами інформації; виховувати почуття патріотизму, людяності, доброти, повагу до минулого України.                                                                                                                             

Тип уроку: комбінований

 Основні дати: 1113р. – повстання в Києві,  1113-1125 рр. – князювання в Києві Володимира Мономаха;                                                                                              1125-1132рр. - князювання в Києві Мстислава Володимировича,  друга третина ХІІ-середина ХІІІст. – доба феодальної роздробленості Київської Русі.

Основні поняття і терміни: феодальна роздробленість, федеративна монархія.

Обладнання: атлас,контурна карта, тексти завдань, схема, портрет Володимира Мономаха,зошит з друкованою основою/ В.С. Власов- К.: «Генеза», 2016.- 42ст., підручник Історія України 7 клас/ Н. М. Гупан, І.І. Смагін, О.І. Пометун – К.: видавничий дім «Освіта», 2015.-94 с.

Очікувані результати.  Після цього уроку учні :

1. Набудуть навичок самостійної роботи з  історичними джерелами, історичними картами.
2. Вдосконалять вміння аналізувати події,  давати характеристику історичному діячу,  висловлювати власну думку.
3. Зможуть застосовувати та пояснювати нові поняття і терміни.
4. Набудуть навичок  роботи в  групах.

                                Структура уроку                                                                                                                                                    

І. Організаційний момент                                                                                                                         ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.                                                                                 ІІІ. Мотивація.                                                                                                                                    ІV. Вивчення нового матеріалу.

                                               План.

1. Володимир Мономах – людина і політик.
2. Правління  Мстислава  Володимировича.
3. Роздробленість Русі.

V. Закріплення нових знань учнів.                                                                                                   VІ. Підсумки уроку.                                                                                                                         VІІ. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вправа «Криголам»

- Починаємо урок історії. Якими ви повинні бути на уроці? Дайте характеристику за початковими літерами.

У - ( уважними)

Р - ( розумними)

О -  ( охайними)

К  - ( кмітливими)

Створення позитивної емоційної атмосфери.

Завдання: Будь ласка, розглянь малюнки.

• Вибери малюнок, який відповідає твоєму настрою (замалюй кружалко).

\\                                                                                            

•    Сподіваюся, що після уроку твій настрій буде такий же гарний (або покращиться), адже сьогодні в нас дуже цікава тема.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Тестові завдання:

І. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми й мети уроку

         Сьогодні, ми з вами говоритимемо про історичну особу, яка виступила організатором і активним учасником боротьби з половцями, ініціювала князівські з'їзди.  Ім’я цього князя  назвете, розгадавши ребус.

Створення проблемної ситуації

• Міжусобні війни, які спалахнули після смерті Ярослава Мудрого, завдали величезної шкоди державі, що призвело до загрози розпаду Київської Русі. Щоб зберегти політичну єдність і ліквідувати зовнішню загрозу в Любечі організовують з’їзд князів, ініціатором якого виступає переяславський князь Володимир Мономах. Ось як «Повість минулих літ» передає заклик, що прозвучав на Любецькому з’їзді.

Для чого губимо руську землю,

Самі проти себе усобиці діючи?

А половці нашу землю розносять

І раді є, що межи нами війна донині.

Відтепер з’єднаймося в одне серце й

Обережімо руську землю…

Але князі не дотримуються свого слова. Русь знову поринула у князівські чвари. Лише у 1113 р. з приходом до влади Володимира Мономаха держава отримує умови для нового піднесення. Чому це стало можливим? Чим уславив себе Володимир Мономах та чому великий князь Мстислав Володимирович дістав прізвисько Великий -  нам і належить з’ясувати.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Робота з підручником стор 94. Завдання: Скласти ментальну карту «Підсумки діяльності Володимира Мономаха»

Підсумки діяльності Володимира Мономаха

Робота з історичним документом стор 95. Завдання : Які з порад Володимира Мономаха ви вважаєте важливими для себе особисто?

Робота в друкованому зошиті стор. 43 вправа 4

2.Правління Мстислава Володимировича. 

  Розповідь з елементами бесіди.

Завдання: Що було спільного у правлінні Володимира Мономаха та Мстислава Великого?

Перед смертю Мономах поділив землі Русі між своїми синами, які посіли провідні міста Русі: Новгород, Смоленськ, Переяслав, Туров, Володимир та Ростов. Коли Володимир помер, великокнязівський престол перейшов до його старшого сина Мстислава (1125—1132 рр.). Новий великий київський князь швидко домігся підпорядкування своїй владі всіх руських князів. Усі Мономаховичі під його твердою рукою діяли разом і згуртовано. За межами родини були лише Чернігів, Полоцьк та дрібні волості майбутньої Галицької землі. Але місцеві князі не наважувалися чинити опір Мономаховичам. Мстислав продовжував політику батька щодо збереження єдності Русі. Він приборкав полоцьких князів, яких відправив як заручників до Константинополя.
За часів правління Мстислава у свідомості князів уже настільки укорінилося право на вотчину, що на те чи інше княжіння стала швидко зростати кількість претендентів. Між спадкоємцями неодноразово починають спалахувати конфлікти, але завдяки таланту і політичній майстерності Мстислав вправно їх долав, наводячи лад залізною рукою. Його влада справді була загальноруською. Нащадки згадували його за це, називаючи «Великим». Проте він зробив одну фатальну помилку, яка дала про себе знати вже після його смерті. Так, у суперечці за чернігівський престол Мстислав підтримав Ольговичів (нащадків Олега Святославича), які згодом стали головними конкурентами Мономаховичів у боротьбі за владу на Русі.

Успішною була також відсіч князя спробам половців скористатися смертю Володимира Мономаха й повернутися в південноруські степи. Як писав літописець, Мстислав «багато пота утер за землю Руську». У 1129 р. він загнав їх аж за Волгу і далі.

Мстислав також воював із литовськими племенами, накладав данину на чудь, підтримував династичні зв’язки зі Швецією, Норвегією, Польщею, Чехією та Візантією. 

Про високий міжнародний авторитет князя свідчить такий випадок. У 1129 р. руські купці, що поверталися з Моравії (Чеське королівство), були пограбовані поляками. Тільки-но про це стало відомо Мстиславу, він негайно відправив посла до польського короля Болеслава з вимогою відшкодувати збитки, завдані купцям. Болеслав негайно дав відповідь, що компенсує всі збитки, а в подальшому буде надавати руським купцям на території своїх володінь охорону. 

Влада Мстислава була настільки міцною, що він, нікого не питаючи, заповів Київ братові Ярополку. Проте його наступник не зміг зберегти єдність держави. Після смерті Мстислава міжкнязівські усобиці спалахнули з новою силою, і дуже швидко Русь розпалася на півтора десятка земель і князівств, володарі яких безперервно змагалися між собою за першість.

Підсумок учнів  . Обидва припинили усобиці, встановили одноосібну владу. В обох були сильні династичні зв’язки з правителями європейських держав. Час правління обох – час миру, внутрішніх гараздів і розквіту.

3.Роздробленість Русі.

Робота з термінами Федеративна монархія - сукупність самостійних чи напівсамостійних князівств, земель, що проводять самостійну політику.

Феода́льна роздробленість — поділ середньовічної держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади. 

 Запитання.  Як ви думаєте,  чому така велика держава, як  Київська Русь розпалась на окремі князівства?    Проаналізуйте причини роздробленості Русі – України і поясніть, як ви розумієте кожну з них.

На контурній карті відмітити  кордони й столиці самостійних князівств та земель.

V. Узагальнення й систематизація знань, умінь учнів

Завдання: Виконати вправу 1 друкованого зошита стор. 42

Метод « Фіш- боун»

Учні по черзі говорять слова, які стосуються уроку і записують між лінії. Заповнивши всі вільні рядки – утворюється риба, яка уособлює знання учнів із вивченого на уроці матеріалу.

VІ.Підсумок уроку

Володимир Мономах залишив по собі пам’ять не лише як талановитий полководець і далекоглядний державний діяч, але й як видатний письменник свого часу.

• Володимир Мономах був одним із видатних правителів часів Київської Русі.
• З молодих років він виявляв здібності державного діяча.
• Ставши організатором боротьби проти половецької небезпеки, Володимир Мономах здобув собі славу й авторитет, що згодом дало можливість посісти престол великого князя київського.
• Набув досвіду політичної боротьби, виявив себе вольовим, розсудливим і рішучим державним діячем, крім того, мав блискучі здібності полководця.
• Володимир усвідомлював небезпеку розпаду держави й убачав вихід із ситуації в зміцненні одноосібної влади. Уже з перших днів свого князювання він наполегливо йшов до своєї мети, що, зрештою, йому і вдалося.
• Він зміг передати владу своєму сину Мстиславу, який продовжив справу батька. Мстислав виявився останнім правителем єдиної Київської Русі.

VІІ.Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника
2. Виписати та вивчити основні події та терміни