Урок "Остап Вишня (Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Відбиток у них тодішнього суспільства, л

Тема. Остап Вишня (Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Відбиток у них тодішнього суспільства, літературно-мистецького середовища. Письменник і його час. «Моя автобіографія», «Письменники».

Мета: (формувати компетентності): предметні: ознайомити учнів із життям та творчістю Остапа Вишні, показати його місце в літературі 1920-х р., висвітлити традиції та новаторство у творчості; поглибити знання про гумор та сатиру; удосконалювати вміння визначати зміст та стильові особливості усмішок; ключові: уміння пов'язувати події художніх творів із реальним життям і робити висновки на підставі спостережень над текстом твору; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію для виконання навчальних завдань; комунікативну: переконливо та толерантно відстоювати власні думки, працювати в парі,  ухвалювати спільні рішення;  загальнокультурну: усвідомлення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму і життєствердження як важливих духовних цінностей буття; усвідомлення краси природи, її благотворного впливу на людину, виховання в учнів любові до рідного слова, почуття гумору.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали до біографії,  фільм «Із життя Остапа Вишні» (у головній ролі Б. Ступка – 11 `).

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Хороший сміх — той сміх, що не ображає,

а виліковує, виховує людину, підвищує.

Господи, до чого просто все.

Остап Вишня

Треба любити людину більше, як самого себе.

Тоді тільки ти маєш право сміятися.

Остап Вишня

Перебіг уроку

І Організаційний момент

ІІ Мотивація навчання учнів

Король українського тиражу, неперевершений гуморист, започатковувач жанру усмішки. Остап Вишня обрав своєю зброєю в боротьбі з недоліками суспільства сміх. Доля не була милостивою до письменника: йому довелося спізнати жах таборів. Проте це не знищило ні великого таланту митця, ні вміння сміятися над негараздами. Хіба що додало гіркоти в чашу страждань.

ІІІ Сприйняття нового матеріалу.

1. Ознайомлення з біографією Остапа Вишні. Проєкти учнів .

     Дитячі роки.

     Навчання.

     Творча діяльність, жанрова своєрідність творів.

     Репресований письменник. (Перегляд фрагмента фільму Ярослава Лунчака «Із життя Остапа Вишні», роль гумориста виконував заслужений артист України Богдан Ступка (письменник на допиті). (Намір Остапа Вишні вбити Постишева саме на трибуні з’явився в обвинувальному висновку після того, як у відповідь на запитання: «В каком помещении вы собирались уничтожить вождей народа?» – пролунала відповідь: «Предпочитаю убивать вождей на свежем воздухе!» Такій мужності й почуттю гумору на порозі смерті можна лише позаздрити!)

 Через що довелося пройти Остапові Вишні, можна здогадуватися з його      фо­тографій до табору і після: на перших – красивий і дужий чоловік, на других – згорблений дідусь в окулярах. Незмінною лишилася хіба що його «вишнівська» усмішка. У вкрай несприятливих умовах письменник вів табірний щоденник, який у 1989 році вийшов друком під назвою «Чиб’ю». Цей унікальний твір розкриває трагічні сторінки життя письменника та інших політв’язнів з України на засланні в республіці Комі, зокрема в зловісному концтаборі у Воркуті. Письменник кілька разів дивом уникав смерті. Останній раз – уже в 1941 році, коли гітлерівці опинилися під Москвою, а Вишню «про всяк випадок» мали відправити подалі – аж на Колиму. Для підупалого здоров’ям письменника це було рівнозначно смертному вироку, але начальник табору – українець і колишній шанувальник творчості гумориста – удав із себе формаліста: мовляв, в’язня Вишні у мене немає, а щодо Губенка ніяких указівок не було.

     Повернення до творчості після заслання.

Потім було тріумфальне повернення в Україну разом із воїнами-визволителями безсмертної «Зенітки» Остапа Вишні. Цей твір у вигляді листівок розкидали з літаків над ще окупованою частиною української території, транслювали по радіо в напівзруйнованих містах і селах уже визволеної України. За свідченням сучасників, «Зенітка» повертала віру, що правда завжди перемагає кривду, хоч би якою могутньою вона видавалася.

     Останні роки життя письменника.

2. «Майстерня літературного критика»: колективний аналіз твору «Моя автобіографія». Свої спогади про дитинство, навчання, життя Остап Вишня висловив у творі «Моя автобіографія», у якому в гумористичному тоні автор розповідає про своє дитинство.

• Прочитайте назву твору. До якого стилю мовлення його слід би відднести? (автобіографія – це жанр офіційно-ділового стилю).
• Чим привертає увагу заголовок? (автор використовує тавтологію)
• Чи можна вважати твір «Моя автобіографія» автобіографією? (Це дійсно автобіографія, бо у творі присутні всі дані, властиві цьому документу: місце і дата народження, відомості про батьків, про освіту, захоплення, початок трудової діяльності та літературної творчості)
•  Тоді чим цей твір відмінний від документа? (Усе створене такими коментарями, поясненнями та своєрідними «ліричними відступами», що до ділового паперу його ніяк не віднесеш)
• Який жанр твору? (гумореска)
• Від чийого імені йде оповідь? (як і має бути в автобіографії, події висвітлюються від першої особи. Оповідач наводить факти з життєпису Остапа Вишні).
• Якою постає в «Моїй автобіографії» батьківська сім’я оповідача? Що ви можете сказати про дитинство головного героя? Чому саме цей період найкраще висвітлено у творі?

3. Читацький практикум. (учні заздалегідь отримали завдання знайти дані уривки; зачитування уривків)

• Як письменник згадує навчання? (Від слів «… Оддали мене в школу рано…» до слів «… А потім до університету вступив…»)
• Зачитайте із усмішки «Моя автобіографія» хто був першим учителем учня? (Іван Максимович — ходяча совість людська)
• Уже в ранні роки Павло відзначався дуже веселою вдачею і великою охотою до читання. (Від слів «… Книга, що найсильніше на мене враження справила…» до слів «… А решта книг читалося нічого собі…»)
• Закінчив Зіньківську школу у 1903 р., яка давала право обійняти посаду поштово-телефонного чиновника. Мріяв стати вчителем. (Уривок «Та куди мені в ті чиновники, коли мені тринадцятий минало…»)
• Коли почав писати твори? Як зробився письменником? («Писати в газетах почав..» )

• Які рядки твору змусили вас усміхнутися? Чому? Автор більше вдається до комізму ситуації чи слова?

4. Робота над усмішкою «Письменники»

Не оминав Остап Вишня у своїх усмішках і тогочасне письменство, вдаючись до іронії, дружніх шаржів на М. Хвильового, Г. Косинку, М. Зерова, писав «мистецькі силуети» про А. Петрицького, Леся Курбаса, Й. Гірняка, О. Василька, пародії, в яких влучно передано індивідуальні особливості митців. Атмосферу тогочасного літературно-мистецького життя, вир його майстерно відобразив Остап Вишня в усмішці «Письменники».

Бесіда за змістом із зачитуванням цитат

• Письменник — це людина, яка «випадково там щось напише і стане… чи та, що увесь час пише й нема йому нікотрого впину»? (Та людина, яка напише щось підходяще і пішло)
• Які ознаки притаманні письменнику? (У когось довга чуприна, добрі штани, іноді дуже діряві, платформа радянська, світогляд революційний//)  («Назовні письменники всі в штанях, іноді добрих, іноді дуже дірявих (залежно від таланту), мають вони (як уже говорилося) здебільша довге волосся». Окрім цього, Остап Вишня у дотепній формі уточнює, що твори прозаїків і поетів різняться «довжиною рядка», на відміну від футуристів, яких ще, мовляв, не можна назвати «справжніми письменниками», радше «майбутніми», адже «тепер вони тільки бавляться, граються, вчаться на письменників і лаються».)
• На які види поділяються письменники за довжиною рядка? Зачитайте важливі ознаки. (Прозаїки, поети, футуристи)
• Знайдіть характеристику різних літературних течій, проаналізуйте їх. («Незрозумілістю свого твору письменники поділяються на символістів, імажиністів, неокласиків, реалістів (і ще сила є різних «істів»))
• Що є найголовніше в письменникові? (Талант)
• Як у творі класифікують авторів відповідно до літературних родів і жанрів (Довжиною рядка в творі всі письменники поділяються на прозаїків, на поетів і на футуристів. Прозаїками звуться ті письменники, у яких рядок дуже широкий, і дуже довгий, і дуже дешевий. Поети – це ті, що рядок в них коротенький, яскравий. І на кінці в нім причеплено риму, або асонанс, або алітерацію. Остап Вишня використовує гру слів для створення комічного ефекту: «Реалісти – це, як ви й самі догадуєтесь, письменники, що скінчили реальну школу й не склали конкурсу до політехніки»)

5. «Хвилинка для фантазії»: створення збірного портрета письменника за твором Остапа Вишні.

Письменник:

• Прекрасний апетит
• Гаряча кров
• Недокрів’я
• Зазвичай довге волосся
• Іноді дуже дірявих штанях (залежить від таланту)
• Здебільшого порожній шлунок
• Назовні письменники всі в штанях, іноді дуже добрих.

ІУ Підсумок уроку

«Незакінчене речення»

• У біографії Остапа Вишні найбільше вразило…
• З уроку найбільше запам’яталося …
• Хотілося б дізнатися більше про …

У Домашнє завдання

Прочитати усмішку «Сом»; виразно читати або переказувати епізод, що найбільше сподобався. * За змістом усмішки «Сом» створіть скетч, прокоментуйте його.