ОСТРІВНІ КРАЇНИ ОКЕАНІЇ
Цілі уроку:
Базові поняття: держава, залежна територія, країни, що розвиваються, переселенська країна, ВВП, промисловість, сфера послуг, сільське господарство, транспорт, зовнішньоекономічні зв´язки.
Обладнання: підручник, атлас
Тип уроку: засвоєння нових знань
Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні компетентності у природничих науках і технологіях, уміння вчитися впродовж життя
Хід уроку
Які Тихоокеанські острови знаєте? Чи можете ви пов´язати їх з іменами відомих мореплавців?
Океанія – найбільше у світі скупчення островів й архіпелагів, що розташовані у центральній та південно-західній частинах Тихого океану. Без Нової Гвінеї та Нової Зеландії Океанія складається із 7000 островів, що охоплює площу у 1,2 млн. км².
Метою нашого уроку буде дізнатися про країни, що входять до складу Океанії, особливості їхнього ЕГП, ПРП та економічного розвитку
Склад регіону
Традиційно Океанію поділяють на 3 історико – етнографічні області з урахуванням їх природних особливостей:
Розташування островів Океанії має свої особливості в різних районах Тихого океану. Так, на південному заході, у районах, розміщених ближче до Австралії та Індійського океану, острови більші за розмірами, гористіші, їх скупчення розташовані ближче одне до одного; на сході острови менші за площею, відстані між ними та їх групами зростають. Поряд із високими гористими островами трапляються низовинні, ледве піднесені над океаном коралові атоли.
Завдання. Кожен із вас дістає із «Чорного капелюха» картку із назвою регіону Океанії. За цими картками ви формуєте робочі групи:
Ваше завдання, за допомогою підручника та карти атласу дати коротку характеристику обраного регіону, з використанням алгоритму характеристики країн (за типовим планом).
Орієнтовні характеристики
Мікронезія
ЕГП. Регіон розташований у північно-західній частині Океанії. Острови мають переважно коралове, рідше вулканічне походження.
До складу Мікронезії входять: Каролінські, Маріанські, Маршалові острови, острови Гілберта.
Площа – 2,6 тис. км², в Океанії простягаються приблизно на 14 млн км².
Природні умови
Маріанські та Каролінські острови є вершинами підводних вулканів, складених лавами та іншими продуктами вивержень.
Кліматичні умови Океанії пов´язані передусім з її місцезнаходженням у тропічному поясі. Тільки Нова Зеландія розташована в субтропічних та помірних широтах. На клімат Океанії значно впливають пасати та пануючі у Південній півкулі (південніше 40° пд.ш.) протягом усього року вітри західних напрямків. Повітря прогрівається до +26…+27°С. пасати і західні вітри приносять рясні опади (не нижче 1000 мм, а у західній частині – 2000 мм). Частими бувають зливи.
Полінезія
ЕГП. Регіон простягнувся від крайнього південного заходу до східних околиць Океанії. Сюди належать: Нова Зеландія, острови Кука, Тонга, Товариства, Самоа, Туамоту, Тувалу, Маркізькі острови, Токелау, Гавайські Острови, острів Пасхи.
Площа – (без Нової Зеландії) – 26 тис км², з яких на Гавайські острови припадає 17 тис км². Площа Нової Зеландії 265 тис км².
Природні умови
Рельєф Нова Зеландії переважно гірський і високогірний, дуже розчленований. Новозеландська гора Джая (5029 м) є найвищою в Океанії. Окраїнами островів простягаються низовинні рівнини
Кліматичні умови Океанії пов´язані передусім з її місцезнаходженням у тропічному поясі. Тільки Нова Зеландія розташована в субтропічних та помірних широтах. На клімат Океанії значно впливають пасати та пануючі у Південній півкулі (південніше 40° пд.ш.) протягом усього року вітри західних напрямків. Повітря прогрівається до +26…+27°С. пасати і західні вітри приносять рясні опади (не нижче 1000 мм, а у західній частині – 2000 мм). Частими бувають зливи.
Меланезія
ЕГП. Регіон займає західну частину Океанії. Її утворюють: Папуа - Нова Гвінея, острови Санта-Крус, архіпелаг Бісмарка, Нові Гебриди, архіпелаг Луізіада, Нова Каледонія, Соломонові острови, острови Фіджі.
Площа – 969 тис км², з яких 6/7 припадає на Нову Гвінею.
Природні умови
Рельєф Нова Гвінея та інших островів Меланезії переважно гірський і високогірний, дуже розчленований. Окраїнами островів Гової Гвінеї простягаються низовинні рівнини.
Кліматичні умови Океанії пов´язані передусім з її місцезнаходженням у тропічному поясі. Тільки Нова Зеландія розташована в субтропічних та помірних широтах. На клімат Океанії значно впливають пасати та пануючі у Південній півкулі (південніше 40° пд.ш.) протягом усього року вітри західних напрямків. Повітря прогрівається до +26…+27°С. пасати і західні вітри приносять рясні опади (не нижче 1000 мм, а у західній частині – 2000 мм). Частими бувають зливи.
Природні ресурси (загальна характеристика)
Країни Океанії багаті на природні ресурси, але їх численні корисні копалини ще недостатньо розвідані. У Новій Гвінеї на шельфі виявлено родовища нафти, на самому острові – мідь, залізна руда, марганець, платина, срібло. Нова Каледонія багата на нікель (одне із найкрупніших у світі). На Фіджі є срібло. Нова Зеландія має у свої надрах кам´яне вугілля, срібло та золото. На численних біогенних островах значні запаси фосфатної сировини, найбільші з них – на острові Науру.
Головне багатство Океанії – агрокліматичні ресурси, сприятливі для цілорічного землеробства. Крім того, її багатством є тропічний ліс. Особливо цінується порода дерева «агатис» на Соломонових Островах, у Новій Каледонії. Середня лісистість регіону становить – 49%.
Населення
Загальна чисельність населення – 18 млн. осіб, з них 11 млн проживає в Папуа-Новій Гвінеї та Новій Зеландії. Для всіх країн регіону, крім Нової Зеландії, характерним є високий показник природного приросту населення – 15-20‰, середня тривалість життя – 65-70 років. За демографічними показниками Нова Зеландія має схожість із Австралією.
Більшість аборигенного населення Океанії належить до австралоїдної раси. Внаслідок змішання океанців з європейцями утворився численний прошарок населення - метисів. Найбільше метисового населення на Маріанських островах, Гаваях та Таїті.
Майже в усіх країнах Океанії – християни (протестанти, католики).
У більшості країн Океанії міського населення небагато. Виняток становлять тільки Нова Зеландія (85%), Гавайські (80%) та Маршалові Острови (70%).
Господарство
Острівні країни Океанії, крім Нової Зеландії, належать до групи найменш економічно розвинутих у світі. Це пов´язано з тим, що ще на початку 70-х років ХХ ст. Океанія була майже повністю колоніальним регіоном. Її економічний розвиток стримувався і географічною віддаленістю островів від материків та між собою.
Основою господарства є сільське господарство, рибальство, лісозаготівля та лісовий промисел, туризм. На фоні інших острівних країн Нова Зеландія виділяється розвиненою економікою, яка по структурі господарства схожа на Австралійську.
Зовнішні економічні зв´язки
Експорт: продукція с/г та харчової промисловості, окремі країни (Нова Гвінея, Нова Зеландія, Науру, Нова Каледонія) експортують мінеральну сировину.
Імпорт: машини та обладнання, паливо, хімікати, споживчі товари, медикаменти.
Учні презентують класу інформацію по окремих регіонах
Важливим фактором економічного розвитку країн Океанії є іноземні інвестиції. Найактивнішими інвесторами є компанії Австралії, Японії, США, Франції. .
На окремих територіях регіону достатньо розвинута експортноорієнтована видобувна промисловість: у Науру – видобуток фосфоритів, у Новій Каледонії – нікелю, папуа-Новій Гвінеї – золота.
Опрацювати текст параграфа
Зробити кросворд «Країни Океанії»