Урок "Освіта і наука в Україні кінця XVIII — першої половини XIX ст."

Про матеріал

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд;

• характеризувати особливості процесу розвитку освіти, науки й культури в Україні у цей період;

• пояснювати суперечливі процеси модернізації розвитку освіти й культури;

• висловлювати судження щодо діяльності В. Каразіна, М. Максимовича, М. Остроградського,

• називати дати відкриття університетів в українських землях;

• пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «національна ідея», «романтизм», «класицизм».

Перегляд файлу

Освіта і наука в Україні кінця XVIII — першої половини XIX ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд;

• характеризувати особливості процесу розвитку освіти, науки й культури в Україні у цей період;

• пояснювати суперечливі процеси модернізації розвитку освіти й культури;

• висловлювати судження щодо діяльності В. Каразіна, М. Максимовича, М. Остроградського,

• називати дати відкриття університетів в українських землях;

• пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «національна ідея», «романтизм», «класицизм».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Чи є підстави стверджувати, що український національний рух у середині XIX ст. був складовою європейського революційного процесу?

2. Доведіть, що революція 1848 р. суттєво прискорила розвиток українського національного руху.

3. Визначте напрями діяльності Головної руської ради, охарактеризуйте їх.

4. У чому полягає головне значення революції 1848-1849 рр. для Західної України?

5. Поясніть причини змагання українського національного руху з польським. У чому воно проявлялося?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з підручником

• Прочитати текст підручника, визначити позитивні й негативні чинники, що впливали на розвиток культури України в першій половині XIX ст.

Орієнтовна відповідь

Позитивні чинники

Негативні чинники

• Українська культура розвивалася як єдине ціле, як культура українського народу.

• Із середовища народу вийшли талановиті вчені, які працювали в різних галузях науки і мистецтва.

• Зникнення турецько-татарської загрози.

• Розвиток промислового виробництва.

• Виникнення інтелігенції.

• Позитивний вплив європейської культури.

• Поширення романтизму

• Українські землі були поділені між двома державами: Росією та Австрією.

• Антиукраїнська політика Російської та Австрійської імперій гальмувала культурний розвиток України.

• Російський уряд запровадив цензуру на видання літератури українською мовою.

• Остаточна втрата ознак державності.

• Підпорядкування Православної церкви Московському патріархатові

Вправа «Два по два — чотири»

Учні обирають з негативних і позитивних чинників по одному, що найбільше вплинули на розвиток української культури.

1. Об’єднатися в пари. Обрати від пари два (негативний і позитивний) чинники, дійти спільної думки.

2. Об’єднатися в групи по чотири, обрати від групи два чинника, представити класу.

3. Визначити, які чинники, на думку класу, виявилися найзначущими для розвитку української культури першої половини XIX ст.

Робота з поняттями

• Романтизм — напрям у літературі й мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини; увага до особистості, її індивідуальних ознак; неприйняття буденності й звеличення «життя духу».

• Класицизм — напрям в європейському мистецтві. Його представники орієнтувалися на античне мистецтво, яке проголошувалося ідеальним, класичним, гідним наслідування.

Робота з текстовою таблицею

• Слухаючи розповідь учителя, скласти таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Особливості розвитку культури

1. Відбувається становлення національної культури.

2. Нерівномірність культурного розвитку різних регіонів України.

3. Узгоджена діяльність інтелігенції Заходу і Сходу України.

4. Серед представників української культури замість нащадків козацької старшини посіли місце представники інтелігенції

Завдання

• Поясніть логічний зв’язок: промислова революція ---> розвиток освіти.

Робота з історичним джерелом

1. Проаналізуйте документ і визначте, якою була урядова політика в освітній сфері.

2. Чому царський уряд так боявся освіченості українського народу?

Із висловлювання Міністра народної освіти О. С. Шишкова «...Наставлять земледельческого сына в риторике было бы приуготовлять его быть худым и бесполезным или еще вредным гражданином. Но правила и наставления в христианских добродетелях, в доброй нравственности нужны всякому, не выводят никого из определенного ему судьбою места и во всех состояниях и случаях делают его и почтенным, и кротким, и довольным, и благополучным.

Научить грамоте весь народ... имело бы больше вреда, чем пользы».

Складання тез за розповіддю учителя

Орієнтовний вигляд тез Освіта

Початкова

1. Парафіяльні ніколи — для дітей найнижчих станів, які існували при церквах, навчання тривало 1 рік;

2. Повітові училища — для дітей дворян, купців, заможних ремісників, у яких навчання тривало 2-3 роки.

Середня

1. Губернські гімназії — навчалися діти дворян і чиновників. Навчання тривало 7 років (Чернігів, Одеса, Херсон, Київ і т. д.).

2. Приватні пансіонати.

3. Інститути шляхетних дівчат.

Проміжне місце між гімназіями та університетами посідали ліцеї. 1817 р. — Рішельєвський ліцей в Одесі;

1820 р. — Ніжинський ліцей, 1832 р. перетворений на Гімназію вищих наук.

Вища

Університети. Навчалися діти дворян.

1805 р. — Харківський університет, засновник В. Каразін.

1817 р. — Львівський інститут Оссолінських.

1819 р. — Києво-Могилянську академію перетворено на духовну академію.

1834 р. — Київський університет Святого Володимира. Історичний факт

1856 р. на підвладних Російській імперії українських землях офіційно числилося 1 300 початкових шкіл, де навчалося 67 тис. учнів; 18 гімназій з 4 тис. учнів. Якщо врахувати, що на них проживало 13.5 млн осіб, то в Україні на сто мешканців припадало 0,61 учня, у Росії — 0,7, у США — 20, у Франції та Англії — 9,1 учня.

• Зробіть висновки з наведених фактів.

Робота з текстовою таблицею

• Слухаючи розповідь учителя, скласти таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Особливості розвитку науки

Прізвище діяча

Досягнення

Дмитро Бантиш-Каменський, історик

4-томна «История Малой России»

Прізвище діяча

Досягнення

Микола Костомаров, історік

«Богдан Хмельницький», «Руїна». Очолював Кирило-Мефодіївське товариство, професор Київського університету

Микола Маркевич, історік

«Історія Малоросії» — думка державної незалежності України

Михайло Максимович, історик, фізіолог, етнограф

«Малоросійські пісні». Переклав українською «Слово о полку Ігоревім». Досліджував «Повість минулих літ», «Руську Правду».

Перший ректор Київського університету

Тимофій Осиповський, математик

3-томний «Курс математики»

Михайло Остроградський, математик

Започаткував Петербурзьку математичну школу

Ізмаїл Срезневький, філолог, славіст, історик

1842 року став першим професором-славістом у Харківському університеті, де читав курси з історії та слов’янських мов

Василь Каразін, винахідник, освітній діяч

Ініціював заснування Харківського університету (1805) та Філотехнічного товариства (1811-1818) для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості в Україні

Робота з біографічними довідками

Михайло Максимович (1804-1873) — український вчений-енциклопедист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду на Полтавщині. Перший ректор Київського університету. Максимович був ученим широкого діапазону — від ботаніки до історії. Його наукові праці в царині природознавства, опубліковані в 1820-1830-х рр., не лише відповідали рівневіі тогочасної науки, але й прокладали для неї методологічні шляхи.

Михайло Остроградський (1801-1862) — видатний український математик, походив із козацько-старшинського роду Остроградських. Навчався в Харківському університеті. Працював переважно у Франції і Росії. Професор Петербурзького університету та Морського кадетського корпусу, член Петербурзької АН, Паризької, Римської й Туринської Академій наук. Автор 40 праць з математичного аналізу. Світ знає його дослідження з теорії чисел алгебри, теорії ймовірностей та варіаційного числення. Приятелював з Т. Шевченком. ЮНЕСКО у 2001 р. внесла М. Остроградського до переліку видатних математиків світу.

Василь Каразін (1773-1842) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник першого у Східній Україні Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного господарства. Праці з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.

 

docx
Додано
25 листопада 2018
Переглядів
1124
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку