Урок "П. Тичина "Не бував ти у наших краях", "Гаї шумлять", „Блакить мою душу обвіяла"

Урок №         П. Тичина "Не бував ти у наших краях", "Гаї шумлять", „Блакить мою душу обвіяла"

Мета: ознайомити учнів з короткими біографічними відомостями;
розкрити особливості поетичного таланту митця – уміння поєднати у творчості слово, музику й барви; розкивати вміння аналізувати ліричні твори
вчити учнів бачити й відчувати красу навколишнього світу, виховувати високу культуру почуттів.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання: презентація до уроку, підручник, відео матеріали.

Перебіг  уроку

I. Мотивація навчання учнів.

     Закрийте очі та уявіть відеофільм  (учитель читає поезію П.Тичини) « Не бував ти у наших краях»

- Чи  сподобалася вам вірш?

- Які почуття викликав?

- Уявіть, що ви художник, які б кольори використали, щоб намалювати картину?

- Ви вже, мабуть, здогадалися, хто автор цих рядків?

- Що ж ми знаємо про цю людину?

II. Оголошення теми і мети  уроку.

   Спрогнозуйте тему сьогоднішнього уроку.

   Про що б ви хотіли дізнатися?

III. Сприйняття нового матеріалу.

Слово вчителя

(Слайд  1)
   У давньогрецькій міфології є образ геніального співця, винахідника музики й віршування Орфея. Його мистецтво могло творити чудеса: приборкувати диких звірів і навіть зрушувати скелі. Це міфічне ім’я стало синонімом великого поета й музики, людини надзвичайного обдарування й таланту

П. Г.Тичини (Слайд 2 )

     Чи це дійсно так?

     У кінці уроку спробуємо довести або спростувати цю думку.

    (Слайд 3 )   Чернігівщина... Край зелених соснових борів і широких золотоколосих полів, помережаний синіми глибоководими стрічками річок.

Він має свою давню й славну історію. Перша загадка про Чернігів, стольний град сіверян, датується 907 роком. Етнографія й фольклор Чернігівщини зберегли й донесли до наших днів відлуння яскравих дохристиянських обрядів.    (Слайд 4 )   У густих гаях прадавньої землі колись жили волхви (мольфари, віщуни) – чарівники, що розуміли мову квітів і дерев, птахів і звірів, уміли закликати дощ і утихомирювати грім. Вони одухотворювали  Природу, обожнювали її. Тож і не дивно, що ця земля подарувала світові поета, якого, як ми вже зазначали раніше,  згодом назвуть "українським орфеєм". Саме про нього та про чудові його вірші йтиме мова на нашому уроці. (Слайд 5)  
       Майбутній поет народився 27 січня 1891 року в селі Пісках. Щедра рука Всевишнього нагородила його багатьма талантами: живописця,співака й музиканта.

       Сім’я майбутнього поета була велика. Батько Григорій Тимофійович – сільський дяк, став для малого Павла першим учителем музики. Мати (Слайд 6)   (демонстрація портрета) – жінка сердечна, добра, з трохи сумовитим поглядом, вона народила 13 дітей, із яких у живих залишилося 9. Жили в скруті, упроголодь. Але на порятунок приходила пісня. Вона розраджувала, не давала щоденним клопотам про хліб насущний затьмарити світ, зів’янути ясному "цвіту-первоцвіту", що розквітав у душі малого хлопчика, якому судилася доля генія.

(Слайд 7)  

Ще однією жінкою, яка мала величезне значення у розкритті обдарувань тоді ще малого Павлуся, була вчителька Серафима Миколаївна Морачевська. Саме вона, помітивши дивне відчуття музики і прекрасний голос хлопця, залучила його до шкільного хору.
       Павло Григорович мав досконалий музичний слух і дзвінкий, мелодійний голос. У 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у Чернігові, він змушений буде 13 років навчатися спочатку в бурсі, а потім у семінарії, бо після смерті батька (1906) годі й сподіватися на щось краще.
         Навчання в духовному хорі не пройшло марно – П.Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив бандуру й кларнет. (Слайд 8, 9, 10)   Згодом, 1918 року, він свою першу збірку назве "Сонячні кларнети" (демонстрація збірки) (Слайд 11)   .
     Павло Григорович мав неабиякі здібності до малювання. Навчаючись у Чернігівській духовній семінарії, брав уроки малювання у відомого художника Михайла Жука, який уже тоді у двадцятирічному юнакові помітив надзвичайне поєднання різнобічних талантів. Тичина навіть готувався вступити до художньої Академії в Петербурзі, але брак коштів став на заваді. Та до останніх своїх днів полюбляв ходити в місто і робити замальовки.  (Слайд 12) Саме ці роботи розмістила дружина поета на стінах кімнати-музею після смерті митця. У цьому ж музеї є кімната – святая-святих, де Тичина любив залишатися  на саноті, один на один зі своїми думками – це бібліотека (Слайд 13)
   Маючи дар співака, музиканта й живописця, він став поетом. Безперечно, у цьому немалу роль зіграв М.Коцюбинський, який підтримав поетичний дар молодого поета на літературних "суботах", що влаштовував у себе вдома.
      А ще, можливо, доленосний вибір зумовлений тим, що словом можна і змалювати, і озвучити, і розказати.

А зараз давайте повернемося до  вірша П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» (Прочитання вірша учнями)  

Бесіда за прочитаним твором

•  З ким веде автор розмову у вірші?
•  Про що він йому розповідає?
•  Як у вірші змальовує Павло Григорович людину?

   Опишіть вірш за схемою

•  Які почуття, на вашу думку, виникали в душі поета, коли він писав вірш? (Поет залюблений у чарівну природу свого краю, його переповнюють почуття гордості за земляків – витривалих і працьовитих людей, які йдуть по життю з піснею.)

•  Яке ставлення автора до Батьківщини?

• А які народні прислів’я про рідний край, батьківщину ви знаєте?

• Давайте спробуємо відтворити подані прислів’я та приказки, користуючись довідкою.

Творчо мислимо(Слайд 15)  

1.     Батьківщина – мати, умій за неї … (постояти)

2.     Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що … (своя)

3.     Рідний край - … (земний рай)

4.     Всюди добре, а … (дома найліпше)

5.     Рідна земля – мов … (колиска золота)

«Не бував ти у наших краях!» -  вірш –  поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити свою батьківщину.

   Тематично близьким є і наступний вірш поета.

Робота над поезією"Блакить мою душу обвіяла"(Слайд 14)  

     Виразне читання поезії П.Тичини "Блакить мою душу обвіяла"(Відео 1) Скажи вранці світові «Добридень!» — і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить сонце, як тихо шепочуться трави, дзюрчить струмочок, пурхає метелик. Хай усе це наповнить твоє серце добром, любов'ю до рідного краю. Такий і прямий зміст і підтекст поезії

П. Тичини «Блакить мою душу обвіяла...».

Ось так презентує себе молодий поет, залюблений у свою сонцесяйну Україну.

Читання поезії учнями. (Відео 2)
Бесіда за прочитаним твором.
- Яка вона,блакить, зображена у вірші?

 - Як поет зображує у вірші рідну природу?
- Як називається ліричний твір, у якому описується природа?
- Яка пора року зображена в поезії?
- Як ви розумієте рядки поезії «Душа моя сонця намріяла», «Душа причастилася кротості трав...»?

- Назвіть зорові образи й опишіть картини, що постають у вашій уяві під час читання вірша.

- Якого емоційного забарвлення надають віршу слова зі зменшено-пестливими суфіксами?

Опишіть вірш за схемою.
«Блакить мою душу обвіяла» 

  Продовжіть асоціативний ряд «гаї шумлять»  -

Емоційне розвантаження

(Слайд 16, 17)   Уявіть себе на лоні природи, де є тільки ви й розмаїття барв, звуків і рухів. Забудьте про проблеми й турботи, вдихніть на повні груди п’янке свіже повітря. Прислухайтесь – і ... почуєте, як шумлять гаї... Придивіться – і ... побачите, як вітер, загравши на струнах-гілках, став на коліна, задивлений, над золото-блакитним плесом річки й чаклує над ним, торкаючи хвилі-звуки.

Ото ж, закрийте очі і… слухайте… До вас із минулого тисячоліття лунатиме голос автора.

Авторське прочитання вірша «Гаї шумлять…» ( Відео 3)

     Душею й серцем П.Тичина довгі роки служив Музиці – і вона щедро нагородила його за вірне й незрадливе служіння: влилася в поетичні рядки митця, зазвучала на повну силу, щоб полонити усіх, хто ввійде у Храм його Слова. Ступимо ж і ми на поріг цього Храму, щоб відчути цей божественний барвозвук – голублячий, ніжнотонний...
Послухайте вірш, який Г.Майброда поклав на музику "Гаї шумлять"

( Відео 4)

• Чи ті картини, які постали у вашій уяві, співпали з тим, що побачили в останньому фрагменті?

1. Опишіть почуття зворушення. Що, на вашу думку, може викликати це почуття?
2. Як ви розумієте вислів "музика природи"? Гру яких музичних інструментів ви уявляєте, читаючи цей твір?
3. Якими художніми тропами передається відчуття руху в поезії?

Виділіть і розподіліть зорові та слухові образи, окресліть кольорову гаму, назвіть емоції, почуття ліричного героя (за таблицею) .

Опишіть вірш за схемою.
"Гаї шумлять"

Який настрій твору? 

Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.
IV. Узагальнення уроку, закріплення вивченого матеріалу
1. Тестове опитування (робота в парах)
1.  До кого звертається автор у вірші «Не бував ти у наших краях!»?
А Товариша;                                 Б іноземця;
В вигаданого співрозмовника;   Г батька.
2. Який художній засіб використовує автор у рядку «На квітці метелик мов стрічечка»?
А Метафору;                                 Б порівняння;
В епітет;                                        Г  персоніфікацію.
3.  Яка пора року зображена у вірші «Не бував ти у наших краях!»?
А Весна;                                        Б зима;
В осінь;                                         Г  літо.
4.  Без чого не можуть люди «і нивки зорати»? (Вірш «Не бував ти у наших краях!»)
А Заробітної плати;                     Б пісні;
В їжі;                                             Г сліз.
5.  Який художній засіб використовує автор у рядку «Горить-тремтить ріка»?
А Метафору;                                Б порівняння;
В епітет;                                        Г  персоніфікацію.
6.  Яка пора року зображена у вірші «Гаї шумлять»? А Весна;                                        Б зима;
В осінь;                                         Г  літо.
7.  Хто виступає ліричним героєм у вірші «Гаї шумлять»?
А Автор;                                       
Б маленький хлопчик;
В парубок;                                    
Г батько.
8.  Чим милується ліричний герой у вірші «Гаї шумлять»?
А Гаєм;                                          Б річкою;
В хмарками;                                Г  травою.
9.  До кого звертається автор у вірші «Блакить мою душу обвіяла»?
А Природи;                                   Б світу;
В матері;                                       Г  України.
10.  З чим порівнює автор могили у вірші «Не бував ти у наших краях!»?
А Хмарами;                                  Б степом;
В горами;                                      Г лісами.
11.  Який вірш закінчується рядком «...як музика»?
А «Гаї шумлять»;
Б «Не бував ти у наших краях!»;
В «Блакить мою душу обвіяла»;
Г  «А я у гай ходила».
12.  З чим автор порівнює неба край у вірші «Гаї шумлять»?
А Музикою;                                   Б золотом;
В коханням;                                 Г думками.

    Перевірка виконання тестових завдань

1. В                7. А

2. Б                 8. В

3. Г                 9. Г

4. Б                10. В

5. А                11. А

6. Г                 12. Б
V. Підсумок уроку.

Усі ми – діти Природи, діти своєї землі. Що залишив і зберіг П.Тичина у своїй творчості від давніх дохристиянських вірувань наших предків? (Він у своїх поезіях одухотворював природу, обожнював її, був пантеїстом (Пантеїзм – філософське вчення, яке ототожнює Бога з природою, розглядає природу, як утілення божества) за світосприйняттям).
 

• У яких галузях мистецтва виявлявся талант П.Тичини?
• Чому, на вашу думку, П.Тичина працював на ниві поезії? (Мав підтримку й схвальні відгуки Коцюбинського, інших поетів і прозаїків. Був переконаний і впевнений, що словом можна і змалювати, і озвучити, і розказати)
• Які враження залишилися у вас від прочитаних поетичних творів П.Тичини?

І на закінчення нашого уроку,  погляньте на дане пано «Біле і чорне» (1912-1914р.р.) (Слайд 18), а тепер на портрет юного Тичини.

-  Чи помічаєте ви щось спільне?

   Двадцятирічний  Павло Тичина , який навчався малюванню в Чернігівській духовній семінарії і був кращим учнем Жука Михайла Івановича (1883-1964р.р.), став праобразом «чорного янгола». А образ «білого янгола» має портретну схожість з Поліною Коновал - донькою чернігівського поета і драматурга І. О. Вороньківського, яка була першим юнацьким коханням П.Тичини.

     «Чорний янгол», як античний Орфей, граючи на музичних інструментах, може творити своєю чарівною грою в природі різні дива. Цей янгол виглядає добрішим, мудрішим, людянішим. Мелодія його сопілки - це мелодія його душі, для якої неприродні зло, заздрощі, свавілля, хаос. Він дарує світ любові, добра і краси всім. Це образ творця, художника, творчої людини у всьому – образ майбутнього, ніби побаченого крізь час, образу Павла Григоровича Тичини.

- Пригадайте міфічний образ  Орфея, про якого ми говорили на початку уроку.

- Чи дійсно можна вважати Павла Григоровича Тичину українським Орфеєм?

VI. Домашнє завдання:

Вивчити напам’ять вірш Тичини (на вибір)

Індивідуальне завдання: для юних художників – намалювати ілюстрації за темою "Моя батьківщина";  для юних поетів – написати вірш на цю тему.

«Блакить мою душу обвіяла» 

"Гаї шумлять"

                                        Тестове опитування
1.  До кого звертається автор у вірші «Не бував ти у наших краях!»?
А Товариша;                                 Б іноземця;
В вигаданого співрозмовника;   Г батька.
2. Який художній засіб використовує автор у рядку «На квітці метелик мов стрічечка»?
А Метафору;                                 Б порівняння;
В епітет;                                        Г  персоніфікацію.
3.  Яка пора року зображена у вірші «Не бував ти у наших краях!»?
А Весна;                                        Б зима;
В осінь;                                         Г  літо.
4.  Без чого не можуть люди «і нивки зорати»? (Вірш «Не бував ти у наших краях!»)
А Заробітної плати;                     Б пісні;
В їжі;                                             Г сліз.
5.  Який художній засіб використовує автор у рядку «Горить-тремтить ріка»?
А Метафору;                                Б порівняння;
В епітет;                                        Г  персоніфікацію.
6.  Яка пора року зображена у вірші «Гаї шумлять»?

 А Весна;                                        Б зима;
В осінь;                                         Г  літо.
7.  Хто виступає ліричним героєм у вірші «Гаї шумлять»?
А Автор;                                       
Б маленький хлопчик;
В парубок;                                    
Г батько.
8.  Чим милується ліричний герой у вірші «Гаї шумлять»?
А Гаєм;                                          Б річкою;
В хмарками;                                Г  травою.
9.  До кого звертається автор у вірші «Блакить мою душу обвіяла»?
А Природи;                                   Б світу;
В матері;                                       Г  України.
10.  З чим порівнює автор могили у вірші «Не бував ти у наших краях!»?
А Хмарами;                                  Б степом;
В горами;                                      Г лісами.
11.  Який вірш закінчується рядком «...як музика»?
А «Гаї шумлять»;
Б «Не бував ти у наших краях!»;
В «Блакить мою душу обвіяла»;
Г  «А я у гай ходила».
12.  З чим автор порівнює неба край у вірші «Гаї шумлять»?
А Музикою;                                   Б золотом;
В коханням;                                 Г думками.