Урок пам'яті "Голокост - трагедія ХХст."

Новокаховський професійний електротехнічний ліцей

Голокост – трагедія ХХ століття

(УРОК ПАМ’ЯТІ  ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ)

Викладач історії

Глушко С. В.

Мета виховної години: розкрити зміст поняття « голокост », причини його виникнення, охарактеризувати його особливості; формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал; розвивати й удосконалювати уміння будувати свої відповіді та виступи за принципом аргументованості; виховувати почуття гідності й терпимості, формувати активну громадянську позицію на основі визнання прав і свобод людини.

Обладнання:фотодокументи; історичні документи; відеоматеріали.

Основні поняття: голокост, ШОА, антисемітизм, гетто, геноцид, фашизм, нацизм, толерантність, тоталітаризм.

Епіграфи уроку:

…Чи можна вибачити те, що Ви пережили в часи Голокосту? Вибачити можна… забути неможливо…

Владислав Шпільман, колишній в’язень гетто Варшави

План уроку:

1. Передумови виникнення Голокосту.
2. Етапи анти єврейської політики нацистів.
3. Геноцид єврейського народу.
4. Опір Голокосту.
5. Праведники світу

ХІД УРОКУ

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вчитель. Тема нашого сьогоднішнього уроку – «Голокост – трагедія ХХ століття». Мені здається, що ця тема є досить актуальною і важливою для кожного з нас. Чому? Відповідь на це питання попрошу вас дати наприкінці уроку.

(Проблемне запитання: « Чи є тема Голокосту актуальною і важливою сьогодні?» на слайді)

Учитель. Чому ж у ХХ ст. сталася страшна катастрофа – Голокост? Сьогодні ми з вами спробуємо розібратись у цьому дуже важливому питанні. Поняття «голокост» для вас не є незнайомим. Поміркуйте, які асоціації викликає у вас слово – «голокост»?

Учні висловлюють свої думки.

Учитель. Так, мабуть, у кожної свідомої людини це слово викликає справді страшні асоціації. Що ж означає це поняття? Давайте звернемо свою увагу до довідник Українського центру вивчення історії Голокосту і дізнаємось тлумачення цього терміну.

Голокост – планомірне і організоване знищення єврейського населення в роки Другої світової війни.

Учитель. Слово «голокост» являє собою форму середнього роду іменника  «цілий», або «цілковитий» та καύστος — «спалений», «спопелений» (в контексті ритуального жертвоприношення). Спочатку слово «голокост» мало релігійний підтекст, але також вживалося протягом сторіч стосовно катастроф та великого лиха переважно пов'язаних із пожежами. До прикладу, крім іншого, його використовували на позначання геноциду вірменів османами 1909 р., для опису великих пожеж в Міннесоті (США), 1918 р. тощо.^[ Уже в середині 20 сторіччя слово «голокост» вживали в пресі щодо хвилі терору проти єврейського населення Європи початого Адольфом Гітлером. Із середини 50-х років 20 сторіччя слово «Голокост» загальновживане стосовно політики винищення нацистами під час Другої Світової Війни євреїв та інших народів Європи. У такому сенсі сучасне слово «Голокост», на відміну від іншого його значення, пишемо з великої літери.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання учням

1. Назвіть хронологічні межі Другої світової війни.
2. Як називається план знищення єврейського населення?
3. Коли почалися перші прояви анти єврейської політики нацистів?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Передумови виникнення Голокосту

Вчитель. Нацисти, які прийшли до влади в Німеччині в січні 1933 року, вважали, що німці належали до «вищої раси», ніж інші народи, і що євреї, котрих вони вважали «меншовартими», були чужинцями та становили загрозу для так званої німецької расової спільноти, активно пропагуючи ідеї антисемітизму. Єврейське населення Європи, на цей період часу, становило понад дев’ять мільйонів. Більшість європейських євреїв жили в країнах, що їх нацистська Німеччина згодом окупувала або на які чинила вплив під час Другої світової війни. До 1945 року німці та їхні колабораціоністи вбили близько дві третини європейських євреїв, здійснюючи  так зване «остаточне розв’язання єврейського питання» - нацистської

Запитання учням

Як ви гадаєте, що таке антисемітизм?

Чому, на вашу думку, нацистський уряд таку велику увагу приділяв саме цьому питанню?

Учні висловлюють свої думки. Після обговорення міркувань учнів учитель підбиває підсумок.

Антисемітизм – це ідеологія і політика боротьби з єврейством, політика ворожого ставлення до єврейського народу.

Учитель. Гітлер та його оточення приділяли велику увагу єврейському питанню. У перші роки нацистського режиму націонал-соціалістичний уряд створив концентраційні табори для ув’язнення реальних та уявних політичних й ідеологічних опонентів. До початку війни посадовці СС і поліції також утримували в цих таборах чимдалі більше євреїв, ромів та інших жертв етнічної та расової ненависті.

Таким чином вони відволікали увагу людей від розуміння справжніх причин труднощів післявоєнної Німеччини. Важливим був також економічний чинник. Єврейський капітал відігравав важливу роль у торгівлі та промисловості Німеччини й іноді складав серйозну конкуренцію німецьким підприємцям. Нацисти також звинувачували євреїв у підриванні німецьких національних традицій. Все це дало Гітлеру привід розпочати широку пропаганду тези про «всесвітню жидомасонську змову», яка нібито мала на меті встановлення над людьми єврейського панування.

2. Етапи анти єврейської політики нацистів

Учитель. З чого ж розпочинається анти єврейська поітика нацистів? Згідно зі свідченнями Міжнародному трибуналу співробітника СС Дітера Висліцені, переслідування і знищення євреїв поділялося на три етапи: "до 1940 року … — вирішити єврейське питання в Німеччині та зайнятих нею областях за допомогою планового виселення. Друга фаза почалася з того часу: концентрація всіх євреїв у Польщі та інших зайнятих Німеччиною східних областях, і причому у формі гетто. Цей період тривав приблизно до початку 1942 року. Третім періодом було так зване остаточне вирішення єврейського питання, тобто планомірне знищення єврейського народу. Висліцені стверджував, що під терміном «остаточне рішення» розумілося саме фізичне знищення євреїв і він бачив наказ про це, підписаний Генріхом Гіммлером.

Коротка єврейська енциклопедія розглядає Голокост в 4 етапи:

• Січень 1933 — серпень 1939 — з моменту, коли Гітлер став рейхсканцлером Німеччини і до нападу на Польщу
• Вересень 1939 — червень 1941 — з моменту включення західної Польщі до складу рейху і створення «Генерал-губернаторства» до нападу на СРСР
• Червень 1941 — осінь 1943 — з моменту нападу на СРСР і до повного знищення гетто на його території
• Зима 1943 — травень 1945 — з початку масової депортації євреїв Західної Європи до таборів смерті і до кінця війни.

До прийняття рішення про повне фізичне знищення євреїв, німці застосовували наступну схему «вирішення єврейського питання»:

• концентрація єврейського населення у великих міських районах — гетто;
• відокремлення їх від не єврейського населення — сегрегація;
• повне витіснення євреїв з усіх сфер суспільного життя;
• конфіскація їхнього майна, витіснення євреїв з усіх сфер економічного життя і розорення;
• доведення євреїв до стану, коли рабська фізична праця стане єдиною можливістю для виживання;
• забов’язання носити жовті зірки на своєму одязі.

Запитання учням

З якою метою нацисти зобов’ язували єврейське населення носити ці позначки?

Що таке гетто?

Гетто – частина міста, спеціально відведена для примусового утримання євреїв з метою їх ізоляції та подальшого знищення.

Перегляд уривка з відеофільму «Гитлер в цвете»

https://youtu.be/-Xv7eh9o__c

3. Геноцид єврейського народу.

Вчитель. «Остаточне розв’ язання» за нацистськими методами – масові розстріли, табори знищення. Масові розстріли проводили спеціально створені зондеркоманди за підтримки СС та місцевої поліції. Трагічною сторінкою в українській історії стали події 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру.

Перегляд відеофільму «Бабин Яр» (02:43) https://youtu.be/q2X_8yMaVr4

Вчитель. Табори знищення, табори смерті – територія, спеціально виділена і обладнана для масового знищення людей. Головними елементами таборів смерті були газові камери та крематорії. Нацисти сконструювали газові камери, щоб підвищити ефективність масових вбивств і зробити процес більш безособовим для катів. Вперше газові камери стали застосовуватися ще під час програми евтаназії психічно хворих німців у вересні 1939 - кінці літа 1941 років.  6 таборів смерті: Освенцім(Аушвіц), Треблінка, Собібор, Майданик, Хелмно, Белжиц – були створені для знищення євреїв. Як висловився один есесівець: « Це були прості, але справно працюючі конвеєри смерті». Саме у таборах використовувався отруйний газ «Циклон В» – вже через 5 хвилин 2000 осіб у газовій камері ставали мертвими. Найкраща технологія знищення була відпрацьована у таборі Освенцім, де за добу знищувалось 12000 осіб.

Демонстрація та аналіз карти єврейських концтаборів.

Вчитель. Типова послідовність дій, що відбувалися в Аушвіці та Майданеку над цивільними особами єврейської та циганської національностей відразу після прибуття (в дорозі багато людей вмирало у вагонах від спраги та задухи): відбір на негайне знищення на виході з вагонів; негайна відправка відібраних для знищення в газові камери. У першу чергу відбирали жінок, дітей, людей похилого віку і непрацездатних. Тіх, хто залишався чекала каторжна праця, голод. Тих, хто хворів або просто слабшав від голоду, негайно відправляли в газові камери. Так у комплексі таборів Аушвіц було сім таких газових камер.

У Треблінці, Белжец, Собіборі в живих тимчасово залишали лише тих, хто допомагав прибирати з газових камер і спалювати трупи, а також сортувати речі вбитих, і тих, хто обслуговував охорону таборів. Всі інші підлягали негайному знищенню.

4. Опір Голокосту

Учитель. Пасивний опір був поширеніший. Пасивними формами опору були будь-які ненасильницькі дії, які сприяли виживанню євреїв, всупереч планам нацистів. Зокрема, для протидії планам масового умертвіння замкнених в гетто євреїв за допомогою голоду і хвороб, в гетто нелегально доставлялися їжа і медикаменти, підтримувалося наскільки це можливо особиста гігієна, створювалися медичні служби.

Важливу роль відігравав духовний опір. В гетто і навіть в концтаборах існували підпільні школи, професійні курси, проводилися культурні та релігійні заходи. З активних форм опору існували підготовка організація втеч з гетто та концтаборів, переправлення євреїв на безпечну територію нейтральних країн, озброєні повстання в гетто і концтаборах, участь у партизанській боротьбі, диверсії та саботаж на німецьких підприємствах.

Найвідомішою акцією спротиву було повстання у Варшавському гетто. У найбільшому єврейському партизанському загоні братів Бєльських до кінця війни було 1230 чоловік.

Насильницький опір нацистам безпосередньо в гетто і концтаборах варіювався від нападу з голими руками, ножами, сокирами, зі спробами вирвати зброю в учасників акцій знищення, до ретельно продуманих і організованих повстань. Єдиним вдалим повстанням в таборі смерті за весь період війни стало повстання в таборі Собібор під керівництвом Олександра Печерського.

5. Праведники світу

Хто такі рятівники євреїв і кого прийнято називати Праведниками народів світу? За інформацією ізраїльського Національного меморіалу Катастрофи та Героїзму «Яд Вашем», Праведниками народів світу прийнято вважати осіб, які за своєю національністю не були євреями, але з ризиком для свого життя рятували євреїв в роки Другої світової війни.

Ізраїльський Кнесет (парламент) у 1953 році ухвалив закон «Про увічнення пам’яті мучеників та героїв», наслідком якого був створений меморіал «Яд Вашем», а в 1963 році були визначені критерії надання звання Праведника народів світу. При «Яд Вашем» діє спеціальна комісія, яка на основі документів, свідчень вцілілих осіб та очевидців ретельно вивчає кожний випадок, відтак ухвалює рішення, чи відповідає він суворим критеріям. Комісія складається з істориків, юристів та уцілілих жертв Голокосту.

Перегляд відеофільму «Вшанування праведників світу» (03:05)

   https://youtu.be/afrFk8yRpvw

Вчитель. Насамкінець я хочу повернутися до нашого проблемного запитання, яке ми поставили перед собою на початку уроку: «Чи є тема Голокосту актуальною і важливою сьогодні?»

Учні висловлюють свої міркування.

Учитель. Чому ж ми вивчаємо Голокост? Це питання здається простим і недвозначним. Але на нього неможливо відповісти, допоки ми не з'ясуємо, по-перше, що таке Голокост, і, по-друге, хто такі "ми", кому "навіщо пам'ятати". Символом Голокосту є метелик. Чому саме він? В 1943 році маленький хлопчик із варшавського гетто написав у своєму листі: «…найжахливіше, що в гетто метелики не живуть!»

Творче завдання

Я хочу запропонувати вам написати на своїх метеликах побажання майбутнім поколінням і всім людям, які мають пам’ятати ці уроки історії. Ви пам’ятаєте, що означає слово “Голокост”? Я пропоную вам закріпити своїх метеликів на вогнищі (розташованому на дошці), яке, будемо сподіватися, ніколи більше не запалає в світі.

Заключне слово вчителя

Отже, навіщо нам, сьогоднішнім українцям, пам'ятати Голокост? Для того, щоб ми у своїй подальшій історії доклали всіх зусиль для неповторення будь-чого подібного.