Розробка уроку №4 на тему «Паризька мирна конференція 1919 р.». Розділи "Перша світова війна. Війни та революції", "Облаштування повоєнного світу".
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Паризька мирна конференція 1919 р.
Мета:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
ХІД УРОКУ
«Мозковий штурм»
Після підписання Комп’єнського перемир’я гармати замовкли. Боротьба за переділ світу переходила у сферу дипломатичних канцелярій, за стіл переговорів. Представники держав-переможниць з’їжджались до столиці Франції для остаточного підведення підсумків війни.
Очікувані результати
Після уроку учні зможуть:
1. Паризька мирна конференція.
Позиції провідних країн світу під час роботи конференції
Пояснення вчителя
По завершенню війни з метою облаштування світу, країнами –переможницями було скликано Всесвітню мирну конференцію, на якій колишні союзники протистояли один одному, тільки не військовими діями, а дипломатично. Ще до початку проведення мирної конференції, між її учасниками точились суперечки навіть з питання як і де її проводити - у Франції чи у Швейцарії. Початок роботи Паризької мирної конференції офіційно відкрив Президенти Франції Пуанкаре. На відкритті, 18 січня 1919 року були присутні 72 делегати з 26 суверенних країн і 4 британських домініонів, серед учасників не було запрошено представників переможених країн та Росії, в якій на той час йшла громадянська війна.
Найбільш впливовою стала «Велика четвірка» в особі президента В. Вільсона, прем’єр-міністрів Ж. Клемансо (Франція), Д. Ллойд-Джорджа (Велика Британія), В. Орландо (Італія), а серед «четвірки» склалася «велика трійка», без Італії.
Принципи майбутнього мирного врегулювання обговорювались країнами Антанти ще в роки війни. Основні ідеї – «програму миру» – сформулював президент США Вудро Вільсон в посланні Конгресу від 8 січня 1918 р. Вона отримає назву «Чотирнадцять пунктів».
Робота з документом
Ознайомтесь із змістом «14 пунктів» В. Вільсона та дайте відповіді на запитання.
«14 пунктів» В. Вільсона
Запитання:
Робота з підручником
Опрацювати текст підручника та заповнити таблицю
Країни – учасниці Паризької конференції |
Позиції країн напередодні роботи конференції |
Підсумки роботи |
США |
|
|
Велика Британія |
|
|
Франція |
|
|
Італія |
|
|
Японія |
|
|
2. Версальський мирний договір
Проблемне питання
Чи можна Версальський мирний договір вважати перемир’ям, а не мирним договором?
Метод «Пошук інформації»
Учні об’єднуються у три групи і працюють зі змістом Версальського договору, з’ясовують ставлення до договору представників великих країн та визначають територіальні, військові та фінансово-економічні обмеження Німеччини.
Група І. Територіальні обмеження Німеччини
Запитання:
Група ІІ. Військові обмеження Німеччини
Запитання:
1. Охарактеризуйте зміни у військовій галузі та політичному житті Німеччини.
Група ІІІ. Фінансово-економічні обмеження Німеччини
Запитання:
1. У чому полягали економічні зобов’язання Німеччини щодо інших держава?
2. Як було розв’язано питання виплати репарацій? Які країни їх отримали?
3. Чим контрибуція відрізняється від репарацій.
Робота з контурною картою
Позначте територіальні обмеження Німеччини.
Метод «Прес»
Вирішення проблемного завдання.
3. Утворення та діяльність Ліги Націй
Пояснення вчителя + робота зі схемою «Структура Ліги Націй»
Бесіда за запитаннями
1. З якою метою було утворено Лігу Націй?
2. Які нові принципи в системі міжнародних відносин передбачав Статут Ліги Націй?
3. Яким чином Статут Ліги Націй передбачав запобігти новим збройним конфліктам?
4. Висловіть припущення, чи могла створена міжнародна організація стати надійним гарантом миру і безпеки.
Метод «Займи позицію»
Д. Ллойд Джордж оцінив мандатну систему так: «Мандати є просто маскуванням для анексії». Висловіть аргументи «за» і «проти» цієї точки зору.
Бліц-опитування
Вправа «Історичний портрет»
Впізнайте осіб, зображених на фото. Стисло прокоментуйте їх роль в роботі Паризької мирної конференції. Хто з них найбільш прихильно ставився до українського питання в ході конференції?.
Дата |
Договір |
З якою країною |
Територіальні втрати |
|
Сен-Жерменський |
|
|
|
Нейїський |
|
|
|
Тріанонський |
|
|
|
Севрський |
|
|