8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Урок "Пауль Целан. Модерністське зображення трагедії Голокосту в поезії "Фуга смерті"

Про матеріал
презентувати учням віхи життя і творчості Пауля Целана, розкрити особливості модерністського зображення трагедії Голокосту в поезії «Фуга смерті»; розвивати дослідницькі, комунікативні, творчі навички, життєві компетенції учнів, удосконалювати в учнів уміння і навички ідейно-художнього аналізу поетичного твору, навички зв’язного усного мовлення; актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; формувати навички спілкування в колективі; формувати вміння знаходити певну інформацію та представляти її; виховувати високі моральні якості, почуття національної свідомості, гуманізму, толерантності, негативне ставлення до війни.
Перегляд файлу

Тема уроку. Пауль Целан.  Модерністське зображення трагедії Голокосту в поезії «Фуга смерті»

Мета уроку: формування предметних компетентностей: презентувати учням віхи життя і творчості Пауля Целана, розкрити особливості модерністського зображення трагедії Голокосту в поезії «Фуга смерті»; розвивати дослідницькі, комунікативні, творчі навички, життєві компетенції учнів, удосконалювати в учнів уміння і навички  ідейно-художнього аналізу поетичного твору, навички зв’язного усного мовлення; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі; інформаційної: формувати вміння знаходити певну інформацію та представляти її; загальнокультурної: виховувати високі моральні якості, почуття національної свідомості, гуманізму, толерантності, негативне ставлення до війни.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет Пауля Целана; презентація біографії поета, відеоролик про поезію «Фуга смерті»; виставка матеріалів, присвячених Голокосту, відеофільм «Голокост 1939-45рр», музичний твір «Фуга» Баха, картина Пікассо «Герніка»

 

Голокост (гр. спалений цілком) — загибель значної частини єврейського населення Європи (понад 6 млн.) підчас систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми підручними в Німеччині та на оку­пованих нею територіях протягом 1933— 1945 рр.

Фуга – поліфонічний (багатоголосий) твір, який експонує одну, або кілька тем почергово у всіх голосах.

Модернізм загальна назва нових течій к. 19 поч. 20 ст. нереалістичного спрямування, що виникли як заперечення традиційних форм минулого.

Верлібр – вільний вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.

Хід уроку

  1. Організаційна частина

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. (Презентація. Слайд 1.Звучить музика "Хава нагіла")

  • Війна – протиприродне, антигуманне явище не тільки для конкретної людини, а й для всього людства. Друга світова війна стала глибоким потрясінням для європейської культурної свідомості. Ця війна призвела до масового знищення людей, до численних трагедій та непоправних втрат, обірваних життєвих шляхів та зруйнованих доль, знівечених тіл та розтоптаних душ. Кількість її жертв налічувала десятки мільйонів. Лише у таборах смерті загинуло близько 11 мільйонів чоловік. «Як, - запитував швейцарський письменник М. Фріш, - люди, котрі насолоджувалися музикою Баха та Генделя, могли розстрілювати немовлят?»  А відомий філософ Т. В. Адорно заявляв, що «писати вірші після Освенціма неможливо». Але знаменитий вірш П. Целана «Фуга смерті» довів, що поезія «після Освенціма» можлива, але вона має докорінно змінитися, щоб увиразнити стан «оніміння» свідомості, шокованої війною.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

   Слово вчителя. Пауль Целан… Хто цей митець, що його критика називала чаклуном поезії другої половини ХХ століття, «сліпучою кометою Галлея», «поетом ІІІ тисячоліття», творцем абсолютного вірша» і винахідником «мови оніміння», якого світові подарувала Україна?

IV. Засвоєння учнями нових знань.

1.Основні факти життя і творчого шляху П. Целана (презентація ):

Учень-«біограф 1».  Дитинство і роки навчання.(Слайди2-4)

      23листопада 1920 р. у місті Чернівці, у німецькомовній небагатій єврейській родині Анчелів, народився хлопчик Пауль. Батьки його попри все зуміли дати синові хорошу освіту: спочатку була початковій школа з німецькою мовою навчання, потім єврейська народна школа, пізніше румунська гімназія і нарешті ліцей, де крім німецької викладалися румунська, французька, латина, давньогрецька та англійська мови. Пауль був дуже обдарованою дитиною, мав прекрасну пам'ять. Завдячуючи наполегливій праці, талановитий хлопчик стає справжнім поліглотом. У 1938 р. Пауль Анчель складає випускні іспити і їде до Франції вивчати медицину. Він починає вчитися у Підготовчій медичній школі французького міста Тур. Та починається Друга світова війна, і він мусив повернутись на батьківщину. Тут він навчається в університеті на філологічному відділенні романістики, вивчаючи французьку та російську філологію. Російська література так захопила Пауля, що він почав перекладати вірші Сергія Єсеніна, поета, який його найбільше вразив. Целана вважають одним з найкращих  перекладачів на німецьку мову творів французьких та російських поетів. Дуже любив перекладати вірші Аполлінера, чиї співучі рядки були йому особливо близькі.  Завдяки його неперевершеним перекладам з англійської, французької, російської, італійської, румунської, португальської, гебрайської мов по-новому німецькою зазвучали Вільям Шекспір та

М. Лермонтов, Поль Верлен та Артюр Рембо, Гійом Аполлінер та Джузеппе Унгаретті, О. Блок та Рене Шар, Осип Мандельштам та багато інших майстрів світового красного письменства.

Проте війна наздогнала поета й у рідному місті, знову перервавши його навчання. Як і десятки тисяч євреїв, Целан став жертвою нацистських переслідувань.

Учень-«біограф 2».  Роки війни (Слайди5-8)

   У 1941 р. у Чернівцях почалися каральні акції проти єврейського населення. Ось лише деякі подробиці з документальної хроніки життя окупованих Чернівців:

  • 7 липня 1941 р. - початок акції проти євреїв каральної групи СС. Багато євреїв убито, Велику синагогу спалено, втілюються в життя німецькі порядки щодо євреїв, євреї втрачають право громадянства, змушені носити на одежі жовту Давидову зірку, виконувати примусові роботи і не сміють після 18-ї години виходити на вулицю.
  • 11 жовтня 1941 р. – у старій частині міста, колишньому єврейському кварталі, створено єврейське гетто, де на обмеженому, тісному просторі – 45000 євреїв. 15000 євреїв залишають у місті для життєво необхідних робіт і обов’язків,  решту – депортувати в концтабір.

       Целан був серед тих, кого окупанти залишили у місті. За 4 роки перебування у фашистському пеклі він пізнав життя у чернівецькому гетто й примусову роботу у румунському трудовому таборі, пережив втрату батька й матері (вони були депортовані в Задніпров’я  і замордовані в одному з таборів Трансністрії). Паулю вдалося вижити, але побачене у фашистських катівнях наклало відбиток на вразливу душу поета, трагічно позначилось на всій подальшій творчості Целана – трагічній за змістом і сумній за настроєм. Ця чорна смуга розколола життя Целана навпіл – до і після еміграції.

Своїм батькам поет присвятив вірш:

 Осокоре, ти в пітьмі сивієш.
Моя мати сивини не знала.
Зелено, купаво на Вкраїні.
Моя світла мати не вернулась.
Хмаро, ти наповнюєш криниці.
Моя тиха мати гірко плаче.
Зірко, ти снуєш вогнисту стрічку.
Серце матері свинець пронизав.
Двері, хто вас висадив із петель?
Моя ніжна мати вже не прийде.

 

Учень-«біограф 3». Роки еміграції (Слайди9-11)

     Незадовго до кінця Другої світової війни Чернівці були звільнені радянськими військами. Нові порядки, запроваджені новою владою,  примусили Пауля виїхати за кордон.      

    Його поневіряння розпочалися з Бухареста. В цей час у Бухаресті проживав буковинський поет Альфред Шперберг- один з найвідоміших німецькомовних літераторів, якому Пауль хотів показати свої вірші. Шпербер оцінив Целана як молодого генія і дав йому притулок в своєму домі. Саме подружжю Шперберів поет завдячує своїм псевдонімом – це анограма (т.т. перестановка складів ) його прізвища Анчель у румунський транскрипції “ An-cel ’’- “ Cel-an’’.

      У Бухаресті Целан співпрацює з видавництвом “ Російська книга’’,  перекладає твори російських письменників, тут у бухарестському часописі  “Агора” з’явилася його перша публікація – 3 вірші, підписані псевдонімом, який згодом стане постійним.

      Проте дуже швидко у Румунії поет відчув політичний дискомфорт – тут також встановилась тоталітарна система комуністичної влади.

     Тому у 1947 р. Целан подався до Відня. Тут він підготував до друку свою першу поетичну збірку Пісок із урн (1948 р.). Проте фінансові нестатки, відсутність особистих і творчих контактів завадили Целану надовго затриматися у Відні.

1948 р. Целан переїхав до Парижа, який став постійним місцем його проживання. Тут його життя ніби налагодилось: він завершив освіту, став лектором Сорбонського університету, одружився з талановитою художницею Жізель де Летранж, яка народила йому сина Еріка( і,до речі, стала найкращим ілюстратором його творів). Тут, у Парижі, одна за одною з’являються його поетичні збірки:    Мак і память- 1952 р.,   Від порога до порога -1955 р.

   Умовні грати- 1959 р., Троянда нікому”- 1963 р., “ Переведення подиху”-1967.,   “ Сонця з ниток”- 1968 р.,   “ Диктат світла”- 1970 р.

         Всього П.Целан є автором 9 збірок ( одна  з них “Рештка снігу” вийшла в світ у 1971 р. після смерті поета).

          Пауль Целан був лауреатом премії м. Бремен (1958 р.) та найвищої у  Німеччині літературної премії імені Георга Бюхнера (1960 р.)

          Однак попри милість долі, що, здавалось, щедро обдарувала поета за пережиті страждання, у його свідомості з роками дедалі більше набирав силу процес саморуйнацйї.

Учень-«біограф 4». Останні роки Целана (Слайди12-13)

         Виживши у жорні Голокосту фізично, Целан залишився духовно паралізованим пам’яттю про загиблих у таборі батьків, про пережитий в окупованих Чернівцях страх, про катастрофу, якої зазнав його народ у Другій світовій війні. Ця пам'ять була важким хрестом, що його поет ніс крізь роки своїх великих літературних досягнень і затишного сімейного життя.

         А ще – глибока самотність, якої він,єврей і уродженець Буковини, а одже- двічі чужинець, не міг позбутися у Парижі;

 - і те, що поет, який писав вірші німецькою, не міг бути адекватно сприйнятий французьким читачем;

  - і те, що у свідомості поета  його німецька мова, якою він писав, розщепилася  на: “ Muttersprache”- “рідну мову ” та  Mordersprache” – “мову вбивць ”;

   - і його ностальгія по чудовій країні маків і буків, у якій промайнуло його щасливе  дитинство і у якій хтозна-де залишились лежати закатовані батьки;

   - і болісна реакція на брудні інтриги навколо його імені.

      Все це разом узяте атакувало травмовану психіку митця і привело Целана  на оспіваний Аполлінером міст Мірабо, звідки він 20( 21 ) квітня 1970 року кинувся у Сену.

У 1992 році в Чернівцях споруджено пам'ятник П.Целану, автор-скульптор якого Іван Салевич. А чернівецька поетеса Тамара Северюк присвятила поету вірш "Нота" (Слайд 14)

 Народився на схід натхненний,

А душа під прицілами йшла.

Око мороку. Хвилі Сени.

Чужини незлюбива мла.

Гостро молодість без туманну

Перерізав печалей ріст.

Ледь на устоньках сніг розтанув

Руки долі гойднули міст...

Серед білого дня Зелений

В Чернівцях проломивсь туман           Розімкнупися хвилі Сени

І зімкнулись: Целан... Целан...

       Так, жах, який увірвався в юність П.Целана і переслідував його усе життя, знайшов  відображення у творчості поета. Найвідомішим твором, в якому зображена трагедія Голокосту, є поезія Фуга смерті, яку Целан написав у 1948 році. Ця поезія перекладена багатьма мовами. Першим, хто переклав вірш на українську мову, був відомий український поет Микола Бажан.

2.Учень-«літературознавець».  Історія написання вірша «Фуга смерті» (Слайд15)

Першим поштовхом до створення вірша «Фуга смерті» стала зустріч П. Целана з поетесою Розою Шерцер-Ауслендер, яка подарувала йому свою поетичну збірку «Райдуга», що вийшла 1939 року в Румунії. Її перший вірш  («В життя») містив метафору «чорне молоко», яку й Роза не вигадала сама. Та Паулю Целану вона припала до душі, і він скористався цією метафорою

Сам Целан пише німецькому видавничому дому, що вірш «написаний навесні 1945 року в Бухаресті». Тео Бак припускає, що перший проект вірша виник восени 1944, але до наступної весни прийняв свою остаточну форму.

Два роки потому, 2 травня 1947, румунський переклад поеми був опублікований другом Целана Петре Соломоном під назвою «Tangoul morţii» (Todestango) в журналі «Contemporanul». Це була перша публікація Целана. Враження супроводжується коментарем редактора, який приписував віршеві реалістичну основу і це на тлі можливого звинувачення у формалізмі, прийнятої в захисті: «Вірш, переклад якого ми публікуємо, ґрунтується на фактах».

Причини чому Целан остаточно виступив проти назви «Танго смерті» і надав перевагу назві «Фуга смерті» є невідомими.

У 1952 році вірш став відомим для більш широкої аудиторії як частина другої збірки «Маки і пам'ять».

«Фуга смерті» був не тільки «найвідомішим прикладом поезії Голокосту», але «найбільш знаменитим віршем класичного модернізму» взагалі. Біограф Целана Вольфганг Еммеріх аналізує: «Його „Фуга смерті“ є, мабуть, віршем століття».

   3. А зараз давайте послухаємо цей вірш ( перегляд відеоролика).

Вірш «Фуга смерті» Пауля Целана (Відеоролик, читання вірша  Вадимом Василенко)

4. Робота з текстом твору, його аналіз: (Слайд 16)

-  Про що цей вірш? Яка його основна тема?( Вірш написаний від імені в’язнів фашистського концтабору. Перед нами постають реалії табірного життя, масові страти репресованих, їх спалення у печах крематоріїв, німецькі вівчапки, що охороняли територію табору ,комендант, який слідкував за роботою «фабрики смерті». Тема-трагедія Голокосту.)

-  Що таке Голокост?

5. Словникова робота, запис до зошитів.

Голокост – масове винищення євреїв фашистами. ( Голокост - (гр. спалений цілком) загибель значної частини єврейського населення Європи (понад 6 млн.) протягом 1933 - 1945 р.р.)

6. Коментар учителя. (Слайд 17)

 У роки війни  нацистами  було створено 22 табори смерті. Один із найвідоміших і найстрашніших – Освенцім (Аушвіц). Дозвольте процитувати:

Утром солнце встает из тумана

От посыпанных прахом полей

Не забыть мне теперь Аушвиц-Биркенау,

дым людей, дым людей, дым людей.

В Україні  євреїв знищували, зокрема, у Бабиному Яру (Київ), у с. Богданівка.   Тільки через Тремблінку, спеціальний табір для євреїв, пройшло 900 тисяч чоловік. З них у живих залишилося лише 54 вязні.

27 січня у всьому світі відзначається  день пам'яті жертв Голокосту. Не зважаючи на цю досить відому подію, багато людей просто не знають про неї або не звертають уваги, бо це, мовляв, про євреїв.

7. Повідомлення учня-історика про Голокост
9 листопада 1938-го на території Німеччини та Австрії сталася Кришталева ніч, або Ніч розбитих вітрин, коли нацисти напали на єврейські громади. Нацисти зруйнували, пограбували й спалили понад тисячу синагог, знищили понад 7 тисяч підприємств. Вони також зруйнували єврейські лікарні, школи, цвинтарі й будинки. Коли все було скінчено, 96 євреїв убили й 30 тисяч заарештували. 
  На перших етапах знищення європейських євреїв нацисти примусово переселяли їх у гетто і дотримувалися політики непрямого винищення, позбавляючи основних засобів до існування. У найбільшому Варшавському гетто в Польщі кожен місяць помирало близько 1% населення. 
 Наймасовіше вбивство під час Голокосту сталося у вересні 1941 року в урочищі Бабин Яр, недалеко від Києва, в Україні, де вбили понад 33 тисячі євреїв всього за два дні. Євреїв змусили роздягтися і підійти до краю яру. Коли німецькі загони стріляли в них, люди падали вниз. Потім нацисти завалювали стіни яру, ховаючи і мертвих, і живих. Поліцаї хапали дітей і також скидали їх в яр. 
Спочатку в газових камерах використовували чадний газ. Пізніше для вбивства ув’язнених розробили інсектицид «Циклон Б». Коли в’язні опинялися в камері, двері закупорювалися й у вентиляцію всередині стін скидали кульки «Циклону Б», які поширювали отруйний газ. Доктор СС Йоганн Кремер розповідав, що жертви кричали і боролися за життя. Постраждалих знаходили з кров’ю, що йде з вух, і з піною біля рота, в положенні напівсидячи в камерах із простором, доступному тільки для розташування стоячи. Ув’язнених, переважно євреїв, з яких формували зондеркоманду (особливий загін), змушували закопувати трупи або спалювати їх у печах. Оскільки нацистам не потрібні були свідки, більшість членів зондеркоманди регулярно поміщали в газові камери, із декількох тисяч людей за роки війни вижили менше двадцяти. Деякі члени зондеркоманди перед смертю закопували свої свідоцтва в банках. За іронією долі, виживання членів зондеркоманди залежало від постійного надходження нових єврейських ув’язнених до концентраційних таборів. 
У своїх мемуарах Рудольф Гесс (німецький державний і політичний діяч, один із керівників нацистської Німеччини, заступник фюрера в партії, нацист «номер три».) описував, як євреїв заманювали в газові камери. Щоб уникнути паніки, їм говорили, що потрібно роздягнутися для душу та дезінфекції. Нацисти використовували особливі загони, які підтримували спокійну обстановку і допомагали тим, хто відмовлявся роздягатися. Діти часто плакали, але після того, як члени особливого загону втішали їх, входили в газові камери, сміючись, граючи або базікаючи одне з одним, часто з іграшками в руках. 

Вчитель: Давайте подивимось документальні кадри про ті страшні часи.

7. Демонстрація кадрів відеофільму «Голокост 1939-43рр.» на тлі грамзапису фуги Баха.

  • Що може відчувати людина, яка пройшла крізь це?

(біль, жах, страх,відчай, ненависть)

  •  Автор назвав свій твір фугою. Що таке фуга?

8. Словникова робота. (Слайд 18)

Фуга – поліфонічний (багатоголосий) твір, який експонує одну, або кілька тем почергово у всіх голосах.

Звучить мелодія «Фуги» Баха.

- Які почуття викликає у вас ця музика?

Коментар учителя.За таким принципом  побудований целанівський вірш: лірична оповідь у ньому кружляє в колі одних і тих самих тем. Однак слово "фуга", винесене у назву вірша, не лише пояснює його жанр. Воно породжує навколо себе додаткове коло асоціацій. Передусім - пов'язаних із контекстом німецької культури. Адже саме із її лона вийшов неперевершений майстер органної фуги Й.С. Бах.

У багатьох таборах існували сформовані з в’язнів музичні капели, як це пізніше описала Естер Бежарано, котра грала в такому оркестрі в Аушвіці: "Ми повинні були грати під час прибуття поїздів, з яких людей гнали прямо в газові камери". В тому ж Аушвіці в’язні, за наказом есесівців, повинні були виготовляти із сувоїв Тори барабани, тамбурини і банджо. А в одному з таборів на околиці Львова був створений цілий симфонічний оркестр, що налічував кілька десятків єврейських музикантів, і якийсь есесівський лейтенант наказував їм грати т.зв. "Танго смерті", яке повинно було звучати під час маршів і тортур, при стратах і копанні могил. Водночас у їхньому світлі стає зрозумілим, чому ранній варіант Целанового вірша отримав заголовок "Танго смерті". Комендант Аушвіцу Рудольф Гесс любив після масових страт награвати собі сонати Моцарта, а інший комендант того ж табору Крамер, який послав у газові камери 24.000 людей, плакав, слухаючи "Traumerei" ("Марення") Шумана, як про це згадує єврейська скрипачка Альма Розе, яка керувала в цьому таборі жіночим оркестром.

 

 - Що привернуло вашу увагу, коли ви слухали та читали вірш?(Відсутність розділових знаків; несхожість з класичною формою будови вірша; велика кількість метафор,образів,протиставлень).

-   Який прийом використовує автор у написанні вірша?( Вірш написано верлібром-без рими, впорядкованого розміру,чіткого поділу на строфи).

9.Словникова робота

Верлібр – вільний вірш без рими і розмірів,  чіткого поділу на строфи, з довільним чергуванням рядків різної довжини.

10. Коментар учителя.Вірш тематично розділений на строфи. Тут в цілому 36 рядків, розділених на чотири частини: дев'ять віршів в першій строфі, шість і три вірші в наступних двох, вірші п'ять і три в четвертій і п'ятій строфі, вісім віршів шостої строфи та фінальний куплет. Кожен розділ починається з лейтмотиву «Чорне молоко світання», який утримує вірш у формальних рамках. Метафора з'являється чотири рази і змінюється в послідовності часових прислівників «увечері», «опівдні», «зранку» і «вночі», а також перехід від третьої особи («вони») на другу («ти»). У четвертому розділі, алегоричний образ «смерть це з Німеччини майстер» зупиняє процес так, що коротка строфа «ми п'ємо і п'ємо» порушується і об'єднується в нову довгу.

Поема не має розділових знаків. 36 рядків поеми складаються переважно з довгих строф, які перериваються короткими.

 

-  За яким принципом будується вірш? Кого автор протиставляє у цьому вірші?

( Протиставлення нас (приречених євреїв,єврейського народу) і одного чоловіка(фашистського начальника табору).

   11. Робота в групах

Завдання 1-й групі (Слайд 19)

         -  Що таке метафора? Як починається кожна строфа вірша?Розкрийте значення цієї метафори. ( чорне молоко світання… образ молока, але це не життєдайний напій, а «гірка чарка долі», яку мусять випити євреї. Метафора «чорне молоко» побудована на оксюмороні — парадоксальному сполученні протилежних за значенням образів (чорний колір — білий колір молока. Це – метафора світу, «почорнілог»о від жирного диму крематоріїв, що в’ ївся у кожну його клітинку, світу в’язниці, куди ніколи не проникає проміння життєдайного сонця, світу пекла, в якому стерті межі між днем і ніччю, світлом і пітьмою,в якому навіть молоко запорошилося попелом і забарвилося зловісною чорнотою.Молоко – це і символ материнської любові, першооснова, яку спотворено)

Завдання 2-й групі (Слайд 20)

 Поясніть значення метафори “ми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно”)(див. Презентація 2,слайд № 2).

(В цьому метафоричному рядку автор втілив кілька історичних фактів:

 - це і величезні братські могили жертв фашизму;

- це і знищення в’язнів у крематоріях;

- це й асоціація з раєм, куди потрапляють душі всіх, хто пройшов через тортури концтаборів;

- це і перевернутий світ, у якому земля і небо помінялися місцями, могили тепер у повітрі.)

Завдання 3-й групі (Слайд 21)

  • Хто протиставляється у творі покірливим в’язням, які п’ють і п’ють «чорне молоко»? Про що свідчать його блакитні очі та опис його дій?

(Покірливості в’язнів протиставляється комендант – загадковий володар табірного світу. Він зображується відчужено – «як проста людина», без реалій й уніформи, без імені й зовнішності». Єдина деталь його портрета — блакитні очі – свідчить про приналежність героя до «вищої арійської раси», обстоюючи панування котрої, гітлерівська влада обрала курс на знищення «неповноцінних рас», серед яких була і єврейська. Так само описуються і його дії:

… він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито

він пише це й з хати виходить і зорі блищать і свистить він на псів

свистить на євреїв своїх і велить копати могилу в землі

і грати до танцю наказує нам.

 Цей опис допомагає зрозуміти розкол особистості коменданта на нелюда-садиста, що з насолодою «організовує» смертників на самознищення, і ніжного закоханого, який пише сентиментальні листи до коханої у Німеччину).

Завдання 4-й групі  (Слайд 22)

- Хто такий майстер? Якого значення набуває цей образ у творі?

         ( Майстер - узагальнений образ ката, "майстра справи", бо німці - справжні майстри у всьому, "смерть це з Німеччини майстер". Слово "майстер" тут виникає не випадково, повторюючись 4 рази.  Воно утворює навколо себе багате асоціативне коло, у центрі якого - середньовічна Німеччина з її мануфактурами, цехами, ремісництвом, шанобливим ставленням до добротної і точної роботи, коли визначення "майстер" було найкращою похвалою знаком німецької якості. Поняття "смерть" Целан накладає на майстер: Смерть це з Німеччини майстер очі в нього блакитні він влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно.

І нацисти майстри. Трактується і як Гітлер - уособлення  влади. І  Заратустра - із Ніцше.)

Завдання 5-й групі (Слайд 23)

  • З якою метою автор ввів у свій твір образи Маргарити і Суламіф? Про що свідчать ці рядки:

Твоє золотисте волосся Маргарет

твоє попелясте волосся Суламіф ?

(Маргарита - улюблений жіночий образ німецької літератури, символ краси, жіночності, кохання. Маргарита є ремінісценцією з "Фауста" Гете

Суламіф -  символ єврейської  жінки, краси, культури. Із Біблії - кохана Соломона. образ закоханої Суламіф оспівується у біблійній "Пісні над піснями")

Проблема рівноцінності двох великих культур окреслюється у вірші місткою паралеллю, в якій водночас порівнюються й протиставляються образи Маргарити й Суламіфі - двох уособлень жіночого кохання, двох натхненних поетичних створінь німецького та єврейського духу, отже, - двох символів відповідних національних культур.

Твоє золотисте волосся Маргарет

твоє попелясте волосся Суламіф ?

Антитеза кольору жіночого волосся вияскравлює аномальну ситуацію, коли ствердження цінності однієї нації та її культури має обов'язковою своєю умовою знецінення іншої - при чому таке знецінення, яке на практиці обертається на знищення народу.

Золотокоса Маргарита з листів начальника табору осяяна ореолом очевидних асоціацій із Ґретхен - героїнею ґетевського "Фауста". Завдяки цьому ореолу її образ виростає у символ німецької жінки, німецької культури, Німеччини.

 

(Слайд 24) Золотаве волосся - це усталений у німецькій фольклорній та літературній традиції елемент жіночої краси; воно, характеризує її "майже шаблонно як німецьку ознаку". Попелясте ж волосся Суламіфі сприймається читачем і як метафора сивини, котрою залакувалося волосся єврейських дівчат і матерів за часів панування Третього Райху, і у буквальному своєму значенні - тобто як попіл, на який воно перетворилося у печах нацистської "фабрики смерті". Із сукупності буквального й переносного значень цього образу постає трагедія єврейського народу за часів гітлерівських репресій.)

12. Вчитель. Целанівська Фуга здобула всесвітнє визнання. Вона стала емблемою Другої світової війни у поезії, так само як «Герніка» Пікассо – в образотворчому мистецтві.

(демонстрація картини «Герніка» Пікассо ) (Слайд 25)

  • Як можна співвіднести цей твір живопису із «Фугою смерті»?

( відображено абсурдність, жах, страх, трагедію війни)

V. Підведення підсумків уроку.

 Висновок вчителя    

Так, Фуга смерті Пауля Целана нагадує: немає суто національного горя – є загальнолюдський біль. Тому необхідні гуманізм, толерантність, повага до кожного народу, адже саме нетерпимість породжує зло, смерть, терор, і навіть високий рівень культури не рятує від насильства.

VI. Домашнє завдання.  Написати твір-мініатюру «Мої враження після прочитання Фуги смерті»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.5
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.9
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Доброгорська Ірина
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Тюркіна Олена Юріївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
6 лютого 2019
Переглядів
19869
Оцінка розробки
4.9 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку