Тема. Передумови і початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.
Мета:
навчальна: з’ясувати, якими були передумови та привід Національно-визвольної війни; розкрити роль Б. Хмельницького та його сподвижників у розгортанні перших битв війни; характеризувати події першого року війни;
розвиваюча: – удосконалювати набуті вміння та навички роботи з картою та підручником, вміння працювати з історичними джерелами, аналізувати, узагальнювати та виділяти головне серед історичних фактів, стисло характеризувати історичну особу та визначати її роль у історичному процесі;
виховна: виховувати в учнів почуття національної свідомості, інтерес і повагу до історії своєї держави.
Навчально-методичне забезпечення: Власов В. С. Історія України. 8 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. / В. С. Власов,- Київ «Генеза» 2016, презентація, історична карта, контурна карта, роздатковий матеріал?, відео матеріали.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Основні поняття й терміни:
Національно-визвольна війна.
Основні дати:
1595—1657 pp. — роки життя Б. Хмельницького;
22 січня 1648 р. — початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.;
1648—1657 pp. — Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького.
ХІД УРОКУ
Урок розпочинається під звуки пісні у виконанні Н.Яремчука «Гей ви козаченьки»
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1 Вступне слово вчителя.
Найважливішою подією української історії XVII ст. стала Національно-визвольна війна українського народу, що була обумовлена загостренням суперечностей у різних сферах розвитку суспільства, які спричинили передумови початку війни…
Запитання до класу:
1) Наведіть факти погіршення соціально-економічного становища та національно-релігійних утисків українського населення від польської влади.
2) Які події свідчать про масове невдоволення українців своїм становищем у к. XVI – поч. XVII ст.? Які документи засвідчують про утиски козацтва у Речі Росполитій?
Розповідь учителя:
У цей час надзвичайно ускладнилася ситуація в соціально-економічній сфері. Унаслідок зростання в Україні землеволодінь польської шляхти селяни втрачали землю і ставали кріпаками. Значно погіршилося також становище міщанства й реєстрових козаків. Критичним було становище в національно-релігійній сфері. Усіляко обмежувалися можливості українців уживати рідну мову. Один за одним в Україні з’являлися католицькі костьоли, монастирі та єзуїтські колегіуми. Незважаючи на проголошувану владою свободу віросповідання, не припинялися утиски православних. У тогочасній Україні саме релігійні утиски були чинником, що об’єднував представників різних верств у їхніх протестах проти польської влади.
Робота з документом (додаток 1)
Б. Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни
Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й доми, не те, що позбавляли їх земної батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ.
Запитання до документа
1) У чому Б. Хмельницький убачав основну причину війни українців із поляками?
2) Наведіть приклади боротьби українців за православну віру в першій половині XVII ст.
II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Запис теми уроку.
Розповідь вчителя про роль Б.Хмельницького в організації військового виступу…
- Яким був привід до війни?
(Повідомлення учня про Б. Хмельницького, та події які стали приводом до війни)
1.Обрання Б.Хмельницького гетьманом, та угода з кримським ханом;
робота з фото у підручнику В.С.Власова ст.116, та картою;
2.Битва на Жовтих Водах;
Розповідь вчителя з демонстрацією уривку із фільму «Вогнем і мечем».
Питання до відео:
- Яку тактику застосував Б.Хмельницький під час битви?
3. Битва під Корсунем;
Розповідь вчителя про битву з використанням схеми на слайді, обговорення картини М.Самокиша « Бій М.Кривоноса з Я.Вишневецьким.»
4. Битва під Пилявцями;
Розповідь вчителя про підготовку поляків до битви
робота з підручником на ст. 118, та аналіз учнем схеми на слайді
5. Облога Львова;
Розповідь вчителя…
Питання до класу:
-Чому Б.Хмельницький погодився на викуп та зняв облогу Львова?
6. Облога Замостя;
Розповідь вчителя
Робота з документом на ст.129
Питання до документу:
- Якою була справжня мета Б. Хмельницького в ході війни?
Робота з контурною картою:
-позначити всі битви визвольної війни, які було розглянуто, на контурній карті
(В класі звучить мелодія козацького маршу)
7. Урочистий в’їзд Б.Хмельницького в Київ;
робота з картиною М.Івасюка
робота з документом( додаток 2)
Питання до документу:
-У чому невідповідність між спогадами сучасника та подіями зображеними на картині художником?
8. Зборівська кампанія;
Розповідь вчителя
Робота з документом (додаток 3)
ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Обговорення проблемного питання
Заключне слово вчителя
Оцінювання учнів
VI.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Параграф 17, повідомлення «Філон Джалалія», «Іван Богун»,» «Антін Жданович», контурна карта. ст.7.
Додаток 1
Б. Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни
Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й доми, не те, що позбавляли їх земної батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ.
Додаток 2
Урочистий в’їзд Б.Хмельницького до Києва
Сам патріарх Паїсій з тисячею вершників виїжджав до Б.Хмельницького назустріч із міста, і тутешній митрополит Сильвестр Косів дав йому коло себе місце в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вітав його. Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя і визволителя народу з польської неволі, вбачаючи в імені його добрий знак і називаючи його «Богом даний». Патріарх надав йому титул найсвітлішого князя. З усіх гармат та іншої зброї в замку і в місті лунала стрілянина.
Додаток 3
Зборівський договір
(18 серпня 1649р.)
Влада гетьманів поширювалась на три українських воєводства: Київське. Чернігівське і брацлавське, а реєстрове козацтво збільшувалось до 40 тис. чоловік. Вся територія визволеної України була поділена на 17 військово-адміністративних полків. Полки ділилися на сотні. На чолі полку стояв полковник. На чолі сотні – сотник. Вся територія визволеної частини України підлягала владі гетьмана, який спирався на раду генеральної старшини. До ради старшини входили насамперед писар, обозний, суддя, підскарбій. Вся ця генеральна старшина становила своєчасний уряд, центральну адміністративну владу України.
Символами влади гетьмана були: булава, бунчук і лазуровий прапор.