Урок "Перша допомога при ураженні електричним струмом"

Тема: Перша допомога при ураженні електричним струмом.

Мета:  з’ясувати характеристику трьох станів організму при ураженні струмом, сформувати уявлення про правила та порядок надання першої допомоги при  ураженні електричним струмом, тривалому здавлюванні, удушенні та гострому болі в животі.

План

1. Поняття про електричний струм;
2. Характеристика трьох станів організму при ураженні струмом;
3. Звільнення потерпілого від дії електричного струму;
4. Перша допомога при ураженні електричним струмом;
5. Перша допомога при тривалому здавлюванні та удушенні;
6. Перша допомога при головних болях і гострому болі в животі.

Література

1.           Гоголев, М. И. Подготовка санитарных дружин в общеобразова­тельных школах и профессионально-технических училищах. - М.: Меди­цина, 1989.
2.           Гомончук, А. И. Основы медицинских знаний. Десмургия. Гемо­стаз. Иммобилизация. 2001.
3.           Основы медицинских знаний учащихся / под ред. М. И. Гоголева. - М.: Просвещение, 1995.
4.           Захист Вітчизни: Підруч. для 10-11 кл. загальноосвіт. навч. закла­дів/М. М. Бака, Ю. О. Квашньов, А. О. Литвиненко, [С. І. ОперайлоІ; Заред. Ю. О. Квашньова та А. О. Лит­виненка. — К.: Вежа, 2006. — 448с.
5.           Надання першої медичної допомоги потерпілим/Укл. Романів Л.В. – Чернівці: Книги - ХХІ, 2008.-88с.
6.           Воробйов О.О., Кардаш В.Є., Радько М.М. Медицина катастроф – Чернівці, БДМА, 2004.
7.           Перша допомога: Підручник для населення. – 1999 Товариство Червоного Хреста України. - К.: Видавничий дім "Скарби", 1999.-168 с.
8.           Березуцький В. В. Основи охорони праці : навч. посіб. / В. В. Березуцький, Т. С. Бондаренко, Г. Г. Валенко та ін. ; за заг. ред. В. В. Березуцького. - 2-е вид., перероб. і доп. - Х. : Факт, 2007. - 480 с.

9. Джигирей В. С. Безпека життєдіяльності : навч. посіб. / В. С. Джигирей, В. Ц. Жидецький. - 3-є вид., доп. - Львів : Афіша, 2000. - 256 с.

 Ураження електрострумом виникають у побуті й на виробництві найчастіше через порушення правил користування джерелами електроенергії; іноді буває ураження блискавкою. Це викликає в організмі загальні й локальні зміни. Ураження відбувається тоді, коли людина виявляється увімкненою в електричне коло і струм проходить крізь неї в землю, а також під час дії індукційного струму. Тяжкість ураження залежить від величини струму, віку і стану здоров'я потерпілого. Мають також значення ступінь опірності тканин і навколишнє середовище. Так, електричний струм добре проходить крізь вологі тканини тіла і погано — крізь шкіру долонь і п'ят. Більш виражені зміни відбуваються зі шкірою підвищеної вологості, виснаженою або ушкодженою.

Постійний струм напругою до 40 В не викликає смертельного ураження. При напрузі 220-380 В вмирають 20-30 %, при 1000 В — 50 %. Дія струму напругою 3000 В і більше практично завжди призводить до смерті потерпі­лого. Змінний струм напругою 127-220-380 В і частотою 50 Гц небезпечніший, ніж постійний.

Суха шкіра має достатній опір і не ушкоджується струмом напругою 60 В. При напрузі 220 В шкіра ушкоджується завжди. При напрузі понад 500 В виникають «пробої» шкіри; тоді електричному струму чинять опір лише внутрішні органи.

Виділяють три стани людського організму внаслідок дії електроструму:

I стан – потерпілий при свідомості. Слід забезпечити повний спокій, 2-3 годинне спостереження, виклик лікаря.

II стан – потерпілий непритомний, але дихає. Людину покласти горизонтально, розстебнути комір і пасок, дати нюхати нашатирний спирт, викликати лікаря.

III стан – потерпілий не дихає або дихає з перервами, уривчасто, як вмираючий. Роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.

 При ураженні блискавкою дуже небезпечним є пряме попадання в голову. 80-90 % потерпілих непритомніють. Порушення серцевої діяльності при ураженні блискавкою менш небезпечне, ніж при ураженні електричним струмом, у зв'язку з короткочасністю дії і високою напругою в зоні розряду. Зупинка дихання найчастіше виникає як вторинне явище, спричинене рефлекторною зупинкою серця, ушкодженням ребер і мозку після падіння потерпілого на землю.                                                                                                                              Надаючи першу допомогу, слід насамперед, дотримуючись правил безпеки, припинити дію електричного струму на потерпілого (вимкнути струм, перервати або відвести дріт). Усе це треба зробити дуже швидко, але й обережно, користуючись предметами, що не проводять струм (палицею, сухою мотузкою), одягнувши гумові рукавиці, взувши калоші або гумові чоботи, якщо вони є. Щоб відновити дихання, проводять штучну вентиляцію легень. У разі зупинки серця роблять його непрямий масаж; перед цим потрібно один раз сильно вдарити кулаком (ребром долоні) в ділянку між нижньою і середньою частинами грудної клітки, тобто провести дефібриляцію. У клінічних умовах вона здійснюється короткочасним-розрядом електроструму малої сили і високої напруги. Про ефективність непрямого масажу серця свідчить поява пульсу на сонній артерії.

Перша допомога складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму і надання йому долікарської медичної допомоги. Наслідки ураження струмом залежать від тривалості проходження його через людину, тому важливо швидко звільнити потерпілого від дії струму і якомога скоріше надати допомогу, навіть при смертельному ураженні, тому що період кліничної смерті продовжується лише кілька хвилин.

 Заходи по наданню першої долікарської допомоги залежать від стану потерпілого після звільнення його від дії струму. Якщо потерпілий короткочасно знаходився під струмом і після цього може самостійно координувати свої дії, його необхідно у супроводі іншої особи відправити до медпункту і допустити до роботи тільки після огляду лікарем, тому що наслідки електротравми можуть з'явитися навіть після 2-3 годин. Якщо ураження легке (збережена свідомість, не порушені дихання і серцева діяльність), а є тільки слабкість, іноді підсмикування окремих м'язів, то потерпілого слід покласти, зігріти (розтерти шкіру рук, ніг, тулуба, до ніг покласти грілку, дати гарячий чай). Обов'язково відправити потерпілого до лікарні для медичного огляду, щоб запобігти ускладнень від електротравми.

 Якщо потерпілий при свідомості, але до цього був у запомороченні або тривалий час знаходився під дією електроструму, необхідно покласти його на сухе місце, накрити ковдрою, забезпечити спокій, весь час уважно слідкувати за його диханням і пульсом.                                                                                                                              Якщо потерпілий знепритомнів, але у нього є стійкі дихання і пульс, його слід покласти, дати свіже повітря, піднести до носа нашатирний спирт, розтерти і зігріти. Якщо потерпілий дихає слабо, а серцева діяльність нормальна, необхідно розпочинати робити йому штучне дихання.                            За відсутністю ознак життя (немає дихання, серцебиття і пульс відсутні, зіниці розширені і не реагують на світло) треба вважати, що потерпілий у стані клінічної смерті і терміново приступати до його оживлення - штучного дихання і зовнішнього масажу серця.                                          Ніколи не можна відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його мертвим за відсутності дихання, серцебиття та інших ознак життя. Констатувати смерть має право тільки лікар.                                                                      При ураженні блискавкою ознаки подібні до ознак ураження електричним струмом. Дії по допомозі аналогічні діям при ураженні електричним струмом. Закопувати в землю потерпілого не можна: грудна клітина, здавлена землею, не може розширюватися, навіть коли з'являється самостійне дихання.                                                                                                                                                           Дотик до струмопровідних частин (мережі під напругою) у більшості випадків призводить до судом м’язів, тобто людина самостійно не в змозі відірватися від провідника. Тому необхідно швидко відключити ту частину електрообладнання, до якої доторкається людина.                                                                      Будь-яке зволікання при наданні допомоги, а також невміння того, хто допомагає, надати кваліфіковану допомогу, призводить до загибелі людини, яка знаходиться під дією струму.                                                                                                                При звільненні потерпілих від струмопровідних частин або проводу в електроустановках напругою до 1000 В відключають струм, використовуючи сухий одяг, палицю, дошку, шапку, сухі рукавиці, рукав одягу, діелектричні рукавиці. Провідники перерізають інструментом з ізольованими ручками, перерубують сокирою з дерев’яним сухим топорищем. Потерпілого можна також відтягнути від струмопровідних частин за одяг, уникаючи дотику до навколишніх металевих предметів та до відкритих частин тіла потерпілого. Відтягуючи потерпілого за ноги, не можна торкатися його взуття, оскільки воно може бути сирим і стає провідником електричного струму. Той, хто надає допомогу, повинен одягнути діелектричні рукавиці або обмотати їх шарфом, натягнути на них рукав піджака або пальта. Можна також ізолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку тощо (рис. 1).

Рис. 1. Звільнення потерплого від дії струму:

а – відключенням електроустановки;

б – відкиданням проводу сухою дошкою, рейкою;

в – перерубуванням дротів;

г – відтягуванням за сухий одяг;

д – відтягуванням в рукавицях.

 При звільненні потерпілих в електроустановках з напругою понад 1000 В слід користуватися діелектричними рукавицями і взути діелектричні боти; діяти ізолюючою штангою або ізолюючими кліщами (рис. 2). Якщо є можливість, то вимкнути електроустановку. Можна замкнути або заземлити провідники (замкнути дроти накоротко, накинувши на них попередньо заземлений провід).                                                                                                                                            Якщо провід торкається землі, то необхідно пам’ятати про небезпеку крокової напруги. Тому після звільнення потерпілого від струмопровідних частин слід винести його з небезпечної зони. Без засобів захисту пересуватися в зоні розтікання струму по землі слід не відриваючи ноги одна від одної (рис. 3).

Рисунок 2.  Звільнення потерпілого від дії струму в електроустановках напругою понад 1000 В ізолюючою штангою

Рисунок 3.   Пересування в зоні розтікання струму:

а – напрям пересування; б – положення ніг при пересуванні

Під час аварій і катастроф нерідко кінцівки та інші частини тіла людини протягом тривалого часу здавлюють зруйновані конструкції або уламки споруд, транспортні засоби тощо. У цьому випадку відбувається сильне здавлення і навіть розтрощення м'язів. На поверхні шкіри сліди від здавлювання не завжди помітні, але м'язи та інші тканини, що лежать глибоко, можуть бути пошкодже­ні, внаслідок чого розвивається змертвіння з подальшим усмоктуванням продуктів порушеного обміну речовин — так званий синдром травматичного здавлювання, — що часто призводить до шоку, важкої інтоксикації, пору­шення функцій серця, нирок, печінки і навіть до смерті.

Перша допомога: звільнити потерпілого від пред­метів, що здавлюють; у разі необхідності здійснювати протишокові заходи; дати хворому випити 2-3 літри води (іншої рідини) з питною содою (дві чайні ложки соди, тобто 8 г, на 0,5 л води); пошкоджену кінцівку, частину тіла обкласти ватою чи іншим м'яким матеріалом і туго забинтувати, при цьому використавши всі можливості для її охолодження.

Необхідно забезпечити повний спокій потерпілого, не давати йому багато пити, бо інакше токсичні речовини, надходячи в кров із пошкоджених тканин, можуть викли­кати тяжку інтоксикацію нирок. Здавлювання грудної клітки може призвести до зупинки дихання; тому негай­но слід провести штучне дихання за методом «рот у рот» чи «рот у ніс». Якщо є перелом ребер, то накладають стя­гуючу пов'язку косинками, або еластичними широкими бинтами, або широкими марлевими бинтами. Одяг треба розстебнути, передусім на шиї і талії. Під голову чи плечі підкласти будь-який зручний згорток (ковдра, пальто то­що), щоб полегшити дихання. Після приведення дихання до норми здійснювати протишокові заходи.

При удушенні, коли повітря не може проникати в легені внаслідок вдавлення або пошкодження верхніх дихальних шляхів чи грудної клітки, потрапляння чу­жорідних тіл у дихальні шляхи, западання язика при травматичному шоку або непритомності, настає ядуха.

Перша допомога: усунути причину (звільнити від удушення); винести потерпілого в безпечне місце; якщо в потерпілого западає язик, покласти його на бік і обережно витягти язик; забезпечити надходження свіжого повітря (зняти або розстебнути тісний одяг); провести штучне ди­хання у поєднанні з непрямим масажем серця.

Першу допомогу доводиться також надавати і при за­хворюваннях, що виникають несподівано, як напади.

Часто в людини виникає раптовий або тривалий голов­ний біль, пов'язаний із застудою, серцево-судинними захворюваннями, артеріальним тиском, тепловим чи сонячним ударом тощо. У таких випадках допоможуть болезаспокійливі таблетки від головного болю, які є в кожній домашній чи автомобільній аптечці. Але слід пам'ятати, що при гіпертонічному кризі (різкому підви­щенні артеріального тиску) не можна давати хворому ас­пірин та інші препарати з ацетилсаліциловою кислотою, бо це може спровокувати крововилив у мозок. І взагалі, необхідно навчитися розрізняти, з чим пов'язані симпто­ми головного болю, оскільки він є ознакою багатьох

захворювань.          Гострий біль у животі може виникнути внаслідок за­хворювань органів шлунково-кишкового тракту (харчова інтоксикація, гострий гастрит, виразка шлунка і 12-палої кишки, апендицит, холецистит та ін.) або сечостатевої системи (менструація, аборт, вагітність, венеричні хво­роби, інфекції сечовивідних шляхів, пієлонефрит тощо). Характерними ознаками їх є кольки, печія, гострий біль тривалістю понад годину; висока температура; нудота, блю­вання, здуття живота, пронос; ненормальне випорожнення або кровотеча із сечостатевих органів. У всіх цих випадках необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу. Напад апендициту (запалення відростка сліпої кишки) починається болем невизначеного характеру в ділянці пупа, далі біль поширюється на праву половину живота, з'являється блювота. При ходьбі хворий відчуває колючий біль біля пупа, а тому ходить зігнувшись. Такого хворого слід посадити і покласти на болюче місце холодний ком­прес (грілку з холодною водою, сніг).                                                                      Трапляються також випадки прориву виразки шлун­ка. При цьому хворий відчуває раптовий сильний біль (судомний) у животі (наче удар ножем), після чого настає інтенсивне скорочення м'язів черевної стінки (живіт стає як дошка). Хворий непритомніє, може навіть настати шок. Надаючи допомогу, хворого влаштовують на сидіння у напівсидяче положення із зігнутими в колінах ногами. У кожному з випадків потерпілого слід негайно доставити до лікарні.                                                                                    В інших випадках при гострому болі в животі перша допомога полягає в тому, щоб покласти хворого в зручне положення, заборонити вживати їжу і ліки, пити воду чи інші напої. Негайно зателефонувати 03, бо хворий по­требує кваліфікованої медичної допомоги. Якщо біль у животі помірний, хворому не можна давати гострої і жирної їжі, кави, алкоголю — лише легко засвоювані.

Запитання для контролю

1. У чому полягає перша допомога при ураженні електричним струмом?

2.Розкажіть про синдром тривалого здавлювання. Як на­
дається перша допомога при здавлюванні? При удушенні?

3. Що ви знаєте про першу допомогу при головних болях?

4. Назвіть причини виникнення болю в животі. У чому поля­гає перша допомога при гострому болі в животі?