Урок "Перший раз у перший клас"

Перший урок у 1 класі «Перший раз у перший клас»

 

«Привітай же, моя ненько,Моя Україно,

Оцих діток малесеньких,Мов свою дитину!»

                                                                                                 Т. Г. Шевченко

Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко ласкаво,

В календарик заглядає

І від посмішки аж сяє.

Знає сонце гомінливе –

День сьогодні особливий!

Ви стали школярами, учнями першого класу.  Деякі люди думають, що школа – це просто приміщення, у якому знаходяться діти. Але насправді, це не так. Школа – це величезна Країна знань. Усі її мешканці носять звання «Учень». У школі немає ледарів, тут усі працюють. А за свою працю отримують подарунки і це не цукерки, не іграшки, а знання!

Сьогодні ви із звичайних хлопчиків і дівчаток перетворилися на учнів, школярів. Подивіться, шановні батьки, які в нас гарні діти: чепурні, веселі, жваві, непосидючі, розумні, кмітливі! А батьки? Я впевнена: кращих батьків просто не існує. Мені дуже приємно, що всі ми разом зібралися в одному класі.

Сьогоднішній урок у нас незвичайний. Сьогодні у нас урок-подорож. Хто мені скаже, що ж таке подорож?

Ми разом із вами вирушимо у Країну Знань, де на нас чекає багато цікавих пригод.

- Відгадавши загадку, ви дізнаєтесь на чому ми будемо подорожувати.

Загадка:

   Пасажирський чи товарний,
      Металевий він і гарний.
Все ховає у вагонах
     І стає лиш на перонах.

-Так, ми будемо подорожувати на потязі. Тож поїхали.

-                     А хто нас тут зустрічає?

Лісом в темряві літає,

«Ху-гу, ху-гу», — промовляє.

Велетенська голова.

Здогадались? Це …(Сова)

-                     Так, це тітонька Сова.

Вона багато років живе у Країні знань, а тому дуже-дуже мудра. Тітонька Сова буде постійно подорожувати з нами цією країною.
            Перша зупинка «Знайомство»

- А для того, щоб нам було весело і добре подорожувати Країною Знань Сова пропонує нам познайомитися.

- Почнемо знайомство з мене.  Я ваша вчителька. Мене звуть Світлана Василівна. Я буду поряд з вами 4 роки подорожувати Країною Знань.

А тепер я хочу  познайомитися з вами. Нумо, всі разом скажіть, як вас звати. (Діти хором відповідають). Чи зрозуміли ви що –небудь? Я також не зрозуміла. То скажіть, як же потрібно відповідати в школі?(Піднімати руку).

 Ви , як сонячні промінчики даруєте тепло та ласку. Наше сонечко має промінчики з вашими іменами. – Ой, лихо , буквоїд викрав літери. Утворіть свої імена.

- Тож їдемо далі.

Друга зупинка.  «Правила для учнів»

-                     Країна Знань має свої закони та правила.  Мудра Сова хоче познайомити  вас з ними.

 Пограємо у гру ″Так чи ні ?″

-Якщо так, то плескайте в долоні, якщо ні- тупотіть.

    1.Треба гарно вам читати?

    2.Треба менших ображати?

    3.Усі парти пописати?

    4.Друга треба виручати?

    5.Треба слухати матусю?

    6.Чи дратуєте бабусю?

    7.В школі вибити  шибки?

    8.Вчитись треба залюбки?

    9.Брудне взуття несіть до школи?

    10.Книги кидайте додолу?

    11.Завжди старших поважайте

    12.І малюків не ображайте!

Молодці! Всі правила для учнів ви знаєте

А зараз, щоб ви трішки відпочили, перевіримо, чи знають батьки правила, яких їм потрібно буде дотримуватись.

1.Ніколи не робити за дітей (домашні завдання).

2 Не відкривати зошити і щоденник (у поганому настрої).

4.Сварити своїх дітей (у крайньому випадку).

-Молодці! Справилися із завданням і наші батьки.

 

А тепер зручніше всі Вмощуйтеся на стільці. У вікно не заглядайте, А загадки відгадайте.

 

 

 Зупинка «Справжній школяр».

 Сьогодні всі вітають наших першокласників. А чи готові ви стати школярами? А хто знає, що школяр складає в портфель? Зараз перевіримо Букви всі від А до Я живуть на сторінках…Букваря.

·        Для письма, сказати прошу, що потрібно взяти?...Зошит!

·        Малювать в альбомі всім допоможуть…олівці!

·        Ручки й олівці, щоб знали, ми складемо… у пеналі.

В сумці зошит і буквар. Хто до школи йде?...школяр! 

Є чарівник у школі в нас,

Дітей запрошує він в клас.

Щоб не спізнились на урок,

Нам голос подає ... (дзвінок).

 Язика не має, а всіх грамоти навчає. (Книга)

 Спокою вона не знає, дітям креслить помагає. (Лінійка)

-                     Молодці , всі загадки відгадали!
А чи вмієте ви складати портфель ?

Ой щось вірю не охоче,

       перевірити вас хочу.

Я знаю хлопчика одного, і зараз розповім  про нього.

А ви послухайте мене, а раптом хто впізна й себе.

Перший раз малий Микола

Став збиратися до школи

Олівця поклав у сумку

Книги, ручку, зошит, гумку,

М′яч, перо, граблі, подушку,

На обід м′яку пампушку,

Двох ведмедиків, лопату

Білочку руду, хвостату

Лук і стріли, і рушницю

Ще й стільця, стола і парту,

І географічну карту,

Трактора, машину, мило,

Вже й надворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку:

″Чи усе поклав у сумку″

А тепер пограємо , хто швидше складе портфель.

Ми усі – одна сім’я,

Неповторні – ти і я,

Будемо усі дружити,

В мирі і злагоді жити!

Є край, де найкращі у світі пісні

І цвітом чарує калина,

Де сонечко вперше всміхнулось мені,

Де дім мій — моя Україна.

•                  Діти, громадянами якої держави ми є?

Діти: Ми – громадяни України!

 Вікторина

-  Якими іншими словами можна замінити вираз «рідний край»?

-  Як називається наша держава?

Складання пазлу «Україна» .

-  Яке головне місто, столиця нашої держави?

-  Яка головна річка нашої країни?

-  Які символи має наша держава?

-  Який колір має прапор?

Скласти з лего.

. Прапор нашої Вкраїни

Має колір жовто - синій.

І повинен кожен знати,

Як два кольори єднати:

Учень 5. Синє небо — верхня смуга,              

Жовте поле - нижня смуга,

Я підношу із любов'ю

Прапор ніжно кольоровий

 

Школа двері для вас відкрила,

І запрошує вчитись вас,

Бо знання – це велика сила!

То ж навчайтеся! В добрий час!

-Підростаюче покоління - майбутнє нашої країни.

За старовиною легендою діти які ідуть до школи - це маленькі зернята,  які 6 років наповнювалися маминою і татовою любов’ю, бабусиною і дідусевою добротою, теплом і радістю всіх оточуючих. І саме сьогодні прийшов час засіяти поле для того, щоб виростити добрий урожай. Саме сьогодні турботливі руки батьків, вчителів, рідних людей посіють ці зернята і будуть плекати їх.  Прийде час і наше поле дасть добрий урожай.

Я беру ваші руки, діти  маленькі,

Щиро, бережно й ніжно в долоні свої.

Поведу через казку, не бійтесь, рідненькі,

У незвідані далі, далекі краї.

Будем разом усюди ми там мандрувати,

Перепони долати ми будем щодень.

Я навчу вас мислити, і рахувати,

Читати,  писати, співати пісень.

То ж беру вас за руку, і обіцяю:

Станем друзями всі ми на довгі роки.

Ви полюбите  школу і клас свій, я знаю,

І щоранку будете йти всі сюди залюбки!