Урок "Пилип Орлик і його Конституція"

Тема: Пилип Орлик і його Конституція.

МЕТА:

• Визначити в якому становищі опинилися українські землі після Полтавської битви.
• охарактеризувати діяльність Пилипа Орлика – гетьмана в еміграції;
•  проаналізувати зміст та основні положення його Конституції; визначити її історичне значення;
• розвивати навички оцінювання історичного діяча, вдосконалювати вміння працювати з історичними джерелами;
•  виховувати патріотизм та прагнення займати активну життєву позицію.

 

Обладнання: підручник  «Історія України. 8 клас» В.С. Власов,  2016 рік, видавництво «Генеза»; презентація; атлас «Історія України. 8 клас»

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь

Основні терміни та поняття: Конституція, еміграція.

Основні дати:

1710 рік, 5  квітня  -  обрання  Пилипа  Орлика  гетьманом  в еміграції. Прийняття Конституції.

1711 рік, весна  -  похід козацьких загонів  Пилипа  Орлика  на Правобережну Україну.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.  Актуалізація знань

Учитель. Минулого уроку ми знайомилися з вами з політичною діяльністю видатної історичної особи, життя і вчинки якої понад два століття викликають суперечливі оцінки як істориків, так і пересічних громадян.

Тож давайте пригадаємо основні факти, пов'язані з життям і діяльністю Івана Степановича Мазепи.

Завдання  І варіант

 «Знайди зайве» (1 бал)

  Визначте принцип утворення, хронологічного ряду і викресліть зайву дату:

а) 1667, 1700, 1708, 27.06.1709 _____________________________________

________________________________________________________________

     Розв’яжіть хронологічну задачу  (2 б.)

Умова: ( дата підписання «Вічного миру» - дата підписання Бахчисарайського мирного договору) х на кількість Чигиринських  походів + дата Першого чигиринського походу =  ?      (вкажіть дату та подію, що відбулася в цьому році)

Завдання ІІ варіант

«Знайди зайве» (1 б.)

  Визначте принцип утворення, хронологічного ряду і викресліть зайву дату:

а) 1686, 1700, 1708, 27.06.1709 _____________________________________

________________________________________________________________

  Розв’яжіть хронологічну задачу  (2 б.)

Умова: (дата початку повстання очолювана Семеном Палієм – дата обрання на посаду гетьмана Д. Многогрішного) + дата зречення П. Дорошенка гетьманської булави = ?      (вкажіть дату та подію, що відбулася в цьому році)

Бесіда

1. Чим закінчилась Полтавська  битва для козаків, очолюваних Мазепою?
2. Яка доля спіткала Мазепу?
3. Хто був найближчим соратником І.Мазепи?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сподвижник гетьмана І.Мазепи. до кінця свого життя залишався вірним своєму гетьману та був продовжувачем його справи – боротьбі за державний суверенітет Гетьманщини.

Кожна епоха оцінює політичних діячів з точки зору сучасної проблеми в тій чи іншій діяльності, шукає в них початки чи розвиток наболілих проблем. З цього погляду постать П.Орлика для нашого часу є найбільш виразною і необхідною. Україна зараз іде тим самим шляхом, живе тими ж ідеями, якими жив і за які боровся П.Орлик.

Проблемне завдання:

Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою гетьмана Пилипа Орлика?

«…його життя можна визначити як суцільну трагедію, адже до останнього подиху він докладав зусиль, аби зорганізувати військову операцію європейських держав для визволення України. При всьому цьому, як глибоко віруюча людина, він вважав війну найтяжчим людським гріхом».

ІV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

ПЛАН

1. Становище українських земель після Полтавської битви .
2. Пилип Орлик – гетьман в еміграції.
3.  Конституція П.Орлика та її історичне значення.

        V. Основна частина уроку.

Становище українських земель після Полтавської битви .

Робота в групах:

 Група І

Завдання. Опрацювати текст підручника на ст. 189, дати відповідь на запитання у вигляді тез: Якою була політика царського уряду стосовно українців після Полтавської битви?

Група ІІ

Завдання. Опрацювати текст підручника на ст. 190, дати відповідь на запитання: Що передбачали заходи царського уряду щодо економіки Гетьманщини? (потрібно продовжити речення)

Закрив ворота у…

 Торгували лише з…

 Заборона завозити…

 Запровадження в обіг на українській території …

 Руйнувало економіку України і …

Група ІІІ

Завдання. Опрацювати текст підручника на ст. 189 - 190, дати відповідь на запитання у вигляді тез: Якими були заходи царського уряду щодо української культури?

2. Пилип Орлик – гетьман в еміграції.

Повідомлення учениці про життя та діяльність  П. Орлика.

Учні уважно слухають повідомлення, після чого задають запитання.

Робота з картою: на контурній карті позначити місто в якому було обрано гетьманом П. Орлика та його похід на Правобережжя в 1711 році.

Робота з термінами:

Еміграція виїзд з батьківщини до іншої країни.

Конституція  – основний закон про взаємовідносини громади і держави.

 

3.  Конституція П.Орлика та її історичне значення.

Робота з документом

Група І. Перегляньте відео. На основі отриманих знань та тексту документу, проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за таким планом: 1)  релігія       2)  територія.

Документ . Із Конституції Пилипа Орлика (1710р.)

... Щоб на Україні була утверджена вічно єдина віра православна східного

сповідання під послушенством святійшого апостольського трону

константинопольського.

... Вітчизна наша щоб у потверджених пактами Річі Посполитої і

Московської держави кордонах, які відійшли по ріку Случ за гетьманства

славної пам'яті Богдана Хмельницького, була відступлена, вічно віддана й

пактами укріплена від Речі Посполитої в гетьманську область, щоб не були

насильно змінені й порушені її кордони.

Група ІІ. Перегляньте відео. На основі отриманих знань та тексту документу, проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за таким планом: 1) управління  2)судочинство.

Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо

Запорозьке, домовилися й постановили з Ясновельможним Гетьманом таке

право, яке має бути збережено постійно в Запорозькому Війську: щоб у

Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина... За ними за

звичайним порядком слідують городові полковники, нехай вони будуть

пошановані як публічні радники. Крім того, з кожного полку до загальної

Ради мають бути обрані, за гетьманською угодою генеральні радники — по

одній значній старовинній, добророзумній та заслуженій особі. І з тими всіма генеральними особами, полковниками й генеральними радниками мають радитися Ясновельможний Гетьман та його наступники про цілісність Вітчизни, її загальне добро і всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлюючи і до завершення не приводячи.

...У гетьманській резиденції тричі на рік має обиратися генеральна Рада: на

Різдво, Великдень і Покрову. На ній, окрім названих вище представників,

мають бути посли Запорозького Низового війська, тобто Січі. Між Радами

Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною. Листи з інших

держав гетьман повинен зачитувати старшині, так само й відповіді.

...А коли б щось було б помічено з Ясновельможного Гетьмана супротивного,

негаційного, шкідливого правам та вольностям військовим, тоді ж таки

генеральна старшина, полковники й генеральні радники матимуть силу

вільними голосами чи то приватно, чи публічно на Раді його вельможності

виказати і заявити про порушення прав та вольностей вітчизняних без

найменшого ушкодження високого рейментарського гонору. На такі викази

не має Ясновельможний Гетьман вражатися і чинити помсти, а дбатиме такі недолади справити».

... Якщо хтось... учинить злочин, що шкодить Гетьманській честі,

виявившись винним через нечестивий умисел або випадково, у такому разі

подібних винуватців не повинен карати сам Ясновельможний Гетьман, але

таке правопорушення має підлягати розглядові Генерального Суду, який

повинен винести рішення не поблажливе й не лицемірне, а таке, якому кожен

мусить підкоритися як переможений законом.

Група ІІІ. Перегляньте відео. На основі отриманих знань та тексту документу, проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за таким планом: 1) військо, 2) міжнародні відносини; 3)  становище народу.

... Має Ясновельможний Гетьман із найяскравішим ханом кримським дбати

через послів про відновлення давнього з Кримською державою братерства,

військової колегації та потвердження постійної приязні, на яку оглядаючись

довколишні держави не наважувалися б бажати уярмлення собі України і її

будь-чому присилування.

... При трактуванні найяснішого його милості короля шведського з

Московською державою про мир об тім дбати, щоб Дніпро від городків та

фортець московських, так і ґрунти військові було очищено від московської

посесії і до первісної області Війська Запорозького повернено.

Запитання для обговорення

1.  Який принцип, згідно з Конституцією Пилипа Орлика, був покладений в основу управління Україною: спадкоємності влади чи виборності?

2. Кому належала провідна роль в управлінні - гетьманові чи генеральній старшині?

3.  Які норми Конституції свідчили про її демократичний характер?

Висновок Отже, Конституція Пилипа Орлика не лише проголошувала незалежну Українську державу, а й закріплювала найбільш прогресивні для того часу ідеї про державне життя. До таких, зокрема, належали обмеження  повноважень  гетьмана, створення представницького органу - Генеральної ради. Документ заклав підвалини принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, передбачав виборність посад, що й нині є принциповою засадою розвитку демократичних держав.

VІ. Завершальний етап уроку.

Учитель. Отже, охарактеризувавши життя і діяльність гетьмана в еміграції, його вклад в розбудову української держави, висловимо свої міркування щодо проблемного завдання, поставленого на початку уроку.

Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою гетьмана Пилипа Орлика?

«…його життя можна визначити як суцільну трагедію, адже до останнього подиху він докладав зусиль, аби зорганізувати військову операцію європейських держав для визволення України. При всьому цьому, як глибоко віруюча людина, він вважав війну найтяжчим людським гріхом».

Працюємо за методом «Займи позицію».

Учні займають позицію: «Згодний», «Не згодний», «Не визначився».

VІІ. Підсумок уроку.

1. В якому становищі опинилися українські землі після Полтавської битви.
2. В чому особливість Конституції Пилипа Орлика.
3. Яке історичне   значення вона  мала.
4. Які нові терміни засвоїли на уроці?

Учитель оцінює роботу учнів та їх активність на уроці.

Рефлексія

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 29.
2. Скласти «Сенкан» на тему «Пилип Орлик».

 

 

ПІ________________________                                               дата________

                                                  Завдання  І варіант

«Знайди зайве» (1 бал)

Визначте принцип утворення, хронологічного ряду і викресліть зайву дату:

а) 1667, 1700, 1708, 27.06.1709 _____________________________________

________________________________________________________________

Розв’яжіть хронологічну задачу  (2 б.)

Умова: ( дата підписання «Вічного миру» - дата підписання Бахчисарайського мирного договору) х на кількість Чигиринських  походів + дата Першого чигиринського походу =  ?      (вкажіть дату та подію, що відбулася в цьому році)

 

 

 

ПІ_____________________________                             дата_______

                                                      Завдання ІІ варіант

«Знайди зайве» (1 б.)

  Визначте принцип утворення, хронологічного ряду і викресліть зайву дату:

а) 1686, 1700, 1708, 27.06.1709 _____________________________________

________________________________________________________________

  Розв’яжіть хронологічну задачу  (2 б.)

Умова: (дата початку повстання очолювана Семеном Палієм – дата обрання на посаду гетьмана Д. Многогрішного) + дата зречення П. Дорошенка гетьманської булави = ?      (вкажіть дату та подію, що відбулася в цьому році).

 

 

ПІ________________________                                               дата________

                                                  Завдання  І варіант

«Знайди зайве» (1 бал)

Визначте принцип утворення, хронологічного ряду і викресліть зайву дату:

а) 1667, 1700, 1708, 27.06.1709 _____________________________________

________________________________________________________________

Розв’яжіть хронологічну задачу  (2 б.)

Умова: ( дата підписання «Вічного миру» - дата підписання Бахчисарайського мирного договору) х на кількість Чигиринських  походів + дата Першого чигиринського походу =  ?      (вкажіть дату та подію, що відбулася в цьому році)

 

 

 

 

 

 

ПІ_____________________________                             дата_______

                                                      Завдання ІІ варіант

«Знайди зайве» (1 б.)

  Визначте принцип утворення, хронологічного ряду і викресліть зайву дату:

а) 1686, 1700, 1708, 27.06.1709 _____________________________________

________________________________________________________________

  Розв’яжіть хронологічну задачу  (2 б.)

Умова: (дата початку повстання очолювана Семеном Палієм – дата обрання на посаду гетьмана Д. Многогрішного) + дата зречення П. Дорошенка гетьманської булави = ?      (вкажіть дату та подію, що відбулася в цьому році).

 

 

 

ПІ________________________                                               дата________

                                                  Завдання  І варіант

«Знайди зайве» (1 бал)

Визначте принцип утворення, хронологічного ряду і викресліть зайву дату:

а) 1667, 1700, 1708, 27.06.1709 _____________________________________

________________________________________________________________

Розв’яжіть хронологічну задачу  (2 б.)

Умова: ( дата підписання «Вічного миру» - дата підписання Бахчисарайського мирного договору) х на кількість Чигиринських  походів + дата Першого чигиринського походу =  ?      (вкажіть дату та подію, що відбулася в цьому році)

 

 

 

ПІ_____________________________                             дата_______

                                                      Завдання ІІ варіант

«Знайди зайве» (1 б.)

  Визначте принцип утворення, хронологічного ряду і викресліть зайву дату:

а) 1686, 1700, 1708, 27.06.1709 _____________________________________

________________________________________________________________

  Розв’яжіть хронологічну задачу  (2 б.)

Умова: (дата початку повстання очолювана Семеном Палієм – дата обрання на посаду гетьмана Д. Многогрішного) + дата зречення П. Дорошенка гетьманської булави = ?      (вкажіть дату та подію, що відбулася в цьому році).

 

 

 

 

 

 

Група І

Завдання. Опрацювати текст підручника на ст. 189, дати відповідь на запитання у вигляді тез: Якою була політика царського уряду стосовно українців після Полтавської битви?

 

Група ІІ

Завдання. Опрацювати текст підручника на ст. 190, дати відповідь на запитання: Що передбачали заходи царського уряду щодо економіки Гетьманщини? (потрібно продовжити речення)

Закрив ворота у…

 Торгували лише з…

 Заборона завозити…

 Запровадження в обіг на українській території …

 Руйнувало економіку України і …

 

Група ІІІ

Завдання. Опрацювати текст підручника на ст. 189 - 190, дати відповідь на запитання у вигляді тез: Якими були заходи царського уряду щодо української культури?

 

 

Група І

Завдання. Опрацювати текст підручника на ст. 189, дати відповідь на запитання у вигляді тез: Якою була політика царського уряду стосовно українців після Полтавської битви?

 

 

Група ІІ

Завдання. Опрацювати текст підручника на ст. 190, дати відповідь на запитання: Що передбачали заходи царського уряду щодо економіки Гетьманщини? (потрібно продовжити речення)

Закрив ворота у…

 Торгували лише з…

 Заборона завозити…

 Запровадження в обіг на українській території …

 Руйнувало економіку України і …

 

 

Група ІІІ

Завдання. Опрацювати текст підручника на ст. 189 - 190, дати відповідь на запитання у вигляді тез: Якими були заходи царського уряду щодо української культури?

Група І. Перегляньте відео. На основі отриманих знань та тексту документу, проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за таким планом: 1)  релігія       2)  територія.

Документ . Із Конституції Пилипа Орлика (1710р.)

... Щоб на Україні була утверджена вічно єдина віра православна східного

сповідання під послушенством святійшого апостольського трону

константинопольського.

... Вітчизна наша щоб у потверджених пактами Річі Посполитої і

Московської держави кордонах, які відійшли по ріку Случ за гетьманства

славної пам'яті Богдана Хмельницького, була відступлена, вічно віддана й

пактами укріплена від Речі Посполитої в гетьманську область, щоб не були

насильно змінені й порушені її кордони.

 

 

Група ІІІ. Перегляньте відео. На основі отриманих знань та тексту документу, проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за таким планом: 1) військо, 2) міжнародні відносини; 3)  становище народу.

... Має Ясновельможний Гетьман із найяскравішим ханом кримським дбати

через послів про відновлення давнього з Кримською державою братерства,

військової колегації та потвердження постійної приязні, на яку оглядаючись

довколишні держави не наважувалися б бажати уярмлення собі України і її

будь-чому присилування.

... При трактуванні найяснішого його милості короля шведського з

Московською державою про мир об тім дбати, щоб Дніпро від городків та

фортець московських, так і ґрунти військові було очищено від московської

посесії і до первісної області Війська Запорозького повернено.

... Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов'язку його уряду

належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська

Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і

простий народ не покладали надмірних тягарів, утисків і надмірних вимог.

(Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ

«Основа», 2004. — С. 140)

 

 

 

 

Група ІІ. Перегляньте відео. На основі отриманих знань та тексту документу, проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за таким планом: 1) управління  2)судочинство.

Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо

Запорозьке, домовилися й постановили з Ясновельможним Гетьманом таке

право, яке має бути збережено постійно в Запорозькому Війську: щоб у

Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина... За ними за

звичайним порядком слідують городові полковники, нехай вони будуть

пошановані як публічні радники. Крім того, з кожного полку до загальної

Ради мають бути обрані, за гетьманською угодою генеральні радники — по

одній значній старовинній, добророзумній та заслуженій особі. І з тими всіма генеральними особами, полковниками й генеральними радниками мають радитися Ясновельможний Гетьман та його наступники про цілісність Вітчизни, її загальне добро і всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлюючи і до завершення не приводячи.

...У гетьманській резиденції тричі на рік має обиратися генеральна Рада: на

Різдво, Великдень і Покрову. На ній, окрім названих вище представників,

мають бути посли Запорозького Низового війська, тобто Січі. Між Радами

Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною. Листи з інших

держав гетьман повинен зачитувати старшині, так само й відповіді.

...А коли б щось було б помічено з Ясновельможного Гетьмана супротивного,

негаційного, шкідливого правам та вольностям військовим, тоді ж таки

генеральна старшина, полковники й генеральні радники матимуть силу

вільними голосами чи то приватно, чи публічно на Раді його вельможності

виказати і заявити про порушення прав та вольностей вітчизняних без

найменшого ушкодження високого рейментарського гонору. На такі викази

не має Ясновельможний Гетьман вражатися і чинити помсти, а дбатиме такі недолади справити».

... Якщо хтось... учинить злочин, що шкодить Гетьманській честі,

виявившись винним через нечестивий умисел або випадково, у такому разі

подібних винуватців не повинен карати сам Ясновельможний Гетьман, але

таке правопорушення має підлягати розглядові Генерального Суду, який

повинен винести рішення не поблажливе й не лицемірне, а таке, якому кожен

мусить підкоритися як переможений законом.