Урок "Запорозьке козацтво. Іван Сірко"
Тема: Запорозьке козацтво. Іван Сірко
Мета:
- формувати просторову компетенцію при вивченні особливостей розвитку Січі у складі Гетьманщини;
- формувати хронологічну компетентність та схарактеризувати роль Запорозької Січі у воєнно-політичних подіях другої половини ХVІІ ст.;
- охарактеризувати діяльність кошового отамана Івана Сірка, дати оцінку його діяльності;
- удосконалювати вміння і навички самостійної роботи;
- виховувати у школярів повагу до історичного минулого нашої держави.
Очікувані результати уроку.
- визначити роль Запорізької Січі у воєнно-політичних подіях другої половини ХVII ст;
- дати оцінку діяльності Івана Сірка, використовуючи історичні джерела;
- характеризувати господарське життя Запорізької Січі
- оперувати та застосувати у мовленні поняття і терміни: “Чортомлицька Січ ”, «характерник».
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас.
Основні поняття й терміни: Чортомлицька Січ, характерник.
Основні дати: 1652 р. — заснування Чортомлицької Січі; 1663 р. — обрання вперше І. Сірка кошовим отаманом.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Фронтальне опитування
Запитання
1. Коли почалася активна колонізація Слобідської України українськими козаками й селянами ?
2. Визначте причини української колонізації Слобожанщини.
3. Поясніть походження назви регіону Слобожанщина.
4. Що таке займанщина?
5. Якими були територіально-адміністративний устрій та система управління Слобожанщиною? У чому їх особливості?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
IУ. Вивчення нового матеріалу
Тема уроку «Запорізьке козацтво. Іван Сірко»
На сьогоднішньому уроці ми розглянемо такі питання:
План
1.Роль Запорозької Січі у воєнно-політичних подіях серед.-другої половині ХVІІ ст.
2. Господарський розвиток Запорожжя.
3. Кошовий отаман І. Сірко.
Актуалізація знань. Завдання. Пригадайте умови Андрусівського договору та «Вічного миру». Продовжіть речення:
Після укладення Андрусівського перемир’я 1667 р. Запорозька Січ перебувала під контролем___________________________________________. За «Вічним миром» 1686 р., Січ підпорядковувалася _____________________.
1.Роль Запорозької Січі у воєнно-політичних подіях серед. – другої половини ХVІІ ст.
Завдання. Опрацювати текст підручника ст. 172-173 та дати відповідь на запитання: Яку роль відігравала Запорозька Січ у воєнно-політичних подіях серед. – другої половини ХVІІ ст.?
Словникова робота
Чортомлицька Січ - військовий, адміністративний та духовний центр Війська Запорізького Низового з 1652 по 1709 р., знаходилася на правому березі р. Чортомлика — рукава Дніпра.
Робота з картою. На карті зображено території українських земель у 1667-1787 рр.
Завдання:
• Під владою яких держав перебували українські землі у другій половині ХУІІ ст.?
• Знайти на карті де була розташована Чортомлицька Січ
2. Господарський розвиток Запорожжя.
«Читання з маркуванням тексту»
У другій половині XVII ст. економічне життя Запорожжя мало змінилося порівняно з попереднім періодом, хіба що господарська діяльність козаків пожвавилася. Вони займалися мисливством, бджільництвом, ловили рибу. Найбільшого значення для них набув рибний промисел. Потреба в солі для цього промислу сприяла розвитку чумацтва.
Крім рибальства, основу господарства Запорожжя складало скотарство. Козаки ним займалися насамперед у зимівниках— хутірських господарствах, де взимку утримувалася худоба.
Землеробство на Запорожжі було нерозвинене через постійну загрозу спустошливих набігів татарських і ногайських орд, кочовища яких знаходилися поблизу Січі. Незначна заселеність запорозьких земель не сприяла розвиткові хліборобства, яке потребувало великої кількості робочих рук.
На Січі працювали чимало ремісників — ковалів, зброярів, теслярів, бондарів та ін. Було налагоджене виробництво морських і річкових човнів. Ремесло на Січі досягло значного рівня. Ще на Січі розвивалися ремесла, пов’язані з виробництвом пороху, залізних і свинцевих ядер для гармат.
Поступово зміцнювалися торговельні зв’язки Запорожжя із Лівобережною Україною, Правобережжям, Польщею, Москвою та Кримом. Найголовнішим і найдорожчим товаром для січовиків був хліб. Крім продовольчих товарів, запорожці купували зброю, боєприпаси, тканини, папір тощо. Продавали ж мед, шкури, хутро, рибу, віск, велику рогату худобу та коней. Розвиткові торгівлі на Запорізькій Січі сприяло й те, що її територією пролягали важливі торговельні шляхи. Запорожці збирали з купців мито на перевозах і поромах, стягували всілякі збори за надання провідників й охорони.
3. Кошовий отаман І. Сірко.
Постать в історії
Одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі другої половини XVII ст. був Іван Сірко. Запорожці обирали його кошовим 15 разів. Він був видатним полководцем, який здійснив понад 55 переможних битв проти військ Туреччини, Кримського ханства і ногайських орд. Уважається, що під його керівництвом запорожців звільнили понад 100 тис. бранців.
Про Івана Сірка говорили зовсім неймовірні речі. Наприклад, що його не брала ні куля, ні меч. Що Сірко – переветень, який може перетворюватися на вовка ! І що був він «великим характерником». Але хто такі характерники? Так у Запорозькій Січі називали людей, які володіли наприродними здібностями.
Найзнаменитішим і могутнім характерником був отаман Іван Сірко. «Кошовий Сірко був превеликий чаклун. Недарма його турки прозвали шайтаном…»
Робота зі словником
Козак-характерник — козак, віщун, чаклун на Запорозькій Січі, який, згідно з народними легендами, умів ворожити, замовляти, лікувати поранених козаків.
Робота з документом (ст. 175)
Польский хроніст Віспасіан Коховський про І. Сірка
Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних акціях і відважним кавалером. А в Криму його ім’я наводило такий пострах, що орда щоденно пильнувала та була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти, лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде». Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і завжди тверезим. Улітку він перебував на порогах (Дніпрових), а взимку — на українському прикордонні. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами, проти яких мав природну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру.
Запитання до документа
1) Як характеризує І. Сірка польський хроніст? На що він звертає увагу?
2) Кого І. Сірко вважав головними ворогами?
Розповідь вчителя.
Робота з ілюстрацією картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
V. Закріплення нових знань.
1. Завдання : «Знайди зайве». Із поданих фактів потрібно вибрати ті, які характеризують особливості статусу Запорізької Січі:
1)за правління Б. Хмельницького підпорядковувалася гетьманові, зберігаючи автономію;
2)втратила своє значення захисника південних кордонів після підписання Бахчисарайського миру;
3)продовжувала відігравати роль захисника від турецько-татарських нападів;
4)за умовами Андрусівського перемир’я відійшла до Польщі;
5)за наступників Б. Хмельницького часто відігравала роль опозиції гетьманській владі;
6)завжди виступала опорою гетьманської влади.
Відповідь: 1, 2, 5.
2. Скласти «Сенкан» про історичну постать І. Сірка
VІ. Підбиття підсумків та оцінювання учнів.
Отже, на сьогоднішньому уроці ми з вами дали відповідь на запитання, що ставили на його початку, а саме:
- З’ясували роль Запорізької Січі у воєнно – політичних подіях середини - другої половини ХVІІ ст.;
- Охарактеризували особливості господарського життя Запорізької Січі.
- Проаналізували діяльність кошового отамана Сірка;
VІІ. Домашнє завдання.
Прочитати параграф 26 ( п. 3, 4).
ПІ__________________________ дата__________
Завдання 1. ( 1,5 бали) Із поданих фактів потрібно вибрати ті, які характеризують особливості статусу Запорізької Січі:
1)за правління Б. Хмельницького підпорядковувалася гетьманові, зберігаючи автономію;
2)втратила своє значення захисника південних кордонів після підписання Бахчисарайського миру;
3)продовжувала відігравати роль захисника від турецько-татарських нападів;
4)за умовами Андрусівського перемир’я відійшла до Польщі;
5)за наступників Б. Хмельницького часто відігравала роль опозиції гетьманській владі;
6)завжди виступала опорою гетьманської влади.
2. Скласти «Сенкан» про історичну постать І. Сірка ( 3 бали)
1.
2.
3.
4.
5.
ПІ__________________________ дата__________
Завдання 1. ( 1,5 бали) Із поданих фактів потрібно вибрати ті, які характеризують особливості статусу Запорізької Січі:
1)за правління Б. Хмельницького підпорядковувалася гетьманові, зберігаючи автономію;
2)втратила своє значення захисника південних кордонів після підписання Бахчисарайського миру;
3)продовжувала відігравати роль захисника від турецько-татарських нападів;
4)за умовами Андрусівського перемир’я відійшла до Польщі;
5)за наступників Б. Хмельницького часто відігравала роль опозиції гетьманській владі;
6)завжди виступала опорою гетьманської влади.
2. Скласти «Сенкан» про історичну постать І. Сірка ( 3 бали)
1.
2.
3.
4.
5.
2. Господарський розвиток Запорожжя.
«Читання з маркуванням тексту»
У другій половині XVII ст. економічне життя Запорожжя мало змінилося порівняно з попереднім періодом, хіба що господарська діяльність козаків пожвавилася. Вони займалися мисливством, бджільництвом, ловили рибу. Найбільшого значення для них набув рибний промисел. Потреба в солі для цього промислу сприяла розвитку чумацтва.
Крім рибальства, основу господарства Запорожжя складало скотарство. Козаки ним займалися насамперед у зимівниках— хутірських господарствах, де взимку утримувалася худоба.
Землеробство на Запорожжі було нерозвинене через постійну загрозу спустошливих набігів татарських і ногайських орд, кочовища яких знаходилися поблизу Січі. Незначна заселеність запорозьких земель не сприяла розвиткові хліборобства, яке потребувало великої кількості робочих рук.
На Січі працювали чимало ремісників — ковалів, зброярів, теслярів, бондарів та ін. Було налагоджене виробництво морських і річкових човнів. Ремесло на Січі досягло значного рівня. Ще на Січі розвивалися ремесла, пов’язані з виробництвом пороху, залізних і свинцевих ядер для гармат.
Поступово зміцнювалися торговельні зв’язки Запорожжя із Лівобережною Україною, Правобережжям, Польщею, Москвою та Кримом. Найголовнішим і найдорожчим товаром для січовиків був хліб. Крім продовольчих товарів, запорожці купували зброю, боєприпаси, тканини, папір тощо. Продавали ж мед, шкури, хутро, рибу, віск, велику рогату худобу та коней. Розвиткові торгівлі на Запорізькій Січі сприяло й те, що її територією пролягали важливі торговельні шляхи. Запорожці збирали з купців мито на перевозах і поромах, стягували всілякі збори за надання провідників й охорони.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку