Урок "Писемні історичні джерела"

Тема:  Писемні історичні джерела

Очікувані результати 

Після уроку учні зможуть:

пояснювати, що таке писемні історичні джерела;

розповідати проте, на чому писали;

 наводити приклади писемних джерел, з яких можна дізнатися про давні часи;
розповідати про те, як історики дізнаються про минулі часи на основі писемних джерел.

Тип уроку: комбінований

                                            Хід уроку

І. Організаційний момент

1.Гра « Створюємо настрій»
Я прийшов на урок для чого? …
Треба бути яким? …
Зі мною хто? …
Вони мене що? …
Мені це як? …
Я готовий до чого? …

ІІ.Актуалізація опорних знань

1.Вправа «Знайди місце історичного джерела»

2.Метод « Обговорення в загальному колі»

Що ви дізналися про Бориса Мозолевського?

3.Вправа «Дослідники»

(діти ставлять запитання один одному)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.Метод «Мозковий штурм»

Чи погоджуєтеся ви з думкою автора?

«Історія починається тоді, коли зꞌявляються писемні джерела. Без них немає історії» (Омелян Пріцак)

ІІІ. Оголошення теми і очікуваних результатів

Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ІV. Вивчення нового матеріалу

          Близько 5 тис. рокiв тому деякi давнi народи винайшли писемність. Вiдтоді  з’явилися  набагато кращi можливостi зберiгати і передавати рiзноманiтну інформацію.

1.Метод «Навчаючи-вчусь»  (паралельно йде робота з ілюстраціями і поняттями)

1 учень

 Багато сотень років тому писали на глиняних табличках. Розмочували глину. Робили з неї невелику пластину і на мокрій поверхні спеціальною паличкою видавлювали знаки. Потім цю табличку сушили на сонці або випалювали на вогні. Ні дощ, ні спека для неї не були страшними. Але вона могла розбитися. Та все ж залишилося чимало саме таких пам’яток. В окремих країнах зберігаються вцілілі «глиняні» бібліотеки.

2 учень

 Для письма використовували і папірус. Папірус – це рослина. Вона не росте на території нашої країни. Її зарості мандрівники знаходили в Єгипті. Стебла папірусу розрізали на тоненькі смужки і склеювали одну з одною в клаптики, схожі на папір. До одного клаптика прикладали інший. Так виходила стрічка, що досягала іноді 10 метрів завдовжки. Писали на папірусі вже спеціальними чорнилами.

3 учень

 Деякі народи користувались дерев’яними дощечками. Їхню поверхню змащували воском. А потім видряпували букви металевою паличкою з гострим кінцем. Щоправда вберегти такі «аркуші» було дуже важко. Їх легко нищили сонце і вогонь.

4 учень

 В Україні традиційним матеріалом для письма в давнину були кора берези (береста) та пергамент. Берестяні грамоти зберігалися погано, тож при археологічних розкопках зустрічаються рідко. А книги, писані на спеціально виготовлених для того шкірах, білих, гладеньких, що називалися «пергаментом», дійшли до нашого часу в доброму стані.

2.Метод «Мозковий штурм»

Чи зручно було користуватися такими матеріалами для письма? Чому?

3.Розповідь вчителя

   Перший папір винайшли у Китаї близько 2000 тис. р. тому. Записи поступово накопичувалися і люди почали складати їх в книги. Перші книги були рукописними і для їх написання було потрібно багато часу . Перша друкована книга «Прогностична оцiнка поточного 1483 року...»  з’явилася 1483 р. Її автором був вчений з європейським iменем українець за походженням,  один iз перших українських докторiв філософії та медицини Юрiй Дрогобич (Котермак). Збереглися лише два примiрники цiєї книги.

4.Розвꞌязування  хронологічних задач

         Книги зберігаються в бібліотеках. Першу відому у Київській державі бібліотеку, точніше книгосховище, заснував при Софійському соборі князь Ярослав Мудрий. Про це згадується у літописі під 1037 роком. Вона нараховувала, на думку дослідників, 950 книг. Найстарішою з чинних в Україні бібліотек є Наукова бібліотека Львівського університету, заснована 1608 року. Скільки часу минуло від заснування цих бібліотек?

5. Метод «Кластер»

Які писемні джерела відомі?

6.Робота з писемними джерелами

Сторінка з літопису                        Фрагмент сучасної газети

Зіставте зображені джерела. Яку інформацію ми можемо отримати, досліджуючи їх?

Пам’ятка «Як працювати з текстом історичного джерела?»

1. Прочитайте документ.

2. Чи відомо, хто є його автором?

3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?

4. Чи відома нам дата його написання?

5. Чи має документ конкретного адресата?

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання

Повість минулих літ

«У рік 6562. Преставився великий князь руський… А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяслав, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ».

Запитання

1. Чого навчає Ярослав Мудрий своїх синів?

2. Про що ми дізнались з історичного джерела?

V.Закріплення вивченого матеріалу

1.Вправа «Хвилинка»

Розкажіть протягом однієї хвилини, про що йшлося на сьогоднішньому уроці.

2. Метод «Коло ідей»

Як перевірити достовірність історичного джерела?»

VІ. Рефлексія

Вправа «Хмарка тегів»

 Сьогодні я дізналася…

 Я зрозуміла, що…

 Я навчилася…

 Я змогла…

 Було цікаво дізнатися, що…

  Мене здивувало…

VІІ. Домашнє завдання

Уявіть себе дослідником родинної історії. Оберіть предмет, документ, фотографію, розповідь когось із рідних, за допомогою яких можна описати одну зі сторінок вашої родини. Дослідіть це джерело відповідно до пам’ятки.